Значення кремнію в живленні ярого ячменю

Кремнієве живлення рослин становить не лише науковий інтерес, а й має велике практичне значення в умовах зростання дефіциту продовольства та необхідності збільшувати продуктивність рослин на тлі несприятливих впливів довкілля. У таких умовах застосування кремнієвих добрив може стати дуже актуальним резервом підвищення ефективності рослинництва.

Останні дослідження провідних світових вчених підкреслюють надзвичайну важливість кремнієвого живлення рослин у формуванні їх стійкості до стресів. Позакореневе застосування кремнію є перспективним та екологічно чистим методом підвищення посухостійкості рослин і врожайності на 10–15%.

За даними Г. Господаренка, як показують дослідження, поряд з основними елементами живлення для формування високого врожаю рослини виносять із ґрунту від 20–70 кг/га кремнію, за кореневого живлення сполуки кремнію засвоюються культурами на рівні 1–5%, а за позакорене­вого – 40–50%.

Кремній-калійний концентрат із додаванням гуматів виконує функції антистресового препарату широкого спектру дії. Застосування препарату по вегетуючих рослинах дає їм змогу раціонально використати наявну вологу, знижуючи транспірацію та температуру листя, дає можливість накопичувати внутрішній резерв води, протистояти дії шкідників і УФ-випромінювання, зараженню грибковими та деякими бактеріальними хворобами. Він також дає можливість мінімізувати втрати при дисбалансі живлення, інтоксикації металами, підвищує стійкість до вилягання.

Дослідження проводили в Інституті сільського господарства Західного Полісся на чорноземі типовому слабогумусованому легкосуглинковому з такою агрохімічною характеристикою орного шару: гідролітична кислотність – 1,05 мг.-екв. на 100 г ґрунту, рН (сольове) – 7,1, вміст гумусу за Тюріним – 1,84%, вміст азоту лужногідролізованого – 10,22, рухомого фосфору (Р₂О₅) – 25,18, рухомого калію (К₂О) – 26,67 мг на 100 г ґрунту. Попередник – озимий ріпак. Норма висіву ярого ячменю – 4,5 млн схожих насінин на гектар.

При вивченні ефективності кремнію в системах живлення ярого ячменю для передпосівної обробки насіння застосовували Авангард Кремній (0,5 л/т) та позакореневе підживлення посівів у фазу виходу в трубку мікродобривом Авангард Кремній біо, марка А (1,5 л/га).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідженнями встановлено, що використання кремнієвих добрив для обробки насіння і позакореневих підживлень рослин є ефективним агротехнічним заходом для підвищення продуктивності ярого ячменю.

Основними складовими елементами врожаю ярого ячменю є структурні показники. Маса зерна з колоса на досліджуваних варіантах коливались в межах 1,22–1,34 грама, тоді як на контролі (без обробки кремнієм) – 1,10 грама. Кількість зернин із колоса на оброблених ділянках на 2–4 зерна більша порівняно з контролем (22,1 шт.). Довжина колоса змінювалась на ділянках, оброблених кремнієм, і становила 8,8–9,4 см, на конт­ролі – 8,6 см. Передпосівна обробка насіння кремнієм та позакореневе підживлення мікродобривом із вмістом кремнію позитивно вплинули на висоту рослин, яка становила 80–84 см і збільшувалась відносно конт­ролю (без обробки) на 11–15 см. Кількість продуктивних стебел зросла на оброблених варіантах на 6–22 шт. порівняно з конт­ролем – 506 шт./м²).

Якість зерна ярого ячменю залежала від застосування кремнію в системах живлення. Маса 1000 зернин на досліджуваних варіантах коливалася в межах 50,21–51,53 грама, натурна маса – 619–632 г/л, вміст білка – 11,5–11,9% до конт­ролю (без обробки) – 44,77 грам, 611 г/л, 10,3% відповідно (рис. 1).

Найвищими маса 1000 зернин (51,53 г) і натурна маса зерна (632 г/л) були на варіанті, де проводили обробку насіння протруйником сумісно із кремнієм (0,5 кг/т) в поєднанні із позакореневим підживленням у фазу виходу в трубку мікродобривом Авангард Кремній Біо, Марка А (1,5 л/га).

За результатами досліджень застосування кремнію в системах живлення ярого ячменю забезпечило істотні прирости урожайності зерна 0,13–0,47 т/га порівняно з контролем, де урожайність становила 5,45 т/га. Найвищий урожай (5,92 т/га) отримано на варіанті, де проводили обробку насіння протруйником сумісно із кремнієм та позакореневим підживленням мікродобривом з вмістом кремнію, приріст врожаю до контролю становив 0,47 т/га, або 8,6% (рис. 2).

ВИСНОВКИ

Внаслідок вивчення ефективності застосування кремнію в системах живлення ярого ячменю встановлено, що найвищу продуктивність посівів забезпечив варіант, де проводилась передпосівна обробка насіння препаратом Авангард Кремній (0,5 л/т) та позакореневе підживлення посівів у фазу виходу в трубку мікродобривом Авангард Кремній біо, марка А (1,5 л/га) – урожайність становила 5,92 т/га.

Оксана Курач, канд. с.-г. наук., Людмила Лукащук, канд. с.-г. наук., Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020