Світове овочівництво дедалі більше зосереджується на обмеженій кількості культур, хоча загалом відомо понад 1482 їстівні види овочевих рослин. Водночас фактичне споживання овочів у світі майже на 40% нижче рекомендованого рівня.
Дослідження, опубліковане в журналі PNAS, показало, що майже чверті оцінених диких родичів основних овочевих культур загрожує зникнення. Серед основних причин науковці називають уніфікацію продукції на ринку, зміну землекористування та втрату традиційних знань про місцеві культури.
Для аграрного виробництва ця проблема має не лише екологічний, а й практичний вимір. Малопоширені місцеві види та дикі родичі культур є важливим генетичним резервом для селекції. Вони можуть містити ознаки, що забезпечують стійкість до високих температур, посухи, хвороб і шкідників.
Зі зміною клімату такі генетичні ресурси стають дедалі важливішими. Їх втрата може обмежити можливості селекціонерів створювати сорти, здатні продуктивно вирощуватися в умовах майбутніх кліматичних викликів.
«Просто вирощувати більше овочів недостатньо, нам також потрібно вирощувати більше різних видів овочевих культур», — зазначив професор Ерік Шранц із Wageningen University & Research.
Науковці пропонують одночасно працювати над збереженням генетичного різноманіття та його практичним використанням у сільському господарстві.
Серед ключових заходів — збирання та збереження насіння в генних банках, залучення диких родичів до селекційних програм, розширення асортименту овочевої продукції на ринку та включення збереження різноманіття овочевих культур до державних аграрних програм.
Таким чином, збереження рідкісних овочевих культур і їхніх диких родичів — це не лише питання біорізноманіття. Для аграрного сектору це спосіб зберегти генетичні ресурси, необхідні для створення більш стійких культур майбутнього.
