05 Грудня 2021

Агрометеорологічні особливості осені та їх вплив на озимі культури

Минулий період 2021 року значно відрізняється від попередніх років за кількістю отриманих опадів. Адже у весняно-літній період в Україні майже не спостерігалося засушливих явищ через достатню кількість опадів. Саме завдяки весняно-літнім дощам Україна значною мірою отримала високий урожай майже всіх сільськогосподарських культур. Не менш важливим чинником було і те, що за період травень – серпень температура повітря в середньому була близькою до норми, тобто нижчою від минулорічної. Хоча й спостерігалися досить тривалі хвилі спеки влітку, однак періодично проходили дощі й не відбувалося незворотного розвитку засухи. Примітним був територіальний розподіл опадів весняно-літнього періоду – у південних областях опадів випало більше (140–180% від норми), ніж у західних та північних (95–120% від норми).

Однак для сівби озимих культур під урожай 2022 року умови складалися не так сприятливо. Вересень і жовтень відзначилися сильним дефіцитом опадів. Жовтень в Україні взагалі виявився одним із найсухіших за останніх 20 років, адже впродовж місяця у більшості областей дощів не було зовсім. Внаслідок цього втрачалася волога із ґрунту, виникла ґрунтова засуха.

На період оптимальних строків сівби озимих зернових культур, які у більшості областей припадають на середину вересня, близько 30% запланованих площ, а у кінці жовтня майже 50% вже засіяних, були охоплені ґрунтовою засухою. Окрім того, майже половину площ була засіяно озиминою у середині жовтня, вже після закінчення оптимальних строків сівби.

Затримка вчасного (у кліматично обґрунтовані терміни) посіву озимих культур останніми роками вже стала звичною через дефіцит опадів на великих територіях у серпні – вересні, а нинішнього року й у жовтні, та відповідно незадовільного зволоження ґрунту.

Найважливішими чинниками, від яких залежать площі посівів озимих культур та обсяги майбутнього урожаю, є достатня кількість вологи у ґрунті для отримання сходів озимини й оптимальна температура для повноцінного розвитку рослин восени перед входом у зиму. Важливою обставиною є осіннє загартування рослин, яке формується під впливом осінніх погодних умов і визначає стійкість до можливих зимових ризиків.

За статистикою агрометеорологічних спостережень, літньо-осінні засухи, які охоплюють значну територію країни, спостерігаються в Україні в середньому 1 раз на 2–4 роки, а в останнє десятиріччя – майже щороку. Внаслідок цього перед настанням зими частина посівів озимих культур у доброму стані (розкущених рослин) займає менше ніж половину від посіяних. Слаборозвинені посіви і ті, що не утворили сходів, щороку спостерігаються у багатьох областях. В середньому їх частка становить близько 25%. В особливо посушливі роки площі посівів, на яких напередодні зими не утворилися сходи в областях лісостепової та степової зони, можуть досягати 40–50%. У надзвичайно засушливі літньо-осінні періоди 2005, 2009, 2011, 2015, 2019 років такі площі в деяких областях досягали 60–70%.

Читати по темі: Полезахисні лісосмуги – невідомі функції та сучасний стан

Відсутність вологи у ґрунті змушує чекати дощів, щоб посіяти озимі культури, а коли нарешті дощі приходять, то вже не вистачає тепла для нормального розвитку рослин. Нинішньої осені ситуація мало чим відрізняється від минулих років.

За аналізом багаторічних агрометеорологічних спостережень, внаслідок недостатнього зволоження ґрунту тривалість періоду сівба – сходи озимої пшениці в середньому по Україні майже у два рази перевищує оптимальну. Затримка розвитку рослин, особливо по стерньових і просапних попередниках, обумовлює підвищену зрідженість (до 15%), недостатню кущистість (1–2 стебла), нерозвинену кореневу систему та затримку подальшого розвитку в 1,5 разу в зв’язку з низькими температурами у листопаді та, в результаті, перехід до перезимівлі не підготовлених рослин.

Нинішнього року в передпосівний і посівний період зимуючих культур (вересень-жовтень) середня температура повітря була близькою до норми або нижчою від неї на 1–2°С. Повернення температури у цей період до літніх значень було дуже обмеженим і тому спостерігається нетиповий для останніх років дефіцит ефективного тепла.

Agroklimatychni-zonyУ таблиці наведено дані про фактичні суми ефективних температур вище +5°С (біологічний нуль озимих культур), які накопичилися з початку вересня до кінця жовтня і є нижчими за норму на 15–60°С .

Повільне накопичення ефективного тепла обумовлювало відставання у фазовому розвитку озимини від середніх багаторічних строків майже на 1–2,5 тижні. Дефіцит ґрунтової вологи, в свою чергу, також сприяв сповільненню росту та розвитку рослин.

Дефіцит опадів, який досягав 60–70% від норми опадів за вересень –  жовтень, обумовлював поступове зменшення запасів вологи у ґрунті під озимими культурами. Проте невисокий рівень температури повітря, багато прохолодних, часом холодних днів, рясні роси та тумани не спричинили виникнення масштабної засухи

Станом на 31 жовтня 2021 року, за експертною оцінкою та фактичними даними вимірювань запасів продуктивної вологи у ґрунті на метеорологічних станціях, незадовільне зволоження орного шару ґрунту (ґрунтова засуха) спостерігалося приблизно на третині площ. Це площі, де вологи в орному шарі ґрунту майже не було; на решті території країни зволоження ґрунту було задовільним і добрим (рис.).

Agrometeorologichni-osoblyvosti-oseni-ta-yih-vplyv-na-ozymi-kultury-2-1На багатьох площах південних, східних і навіть місцями у західних областях внаслідок відсутності вологи у ґрунті проростання зерна не відбувалося тривалий час.

Умови для сівби та початкового розвитку озимого ріпаку, який має найбільш тривалий період осінньої вегетації (60–80 днів), на відміну від останніх кількох років, склалися задовільно. Наприкінці серпня та на початку вересня, коли настають оптимальні строки сівби цієї культури, зволоження верхніх шарів ґрунту було значно кращим, ніж у другій половині вересня та жовтні. Отже, посіяні рослини ріпаку за наявності вологи встигли утворити сходи і могли добре розвиватися надалі.

За прогнозом, остаточне припинення вегетації зимуючих культур очікується у середині листопада в північних і східних областях, на півдні країни – наприкінці листопада. Перезимівля озимих культур, як у більшості останніх років, відбуватиметься за умов нестійкого снігового покриву або його відсутності, короткочасних різких похолодань і відлиг, під час яких на півдні ймовірне відновлення ростових процесів.

За довгостроковим прогнозом погоди, у листопаді та грудні температура повітря в Україні очікується дещо вищою за норму. Отже, повільна вегетація озимих культур ще триватиме у першій половині листопада, а на півдні, можливо, й у грудні, що збільшує ймовірність покращення фазового стану посівів. Однак малоймовірно, що відбудеться кардинальна зміна у розвитку рослин. Посіяні в жовтні озимі культури, швидше за все, не будуть у безпечному для перезимівлі стані. Подальшу долю цих посівів визначатимуть характер і особливості зими.

Безупинне покращення умов перезимівлі зимуючих культур в останні десятиліття, яке є наслідком інтенсивного потепління в зимові місяці, не виключає ймовірності пошкодження або загибелі певної частини посівів у разі вимерзання внаслідок похолодання за відсутності снігу, загибелі від тривалої дії льодяної кірки та інших можливих несприятливих явищ.

Тетяна Адаменко, канд. геогр. наук, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометцентру

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Погода

Kyiv
димка
-2.6 ° C
-1.8 °
-3.4 °
93 %
3.1kmh
75 %
Нд
-1 °
Пн
2 °
Вт
3 °
Ср
1 °
Чт
3 °