29 Березня 2024

Чому ми відстаємо з урожайністю? Наслідки посухи чи людський чинник

Наші цьогорічні дослідження показують: навряд чи можна бути задоволеними результатами року, що минув. Особливо врожайністю основних культур. Варто замислитись над причинами.

Порівняємо підсумки зі світовими показниками. Загалом маємо в обробітку майже 28 млн га землі. Доганяємо лідерів із кукурудзи. А от соняшнику наша країна вирощує найбільше (запам’ятаймо цей факт, про нього йтиметься ще не раз). Маємо 6,5 млн га соняшнику, при тому що загалом його у світі виростили на 26 млн га.

У США найбільші посіви займають соя і кукурудза – по 33 млн га (аналітики розраховували, що буде по 40, але не вийшло). Така сівозміна дає місцевим фермерам найкращий економічний ефект. Частина наших агрохолдингів теж любить ці культури й отримує гарні результати, не задивляючись на інші культури.

Китай 24 млн га віддав під пшеницю, але має найбільші площі кукурудзи – 42 млн га, до речі, з урожайністю, вищою за українську. Крім того, любить вирощувати рис та сою.

НЕВТІШНА УРОЖАЙНІСТЬ

Показники урожайності минулого сезону, на жаль, нас радувати не можуть.

Ріпак отримали по 22,9 ц/га, пшеницю (озиму та яру) – по 38,3 ц/га. Озима пшениця дала в середньому десь по 40 ц/га. Горох ми зібрали по 21,6 ц/га. Ячмінь – 36,6 ц/га.

У світі з пшениці цього року в урожайності нас обігнав, приміром, той же Єгипет. Країни Європейського Союзу отримали по 5,5 ц/га. Загалом у світі вирощували пшеницю на 222 млн га з середньою врожайністю 3,5 т/га.

Наші господарства, навіть потужні, зібрали по 5 т на круг. Це слабкий результат. Найкраща врожайність цього року була на Сумщині та Харківщині – там перевищено 5-тонний показник.

ТОП-20 країн світу за найвищим рівнем середньої урожайності пшениці (2017 р.)
ТОП-20 країн світу за найвищим рівнем середньої урожайності пшениці (2017 р.)

ПШЕНИЦЯ

Найбільший вплив на урожайність пшениці в Україні справила не стільки посуха, скільки травневі заморозки. У північних регіонах пізно відновилася вегетація пшениці, тому весняні приморозки не пошкодили головне стебло, урожайність сягнула 7–8 т/га. Те ж саме частково спостерігалося й на Тернопільщині.

Останніми роками в Україні чинник повернення холодів, пізніх приморозків найбільше впливає на урожай пшениці. На жаль, за останніх 30 років Україна загалом так і не змогла отримати 5 т пшениці на круг.

За показником урожайності ми в самому кінці світового рейтингу. Україна за ці десятиліття не додала жодного центнера урожайності. Навпаки – втратила. І це при тому, що витрати зросли в рази, запроваджено цифрові технології, застосовуються елементи точного землеробства та диференційоване внесення добрив.

80% урожайності ми отримуємо за рахунок родючості землі, тобто гумусу (1% гумусу = 1 додаткова тонна). Але, за останніми обстеженнями 2009 року, у нас в Україні середній відсоток гумусу – 3,5. Тобто отримана нами врожайність 3,8 т/га просто дорівнює природній родючості. Виходить, гріш ціна нашим технологіям.

ЧОМУ НАШІ АГРОЦЕНОЗИ НЕ ДАЮТЬ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ

Один із ключових чинників – недотримання сівозміни.

Наступний – незбалансоване мінеральне живлення. Надмірними були норми азотних добрив під час першого підживлення. Цього року знизили генетичний потенціал сортів пшениці неконтрольованим внесенням азоту – більшість агровиробників у посушливих регіонах вносила КАСи з нормою 250–300 л/га за один прийом, коли внесення необхідно було провести у два-три прийоми. Особливо зайвими були такі дії на півдні та в центрі України, коли рослини пшениці ще з осені були слаборозвинуті, слабка коренева система не встигала засвоювати надмірні норми азоту з пересушеного поверхневого шару ґрунту.

Наші клієнти, партнери, яких ми консультували, дотримались рекомендацій та змінили технологію живлення: вносили по 150–200 кг/га аміачної селітри у два прийоми. Результат був переконливим: на полях, де вносили КАС із однією нормою, отримали по 3 т/га, а за внесення КАС + селітра у два і навіть три прийоми – по 5 т/га.

Ми не говоримо про перевагу одних азотних добрив над іншими. Ми хочемо звернути увагу агровиробників на те, що перш ніж застосовувати добрива, необхідно брати до уваги умови року, зволоження ґрунту, розвиток кореневої системи пшениці, особливості сорту та багато інших чинників.

Досвід показує, що ми не вміємо управляти азотом. В Україні, може, десяток господарств класно, грамотно розподіляють азот по вегетації й дають під посіви пшениці. Більшість його не вносять, а просто викидають, фактично, роблять із пшениці газонну траву.

Також немає науково обґрунтованої системи внесення сірки, магнію, міді.

Наступний чинник – нерозуміння профілактичних заходів у системі захисту рослин. Багато хто з господарників через відсутність знань безоглядно довіряє чужій думці, менеджерам компаній, продавцям. Екологів, фітопатологів дуже мало – вони не встигають доносити всім правду. У підсумку цьогоріч азоли, триазоли пшеницю присадили. Натомість треба було вносити препарати, які не мають рістрегулюючої дії, – ось і все. Там, де ми порадили вносити карбоксаміди, врожайність була по 6–7 т, а там, де вносили азоли, – 3–4 т.

Вплинув також неправильний вибір сортів.

Негативна дія в агроценозах пестицидів – з цим у нас катастрофічна ситуація, чого тільки не навносили за 30 останніх років! Післядія шалена. А лабораторій, щоб зробити правильний аналіз, мало, зразки дорогі. Не питайте, чому пшениця жовтіє, – краще зробіть аналіз.

Ще один чинник – тривалий період збирання. Просте порівняння: у країнах ЄС збирання триває 15 днів, а в Україні – 60. І це при тому, що елементарний підручник каже, що через 10 днів після того, як пшениця дозріла, кожен наступний день мінусує одразу 1 центнер урожайності.

Наступне – попередники. В нас соняшник у структурі попередників займає 50%. Тим часом на весь Європейський Союз (27 країн) засівається тільки 4 млн га соняшнику – в нього мало шансів ставати попередником, який забирає вологу із 3-метрового шару ґрунту.

Проаналізуємо, з якими проблемами підготовки до сівби ми стикнулися минулого сезону.

Крім браку якісних попередників, мали також відсутність вологи, ущільнення ґрунтів, порушення структури ґрунту, невизначеність із сортовим складом. Додамо ще невпевненість із маржинальністю (не знали та й не знаємо, які будуть ціни, їх нестабільність, коливання).

Потихеньку, але впевнено насуваються віруси, але про це мало хто говорить.

Помічаємо суттєві перекоси в регіонах. Наприклад, Харківська область посіяла майже півмільйона гектарів озимої пшениці, не замислюючись над явним дисбалансом, небезпекою посухи. Херсонська область посіяла 483 тис га без зрошення.

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту в жовтні в Україні становили 18 мм – дуже неоптимістичний показник.

Температурний режим маємо тепер десь на рівні Німеччини, Франції.

РІПАК

У лідери з вирощування ріпаку минулого сезону вийшли Сумська, Чернігівська, Київська, Волинська та Івано-Франківська області.

Сіяли ріпак і в інших областях, але, здається, часто просто на свій ризик. Деякі фермери так і говорили: «Не вийде – буде на сидерат». Що ж, це їхні гроші.

За урожайністю цієї культури ми теж відстаємо, навіть від тих країн, для яких це нова культура.

Причини майже такі ж, як і щодо пшениці:

  • насиченість сівозміни культурами, які у великій кількості споживають сірку, азот, калій і магній (зернові, соя, соняшник);
  • незбалансоване мінеральне живлення;
  • багато ріпаку втратили через приморозки, особливо у західній частині України;
  • нерозуміння захисту конкретної культури;
  • невміння точно обирати відповідні гібриди;
  • проблеми з післядією гербіцидів;
  • тривалий період збирання і значні втрати від цього.
ТОП-20 країн світу за найвищим рівнем середньої урожайності соняшнику (2017 р.)
ТОП-20 країн світу за найвищим рівнем середньої урожайності соняшнику (2017 р.)

СОНЯШНИК

Сумщина, Хмельниччина, Івано-Франківщина зібрали соняшнику по 3 т на круг. Підняли загальну урожайність по Україні.

Регіони з найбільшою площею цієї культури – південні отримали по 13, 16, 17 ц/га. Навіщо вирощували його для такої врожайності – питання. Звісно, якийсь прибуток отримали, соняшник не збитковий, ціна виручила. Але що будемо робити років через 2–3?

Насправді я люблю цю культуру, з нею починав свій трудовий шлях, отримував і по 6 т врожайності. Але тоді в структурі наших посівів було 7–8% соняшнику, а не 20–30 і не 50, як зараз!

ЯКІ ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ БУЛИ ІЗ СОНЯШНИКОМ У СЕЗОНI 2020

Крім посухи, у центральних регіонах України на урожайність вплинули хвороби: біла суха гниль, фомоз, іржа.

Ризоктаніоз знищив соняшник у центральній Україні. Ми попереджали: при вологості 30% робіть десикацію – врятуєте соняшник. Знаємо господарства, де могли зібрати по 2,5 т, але натомість дочекалися, поки соняшник сам висох, – і зібрали тільки по 1 т.

В Україні соняшник у структурі попередників займає 30-50%, в той час як на весь Європейський Союз ним засівають лише 4 млн. га. Не варто забувати, що це культура, яка забирає вологу з 3-метрового шару ґрунту
В Україні соняшник у структурі попередників займає 30-50%, в той час як на весь Європейський Союз ним засівають лише 4 млн. га. Не варто забувати, що це культура, яка забирає вологу з 3-метрового шару ґрунту

А от у західних регіонах соняшник був у хорошому стані, але не дав доброго результату через сіру гниль. Потім при закупці, коли робили аналіз, виявили його некондиційність, тож на експортну олію не годився, вигідно не продався.

У південних і центральних областях розширюється ареал нових рас вовчка – дуже серйозна проблема. Є порятунок у препаратах класу імідазолінонів, але ж і у них є свої недоліки – часткова ґрунтова післядія для озимих культур (особливо для тих, хто нехтує правилами і сіє пшеницю по мінімальному обробітку ґрунту, ще й у посушливі роки, коли ґрунт не промивається дощем).

Вугільна гниль у південних регіонах сильно розвивається, бо є майже на всіх культурах, на сої, кукурудзі (фахівці називають її бідою наших агроценозів).

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ЩОДО СОНЯШНИКУ

У світі багато соняшнику сіють також в Росії, ЄС, Аргентині, Китаї. Але ж подивимось на пропорції: у Китаї загалом 230 млн га орної землі, 110 млн га – зернові. Могли б дозволити собі соняшнику і на 10 млн, але ж реально сіють тільки 1 млн. Тоді як ми – аж 6 млн! Інші країни (крім Росії з 8 млн) сіють соняшник на площах не більше ніж 0,5–1 млн га.

Найвищу врожайність в Україні – 24 ц/га – було зафіксовано у 2019 році. Навіщо засівати найбільші площі в Європі, якщо ми не вміємо грамотно поводитись із цією культурою? Франція, Австрія, Румунія, Єгипет, Китай, Греція, Сербія отримують врожайність, більшу за нашу.

СОЯ

Ця цікава культура з урожайністю 20 ц/га у багатьох регіонах довго залишалася недозбираною.

За рівнем урожайності підвів, наприклад, Кіровоград з 9 ц/га. Херсонщина на зрошенні дала по 3 т хоча, скажімо, в Канаді на зрошенні соя показує результат 4–5 т/га. У нас фіксувалася повітряна посуха, вологість повітря 20%.

Найкращий врожай був на Волині – там небагато сіється, але по 2,8 т/га зібрали. Непогано показали себе Франківщина, Тернопільщина, Хмельниччина. Запорізька на зрошенні – 29,8 ц/га.

ПРИЧИНИ ВІДСТАВАННЯ В УРОЖАЙНОСТІ СОЇ

Найбільше вплинула посуха. Вже у червні втратили листковий апарат.

Наступне – хвороби. Найперше: пероноспороз – один із найнебезпечніших, але боротися з ним мало хто вміє. Він забрав десь пів тонни урожайності. Павутинний кліщ – менше, але особливо лютував на заході.

Проблеми з протеїном, не дотягував до 32%. Через це фермери не могли продати свою сою за нормальними цінами.

У світі соя сіялася на 129 млн га. Її урожайність в США становила 3,4 т/га на площі 33,3 млн га, у Бразилії – 3,4 т/га на площі 38,6 млн га, в Аргентині – 3 т/га на 17 млн га, у Китаї – 2 т/га, Парагваї – 3,8 т/га і в ЄС – 2,9 т/га

КУКУРУДЗА

Навіть у кукурудзяному поясі урожаї нас не порадували, включно з підприємствами із супертехнологіями. Пропонуємо наше бачення, чому кукурудза не вродила:

  • Спостерігалася повітряна, ґрунтова і гідрологічна посуха. Є така ж небезпека і надалі;
  • Важко зрозуміти, чому в нашій країні було посіяно майже 50% кукурудзи з ФАО 400 і вище (цей факт підтверджує статистика продажів транснаціональних компаній). Ми ж господарюємо в Україні, а не в Айові. Крім того, як можна було сіяти з ФАО 400 і густотою 75–80?!
  • Надмірні дози азотних добрив, а калію, фосфору бракувало. Це суттєва проблема. В умовах, які склалися, треба було збільшувати норми і калійних, і фосфорних добрив, щоби коренева система розвивалася краще, глибше проникала, діставала вологу із глибинних шарів ґрунту;
  • Кукурудзяний жук, діабротика є в кожній області, тільки вичікує на хорошу біологічну амплітуду. У США щорічно витрачають 2 млрд дол. на захист від діабротики. Радимо моніторити ситуацію. На Полтавщині, Харківщині, Чернігівщині вже застосовують пастки, спостерігають. Треба вчасно зупиняти розмноження цього шкідника.

УРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Із 1990 року Україна поки що, на жаль, не вийшла на загальну врожайність у 8 т/га. Найбільше отримали у 2018 році, коли в Черкаській, Вінницькій і Хмельницькій областях культура дала врожайність 10 т на круг. Значить, таки можемо вирощувати, звичайно, з поправкою на сприятливі умови.

Загалом у світі вирощують кукурудзу на 197 млн га з середньою врожайністю 5,8 т/га. Найбільші площі у Китаї – 42 млн га, урожайність – 6,2 т/га.

Завжди висока урожайність у США. Там на 33,4 млн га отримали по 11 т/га. Для тамтешніх фермерів 10 т/га – точка беззбитковості.

Бразилія на 19 млн га має по 5,6 т/га. Українські показцники урожайності – такі ж, як у Індії та Мексики – 5,4 т/га. Танзанія підтягується до 5 т/га.

Є серйозна аналітика щодо динаміки урожайності кукурудзи за останніх 60 років – з 1961-го. Так от, з неї можна зробити висновок, що загалом у світі урожайність кукурудзи за цей період зросла майже в 3 рази – до 5,3 т/га. У Китаї – в 5,6 разу.

Цікаво проаналізувати, за рахунок чого Сполучені Штати досягли найбільшої урожайності (11 т/га), і порівняти з китайськими та українськими реаліями.

Стосовно США спрацьовують активні чиннки: густота, застосування ГМО, обробіток грунту, нові гібриди, ущільнення грунтів, точне землеробство, диференційоване внесення добрив, внесення фосфору і калію, точна сівба, рідкі стартові добрива, ФАО, сівозміна, боротьба з хворобами і шкідниками.

Китай якщо і відстає за якимись параметрами, то вже на старті їх застосування.

А от ситуація в Україні. Масове ущільнення ґрунтів маємо тільки ми, так само як і недостатнє внесення фосфору та калію; рідкі стартові добрива – тільки починаємо вносити; сівозміна – навіть не зрозуміло, коли буде оптимальною; фунгіциди не вносимо, але життя змусить і їх застосовувати на кукурудзі.

Синтезована карта прогнозу переущільнення ґрунтів
Синтезована карта прогнозу переущільнення ґрунтів

Є над чим замислитись. Якби не високоврожайні гібриди, нові види добрив, класна техніка з системами точної сівби, то ми, певно, повернулися б на 30 років назад за рівнем урожайності. За рахунок цих ресурсів ще можемо отримувати нормальний урожай.

ЧОМУ ШВИДКО ЗАКІНЧИЛАСЯ ВОЛОГА

Проаналізуємо ситуацію з опадами, які є критичним чинником для забезпечення врожайності. Загалом їх кількісно випало нормально. Інша річ – як вони розподілялися за місяцями. Скажімо, у Черкаській області в липні було лише 4 мм, в Одеській – 8. Серпень так само був нерівномірним.

На деякі чинники дефіциту вологи ми можемо впливати, на деякі – ні. Снігу немає, льодовики тануть, річки висихають – це світова тенденція, нам непідвладна, вона триватиме й надалі. Збільшення у структурі посівів просапних культур – оцим ми можемо управляти, так само, як і такими чинниками, як погіршення структури ґрунту, ущільнення ґрунтів, дефіцит органічної речовини у ґрунті.

Волога не накопичується у глибинних шарах, тому що ґрунти втратили структуру – це на першому плані. Тут доречно нагадати висновок академіка Василя Вільямса: «Лише у рідкісних випадках низькі врожаї вирощуваних культур зумовлюються нестачею поживних речовин. Частіше вони зумовлені нестачею вологи, а у більшості випадків зумовлюються поганими фізичними властивостями ґрунтів».

Відповідаючи на запитання «Чому ж волога не накопичується в ґрунті?», нагадаємо кілька фактів:

  • 2020-го року було посіяно 6 млн 200 тис га соняшнику (транспіраційний коефіцієнт якого 470–579), 5 млн 530 тис га кукурудзи (транспіраційний коефіцієнт 250–400), 6 млн 500 тис га пшениці озимої (транспіраційний коефіцієнт 400–500);
  • Ігноруються наукові основи сівозміни. З економічної точки зору цей факт пояснити можна, а от з біологічної та екологічної – навряд;
  • Ґрунтова волога активно використовується соняшником, який у нас має найбільші площі у світі. Соняшник забирає вологу з 3-метрової глибини. Так само бере воду ще й люцерна, але вона залишає по собі гарну структуру ґрунту.

З точки зору економіки, соняшник – високоприбуткова, високобілкова, високоолійна вигідна культура. Але з біологічної точки зору вирощування цієї культура призводить до гідрологічної посухи.

Вже сьогодні Харківщина, Полтавщина, Дніпропетровщина є кризовими регіонами в плані посухи.

Цілі регіони (Херсонська, Черкаська, Запорізька) не добрали врожайності ще й через надмірну розораність. Україна має найвищий коефіцієнт розораності ґрунтів у світі – 54%.

Часті посухи пов’язані з інтенсивним обробітком ґрунту, його ущільненням і втратою структури.

ЯКІ ПРОПОНУЮТЬСЯ РІШЕННЯ

Наші пропозиції, на перший погляд, можуть здатися філософськими. Але вони мають і пряме практичне значення:

  • Не порушуйте законів природи і землеробства;
  • Терміново відновлюйте науково обґрунтовані сівозміни для ваших кліматичних регіонів;
  • Фінансові результати рахуйте не щодо культури, а за сівозміною;
  • Встановіть суворий моніторинг кожного поля на вміст вологи в метровому і глибших шарах ґрунту;
  • Боріться за кожен міліметр вологи. Зберігайте вологу на схилах полів. Зменшуйте норми води при внесенні ЗЗР, стежте за густотою посівів, шириною міжрядь;
  • Зменшуйте витрати на мінеральні добрива за рахунок зміни їх кількості на якість. Збільшуйте норми фосфорних, калійних і сірчаних добрив. Агрохімічний аналіз – ваш депозит у власний успіх;
  • На ґрунтах із низькими запасами вологи розміщуйте ранні гібриди і сорти, встановіть суворий менеджмент густоти сівби;
  • Правильний – зі збереженням структури ґрунту – обробіток у найближчих 5 років виходить на перший план у програмах вирощування сільськогосподарських культур;
  • Якщо є можливість, замінюйте оранку глибоким рихленням. На площах з органікою оріть – їм не загрожує втрата структури, вона швидко відновиться;
  • Впроваджуйте системи No-till, Strip-till, якщо вони приносять прибуток. Тільки робіть це поступово, вивчаючи світові практики.

Загалом більше прислухайтеся до порад професійних технологів. Водночас не будьте надто залежними від чужої думки. Пам’ятайте: інвестиції у ваші знання завжди окупаються.

Олексій Сергієнко, експерт з агровиробництва, засновник агроконсалтингової компанії Art FieldS

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

5 основних правил відбору проб насіннєвого матеріалу

Найважливішою умовою об’єктивної оцінки посівних якостей насіннєвого...

Як уникнути небезпеки переущільнення ґрунту

На полях ІЗК НААН України і дослідного...

Три історії про дружбу

Яку допомогу може отримати малий та середній...

Погода

Kyiv
хмарно
8.2 ° C
11.5 °
7 °
86 %
3.4kmh
100 %
Пт
10 °
Сб
19 °
Нд
22 °
Пн
23 °
Вт
20 °