Ефективність гербіцидів у посівах ярого ячменю

227
Ефективність гербіцидів у посівах ярого ячменю

Для контролювання бур’янистої рослинності в посівах важливої продовольчої та фуражної культури – ячменю ярого в Україні на сьогодні зареєстровано майже 150 гербіцидних препаратів на основі 31 діючої речовини. Водночас ефективність хімічних методів контролювання гербологічної ситуації в посівах цієї культури ще недостатньо досліджена.

Тривалий час основним гербіцидом у посівах зернових колосових культур, зокрема, ячменю ярого, були 2,4-Д і 2М-4Х. Із появою препаратів на основі сульфонілсечовинних сполук наприкінці ХХ століття вітчизняні науковці почали вивчати ефективність хімічної прополки ячменю ярого гербіцидом Гранстар. На сьогодні на ринку представлено чимало діючих гербіцидних сполук, однак бракує наукової об’єктивної оцінки їх біологічної та господарської ефективності в умовах України із притаманним їй видовим складом бур’янів і різними метеорологічними показниками.

Мета наших досліджень полягала у визначенні ефективності низки дозволених гербіцидів у посівах ячменю ярого, які раніше не вивчали в умовах північно-східної частини України.

Дослідження проводили в умовах ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва (Харківський район Харківської області). У 2013 році дослід було закладено на полі №1 першої польової сівозміни господарства, а в 2015 і 2017 рр. – в третій сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення. Ґрунтовий покрив дослідних полів – чорнозем типовий слабозмитий малогумусний важкосуглинковий.

Технологія вирощування ячменю ярого була загальноприйнятою для регіону. У 2013 році попередником культури був соняшник, а в 2015 і 2017 рр. – відповідно кукурудза на зерно і соя. Під ячмінь ярий добрив не вносили.

Методика проведення досліджень була класичною. Схема досліду включала 10 варіантів:

  1. Контроль (із бур’янами, без внесення гербіцидів);
  2. Амінка, в. р. (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі, 600 г/л), 1,3 л/га – еталон;
  3. Діален Супер 464 SL, в. р. к. (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі, 344 г/л + дикамба, 120 г/л), 0,7 л/га;
  4. Лонтрел 300, в. р. (клопіралід, 300 г/л), 0,4 л/га;
  5. Гранстар Про 75, в. г. (трибенурон-метил, 750 г/кг), 15 г/га;
  6. Логран 75 WG, в. г. (тріасульфурон, 750 г/кг), 10 г/га;
  7. Гроділ Максі OD, о. д. (амідосульфурон, 100 г/л + йодосульфурон-метил-натрій, 25 г/л + антидот мефенпір-диетил, 250 г/л), 0,1 л/га;
  8. Пік 75 WG, в. г. (просульфурон, 750 г/кг), 20 г/га;
  9. Калібр 75, в. г. (трибенурон-метил, 250 г/кг + тифенсульфурон-метил, 500 г/кг), 50 г/га;
  10. Пріма, с. е. (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452,42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л), 0,6 л/га.

Гербіциди вносили у фазі кущіння ячменю ярого. Обліки бур’янів проводили тричі: перед внесенням гербіцидів, через 25–30 діб після проведення хімічного прополювання і перед збиранням врожаю. Перші два обліки були кількісними, а останній – кількісно-ваговим. Підрахунок бур’янів проводили в 5-ти місцях кожної ділянки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

У досліді за кількістю в посівах ячменю ярого було приблизно порівну злакових однорічних і дводольних малорічних бур’янів. Злакові однорічні бур’яни були представлені просовидними видами, а саме: мишієм сизим (Setaria glauca (L.) Beauv.) і плоскухою звичайною (Echinochloa crus-galli (L.) Beauv.). У сегетальному угрупуванні серед дводольних малорічників домінували лобода біла (Chenopodium album L.) і щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.): сумарна їх кількість у цій групі в середньому за три роки становила понад 92%. Коренепаросткові види, незважаючи на відносно невисоку кількість, мали найбільшу масу серед усіх бур’янів (табл. 1). Переважав у цій агробіологічній групі осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.). Друге місце посідав осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.).

Таблиця 1. Стан забур’яненості посіву ячменю ярого на контролі (з бур’янами, без внесення гербіцидів)Якісний склад бур’янів суттєво різнився в роки досліджень. В 2013 році, коли попередником ячменю ярого був соняшник, цей засмічувач за невеликої кількості домінував серед бур’янів за масою в агрофітоценозі. В 2015 році падалицею виявилась кукурудза, але її чисельність була незначною – 1,1 шт./м2. Загалом на полі ячменю ярого флористичний список бур’янистої рослинності налічував 30 видів.

Рівень забур’яненості посіву визначався не кількістю екземплярів бур’янів, а їх питомою часткою в загальній масі агрофітоценозу. В 2013 році рівень забур’яненості був дуже сильним за дводольномалорічно-коренепаростково-злаковооднорічного типу, а в 2015 році – сильним за коренепаростково-злаковооднорічно-дводольномалорічного типу забур’яненості. В 2017, останньому році досліджень, посів характеризувався як середньозабур’янений, а тип забур’яненості був також коренепаростково-злаковооднорічно-дводольномалорічним. Тип забур’яненості визначався домінуючими і субдомінуючими видами бур’янів із певними біологічними властивостями та чутливістю до гербіцидів, для яких необхідні заходи боротьби з ними.

При виборі гербіциду слід брати до уваги не тільки біологічну ефективність препарату у контролюванні бур’янів, але й надбавки урожайності та економічні показники
При виборі гербіциду слід брати до уваги не тільки біологічну ефективність препарату у контролюванні бур’янів, але й надбавки урожайності та економічні показники

Як показали обліки, через місяць після хімічної прополки гербіциди протидводольної спрямованості певною мірою проявляли токсичну дію щодо сходів злакових просовидних бур’янів. У середньому на гербіцидних варіантах зниження їх кількості становило 15%. Але надалі чисельність злакових просовидних видів вирівнялась із контролем, а їх маса перед збиранням урожаю у більшості варіантів суттєво зростала. Винятком були лише варіанти з гербіцидами Калібр 75, Гранстар Про 75 і Логран 75 WG, в яких ці препарати продовжували негативно діяти на злакові бур’яни (табл. 2–3).

Таблиця 2. Вплив гербіцидів на кількість бур’янів (середнє значення за 2013, 2015 і 2017 рр.)Серед бур’янистої рослинності загалом найбільш чутливими до гербіцидів були дводольні малорічні види. Ефективніше діяли на ці бур’яни гормональні препарати Діален Супер 464 SL і Амінка. Винятком став лише гербіцид Лонтрел 300, який характеризувався недостатньою токсичністю відносно лободи білої та щириці звичайної. Після Діален Супер 464 SL і Амінки за ефективністю дії на дводольні малорічники були Пріма і комбінований сульфонілсечовинний препарат Калібр 75. Інші сульфонілсечовинні гербіциди в міру зниження ефективності розташувались у такому порядку Пік 75 WG, Гроділ Максі OD, Гранстар Про 75, Логран 75 WG. Гербіциди значно сильніше впливали на масу бур’янів, ніж на їх кількість. Під кінець вегетації ячменю ярого в середньому по досліду зниження чисельності дводольних малорічних бур’янів під впливом гербіцидів становило 60,3%, а їх маси – 87,7%. Всі гербіциди, включені до схеми досліду, виявилися високоефективними щодо соняшнику: загибель його падалиці коливалась від 100 до 97%.

Таблиця 3. Сира маса бур’янів наприкінці вегетації та урожайність ячменю ярого залежно від дії гербіцидівКоренепаросткові бур’яни відрізнялись від дводольних малорічників більшою стійкістю до гербіцидів. На час збирання урожаю кількість цих багаторічників зменшилась у варіантах досліду в середньому на 46,8%, а їх маса – на 72,5%. За силою контролювання коренепаросткових бур’янів (вплив на масу рослин) гербіцидні препарати розташувались таким чином: Лонтрел 300 – Діален Супер 464 SL – Амінка – Пріма – Калібр 75 – Логран 75 WG – Гранстар Про 75 – Гроділ Максі OD – Пік 75 WG. У варіантах із застосуванням гербіцидів Лонтрел 300, Пріма, Калібр 75, Гроділ Максі OD, Амінка, Діален Супер 464 SL від початку внесення препаратів до кінця вегетації ячменю ярого спостерігалося зростання токсичної дії на коренепаросткові бур’яни: через 30 діб після проведення хімічної прополки зменшення середньої кількості стебел становило 46,8%, а перед збиранням урожаю – 54,9%. У гербіцидів Пік 75 WG, Логран 75 WG, Гранстар Про 75 виявлено тенденцію до ослаблення їх дії на коренепаросткові бур’яни: зменшення кількості стебел становило відповідно 40,4% і 28,8%.

Тому при оцінюванні ефективності гербіцидів щодо контролювання всієї сукупності бур’янів доцільно звертати увагу насамперед на зниження маси бур’янів. У нашому досліді в середньому за три роки за цим показником гербіциди займали такі місця (в порядку зниження): Калібр 75 – Лонтрел 300 – Гранстар Про 75 – Діален Супер 464 SL – Амінка – Пріма – Логран 75 WG – Гроділ Максі OD – Пік 75 WG. Перший препарат у ряду знижував масу бур’янів на 81,8%, останній – на 62,5%.

Аналіз господарської ефективності хімічного способу захисту від бур’янів засвідчив, що надбавки урожаю залежали не тільки від рівня забур’яненості посіву ячменю ярого, а й від рівня урожайності культури. Прирости урожаю від гербіцидів у 2013, 2015 і 2017 рр. у середньому за варіантами досліду становили відповідно 0,25; 0,32 і 0,06 т/га. В 2013 і 2015 рр., коли рівень забур’яненості посіву був дуже високим, з дев’яти гербіцидів п’ять забезпечили статистично достовірні надбавки урожайності. В останньому році рівень забур’яненості був на межі слабкої та середньої (питома маса бур’янів в агрофітоценозі становила 5,9%), надбавки урожайності не були істотними.

При порівнянні біологічної та господарської ефективності конкретних гербіцидів повного збігу між ними не було виявлено. Тобто більш активні препарати в контролюванні бур’янів не завжди забезпечували адекватний приріст урожайності. Тому надбавки урожайності визначались не тільки ефективністю препаратів у зниженні маси бур’янів, а й толерантністю до ячменю ярого конкретних гербіцидів.

Найбільш толерантним ячмінь ярий був до гербіциду Гроділ Максі OD (коефіцієнт толерантності (Кв) – 0,0568), а певною мірою пригнічував цю культуру Діален Супер 464 SL (коефіцієнт толерантності (Кв) – 0,0166). Тобто у варіанті з Гроділ Максі OD кожен видалений із посіву 1 центнер сирої маси бур’янів забезпечив додатковий приріст зерна на рівні 5,68 кг, а за використання Діален Супер 464 SL – лише 1,66 кг. Недостатньо толерантним ячмінь ярий був також до гербіциду Амінка. Не виявлено особливої різниці в толерантності ячменю ярого до інших гербіцидів.

Визначити найкращий гербіцид за результатами трирічних досліджень досить важко, оскільки в більшості варіантів надбавки урожайності були близькими (в межах від 0,21 до 0,28 т/га). Тому слід брати до уваги біологічну ефективність гербіцидів у контролюванні бур’янів, надбавки урожайності й, основне, економічні показники. У зниженні маси бур’янів лідерами були Калібр 75 і Лонтрел 300. Але Лонтрел 300 має високу вартість, тож гектарна норма його внесення досягала 786 грн. В інших препаратів цей показник коливався в межах від 117 грн/га (Логран 75 WG) до 302 грн/га (Пік 75 WG).

Таблиця 4. Економічна ефективність хімічної прополки ячменю ярого залежно від використаних гербіцидів (середнє значення за 2013, 2015 і 2017 рр.)Розраховували вартість гербіцидів на основі курсу долара США, який на осінь 2017 року становив 27,0 грн/1дол. Основний же економічний показник – чистий прибуток залежав від надбавки урожайності в результаті застосування гербіцидних препаратів (табл. 4).

ВИСНОВКИ

  1. При оцінюванні біологічної ефективності гербіцидів насамперед необхідно брати до уваги показники зменшення маси бур’янів, а не їх кількості. Визначено препарати, які краще контролюють злакові просовидні бур’яни: це гербіциди Калібр 75, Логран 75 WG і Гранстар Про 75, дводольні малорічні – Пріма, Діален Супер 464 SL, Амінка і Калібр 75, коренепаросткові – Лонтрел 300, Амінка, Діален Супер 464 SL і Калібр 75, всі бур’яни – Калібр 75, Гранстар Про 75 і Логран 75 WG.
  2. Установлено, що рівень надбавки урожайності ячменю ярого залежить не тільки від біологічної ефективності гербіцидів, а й від толерантності культури до них. Найбільшу надбавку урожайності ячменю ярого забезпечив Гроділ Максі OD (0,28 т/га). Дещо нижчі надбавки отримано на варіантах із препаратами Лонтрел 300 (0,25 т/га) і Калібр 75 (0,24 т/га). Але внаслідок високої вартості гербіциду Лонтрел 300 чистий прибуток від його хімічної прополки становив лише 270 грн/га. Водночас на варіантах із Гроділ Максі OD, Гранстар Про 75 і Калібр 75 цей показник становив відповідно 946, 810 і 773 грн/га.

В. С. Зуза, С. Ю. Шекера, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва; Р. А. Гутянський, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram