29 Березня 2024

ФАО кукурудзи. Вибір гібридів

Насіннєві компанії та постачальники насіння для опису сортів і гібридів використовують одні й ті самі показники, але, як виявляється, під цими показниками кожна компанія має на увазі «щось своє». Чому так відбувається?

ЕТАЛОНА НЕМАЄ

Справа в тому, що сьогодні у світі не існує єдиної шкали оцінки показників, що характеризують сорти й гібриди. Поясню, про які шкали йдеться. Виявляючи на листі рослини ознаки певного захворювання, ви бажаєте дати оцінку стійкості розглянутого сорту/гібрида до цього захворювання або ж оцінити ефективність застосованого препарату. Потрібні еталон або якась тестова шкала, від якої ви у своїй оцінній роботі змогли б відштовхнутися. Так от такої «загальносвітової», єдиної для всіх країн і компаній тестової шкали не існує. Фактично кожна фірма для оцінки показників використовує свою шкалу або тестові рослини.

Мабуть, варто нагадати, що селекційні центри, які дають характеристики новим гібридам і сортам, розташовані в різних країнах, що відрізняються кліматом і поширенням шкідників і хвороб. Так, світова селекція соняшнику сконцентрована у спекотних і сухих регіонах, наприклад, у Каліфорнії (США), де завдяки унікальному клімату практично відсутні захворювання цієї рослини. Тому оцінку стійкості культури до захворювань дають у Південній Дакоті, де захворювань навіть забагато. Але, спираючись лише на оцінки американських фахівців, неможливо спрогнозувати, як поведе себе гібрид, приміром, у європейських умовах, де зовсім інші спектр та інтенсивність захворювань, раси патогенів, швидкості розвитку інфекцій тощо.

Комусь ця проблема може видатися надуманою, але приведу такий приклад: в останні роки на семінарах дедалі частіше розгораються суперечки між насінницькими й «пестицидними» компаніями з приводу того, як рахувати фази розвитку кукурудзи. Цікаво, що фази і в одних, і в других називаються однаково – по кількістю листків, але «пестицидна» методика випереджає «насіннєву» приблизно на два листки. І це – через відсутність єдиних стандартів.

Позбавити фермерів необхідності підрахунку листків і визначення відповідних фаз змогли в Америці, де на тарних етикетках гербіцидів вирішили вказувати висоту рослин, при якій можна застосовувати препарат, наприклад: обробляти кукурудзу до її висоти 10 дюймів (25 см). Нам же при будь-якому посиланні на кількість листків слід, як і раніше, уточнювати, як саме рахували.

Якщо з підрахунком листків виникають складнощі, то що говорити про інші показники?

ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЧИСЛО ФАО 

Спроба розібратися в показниках скоростиглості гібридів дала дивні результати. Для деяких культур, наприклад соняшнику, прийнятних показників оцінки скоростиглості не існує зовсім – у кожної компанії своя шкала й методики. Багато аграріїв намагаються уніфікуватися, даючи оцінку в днях вегетації, але в різних регіонах цей показник буде серйозно відрізнятися залежно від погоди. Думаєте, що з кукурудзою справи кращі – є ФАО? Так, число ФАО допомагає, але й воно умовне.

Що таке ФАО? ФАО – це індекс скоростиглості кукурудзи, запроваджений FAO (англ. Food and Agricultural Organization – Організація із продовольства і сільського господарства) при Організації Об’єднаних Націй. Сама ж методика зазнавала змін практично кожне десятиліття. Так, в Угорщині в 60-і роки минулого століття ФАО розраховували на основі кількості днів до досягнення вологості зерна 34–36%, у 70-і – до 28–30%, у 80-і – 25%, в 90-і перейшли до оцінки на рівні близько 20%.

При всій популярності показника в багатьох країнах не знають, що це таке – число ФАО. У США деякі компанії використовують свої внутрішні шкали «відносної скоростиглості». Така «творчість» можлива через відсутність у країні Державної реєстрації сортів і гібридів. Тому постачальники насіння оперують, наприклад, показником тривалості вегетації до фази чорної крапки в основі зерна (кукурудза на силос) або його вологості 20–22% (кукурудза на зерно).

Проте найчастіше у США для оцінки груп скоростиглості кукурудзи використовуються «теплові одиниці». Цей показник схожий із числом ФАО, оскільки так само розраховується за формулою, і в основі розрахунків лежить підрахунок сум температур вище 10 градусів за Цельсієм (або еквівалентного показника у градусах за Фаренгейтом) – ефективних температур.

Такі показники (у т. ч. і число ФАО) дуже умовно відображають вплив температури. По-перше, відбуваються коливання денних і нічних температур, а в нашому континентальному кліматі перепади дуже великі, до того ж  збільшуються при русі на північ і схід. Розрахунковий показник може бути прийнятним для кукурудзи, але постійні низькі нічні температури не дадуть рослині відновити швидкість обміну речовин у короткі денні години тепла. По-друге, нічна температура може бути і +9°С, і +5°С, і це по-різному позначиться на вповільненні розвитку. А по-третє, тривалість впливу низької температури може бути й кілька хвилин, і кілька годин, що в показнику не відображається. Впливає також доступність вологи, елементів живлення та ін. Тож формули й сума температур начебто є, але використовувати отримані дані у практиці складно.

Більш-менш точно можна визначити момент появи чорної крапки – фізіологічної спілості зерна, коли до нього припиняють надходити поживні речовини. Подальший процес висихання зерна – суто фізичний, його складно «прив’язати» до показника скоростиглості. Ранкова роса й дощі можуть привести до того, що зерно не буде віддавати вологу.

Але повернімося безпосередньо до числа ФАО. Якщо заглянути на сайт будь-якого виробника насіння кукурудзи в різних країнах, то часто можна  помітити, що один і той самий гібрид характеризується різним ФАО, що різниться на 10–20 одиниць. А ось інший розклад: візьміть два ранніх гібриди з однаковим ФАО, висадіть їх – вони вочевидь покажуть себе в полі по-різному. Найімовірніше, стадії чорної крапки гібриди досягнуть у схожий термін, а от сохнути будуть кожен по-своєму. Швидкість віддачі вологи буде відрізнятися передусім через особливості, визначені генетикою, – товщини обгортки качана, ступеня його відкритості, розташування зерен, а також температури повітря, його вологості та швидкості вітру.

Отже, число ФАО – спроба об’єднати в одному два різних показники – швидкості досягнення фізіологічної зрілості (фаза чорної крапки) та фізичної віддачі вологи зерном. Уже тому, що кожен із цих показників жодним чином не пов’язаний з іншим, не варто сприймати ФАО як об’єктивну величину. Для практичних цілей табличне значення ФАО – лише первинний індикативний показник. Його можна використовувати для оцінки швидкості досягнення фази чорної крапки, важливої при виробництві силосу, і то з застереженням, що для інтенсивних гібридів на слабких агрофонах період вегетації збільшиться.

Про швидкість вологовіддачі зерна в конкретному регіоні цей показник, на жаль, майже нічого не скаже.

МЕТОДОМ ПРОБ І ПОМИЛОК

Щоб усе-таки отримати достовірну інформацію про «свій» ФАО, рекомендується висівати тестові гібриди. Адже навіть десять одиниць різниці у спілості – не табличній, а фактичній – іноді можуть стати критичними.

Бажано мати «запас» скоростиглості на випадок дощової осені або раннього настання холодів. Щоб не стати жертвою захоплення пізньостиглими гібридами, рекомендуємо зробити гарним правилом щорічне проведення внутрішньогосподарських випробувань нових сортів і гібридів, які припали вам до вподоби.

Сергій Захаров, експерт ринку насіння і ЗЗР

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Олександр Чекаленко: «Беремо максимум із того, що сіємо»

Економічні умови, які склалися на агропродовольчому ринку...

Технічна ефективність застосування фунгіцидів на кукурудзі

Кукурудза, на відміну від інших зернових культур,...

Погода

Kyiv
рвані хмари
9 ° C
11.5 °
6.4 °
87 %
3kmh
66 %
Пт
11 °
Сб
18 °
Нд
21 °
Пн
20 °
Вт
13 °