03 Серпня 2021

Вплив систем удобрення на формування врожайності зерна сої

Система удобрення відіграє важливу роль у підвищенні врожайності сої, а також впливає на якісні показники зерна. Так, на формування 1 т насіння витрачається приблизно 70–90 кг азоту, 15–20 кг фосфору, 30–40 кг калію, 8–10 кг магнію, 18–21 кг кальцію. Соя в середньому залишає 60–150 кг/га біологічного азоту (використовується наступними культурами на 90–100%, тоді як мінеральний – на 50–60%), 20–25 кг/га фосфору та 30–40 кг/га калію. Попри здатність сої задовольняти значну частину потреби в азоті (60–70%) за рахунок біологічної фіксації з атмосфери, вона позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив.

Тривалі багаторічні дослідження засвідчили позитивний вплив норм мінерального живлення (ґрунтового та позакореневого) в поєднанні з мікроелементами на продуктивність культури. Так, Ю. А. Злобін повідомляє, що за використання фосфорних і калійних добрив вихід олії зростає на 2­4%. Азотні добрива знижують синтез ліпідів. Встановлено, що внесення азоту на фоні фосфорних і калійних добрив сприяє підвищенню вмісту протеїну, найвищим (38,2%) він був на ділянках, де вносили N90P60K60. Вміст олії при цьому знижувався і у варіанті N90P60K60 був найнижчим (19,3%). Використання мінеральних добрив за оптимальних умов зволоження підвищує врожайність насіння сої на 8–14 ц/га.

Оскільки для умов Західного Лісостепу соя – відносно нова культура, це обумовлює потребу вдосконалення технології вирощування, а також оптимізації системи удобрення, що до сьогодні є дискусійним питанням.

З метою вивчення впливу рівня удобрення на фотосинтетичну та зернову продуктивність сої в умовах Західного Лісостепу України було проведено польові дослідження у господарстві «СБЄ Україна» Млинівського району Рівненської області. Технологія вирощування сої – загальноприйнята для цієї ґрунтово-кліматичної зони. Спосіб сівби – стрічковий з міжряддям 30 + 15 + 15 см. Норма висіву – 700 тис. шт./га. Гербіциди – Пульсар (0,75 л/га) + Базагран (2,5 л/га). Фунгіциди – Коронет (0,6 л/га) + Абакус (1,5 л/га). У дослідженнях використали сорт сої Устя, занесений до Державного реєстру сортів рослин України (оригінатор – ННЦ «Інститут землеробства НААН»).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

На основі трирічних експериментальних досліджень встановлено, що максимальна виживаність була у варіанті досліду N90P90K90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) + MgSO4 (5%) + Еколист Стандарт (3 л/га) + Еколист Стандарт (3 л/га) і становила 90,8%, що на 8,0% вище від контрольного варіанта. Густота рослин при цьому дорівнювала 57,9 шт./м2. Це пояснюється тим, що в міру збільшення рівня удобрення рослини сої, достатньо забезпечені елементами мінерального живлення, позитивно переносять несприятливі чинники, що є причиною зростання виживаності в цих варіантах досліду.

Рис. Фотосинтетичний потенціал сої сорту Устя залежно від удобрення, млн м2_га  діб
Рис. Фотосинтетичний потенціал сої сорту Устя залежно від удобрення, млн м²/га × діб

Максимальну площу листкової поверхні зафіксовано у період бутонізації – цвітіння у варіанті за максимального внесення добрив (44,0 тис. м2/га). Найвищий показник фотосинтетичного потенціалу формувався у період цвітіння – наливу зерна у варіанті з максимальним внесенням добрив – 2,89 млн м2/га  діб, що на 0,14 млн м2/га  діб та 0,3 млн м2/га  діб вище порівняно з варіантом, де вносили фосфорно-калійні добрива в нормі P90K90, та контролем (рис.). Максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу формувався у період сходів – бутонізації за максимального внесення добрив (6,19 г/м2 за добу). Накопичення сухої речовини посівами сої сорту Устя було максимальним у період цвітіння – наливу зерна. Найбільшу кількість сухої речовини в цьому періоді зафіксовано у варіанті з максимальним внесенням добрив – 17,4 г/рослина, що на 3,1 г/рослина більше порівняно з контролем.

У проведених дослідженнях урожайність сої сорту Устя значно змінювалася залежно від рівня удобрення. З даних табл. 1 видно, що цей показник у різних варіантах досліду коливався у межах від 2,19 до 3,15 т/га.

Таблиця 1. Урожайність сої сорту Устя залежно від удобренняНайнижча врожайність у середньому за три роки досліджень була у контрольному варіанті. Внесення фосфорно­калійних добрив у нормі Р30К30та Р90К90 забезпечило підвищення врожайності від 2,45 до 2,77 т/га, приріст при цьому дорівнював відповідно 0,26 та 0,58 т/га, або 11,9 та 26,5%. Важливим чинником у системі удобрення азотними добривами є вибір форми азоту.

У наших дослідженнях ми використали азотні добрива в різних формах, а саме: аміачній (аміачна селітра) та амідній (карбамід), а також їх поєднання.

Застосування мінеральних добрив у нормі N30P30K30та N60Р60К60 (N – аміачна селітра) сприяло підвищенню врожайності сої до 2,58 і 2,61 т/га, що вище порівняно з контролем відповідно на 0,39 т/га, або 17,8%, та на 0,42 т/га, або 19,2%.

За внесення мінеральних добрив у нормі N30P30K30та N60Р60К60 (N – карбамід) урожайність сої становила 2,59 та 2,65 т/га, що вище порівняно з контрольним варіантом відповідно на 0,40 т/га, або 18,3%, та 0,46 т/га, або 21,0%.

Застосування мінеральних добрив у нормі N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) забезпечило підвищення врожайності у сої сорту Устя до 2,68 т/га. Приріст при цьому дорівнював 0,49 т/га, або 22,4%.

Соя належить до культур, середньовимогливих до сірки та магнію. Винесення з урожаєм становить 20–40 кг. Без достатнього забезпечення сіркою неможлива ефективна дія азоту на зростання урожайності. Магній особливо важливий для засвоєння азоту, фосфору та калію у підвищених нормах.

У наших дослідженнях застосування сірчаних добрив у варіанті N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) + сірка (S30) забезпечило підвищення врожайності до 2,74 т/га, що на 0,55 т/га, або на 25,1% більше порівняно з контролем.

За внесення магнію (Mg20) в цьому варіанті урожайність зросла і становила 2,83 т/га, що на 0,61 т/га, або 29,2% більше порівняно з конт­рольним варіантом.

Максимальну врожайність от­римано у варіанті, де вносили N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) + MgSO4 (5%) + Еколист Стандарт (3 л/га) + Еколист Стандарт (3 л/га) – 3,15 т/га. Приріст при цьому дорівнював 0,96 т/га, або 43,8%.

У проведених дослідженнях встановлено, що рівень удобрення значною мірою впливав на формування якісних показників зерна сої (табл. 2). Так, вміст білка був найнижчим на контрольному варіанті, де він становив 31,7%. За внесення фосфорно-калійних добрив у нормі P30K30та Р60К60 вміст білка в зерні сої підвищився до 33,7 і 34,3%, що на 2,0 та 2,6% вище порівняно з контролем.

Таблиця 2. Вплив удобрення на вміст білка та олії в зерні соїЗастосування азотних добрив у нормі N30P30K30та N60Р60К60 (N – аміачна селітра) сприяло підвищенню вмісту білка до 34,6 і 36,5%, і це можна пояснити тим, що азот є структурним компонентом амінокислот, білків, нуклеїнових кислот та їх похідних.

Внесення азотних добрив у нормі N30P30K30та N60Р60К60 (N – карбамід) сприяло підвищенню вмісту білка в зерні сої до 35,7 і 36,8%.

У варіанті, де застосовували N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45), вміст білка у зерні збільшився до 37,5%, що на 5,8% вище від контрольного варіанта. Таке підвищення згаданого показника зумовлене тим, що завдяки внесенню азоту в аміачній та амідній формах рослини сої були достатньо забезпечені цим елементом впродовж усього вегетаційного періоду.

Вплив систем удобрення на формування врожайності та якості зерна сої-3

Потрібно зазначити, що за внесення N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) + сірка (S30) вміст білка підвищився до 38,4%, що на 6,7% перевищує контрольний варіант.

У варіанті, де вносили N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) + сірка (S30) + магній (Мg20), спостерігали збільшення вмісту білка до 39,4%, що на 7,7% вище від контролю. Це пояснюється тим, що магній сприяє перетворенню азоту на білок, а також має активуючу дію на низку ферментів, які забезпечують білковий обмін.

Використання мікродобрив зумовило збільшення вмісту білка в зерні сої сорту Устя до 40,1%. Проте, як свідчать наші дослідження, максимальний вміст білка було отримано у варіанті N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) + MgSO4(5%) + Еколист Стандарт (3 л/га) + Еколист Стандарт (3 л/га), де для листкового підживлення використовували сульфат магнію у вигляді водного розчину (5%) та дворазове застосування мікродобрив – 42,2%.

ВИСНОВКИ

Отже, за внесення удобрення в нормі N90Р90К90 – аміачна селітра (N45) + карбамід (N45) + MgSO4 (5%) + Еколист Стандарт (3 л/га) + Еколист Стандарт (3 л/га) у сої сорту Устя формується максимальна площа листкової поверхні – 44,0 тис. м2/га (період бутонізація – цвітіння), максимальний показник фотосинтетичного потенціалу – 2,89 млн м2/га  діб (період цвітіння – налив зерна), найвищий показник чистої продуктивності фотосинтезу – 6,19 г/м2 за добу (період сходів – бутонізації) та відбувається накопичення найбільшої кількості сухої речовини – 17,4 г/рослина (період цвітіння – наливу зерна).

За вказаного рівня удобрення в умовах Західного Лісостепу України формується максимальна врожайність зерна сої (3,15 т/га) з високими показниками якості – відповідно 42,2% (білок) та 17,7% (олія).

В. В. Лихочвор, д-р с.-г. наук, член-кор. НААН України; В. М. Щербачук, здобувач; Р. М. Панасюк, О. В. Панасюк, кандидати с.-г. наук, Львівський національний аграрний університет

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Живлення сої та вплив стресових чинників на врожайність

Для формування врожаю соя використовує у 2–3 рази...

Так, Сінтак! Ефективний контроль кліщів в посівах сої

Якщо на більшість шкідників сої можна реагувати...

Вплив азотного живлення і гербіцидів на продуктивність сої

Незважаючи на значні посівні площі та високу...

Погода

Kyiv
чисте небо
18.3 ° C
19.8 °
16.8 °
84 %
3.1kmh
0 %
Вт
25 °
Ср
27 °
Чт
30 °
Пт
28 °
Сб
26 °