Високий рівень забур’яненості полів є лімітуючим чинником, що уповільнює збільшення посівних площ і підвищення урожайності сої. Він формується під дією антропогенних факторів, біологічних властивостей бур’янових угрупувань і культури.
Рівень забур’яненості, сорти культури, місцеві теплові та водні ресурси впливають на ріст і розвиток сої та формування врожайності. Сегетальна рослинність має різнобічний характер негативного впливу на ріст і розвиток культури, однак основна шкода, якої завдають бур’яни, – це значне зниження врожайності та погіршення якісних показників продукції. Отже, важливим питанням у формуванні інтегрованої системи захисту посівів від небажаної рослинності є дослідження шкідливої дії від забур’яненості та розміри збитків урожаю. Поява і швидке поширення стійких видів бур’янів ускладнює боротьбу з ними і загрожує світовому сільськогосподарському виробництву. Впровадження високоефективної системи захисту посівів сої від бур’янів залежить від видового складу бур’янів та аналізу сформованих ними угруповань.
З огляду на високий рівень забур’яненості та низьку конкурентну активність рослин сої, застосування гербіцидів залишається одним із важливих елементів інтенсивної технології її вирощування. У розвинутих країнах, таких як США, Канада, країни Європейського Союзу, Австралія та Японія, хімічна боротьба з бур’янами за допомогою внесення гербіцидів є перевагою через високу ефективність у скорочення витрат. В останні роки використання гербіцидів для боротьби з бур’янами зросло в регіонах, що розвиваються, включаючи Китай, Індію та країни Африки. Це пояснюється необхідністю підвищити врожайність сільськогосподарських культур і економією робочої сили та енергії.
За способом використання основні категорії гербіцидів поділяють на такі, що вносяться на ґрунт, і ті, які застосовують по вегетації культурних рослин. Ґрунтові гербіциди можуть наноситись на поверхню ґрунту, тим самим утворюючи плівку на ній, або ж потребувати після нанесення загортання механічними знаряддями. А гербіциди по вегетації використовуються для захисту вегетуючих посівів сільськогосподарських культур і поглинаються виключно надземними частинами рослин.
При сильній забур’яненості за допомогою ґрунтових гербіцидів можна значно зменшити кількість бур’янів у агроценозах ще до появи сходів культури, тим самим скорочуючи початкову стадію росту та розвитку культури, що може зменшити шкідливість бур’янів на цій стадії. Це також знімає проблему фазової стійкості бур’янів до гербіцидів, яка часто виникає при застосуванні післясходових гербіцидів. Через обмежені ефективні варіанти застосування післясходових гербіцидів на сої використання досходових гербіцидів стало стандартною рекомендацією для боротьби з бур’янами в США.
Внесення ґрунтових гербіцидів дає можливість на 30–40 діб відстрочити появу бур’янів, але це буде дієвим, коли ґрунт має дрібногрудочкувату структуру, а у верхньому його шарі є волога. Ґрунтові гербіциди, зазвичай, вносять разом із передпосівною культивацію, тобто до сівби або після сівби культури, до появи сходів із загортанням у ґрунт боронами на глибину не менше ніж 3 см. На посівах сої ефективними є гербіциди на основі таких діючих речовин, як S-метолахлор, ацетохлор, метрибузин, імазетапір, прометрин та ін.
Післясходовий спосіб застосування хімічного методу захисту посівів сої від бур’янів має низку переваг перед використанням ґрунтових гербіцидів, тому що під час вегетації культури можна визначити видовий склад і рівень забур’яненості, обґрунтовано прийняти рішення щодо необхідності їх внесення та підібрати відповідні рекомендовані препарати.
Для їх якісного використання слід дотримуватися строків внесення препаратів (від появи першого до третього трійчастих листків сої). Ефективність післясходових препаратів значно зростає за їх використання в бакових сумішах. При цьому розширюється спектр дії препаратів та знижується поява резистентності бур’янів до окремих із них.
За змішаного типу забур’яненості бакові суміші гербіцидів Базагран, Хармоні і Фюзілад форте 150 ЕС були найбільш ефективними у боротьбі з бур’янами на посівах сої, особливо в дозах 1,25 л/га + 3,5 г/га + 0,8 л/га відповідно. Застосування у посівах сої бакових композицій з цих гербіцидів забезпечило найвищий рівень врожайності та найкращі показники елементів продуктивності культури.
У варіанті з застосуванням гербіцидів Фронтьєр Оптіма (1,0 л/га) та Корум (1,5 л/га + ПАР Метолат 1,0 л/га) відмічено найбільший фітотоксичний вплив на бур’яни. Цей дійсно якісний контроль над небажаною рослинністю забезпечив збереження середньої врожайності сої на рівні 2,94 т/га протягом трьох років досліджень.
Читати по темі: Ефективність використання карбаміду в позакореневому підживленні сої
Найкращі результати у посівах сої дає застосування двох гербіцидних обробітків: досходового (ґрунтового) та післясходового – у стадії розвиненого трійчастого листка (ВВСН 12–25). Актуальним є дослідження конкурентного взаємовпливу в агрофітоценозі сої та біологічної ефективності гербіцидів при сумісному їх використанні, з розробкою нових гербіцидних композицій, які проявляли б синергізм та високу вибірковість до сої.
Ефективне контролювання бур’янів у посівах сої – це не тільки встановлення видового складу, а й створення ефективного чергування культур, підбір гербіцидів, що дають можливість за рахунок різних діючих речовин ефективно знищувати бур’яни у посівах попередників, забезпечуючи створення сприятливих умов для вирощування культур, у посівах яких неможливо повністю прибрати певні види бур’янів.
УМОВИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Метою наших досліджень було вивчення впливу ґрунтових і післясходових гербіцидів на рівень забур’яненості посівів сої. Дослідження проводилися у 2021–2023 рр.
в умовах ТОВ «Саварське» Обухівського району Київської області (правобережний Лісостеп України).
Схема досліду:
Фактор А. Сорти сої: Ауреліна, ЕС Командор, ЕС Навігатор.
Фактор В. Гербіциди:
1) контроль (обробка водою);
2) до появи сходів культури Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га) (діючі речовини S-метолахлор і тербутилазін);
3) до появи сходів культури Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) (діюча речовина диметенамід-П) + Стомп 330 (5 л/га) (діюча речовина пендиметалін);
4) у фазі 2–4 листків культури Базагран (3 л/га) (діюча речовина бентазон) + Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. (1 л/га) (діюча речовина флуазифоп-П-бутил);
5) у фазі 2–4 листків культури Корум (2 л/га) (діючі речовини бентазон і імазамокс) + Ачіба (2 л/га) (діюча речовина хізалофоп П-етил).
Обробку посівів сої на дослідних ділянках проводили до появи сходів культури та у період вегетації (2–4 листки) шляхом застосування робочого розчину гербіцидів (250 л/га). На контрольних варіантах обробляли посіви водою з розрахунку 250 л/га, тоді ж вносили гербіциди. Облік бур’янів здійснювали кількісно-ваговим методом у фазі 3-го справжнього листка сої та перед збиранням культури. Збирання врожаю сої здійснювали у фазу повної стиглості зерна комбайном Case 2188. Облік урожаю проводили окремо на кожній ділянці досліду.
Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем типовий середньосуглинковий. Вміст гумусу – 2,56%, легкогідролізованого азоту – 145 мг/кг, рухомого фосфору – 167 мг/кг, обмінного калію – 178 мг/кг. Ступінь кислотності ґрунту pH – 6,1.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ҐРУНТОВИХ І ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ СОЇ
За даними спостережень встановлено, що на забур’яненість посівів сої суттєво впливали погодні умови вирощування культури. У 2021 р. була найвища чисельність бур’янів на облікових ділянках, у середньому по видах 203,2 шт./м2 (табл. 1). У 2022 і 2023 рр. їх кількість становила 141,3 і 189,2 шт./м2 відповідно. Серед сегетальної рослинності переважали представники класу однодольних, родини злакових (50,7%) та дводольних (43,1%), а відсоток багаторічних становив лише 5,8%. Інші види бур’янів не були включені до обліків тому що їх чисельність була низькою (менше 0,4%).
Серед злакових бур’янів найбільшу кількість і частку займав мишій сизий (Setaria glauka L.) – 50,1 шт./м2 (28,2%) і плоскуха звичайна (Echinóchloa crusgálli) – 34,0 шт./м2 (19,1%). Кількість рослин тонконогу однорічного (Poa annua L.) становила 6,1 шт./м2 (3,4%). Серед дводольних видів найбільш поширеними були щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) – 33,1 шт./м2 і (18,6%) і лобода біла (Chenopodium album L.) – 24,1 шт./м2 (13,5%). Кількість гірчаку березковидного (Poligonum сonvolvulus L.), талабану польового (Thláspi arvénse) та грициків звичайних (Capsella bursa-pastoris L.) була незначною – 6,7, 6,7 і 4,7 шт./м2 (3,7, 3,8 і 2,6%) відповідно. Багаторічні коренепаросткові і кореневищні види були представлені осотом рожевим (Cirsium arvense L.) – 2,2 шт./м2 (1,3%), осотом жовтим (Sonchus arvensis L.) – 1,4 шт./м2 (0,8%), хвощем польовим (Eguise tum arvense L.) – 3,5 шт./м2 (2,0%), кульбабою лікарською (Taraxacum officinale L.) – 1,0 шт./м2 (0,6%), березкою польовою (Convolvulus arvensis L.) – 2,0 шт./м2 (1,1%).
Отримані нами дані щодо видової структури сегетальної рослинності агрофітоценозів сої збігаються з результатами інших дослідників, отриманих як за традиційної, так і органічної технології вирощування.
За результатами наших досліджень встановлено, що у перший період обліку, в фазу третього трійчастого листка (BBCH 12), застосування ґрунтового препарату Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га) забезпечило зменшення сегетальної рослинності в посівах сої на 71,4–74,7%, а комбінація гербіцидів Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) і Стомп 330 (5 л/га) – на 82,6–84,5% (табл. 2).
Виявлено, що застосування гербіциду Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га) було більш ефективним проти однодольних видів бур’янів, в той час як Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) і Стомп 330 (5 л/га) – проти переважної більшості дводольних видів, поширених на дослідних ділянках. Ефективність дії ґрунтових препаратів проти багаторічних видів бур’янів була меншою і становила 4,2 і 26,9%.
Перед збиранням культури відмічено зменшення ефективності ґрунтових препаратів Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га) і Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) + Стомп 330 (5 л/га), яка залежно від сорту сої змінювалася у межах 67,8–70,0 і 79,3–80,1% і більш ефективним було використання післясходових препаратів (табл. 3). Так, внесення Базагран (3 л/га) + Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. (1 л/га) забезпечило знищення 91,3–91,9% бур’янів, а комплексне застосування післясходових препаратів Корум (2 л/га) + ПАР Метолат (1 л/га) і Ачіба (2 л/га) – 95,1–95,8%. При цьому, якщо перша комбінація післясходових гербіцидів забезпечувала знищення однодольних і дводольних видів, поширених на дослідних ділянках соєвого поля, то друга була досить ефективною і проти багаторічних бур’янів.
Дослідженнями Я. П. Макуха і М. І. Киричок було встановлено, що внесення повної дози гербіциду Набоб (3,0 л/га, діюча речовина бентазон) зменшувало чисельність бур’янів на 68,7%, а при застосуванні цього препарату дозою 1,0 л/га та на четверту добу + 1,2 л/га його ефективність була на рівні 83,0%. За внесення препарату Пульсар 40 (діюча речовина імазомокс) знищувалось 77,2% сходів бур’янів, а за застосування 0,3 л/га та на четверту добу + 0,4 л/га – 87,8% бур’янів.
Ефективність ґрунтових препаратів Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га) і Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) і Стомп 330 (5 л/га) у зменшенні сухої маси бур’янів за перший облік становила 63,2–68,5 і 78,2–81,7% (табл. 4). Перший гербіцид був ефективний в основному проти злакових однорічних бур’янів, а комбінація препаратів (Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) і Стомп 330 (5 л/га)) проти злакових однорічних і дводольних видів. При цьому ефективність дії ґрунтових препаратів проти багаторічних бур’янів залишалася низькою, і по сухій масі показники були на рівні контролю.
Перед збиранням сої спостерігалось зменшення ефективності ґрунтових препаратів Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га) і Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) і Стомп 330 (5 л/га) до 57,6–63,8 і 72,3–75,5% (табл. 5).
Ефективність застосування Базагран (3 л/га) + Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. (1 л/га) і Корум (2 л/га) + ПАР Метолат (1 л/га) і Ачіба (2 л/га) становила 90,1–90,8 і 93,5–95,1% відповідно. При цьому остання комбінація гербіцидів виявилась більш ефективною для контролювання 70,4% сухої маси багаторічних бур’янів. Водночас на перших трьох варіантах використання гербіцидів їх маса зменшувалася лише на 10,7–50,9% порівняно з контролем.
ВИСНОВКИ
У середньому за роки досліджень серед сегетальної рослинності у посівах сої переважали представники класу однодольних, родини злакових (50,7%) та дводольних (43,1%), а відсоток багаторічних становив 5,8%. Чисельність інших видів бур’янів становила менше ніж 0,6%.
Застосування ґрунтових гербіцидів Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га) і Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) + Стомп 330 (5 л/га) дало змогу зменшити кількість бур’янів перед збиранням культури на 67,8–80,1%, а їх суху масу – на 57,6–75,5%. Більш ефективним варіантом контролювання сегетальної рослинності в посівах сортів сої Ауреліна, ЕС Командор і ЕС Навігатор виявилося післясходове внесення гербіцидів Базагран (3 л/га) + Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. (1 л/га) та Корум (2 л/га) + Ачіба (2 л/га) у фазі 2–4 листків культури, що забезпечує зменшення кількості бур’янів на 91,3–95,8%, їх суху масу – на 90,1–95,1%.
М. Б. Грабовський, О. В. Мостипан, Т. В. Панченко, К. В. Павліченко, Білоцерківський національний аграрний університет
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
