Повсюди агрокліматичні умови сприяли розвитку та поширенню шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур.
У посівах озимих, осередково ярих зернових колосових культур, триває відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки.
Чисельність всіх стадій фітофага в середньому становить 0,2-1,5 (макс. – 2) імаго та личинок на кв.м (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська обл.), осередково – до 8 личинок на кв.м. Всіма стадіями фітофага пошкоджено 2-5, в осередках до 10% рослин.
Разом з тим, у південних та центральних областях у колосках озимої пшениці, жита, ячменю живляться хлібні жуки (0,5-2 екз. на кв.м) та жужелиця (0,5-1 екз. на кв.м – Одеська обл.), які пошкодили 1-3% колосків.
Скрізь шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці. У південних областях – злакова листовійка, пильщики. Ними на озимих зернових пошкоджено 4-10%, в осередках – від 12 до 20% рослин (злакові попелиці).
Борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, осередково – жовтою іржею, темно-бурою плямистістю, ринхоспоріозом, піренофорозом, іншими плямистостями охоплено 2-16% рослин зернових колосових культур. Подекуди в господарствах Київської області 36% рослин озимої пшениці уражено борошнистою росою та септоріозом.
Осередково у Миколаївській області до 30% рослин озимого ячменю уражено септоріозом та гельмінтоспоріозом, у Хмельницькій – 20% рослин озимої пшениці уражено септоріозом, а 30% рослин озимого ячменю охоплено гельмінтоспоріозом.
У Закарпатській, Львівській та Чернігівській областях на вівсі прогресує червоно-бура плямистість, якою уражено 2-5% рослин. На частині посівів озимих пшениці та ячменю виявлено незначне розсіяне поширення білоколосості через ураження церкоспорельозною та фузаріозною кореневими гнилями.
На 5-48% (макс. 83%) обстежених площ кукурудзи 2-9% рослин пошкоджено злаковими блішками, попелицями, осередково – кравчиком-головачем, південним сірим довгоносиком.
У Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській областях на посівах триває незначний літ стеблового кукурудзяного метелика, інтенсивністю 1-3 екз. на феромонну пастку за добу.
Подекуди в господарствах Волинської, Миколаївської та Полтавської областей на 5-30% обстежених площ від 2 до 4% рослин кукурудзи уражено гельмінтоспоріозом.
Скрізь 2-9% гороху та сої пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, трипси, осередково – гусениці совки гамми, чортополохівки.
У господарствах Миколаївської області до 25% рослин гороху заселено гороховою попелицею. 1-4% (макс. – 8%) рослин гороху охоплено кореневими гнилями, аскохітозом, іржею, пероноспорозом.
На сої у лісостепових та поліських областях 1-5% рослин хворіють на бактеріальний опік, кореневу гниль, антракноз, септоріоз, пероноспороз.
Стручкам озимого ріпаку шкодять личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяної стручкової галиці (2-6% рослин, 2% стручків), на пізніх посівах – попелиці.
Підвищення середньодобової температури повітря, погіршення освітлення та циркуляції повітря в нижніх ярусах рослин ріпаку створюють сприятливі умови для поширення пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, уражено 2-19% (макс. 25%) рослин.
У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники (геліхризова попелиця, клопи, осередково трипси), якими заселено 2-5% рослин. Подекуди рослинам культури завдають шкоди гусениці совок, піщаний мідяк, ґрунтові шкідники, подекуди соняшниковий вусач, якими в допороговій чисельності пошкоджено до 6% рослин. На 3-51% обстежених площ прояв мали пероноспороз (1-7% рослин), фомоз (2%), кореневі гнилі (1%).
Посіви цукрових буряків продовжує заселяти бурякова листкова попелиця. Переважно в крайових смугах полів нею заселено 2-14% (макс. до 30%) рослин (Черкаська обл.), за чисельності 5-8 екз. на кожну. Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, мінуючі мухи, піщаний мідяк, щитоноски, листогризучі совки. Буряковий довгоносик-стеблоїд харчується у посівах Полтавської області.
У Київській, Хмельницькій та Тернопільській областях рослини охоплено коренеїдом, у приватному секторі на рослинах столового буряку відмічається розвиток церкоспорозу.
dpss.gov.ua