На незаборонованих посівах, зокрема на листках нижнього ярусу, відмічено розвиток борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу та кореневих гнилей. Збудники вищезазначених хвороб збереглися на 1-8% (макс. 15% у Київській обл.) рослин.
На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби на полях, де сніг упав на непромерзлу землю, в осередках Волинської, Київської, Житомирської, Черкаської областей спостерігається ураження сніговою плісенню – 1-10% рослин.
У Миколаївській, Одеській та Херсонській областях в озимині, розміщеній здебільшого після стерньових попередників (ярий та озимий ячмінь), спостерігається відновлення живлення личинок хлібного туруна (жужелиці), які за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили 1% рослин.
Личинки здебільшого перебувають у другому та третьому віках (19:81%), тому період пошкодження посівів подовжуватиметься. В осередках, за наявності 3-4 личинок на кв.м, рекомендується проводити обприскування посівів дозволеними інсектицидами.
За результатами проведеного фітосанітарного моніторингу, у посівах озимого ріпаку Київської та Хмельницької областей 0,5-5% рослин уражені пероноспорозом, альтернаріозом, кореневими гнилями та бактеріозом коренів. Подекуди в господарствах Київської області сніговою пліснявою уражено 1% рослин. Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь.
В Одеській області відмічено початок заселення ріпаку великим ріпаковим та стебловим капустяним прихованохоботниками, шкідниками заселено 3% площі. Середня чисельність імаго – 2-3 екз. на жовту пастку.
В останній декаді в Луганській області в лісосмузі на площі 2 га були взяті проби на встановлення відсотка загибелі клопа-черепашки. Проби брали в лісовій підстилці. Відсоток загибелі шкідника становить 8%.
Затоплення нір талими водами (20-80% загибелі) та ефективні захисні обробки істотно вплинули на розвиток мишоподібних гризунів.
Повсюди відмічається зниження чисельності полівок (звичайної, гуртової) та мишей (польової, лісової), особливо у понижених місцях рельєфу. Однак при цьому, на 10-48% посівів озимих культур Запорізької та Херсонської областей зберігається 1-4 жилих колоній на гектар.
На багаторічних травах, садах, неугіддях 1-4 (осередково до 5-8 у Запорізькій, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Донецькій та Херсонській обл.) жилих колоній на гектар.
Чисельність гризунів зростатиме через розмноження, яке відновиться за середньодобової температури понад +5 ºС, та переселення їх у посіви з достатньою кількістю корму із місць резервацій. Тому особливу увагу варто зосередити на площах озимих зернових та ріпаку, де відмічається надпорогова кількість гризунів (3-5 жилих колоній на га).
dpss.gov.ua
