У посівах озимини Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Херсонської, Черкаської областей личинки хлібної жужелиці, за чисельності 0,2-2 екз. на кв. м, пошкодили 1-5% рослин на 3-12% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників.
У Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській, Одеській областях відмічено вихід з місць зимівлі жуків піщаного мідляка та заселення ним посівів озимих зернових. Де в крайових смугах нараховується 0,5-1 екз. на кв. м.
Найбільшої шкоди жуки завдають на початкових етапах розвитку культури, псуючи сходи. Комахи своєю діяльністю призводять до повної загибелі рослин на ранніх стадіях розвитку або значного послаблення. Що є причиною прямих та опосередкованих втрат урожаю.
У теплі сонячні дні у південних, центральних, подекуди західних областях країни, розпочався літ злакових мух, заселення посівів цикадками, попелицями, хлібними блішками, п’явицями. Поява шкідників весняного покоління виявилась на півтори декади раніше очікуваного.
В степових, лісостепових та подекуди в поліських областях (Вінницька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Сумська обл.) за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту за чисельності 0,8-2 екз. на кв. м.
Гусеницями озимої совки четвертого-шостого віків (20-40-40%) щільністю 0,5-1, макс. 2-3 (в осередках Дніпропетровської, Херсонській обл.) екз. на кв. м, заселено 3-11% обстежених площ. Та пошкоджено до 3% рослин озимої пшениці у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирської, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській, Черкаській областях.
У Дніпропетровській, Одеській областях в теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки. Де їх ураховують по 0,2-1 екз. на кв. м. Переліт клопів з місць зимівлі у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17 °С і вище протягом 3-4 днів).
За існуючих гідротермічних умов та наявного з осені запасу фітопатогенів продовжується інфікування озимих пшениці та ячменю борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, буру листковою іржею, темно-бурою плямистістю, кореневими гнилями, якими охоплено 5-15% площ. Уражено 3-8% рослин.
При виборі фунгіциду необхідно враховувати спектр його дії, економічну і екологічну доцільність застосування. Та обов’язково брати до уваги результати обстежень фітосанітарного стану посівів і очікувану втрату урожаю за даного рівня розвитку хвороб на кожному полі.
dpss.gov.ua
