25 Жовтня 2021

Вирощування сої. Гроші з повітря!

Азот – головний будівельний матеріал рослини, складова білкових та багатьох інших життєво важливих для рослини органічних сполук. Сімдесят вісім відсотків повітря – це азот. На жаль, у чистій формі N2 він недоступний рослинам, але деякі їх види знайшли механізми, що дають змогу трансформувати азот із повітря у амонійну форму й використовувати її для розвитку на перших етапах росту. За своїми масштабами процес азотфіксації – другий за важливістю біологічний процес у світі після фотосинтезу.

Що ж це за процес такий – азотфіксація, і за рахунок чого відбувається трансформування азоту N2 в адаптовані сполуки?

Насправді це процес зв’язування молекулярного атмосферного азоту в корисні для інших процесів хімічні сполуки включенням його до складу своєї біомаси певними мікроорганізмами. Допомогли в цій справі різобії – гетерогенна група бактерій, що живуть у ґрунті, але більш комфортним середовищем для себе вважають коріння рослини-господаря. Результатом життєдіяльності бактерій є ціла низка корисних сполук, але головними з них є амонійні та нітратні форми азоту. Досить активно використовують такий зв’язок із різобіями бобові культури. Так, наприклад, соя за життєвий цикл отримує до 70% азоту через симбіотичний процес фіксації азоту з повітря.

Механіка процесу. З початком росту рослинка починає активно використовувати доступні сполуки азоту, і як тільки запасів у ґрунті не вистачає, коренева система випускає у навколишнє середовище флавоноїди (сигнальні молекули), що інформують різобію про можливість заселення. Відчувши флавоноїди, різобія знаходить рослину та надсилає сигнал ЛХО у відповідь, після отримання якого клітини кореневої системи готові впустити бактерію. Всередині клітин коріння бактерії формують колонії, з’являється потовщення кореневого волоска – зовні це має вигляд бульбочки. ЛХО, або ліпо-хітоолігосахарид, – це сполука, яка передається безпосередньо рослині від різобії, що вже міститься на поверхні коріння. Сам процес досить нескладний, але тривалість кожної дії має велике значення.

Потенційно можливий період фіксації атмосферного азоту – це проміжок часу між другим- третім трійчастим листками та фазою наливу зерна. Бульбочки починають з’являтися вже на другому-третьому тижні після посіву, проте активними вони стають тільки після наповнення леггемоглобіном. Леггемоглобін, або легоглобін, червоний залізовмісний білок, переносить кисень до бульбочок, підтримуючи життєдіяльність різобій, і є своєрідним важелем впливу на бактерії. Щойно у рослини відпадає потреба в додатковому джерелі азоту – зупиняється передача білка та кисню до бульбочок і бактерії відмирають. Потрібно зауважити, що процес підтримки життєдіяльності бактерій досить енергоємний, тому за будь-яких стресових умов рослина дуже швидко відмовляється від підтримки бульбочок, і наступного разу весь процес повторюється з початку. На жаль, причин для стресу існує чимало: екстремально несприятливі показники температури або вологості ґрунту, дисбаланс або дефіцит поживних речовин, хімічні пошкодження.

Сьогодні ринок пропонує широкий вибір продуктів, що містять розчин із високою концентрацією певних штамів бактерій-різобій, найкраще адаптованих для продукування амонійних азотних сполук. Висока концентрація бактерій дає змогу утворювати більшу кількість бульбочок, проте скільки б не було бактерій на насінині, їм потрібен час, щоб обмінятися сигнальними молекулами (флавоноїди/ЛХО) із рослиною.

Компанія «Байєр» пропонує інокулянт Оптімайз®, продукт, який разом із концентратом бактерій містить уже готову ЛХО молекулу. Така комбінація дає можливість удвічі скоротити час комунікації між бактеріями та рослиною, тому рослина формує бульбочки значно швидше.

Гроші з повітряОтже, результатом використання продуктів Оптімайз® і Оптімайз® 400 є значно швидший старт рослин навесні, потужний розвиток вегетативної маси, покращений фізіологічний стан, а все це разом позитивно впливає на кількість і якість врожаю. Фактично додатковий прибуток отримується просто з повітря.

Проте давайте не будемо забувати про захист. Останнім часом на території України дедалі агресивніше проявляють себе такі хвороби сої, як антракноз (Colletotrichum glycines), аскохітоз (Ascochyta sojaecola), септоріоз (Ceptoria glycines), фузаріоз (Fusarium link), іржа (Uromyces sojae), борошниста роса (Erysiphe communis), пероноспороз (Peronospora parazitaca) та інші. Найбільш небезпечними вважаються захворювання, які активно пошкоджують і заселяють рослини на початкових фазах росту, ще задовго до того, як на поверхні з’являться перші листочки. До таких хвороб відносяться антракноз, аскохітоз, пероноспороз і фузаріозні гнилі. З огляду на це досить важливим є також і захист від пліснявіння безпосередньо самого насіння. Саме передпосівна обробка дає можливість із досить високою ефективністю захистити насіння від цілого спектру хвороб. До сьогодні компанія «Байєр» вже була представлена в сегменті засобів захисту насіння сої досить успішним протруйником Февер®, втім, велика популярність сої в господарствах і значне зростання технологічного рівня виробників цієї культури змушують шукати нові, більш ефективні рішення у питаннях захисту та підвищення врожайного потенціалу культури. Головними критеріями створення нового продукту стали ефективність і зменшена собівартість. Відтак, на випробування прибув новий продукт із вже відомою діючою речовиною протіоконазол, доповненою системним компонентом – металаксилом.

Назва нового фунгіцидного протруйника для захисту сої – Редіго® М, до його складу увійшли протіоконазол у кількості 100 г/л і металаксил – 20 г/л. Протіоконазол – системна діюча речовина, що порушує функціонування клітинних мембран патогену. Металаксил – також системна діюча речовина, однак вона блокує процес поділу клітин збудників хвороб.

Показник впливу протруйників на утворення бульбочок, %
Показник впливу протруйників на утворення бульбочок, %

Випробування нового продукту проводилися на двох незалежних дослідно-селекційних станціях: Біло­церківській (БЦДСС, Київська область) та Веселоподільській (ВПДСС, Полтавська область). Метою випробувань було встановлення технічної ефективності препарату Редіго® М проти комплексу хвороб на сої (фузаріозні кореневі гнилі, антракноз, пероноспороз, аскохітоз, пліснявіння насіння). Кліматичні зони випробувань: обидві локації розташовані в зоні нестійкого зволоження. Цільові об’єкти: фузаріозні корневі гнилі (Fusarium spp.), антракноз (Colletotrichum glycines), пероноспороз (Peronospora manshurica), аскохітоз (Ascochyta sojaecola Abramov), пліснявіння насіння (комплекс збудників, таких як Penicillium, Aspergillus, Mucor, Botrytis, Cladosporium, Cephalosporium, Trichothecium та ін.) Норма висіву насіння – 750 тис. схожих насінин на га. Попередником на ділянках БЦДСС був цукровий буряк, на ВПДСС – озима пшениця. Досліджувалися три варіанти обробок: перший варіант – досить відомий препарат на ринку від іншої компанії, другим був Редіго® М в нормі 0,8 л/т і третій варіант – Редіго® М в нормі 1,0 л/т. Візуальні спостереження сходів на обох локаціях не виявили ознак пригнічення чи інших негативних морфологічних змін у рослин сої після обробки насіння препаратом Редіго® М. Розвиток фузаріозної кореневої гнилі був меншим у 5–7 разів порівняно з контролем. Поширеність пероноспорозу за використання Редіго® М також зменшилося у 2 рази, а розвиток хвороби був майже у 6 разів меншим. Ураження насіння збудниками пліснявих грибів було проконтрольовано на рівні 100% ефективності. Зафіксовано також значне зменшення поширення фузаріозної кореневої гнилі, переноспорозу та аскохітозу. Таким чином, завдяки високій ефективність нової формули Редіго® М, обидві норми (0,8 л/т і 1,0 л/т) показали значну прибавку урожайності порівняно з контролем.

Паралельно із випробуваннями на незалежних дослідно-селекційних станціях, компанія ТОВ «Байєр» провела внутрішні досліди на двох локаціях – на Півдні та в Центрі України. Було обрано два сорти: Лісабон для Півдня, висів 25 квітня, та Монада для Центру, висів 31 травня. В цих дослідженнях вивчався вплив протруйника на формування бульбочкових бактерій.

Показником, що вивчався, була кількість бульбочок на одну рослину. Результати виявилися такими: за рахунок імунорегулюючої дії протіоконазолу в умовах Центру Февер® показав навіть підвищення показника кількості бульбочок, решта варіантів із використанням як Феверу®, так і Редіго® М продемонстрували незначне зниження. За загальними середніми показниками кращі результати виявилися в обох норм Редіго® М.

Отже, дослідження доводять, що використання фунгіциду Редіго® М для передпосівної обробки насіння сої забезпечує високу ефективність захисту молодих рослин від комплексу хвороб на ранніх стадіях росту за обох норм витрати препарату (0,8 л/т; 1,0 л/т), а вплив на бульбочкові азотфіксуючі бактерії є абсолютно незначним.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Вплив травмування насіння сої на його зберігання

Проблема зменшення травмування і здійснення заходів щодо...

Методи розкриття генетичного потенціалу сої

У цій статті ми розглянемо основні агроприйоми...

Живлення сої та вплив стресових чинників на врожайність

Для формування врожаю соя використовує у 2–3 рази...

Погода

Kyiv
хмарно
5.4 ° C
6 °
4.1 °
51 %
3.1kmh
90 %
Пн
8 °
Вт
12 °
Ср
11 °
Чт
13 °
Пт
10 °