01 Липня 2022

Хвороби картоплі в період зберігання

Після збирання картоплі на полях її зазвичай просушують і закладають у сховище. Через один-два місяці зберігання вже можна виявити перші проблеми в насипі: сухі гнилі (фомоз, фузаріоз), антракноз, дітіленхоз (бульбова нематода), бактеріози, задуха. До чого це може призвести і як уникнути ураження хворобами?

СУХІ ГНИЛІ (ГРИБНІ ХВОРОБИ)

ФОМОЗ

Збудники хвороби: Phoma exiqua (Desm.) Var. exiqua і Phoma exiqua (Desm.) var. foveata (Foister) Mabromson.

Фомоз
Фомоз

Після збирання на бульбах починає розвиватися суха гниль. Поверхня бульби покривається плямами діаметром 2–5 см. Плями трохи втиснуті, темного кольору, шкірка натягнута, злегка зморшкувата. Тканина в центрі плями з часом розтріскується, пізніше на ній формуються пікніди. На розрізі бульби у м’якоті можна помітити порожнечі, заповнені міцелієм сірого кольору, а іноді й темні пікніди.

Більшість бульб заражається фомозом у період збирання, при контакті ураженого хворобою бадилля картоплі з бульбами. Патоген проникає в бульби через сочевички, вічка і пошкоджену в результаті механічної дії шкірку. При зберіганні бульби захворювання проявляється зазвичай через кілька тижнів після збирання. За час зберігання уражені бульби повністю згнивають.

ФУЗАРІОЗ

Збудник: Fusarium oxysporum Schl.

Фузаріоз
Фузаріоз

Основне джерело інфекції – заражений ґрунт. Фузаріоз картоплі також може зберігатися в рослинних рештках і уражених насіннєвих бульбах. Механічні пошкодження: удари, порізи, пошкодження дротяниками, тріщини тощо дають можливість фузаріозу картоплі проникнути всередину бульби у процесі збирання.

При зберіганні на бульбах розвивається фузаріозна суха гниль, досягаючи максимуму до кінця періоду зберігання. Поверхня бульб покривається темними, злегка втиснутими плямами сірувато-бурого кольору. Пізніше м’якоть під плямою висихає, трухлявіє, шкірка зморщується, в ураженій частині утворюються порожнечі, заповнені грибницею.

На поверхні видно спороношення у вигляді білуватих, жовтуватих або рожевих опуклих подушечок. Інфекція фузаріозу картоплі швидко передається сусіднім бульбам.

АНТРАКНОЗ

Збудник: Colletotrichum coccoides.

Антракноз
Антракноз

Джерела інфекції – уражені посадкові бульби, рослинні залишки і ґрунт, заражені склероціями патогена.

Захворювання проявляється в полі у другій половині вегетації. Бульби нового врожаю перезаражаються у процесі збирання. Ознаки антракнозу в сховищі з’являються через 2–4 тижні після закладення і нагадують суху фузаріозну гниль. При підвищеній температурі та високій вологості хвороба протікає за типом мокрої гнилі. Уражена тканина перетворюється у схожу на слиз кашоподібну масу з неприємним запахом.

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

Для уникнення ураження картоплі сухими гнилями необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

  •  дотримання сівозміни;
  •  висадка здорового посадкового матеріалу;
  •  обробка картоплі та дна борозни при посадці відповідним протруювачем;
  •  обов’язкова десикація для зміцнення шкірки;
  •  зменшення кількості перевалок бульб;
  •  зниження висоти падіння (не більше ніж 30 см);
  •  обробка партій насіннєвої картоплі протруювачем при закладенні у сховище.

ФІТОГЕЛЬМІНТОЗ

ДІТІЛЕНХОЗ

Викликає нематода Ditylenchus destructor Thome.

Дітіленхоз
Дітіленхоз

Стеблова нематода вражає бульби та підземну частину стебел картоплі. На бульбах ознаки дітіленхозу мають вигляд плям різних розмірів і форми коричневого кольору з характерним свинцево-сірим (металевим) блиском. Плями поширюються по поверхні бульби, шкірка відстає, при натисканні провалюється, на поверхні бульби з’являються тріщини, через які видно трухляву тканину. Якщо зрізати шкірку поряд із плямою, у м’якоті бульби буде видно білі крохмалисті зерна – скупчення нематод.

На бульбах, уражених стебловою нематодою, згодом розвиваються збудники сухих і мокрих гнилей, внаслідок чого вони згнивають.

Читати по темі: Захист картоплі від основних шкідників і хвороб

Особливо сильне ураження нематодою відбувається в разі тривалого збирання врожаю. Якщо десикацію проведено наприкінці серпня, а час копання картоплі припадає на жовтень, то бульби з ознаками дітіленхозу можуть становити більше ніж половину від усього врожаю.

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ:

  • 5-пільна сівозміна;
  • здоровий посадковий матеріал;
  • сівба гірчиці на сидерат і загортання її в ґрунт у фазі цвітіння й за наявності вільної води (після дощу, поливу, по рясній росі);
  • застосування нематоцидів.

ГНИЛІ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ПРИРОДИ

ЧОРНА НІЖКА

Збудник: бактерія Peсtobacterium carotovorum subsp. atrosepticum.

Первинні джерела інфекції – посадковий матеріал і рослинні рештки до їх перегнивання. Гниючи, рослинні рештки заражають бульби у ґрунті (бактерії передаються капілярами разом із ґрунтовою водою). Інфікування може здійснюватися впродовж вегетаційного періоду різними комахами, що контактують із рослинним матеріалом, який загниває, нематодами, земляними черв’яками. У процесі збирання, транспортування та обробки картоплі збудник проникає в бульби через механічні пошкодження, в тому числі мікроскопічні.

КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ

Збудник: бактерія Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicus.

Кільцева гниль
Кільцева гниль

Уражені бульби є основним джерелом збереження інфекції та передачі її бульбам нового врожаю. Вважається, що у ґрунті бактерії не зберігаються. Однак є дані, що збудник кільцевої гнилі може довго зберігатися у приміщеннях і на будь-яких поверхнях.

Здорові бульби можуть заразитися при контакті з тими, що гниють, особливо якщо мають механічні пошкодження. Трапляється також ураження бульб бурою бактеріальною гниллю.

Все бактеріальні хвороби у сховищі мають подібні симптоми – картопля перетворюється у масу, що гниє («тече»), із неприємним запахом. Залежно від ступеня ураження варіюється розмір вогнища, у важких випадках «тече» все сховище.

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ:

  • п’ятипільна сівозміна;
  • висадка здорового посадкового матеріалу;
  • виключення можливості закладення у сховище картоплі з ознаками бактеріальних хвороб – діагностика в період вегетації, вибракування ділянок з ознаками зараження;
  • дезінфекція картоплесховищ і техніки.

НЕІНФЕКЦІЙНЕ ПОШКОДЖЕННЯ

ЗАДУХА

Загнивання картоплі внаслідок застою вологи в полі й порушення дихання бульб.

Задуха
Задуха

Характерна ознака задухи – набухання сочевичок. При тривалому застої вологи гине коренева система. Застій води в полі трапляється на ділянках, розташованих у низині, після сильних дощів, особливо на ґрунтах важкого механічного складу.

Картопля з таких ділянок зберігатися не буде – згниє впродовж кількох днів після збирання врожаю. Щоб зменшити ризик виникнення задухи, слід вибирати для вирощування картоплі вирівняні поля.

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ

Резюмуючи все викладене вище, хочеться нагадати класичні вимоги:

  • Дотримання сівозміни (картопля повертається на попереднє місце не раніше ніж через 5 років);
  • Дотримання оптимальних агротехнічних термінів – висаджування картоплі при температурі ґрунту +10°С і викопування врожаю до заморозків;
  • Підбір техніки для вирощування картоплі з урахуванням сезонного навантаження на кожен агрегат;
  • Виконання вимог культури до умов вирощування – температури, родючості та механічного складу ґрунту, зволоження, освітлення і живлення;
  • Використання здорового, сертифікованого садивного матеріалу від перевірених, надійних постачальників.

Світлана Жупикова, консультант

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Використання мінеральних капсульованих добрив для оптимізації живлення картоплі

Проблема економного використання добрив завжди була актуальною....

Як позбутися грудок при збиранні картоплі

Минулого сезону серйозною проблемою для багатьох фермерів...

Зниження гербіцидних токсикозів у сівозміні з картоплею

При вирощуванні різних сільськогосподарських культур сьогодні важко...

Погода

Kyiv
чисте небо
30.4 ° C
30.4 °
30.4 °
51 %
0.5kmh
0 %
Пт
30 °
Сб
27 °
Нд
29 °
Пн
31 °
Вт
33 °