Захист картоплі від основних шкідників і хвороб

234
Захист картоплі від хвороб-1

В останні роки в Україні вирощування картоплі перемістилось більшою мірою на присадибні ділянки, що спричинило погіршення фітосанітарного стану посівів культури. При цьому показник врожайності різниться у 1,5 рази: у професійних господарств 25,33 т/га проти 16,94 т/га у населення (за даними 2018 року, найбільш урожайного за останніх 5 років, – 17,1 т/га).

Однією з причин недобору врожаю, зниження якості та продуктивності є забур’яненість посадок, ураження бульб і рослин культури фітопатогенами та пошкодження фітофагами. Останніми роками при вирощуванні картоплі сухі та спекотні періоди нерідко чергуються з холодними і вологими, що часом робить неможливим застосування заздалегідь розроблених схем догляду за посадками культури.

В Україні картоплі шкодять понад 78 видів шкідників. Серед них найшкідливішим є колорадський жук (Leptinotarsadecemlineata Say.), який може спричинити зниження урожаю на 50% і більше, зменшення розміру бульб, вмісту крохмалю та білка.

Основним способом використання інсектицидів (піретроїдних, фосфор­органічних та неонікотиноїдних груп) проти цього шкідника є обприскування посівів. Проте застосування інсектицидів у такий спосіб не завжди дає позитивний результат, до того ж воно екологічно небезпечне. Тривале використання обмеженого асортименту інсектицидів призвело до різкого зниження їх ефективності внаслідок появи у шкідника більш стійких, агресивних біотипів.

Великої шкоди картоплі також завдають личинки жуків коваликів (родина Elateridae). Шкідливість дротяників зростає за умов недостатнього зволоження ґрунту, щільність їх популяції може досягти 30–50 шт./м2 і більше. Дротяники часто пошкоджують коріння і кореневу шийку молодих рослин картоплі, які спочатку в’януть, а потім засихають, у бульбах нового врожаю вони вигризають ходи. 6–8 дротяників на 1 м2 здатні пошкодити 9–60% бульб. За чисельності личинок коваликів 60 шт./м2 вирощування бульбоплодів та коренеплодів неможливе. Пошкоджені бульби втрачають товарні та посівні якості, погано зберігаються, у місця пошкоджень проникають мікроорганізми, що призводить до загнивання бульб. У результаті втрачається значна частина врожаю.

Серед рекомендованих методів захисту від ґрунтових шкідників найефективнішим є хімічний, а саме: внесення у ґрунт перед садінням картоплі гранульованих інсектицидів та оброблення бульб протруйниками.

Читати по темі: Захист посадок картоплі від бур’янів

Картоплю уражують понад 40 патогенів різного таксономічного походження. Всі вони поділяються на вірусні, бактеріальні та грибні. Деякі пошкоджують тільки бульби, інші – бадилля і бульби рослини. Найбільш поширеними хворобами картоплі є фіто­фтороз (Phytophthorainfestons Mont. DB), альтернаріоз (Alternariasolani Eli. Et Mart, Alternariaalternata (Fr) Keissl.), ризоктоніоз або чорна парша (Rhizoctoniasolani), інші види парші та гнилі бульб. У роки епіфітотій втрати врожаю картоплі від хвороб можуть досягати 50–70%.

Отже, мета наших досліджень полягала у вивченні ефективності пестицидів для захисту картоплі від основних шкідників і хвороб.

Роботу проводили в смт Борова Фастівського району Київської області. Для протруєння бульб використовували препарати фунгіцидної дії: Ровраль Аквафло (іпродіон, 500 г/л), Серкадіс (флуксапіроксад, 300 г/л) та Максим 025 FS (флудіо­ксоніл, 25 г/л); інсектицидної дії: Табу (імідаклоприд, 500 г/л), Круїзер 350 FS (тіаметоксам, 350 г/л); інсекто-фунгіцидної дії: Селест Топ 312,5 FS (дифеноконазол, 25 г/л + флудіоксоніл 25 г/л + тіаметоксам, 262,5 г/л), Еместо Квантум 273,5 FS (пенфлуфен, 66,5 г/л + клотіанідин, 207 г/л), Престиж 290 FS (імідаклоприд, 140 г/л + пенсикурон, 150 г/л) та суміші Круїзер 350 FS (тіаметоксам, 350 г/л) + Максим 025 FS (флуодіоксонш, 25 г/л).

У варіантах із застосуванням фунгіцидних протруйників в період масового відродження личинок колорадського жука було проведено обприскування посадок картоплі інсектицидом Кораген 20 (хлорантраніліпрол, 200 г/л) в нормі витрати 0,06 л/га. Після збору врожаю проводили аналіз бульб на ураження хворобами і пошкодження ґрунтовими шкідниками та встановлювали відсоток до загальної кількості бульб у зразку.

Проти хвороб у період вегетації застосовували фунгіциди: Сігнум (боксалід, 267 г/кг + піраклостробін, 67 г/кг), Орвего (аметоктрадин, 30 г/л + диметоморф, 225 г/л), Ридоміл Голд (металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), Інфініто (флуопіколід 62,5 + пропамо­карбгідрохлорид 625 г/л) та Скор (дифеноконазол, 250 г/л) (еталон).

Обприскували рослини проти хвороб профілактично – до появи ознак ураження (фаза бутонізації картоплі), вдруге – через 14 днів. Облік ураження хворобами проводили при появі перших ознак, перед наступним обприскуванням та через 7 днів після нього.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Протруєння бульб картоплі інсектицидними та інсекто-фунгіцидними препаратами Табу, Круїзер 350 FS, Селест Топ 312,5 FS, Еместо Квантум, 237,5 FS, сумішшю препаратів Круїзер 350 FS+ Максим 025 FS проти колорадського жука було ефективним впродовж 40–50 днів після посадки картоплі. Надалі в усіх варіантах із застосуванням інсектицидних протруйників з’являлися жуки, яйцекладки та личинки колорадського жука, тому було проведено обприскування інсектицидом Кораген 20 в нормі витрати 0,06 л/га.

Протруєння бульб вплинуло на урожайність картоплі, яка становила в середньому 28,3–37,4 т/га, за урожайності в контролі 13,2 т/га. У варіанті із застосуванням протруйників інсекто-фунгіцидної дії Селест Топ у нормі витрати 0,7 л/т урожайність становила 36,2 т/га, Еместо Квантум в нормі витрати 0,4 л/т – 34,8 т/га, Престиж (еталон) в нормі витрати 1,0 л/т – 31,8 т/га. У варіанті досліду із застосуванням суміші інсектицидного та фунгіцидного протруйників Круїзер + Максим з нормою витрати 0,3 + 0,75 л/га урожайність була 37,4 т/га.

У варіантах із застосуванням інсектицидних протруйників урожайність картоплі також була високою. Так, у варіанті застосування Табу (0,4 л/т) та Круїзер (еталон) (0,3 л/т) урожайність становила 31,6 та 34,2 т/га відповідно. У варіантах із застосуванням фунгіцидних протруйників Ровраль Аквафло (0,4 л/т), Серкадіс (0,25 л/т) та Максим (0,75 л/т) урожайність була відповідно 28,3 т/га, 30,1 та 29,4 т/га (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив протруйників на урожайність картоплі та якість бульб (сорт Левада, смт Борова Фастівського р-ну Київської обл., 2017–2018 рр.)Аналіз бульб показав, що у варіантах досліду із застосуванням інсектицидних, фунгіцидних та інсекто-фунгіцидних протруйників здорові стандартні бульби становили в середньому 70,6–86,1% від загальної маси зібраного врожаю при 50,2% в контролі. На не стандартні бульби (дрібні, фізіологічно і механічно пошкоджені, в’ялі, позеленілі) у варіантах із застосуванням протруйників припадало 4,6–8,6%, а на бульби, уражені хворобами та шкідниками, – 9,3–21,6%. У контролі було 14,8% нестандартних бульб та 35% пошкоджених шкідниками й хворобами (табл. 1).

Основною хворобою бульб картоплі була парша звичайна, на частку якої у контролі припадало 15,6%, а в дослідних варіантах – 5,4–8,6% від загальної маси уражених хворобами бульб. Крім парші звичайної, у варіантах була присутня суха фузаріозна гниль – 2,5–2,8%, у контролі – 9,3%. Бульб, пошкоджених дротяниками, в контролі зафіксовано 7,2%, у варіантах із застосуванням інсектицидних протруйників – 1,0–2,2% (табл. 1).

Читати по темі: Вплив мінерального живлення на якість і врожайність картоплі

Найвищу технічну ефективність проти альтернаріозу та фітофторозу картоплі отримано за дворазового обприскування культури фунгіцидом Сігнумв нормі витрати 0,3 кг/га – 64,8 та 53,9% відповідно. Технічна ефективність застосування фунгіциду Орвего (1,0 л/га) проти альтернаріозу та фітофторозу становила 59,9 і 45,7% відповідно, фунгіциду Інфініто (1,6 л/га) – в середньому 44,5 та 46,1%, що було на рівні еталону Ридоміл Голд у нормі витрати 2,5 кг/га (49,5 та 48,1%), а фунгіциду Скор (0,5 л/га) – лише 26,4 та 24,3%.

Таблиця 2. Ефективність застосування фунгіцидів проти альтернаріозу та фітофторозу картоплі (сорт Левада, смт Борова Фастівського р-ну Київської обл., 2016–2017 рр.)Урожайність картоплі у 2016–2017 рр. в середньому у варіантах досліду із дворазовим застосуванням фунгіцидів становила 20,8–24,6 т/га, а в контролі – 18,5 т/га (табл. 2).

ВИСНОВКИ

Найбільш поширеними хворобами картоплі в період вегетації культури були альтернаріоз і фітофтороз, розвиток яких у 2016–2017 рр. становив 12,6–36,4 та 10,6–48,6% відповідно. Дворазове обприскування картоплі фунгіцидами забезпечувало технічну ефективність проти альтернаріозу – 26,4–64,8%, проти фітофторозу – 24,3–53,9%.

Основною хворобою бульб картоплі в 2017–2018 рр. була парша звичайна, частка якої у контролі становила 15,6%, а у варіантах із застосуванням протруйників – 5,4–8,6% від загальної маси уражених хворобами бульб. Суха фузаріозна гниль у варіантах досліду займала 2,5–2,8%, у контролі – 9,3%. Відсоток бульб, пошкоджених дротяниками, в контролі був 7,2%, у варіантах із застосуванням інсектицидних та інсектицидно-фунгіцидних протруйників – 1,0–2,2%.

Встановлено, що протруєння бульб інсектицидними та інсекто-фунгіцидними препаратами проти колорадського жука було ефективним впродовж 40–50 днів після посадки картоплі, надалі потрібно додатково обприскувати інсектицидом.

О. В. Шита, ст. наук. співр., Інститут захисту рослин НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram