Захист посадок картоплі від бур’янів

778

Забур’яненість посадок картоп­лі – одна з основних причин не­добору врожаю. Бур’яни значно знижують урожайність культури, і в окремі роки на дуже забур’янених посадках недобір урожаю бульб може становити від 30 до 50%.

Для захисту посадок картоплі від бур’янів застосовують як механічні заходи, так і хімічні, що передбачають застосування гербіцидів. Механічні способи обробітку найбільш ефективні на початковій стадії росту бур’янів – стадії «білої нитки», коли своєчасним виконанням робіт можна знищити до 85–90% бур’янів. Застосування гербіцидів у системі механізованого догляду дає можливість зменшити кількість міжрядних обробітків, призначених для контролю забур’яненості. Раціональне їх застосування передбачає розробку заходів комплексного використання різнотипних гербіцидів з метою зниження можливого шкідливого екологічного ефекту, післядії та зменшення запасу насіння бур’янів і вегетативних органів їх розмноження у ґрунті.

Розробка й удосконалювання систем комплексних заходів контролю бур’янистої рослинності, які раціонально поєднують екологічно обґрунтоване застосування хімічних засобів із механічними й іншими заходами, є складовою частиною створення екологічних технологій вирощування польових культур.

У переважній більшості випадків засмічення посадок картоплі має змішаний характер. Бур’яни, які проростають у другій половині літа після змикання міжрядь посівів, засмічують насінням ґрунт, знижуючи цінність картоплі як попередника. Тому практично неможливо очистити посадки картоплі від бур’янів без використання хімічного способу, який має забезпечити не тільки розширення спектра контрольованих видів бур’янів, а й достатню тривалість захисної дії для культури. Останнього можна досягти шляхом послідовного застосування гербіцидів, які вносять у ґрунт, та тих, що застосовуються по вегетуючих бур’янах. Такий підхід дає змогу уникнути застосування персистентних препаратів, для яких існує висока вірогідність накопичення залишків токсикантів у сільськогосподарській продукції та об’єктах навколишнього середовища.

Мета наших досліджень полягала у вивченні впливу заходів обмеження чисельності бур’янів у посадках картоплі на урожайність культури.

Роботу проводили у фермерському господарстві «Кремінне», с. Гоголів Броварського району Київської області, у 2014–2018 рр.

Для обмеження сегетальної рослинності в посадках картоплі було проведено дослідження з метою порівняти застосування ручного прополювання, внесення після формування гребенів гербіцидів ґрунтової дії та страхових, а також їх суміші в різні фази розвитку культури. Для цього після форму­вання гребенів посадки картоплі обробили ґрунтовим гербіцидом Зенкор Ліквід SС, КС (метрибузин, 600 г/л), 1,1 л/га. Ґрунтовий гербіцид не забезпечує повною мірою захист культури від злакових бур’янів, особливо проти пирію повзучого, тому в період вегетації в посадках картоплі проведено обприскування гербіцидом Пантера, КЕ (хізалофоп-П-тефурил, 40 г/л) в нормі витрати 2,0 л/га.

У період вегетації картоплі за висоти рослин 5–10 см та 10–15 см проведено обприскування посадок сумішшю ґрунтового гербіциду Зенкор Ліквід SC, КС в нормі витрати 0,2 л/га та страхового Тітус 25, в.г. (римсульфурон, 250 г/кг) в нормі витрати 30 г/га + ПАР Тренд 90, 200 мл/га, а також у фазу 10–15 см культури гербіцидом Тітус 25, в.г. в нормі витрати 50 г/га + ПАР Тренд 90, 200 мл/га.

Обліки рівня забур’яненості здійснювали кількісно-ваговим методом накладанням рамок роз­міром 0,5 х 0,5 м (0,25 м2). Для ґрунтових гербіцидів обліки проводили через 30 та 60 днів після внесення. За дослідження гербіцидів, які вносили по сходах культури і бур’янів, визначали початкову забур’яненість посадок картоплі, а також через 30 і 60 днів після застосування.

Чисельність і види бур’янів підраховували в шт./м2, їх сиру масу визначали в г/м2. Облік урожайності здійснено шляхом суцільного викопування та зважування всіх зібраних бульб із кожної ділянки. Попередником картоплі в роки досліджень була пшениця озима.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

За роки досліджень сегетальна рослинність агрофітоценозу картоплі була пре­ставлена ранніми й пізніми ярими біологічними групами. Серед них переважали: півняче просо (Echinochloa crusgalli), мишій сизий (Setaria glauca), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus), лобода (Chenopodium album), паслін чор­ний (Solanum nigrum), гірчак березкоподібний (Polygonum convolvulus), редька дика (Raphanus raphanistrum), зірочник середній (Stellaria media), галінсога (Galinsoga parviflora), осот жовтий польовий (Sonchus arvense), осот рожевий (Cirsium arvense), березка польова (Convolvulus arvensis), пирій повзучий (Agropirum repens).

В період вегетації картоплі забур’яненість посівів змінювалася і залежала в основному від погодних умов: за прохолодної весни у посівах збільшувалася частка широколистих двосім’ядольних бур’янів, за теплої – однодольних. Співвідношення між біологічними видами бур’янів, крім ярих ранніх та пізніх, у варіантах досліду істотно не змінювалося. Група багаторічних бур’янів серед загального забур’янення посадок картоплі становила 10–15% і залежно від заходів у варіантах досліду була у межах похибки досліду. Початкова чисельність злакових та дводольних бур’янів в посадках картоплі становила 62–68 шт./м2.

Результати дослідженьЗастосування після формування гребенів до сходів картоплі гербіциду Зенкор Ліквід 600 SС, к.с (1,1 л/га) через 30 днів забезпечувало технічну ефективність в середньому 77,8% за рахунок появи сходів однодольних бур’янів, через 60 днів – 65,9%.

У варіанті досліду із застосуванням після формування гребенів до сходів культури гербіциду Зенкор Ліквід 600. SС, к.с. (1,1 л/га) та в період вегетації гербіциду Пантера, КЕ (2,0 л/га) технічна ефективність через 30 днів була на рівні 88,9%, а через 60 днів – 82,8%.

Застосування за висоти рослин картоплі 5–10 см суміші гербіцидів Зенкор Ліквід SС, КС (0,2 л/га) + Тітус 25, в.г. (30 г/га) + ПАР Тренд 90 (200 мл/га) забезпечувало технічну ефективність через 30 днів – 94,4%, а через 60 днів – 90,2%.

Технічна ефективність застосування за висоти рослин 10–15 см у культури суміші гербіцидів Зенкор Ліквід 600 SС, КС (0,2 л/га) + Тітус 25, в.г. (30 г/га) + ПАР Тренд 90 (200 мл/га) становила через 30 днів 86,1%, через 60 – 82,9%.

Застосування за висоти рослин 10–15 см у культури гербіциду Тітус 25, в.г. (50 г/га) + ПАР Тренд 90 (200 мл/га) технічна ефективність становила 88,7 та 80,5% відповідно за днями обліків.

Проведення ручного прополювання посадок картоплі зменшило чисельність бур’янів у посадках картоплі через 30 днів на 80,6%, через 60 днів – на 73,2%.

Застосування різних способів догляду за посадками картоплі значно вплинуло на здатність однорічних і багаторічних злакових та дводольних бур’янів накопичувати наземну масу в посадках культури, а також на врожайність. Надземна маса злакових і дводольних бур’янів у варіантах досліду була на 70,70–85,4% нижчою, ніж у контролі.

Урожайність картоплі коливалась від 18,6 до 22,0 т/га у варіантах, де проводили заходи з догляду за посадками культури, а на контролі становила 11,2 т/га (табл.).

Вплив сегетальної рослинності на урожайність картоплі при застосуванні різних способів догляду за посадками культури (сорт Слов’янка, ФГ «Кремінне», Броварський район, Київська область, 2014–2018 рр.)

ВИСНОВКИ

Для зменшення сегетальної рослинності в посадках картоплі та отримання високої врожайності бульб доцільно після формування гребенів до сходів культури і бур’янів обробити посадки ґрунтовим гербіцидом Зенкор Ліквід SС, КС (метрибузин, 600 г/л) з нормою витрати 1,1 л/га та в період вегетації гербіцидом проти зла­кових бур’янів.

У період вегетації картоплі за висоти культури 5–10 см, коли рослини бур’янів перебувають на початкових фазах росту, посадки слід обприскувати сумішшю ґрунтового та страхового гербіциду Зенкор Ліквід SС, КС + Тітус 25, в.г. зі зниженими нормами витрати.

О. В. Шита, ст. наук. співр., Інститут захисту рослин НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram