Бренд «Агрохімічні технології» провів серію зустрічей, де фермери, виробники насіння і ЗЗР, дистриб’ютори з різних регіонів України оцінюють маржинальність різних складових технології основних культур у сезоні 2023 року. У цьому матеріалі наведено фрагменти випуску, присвяченого кукурудзі.
ЕКСПЕРТИ ВИПУСКУ:
- Юрій Фаловський, с.-г. виробник, управляє 10 000 га в «Барцьось груп», м. Вінниця;
- Максим Бернацький, директор насіннєвої компанії «Рост Агро» м. Полтава, експерт з кукурудзи, промоутер технології Strip-till;
- Олександр Конопацький, продакт-менеджер «Агрохімічні технології»;
- Сергій Зінченко, директор представництва, «Грейс Агро», м. Кропивницький, експерт з Південного регіону;
- Олександр Хом’як, провідний менеджер і агроном «Розмай Агро», м. Чернігів/Київ, експерт з Центрального і Північного регіонів;
- Сергій Богомаз, головний агроном і керівник відділу технічного маркетингу «Агрохімічні технології».
ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Ю. Фаловський: для мене на сьогодні [16.11.22 – прим. ред.] точка нуля становить приблизно 7 т/га кукурудзи. Але це віртуальна цифра – її ще треба заробити. Ми вже понесли затратну частину за $1000, але не розуміємо ціну, за якою будемо продавати. Ціну $300–320 я на сьогодні не бачив. В порту оптимальна ціна $200–210, і далі додаємо: сушка, логістика тощо. У нашому регіоні є питання до якості цьогорічного врожаю, є питання щодо вологості, а витрати на сушку зростають. Тому для мене 7 т/га – це точка нуля. Якщо це, наприклад, 8 т/га, то якихось 100–110 $/га ми, можливо, і заробимо. Але для цього треба цей врожай зібрати, висушити і продати. А вище ніж 8 т/га в цьому році по Вінниччині не буде. Все, що нижче, – доведеться докладати свої.
М. Бернацький: товарної кукурудзи ми сіємо десь близько 3000 га. Точка беззбитковості в цьому сезоні по нашому регіону [Кременчуцький р-н, Полтавська обл. – прим. ред.] на рівні 5–5,5 т/га, це за умови, що ми скорочуємо максимально всі витрати. Собівартість наразі [16.11.22 – прим. ред.] десь 90–110 $/т. При плануванні я не розглядаю ціну портів – я розглядаю місцеву ціну, так справедливіше.
О. Хом’як: на Київщині на сьогодні ми збираємо 3–5 т/га кукурудзи при вологості 25–28%. Якість зерна кукурудзи ніяка, пошкоджених зерен 15–20%, потрібна подвійна-потрійна очистка. Якщо порахувати собівартість сушки, я не знаю, чи ми вкладемося в мінус 70 $/т. Це однозначно будуть збитки, але мінус 70 $/т чи мінус 170 – покаже час.
Ю. Фаловський: питання, що збитковіше – кукурудза чи пшениця? Чи взагалі не сіяти? Бо у цьому році на Вінниччині засуха, і ми молотили по 3,5 т пшениці, а кукурудзи я планую 8 т. Неспівставні цифри виходять. Південь Вінниччини взагалі багато де пшеницю передискували, бо кожен наступний крок тільки збільшував затратну частину.
ЗМЕНШЕННЯ НОРМИ ВИСІВУ І ВІДМОВА ВІД ВЕЛИКИХ ФАО
О. Конопацький: тенденція до зменшення норми висіву чітко помітна як на кукурудзі, так і на соняшнику. Наше завдання – знайти цю золоту середину, щоб ми потрапляли в нормальний діапазон густот і у вологий рік, і в посушливий.
М. Бернацький: у нас цього року стандартна норма висіву залежно від ФАО та генетики гібрида була 65–72 тис/га при необхідних нормах добрив. На наступний рік норми добрив будуть суттєво нижчими, тому плануємо знизити норму висіву десь на 5–7 тис/га.
На густоту впливають три чинники:
- генетика;
- норма добрив;
- рівень зволоження ґрунту.
Якщо буде знижено норми живлення, то природною нормою для більшості регіонів буде 55–60 тис/га при ФАО 250–300.
Захоплення високими ФАО минає, люди переходять на середні або ранньо-середні гібриди. Два роки ми недоотримуємо суму ефективних температур, є проблеми із сушкою. Господарства на Полтавщині, які раніше не розглядали ФАО нижче за 420, тепер не розглядають вище 300.
За моєю статистикою, з 2008 року найстабільніша група за врожайністю – це ФАО 240–280. На пізні гібриди дивляться власники і директори – бо потенціал за врожайністю красивий. А агрономи обирають середні та ранньо-середні, бо потенціал врожайності – це ще не все, головне питання в реалізації.
«Виділяються гібриди не видатні, а стабільні, які показують у різні роки стабільний урожай»
Дуже помилково розглядати низьке ФАО лише як спосіб географічного поширення кукурудзи на північ. Південь Кіровоградської обл., Миколаїв, масово Донецька область, Одеса – у нас це основні замовники ранньостиглих гібридів. Для мене це було дивно, поки я не зрозумів логіку вибору. Люди не женуться за потенційним урожаєм, як пишеться на пізніх ФАО, їх урожай – 4–5 т. І на фоні ячменю, який може дати 2,5–3 т, – це чудовий зерновий вибір.
С. Зінченко: у мене була така тенденція на півдні Кіровоградської обл. До 2020 р. брали ФАО 350–390, зараз 220–250, максимум 280–310.
О. Хом’як: ФАО дуже різниться у різних виробників насіння – це треба брати до уваги. Бо іноді ФАО 250 дозріває пізніше, ніж 320. На Київщині оптимум – це ФАО 250–300 при нормі висіву 55–75 тис/га. Особливо це підтвердив 2020 рік.
Ю. Фаловський: кожен регіон – це зона ризикованого землеробства, і все зводиться до уміння управляти цими ризиками. У мене 3000 га кукурудзи, тому я не буду обирати одне ФАО, я буду розносити ризики.
Наприклад, на основній частині площ ми будемо розраховувати на 70–90 кг/га азоту, це буде норма висіву 55 тис/га на збирання і ФАО 240–330. А в південній частині Вінниччини потенціал врожаю закладатиму 6 т/га з живленням 100 кг карбаміду на гібридах із ФАО 200.
О. Конопацький: але зараз кукурудза стоїть мокра в полі з будь-яким ФАО – і з 220, і 300. Тому в умовах цього року, при опадах у другій половині вегетації, навіть із низькою врожайністю кукурудза має високу вологість.
ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
М. Бернацький: у цьому році я прихильник більш інтенсивного обробітку, хоч це суперечить тому, що я завжди говорив. Причина одна – нам треба запустити процес розпаду органічної речовини ґрунту. Це додаткових 25–35 кг азоту в д.р. На наступний рік це, можливо, вирішальна частина в живленні рослини, яка буде формувати прибутковий чи збитковий урожай. Особливо це стосується культур із великими пожнивними рештками, тому що значна частина мобілізованого калію та фосфору міститься у верхньому шарі ґрунту.
«У цьому році обробіток ґрунту має бути більш інтенсивним – це однозначно»
Добрив не буде в тих кількостях, до яких ми звикли за останні роки. 30 кг азоту – це явно більше, ніж вартість оранки чи глибокого розпушування.
С. Зінченко: у нас навіть господарства, які працювали за Strip-till, у цьому році обирають оранку – бо економлять на мінеральних добривах.
Ю. Фаловський: будь-яка технологія, розроблена коректно і досконало, покаже свій результат. Для мене особисто напрацьована технологія Strip-till, я над нею 5 років працював. І я з неї не буду сходити. Але це не той Strip-till, де «сьогодні-завтра нарізав смуги, і все ок». Важливу роль відіграє попередник – у мене вся кукурудза буде сіятись по сої. Кукурудза по кукурудзі – сьогодні не варіант, бо діабротика має занадто масовий характер. Я розумію, що на тиждень (а може, і на два) пізніше зайду в поле, це впливає на підбір гібридів, стартові добрива, які в цьому році буде важко собі дозволити, і потрібно буде шукати інші варіанти. Для того у мене є попередник соя. Я виконую вертикальний обробіток з осені, вертикальний обробіток навесні – як закриття вологи, потім внесення карбаміду і нарізання смуг.
РІК БЕЗ ДОБРИВ
О. Хом’як: ліміт добрив у цьому році залежить від наявних грошей. Звичайно, 60–100 кг/га в д.в. карбаміду треба внести. Якщо шукати «золоту середину» – треба витягнути фінансово хоча б на 60 кг/га.
О. Конопацький: використання сидератів для азотфіксації з повітря – одна з цікавих альтернатив при таких цінах на добрива.
О. Конопацький: є і просте рішення у нас, як у хіміків. N-Stab – інгібітор азоту, що застосовується з КАС чи карбамідом для зменшення втрат азоту та пролонгує дію добрив на 14 днів.
Амідна форма азоту складає 50% КАСу, і саме вона має найбільші втрати при переході в амонійну. Молекула інгібітору азоту, NBPT, пригнічує фермент уреазу, і таким чином сповільнює переход азоту з амідної форми в амонійну. Є госпо-дарства, які зменшують норми азоту, і за рахунок зменшення втрат азоту зберігають показники врожайності.
Якщо карбамід або КАС заробити в ґрунт на глибину 10+ см, то втрати азоту будуть мінімальними. У цьому випадку виникає інше важливе питання – доступність азоту у критичних фазах. За допомогою N-Stab нам вдається подовжити процес перетворення азоту на 14 днів, таким чином рослина довший період часу має продуктивний азот. Це особливо критично, коли є знижені дози азоту і коли немає можливості зробити його додаткове внесення.
Прибавка врожайності залежить від норми азоту – чим більше азоту ви даєте, тим краще він себе показує. Але навіть на нормі 100-120 л КАС ми вже маємо адекватні прибавки.
Ю. Фаловський: в Америці ніхто не використовує азотні добрива без стабілізаторів азоту. Те, що ми тут тільки намагаємось вивчити, там вже давно прижилося. При сьогоднішній ціні добрив, якщо плануємо внести хоча б 60 кг/га в д.р., однозначно треба використовувати стабілізатор азоту.
Але в Україні існують певні обмеження – ми можемо використовувати стабілізатори лише з рідкими добривами. Не всі використовують КАС. У мене в технології карбамід, який я вношу в рядки. А технології обробки карбаміду, на жаль, у нас немає.
ГЕРБІЦИДИ
С. Зінченко: у моїх господарствах ґрунтові гербіциди не використовують – замало вологи. Ми закладали досліди і пересвідчились, що по Кіровоградській області рентабельності немає.
Ю. Фаловський: я у цьому сезоні черговий раз наступив на ті самі граблі. Десь на половині площ посівів кукурудзи я вирішив, що вологи недостатньо, ґрунтовий не спрацює – і це була моя помилка. За стандартної технології після сівби я планую внесення гліфосату з ацетохлором 1,8–2,2 л/га. У цьому році подивився – марно витрачені гроші, вологи немає. А далі наклався ряд чинників. Там, де не було внесено ґрунтовий гербіцид, пішли мишії, була посуха, мишії були в стресовому стані, накладка двох препаратів, недостатньо ефективно вони спрацювали – врешті граблі на тому ж самому місці. А ґрунтовий гербіцид усе ж таки спрацював.
При тому, що в мене Strip-till, – однозначно використовую ґрунтові. Тут просто треба дотримуватись професіональних рекомендацій щодо застосування прилипачів, норми внесення, норми виливів, строків внесення.
М. Бернацький: внесення ґрунтових гербіцидів, на мою думку, обов’язкове. Можливо, навіть за рахунок азотних добрив, якщо не вистачає коштів. Гербіцид для вирощування кукурудзи настільки ж важливий, як і насіння. Це не та річ, на якій економлять. Були випадки, коли випадали дощі й проходила фаза внесення для страхового гербіциду або наставала вітряна погода на два тижні й проходила фаза.
Я готовий зекономити навіть на азоті, але не на гербіцидах!
Якщо аналізувати чинники які впливають на врожайність, по пам’яті:
- обробіток ґрунту – не більше ніж 15%;
- гербіцид, чисте поле – 60–70%.
Забур’яненість може знищити врожай начисто. Я згоден, що у стабільно посушливих умовах ґрунтовий гербіцид може не знадобитись при пересиханні верхнього шару ґрунту. Але в стандартних умовах, коли на 3–4 см є волога, коли досить потужні роси, ґрунтовий потрібно використовувати. А ми в степовій зоні, недалеко від Кропивниць-
кого.
Ю. Фаловський: не зрозуміло, де ми економимо: чи ми даємо ґрунтовий гербіцид і потім працюємо лайтовими страховими гербіцидами, чи ми дочекались, що у нас кукурудза заростає, і починаємо вносити підвищені норми гербіцидів, модні препарати із трьома діючими речовинами. І на чому ми виграємо?
С. Богомаз: якщо порівнювати ґрунтові діючі речовини між собою, у кукурудзи немає такої чутливості до ацетохлору, тому він безпечний фактично по всій території України. А за ефективністю в посушливих умовах, за розчинністю – однозначно ацетохлор кращий. Токсичність на основні проблемні об’єкти у нього також краща.
Якщо взяти базову схему від бренду АХТ – це Основа 2,5 л/га, а потім страхове внесення у фазу до 6 листка Дисулам 0,4–0,6 л/га + Мілафорт 1,0–1,25 л/га. Часто використовують тільки Дисулам, бо якщо правильно внесена на вологий ґрунт Основа, то вистачає й Дисулама, і не потрібно використовувати нікосульфурон, якщо немає злаків. Коли попередник не соняшник і немає падалиці, то часто працює і виключно ґрунтово Основа.
При проблемі бавовника сирійського ми замінюємо страховий гербіцид на Мілафорт Екстра, 1,2–2,0 л/га.
Якщо є падалиця соняшнику – рекомендуємо використовувати суміш Основи з Діларом ґрунтово або одразу по вегетації Діларом в 2–3 листках. Тим, хто любить сіяти кукурудзу після соняшнику і виконувати обробіток ґрунту мінімальний, вертикальний, без перевертання пласта, варто очікувати сильної падалиці соняшнику. В такому разі слід обов’язково вносити ґрунтовий гербіцид одразу із клопіралідом.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
