Особливістю шкідника є швидкий розвиток, тому важливо моніторити поля з ріпаком не рідше ніж раз на три дні. Моніторинг посівів з кінця червня і далі впродовж вегетаційного періоду має ключове значення для прийняття ефективних рішень щодо боротьби з капустяною міллю на ріпаку та інших хрестоцвітих культурах, таких як капуста, брокколі, гірчиця, дайкон, суріпиця.
Маючи проблеми з цим шкідником, важливо звернути увагу на такі факти:
- Капустяна міль зустрічається у всіх регіонах вирощування культури і може завдавати серйозної шкоди ріпаку;
- Випадки появи молі почастішали, й ці шкідники стали завдавати більше шкоди у деяких регіонах, особливо у сезони з м’якими зимами;
- Ключем до контролю молі є моніторинг посівів із кінця червня (найчастіші спалахи чисельності з середини липня). Стійкість до інсектицидів, що зазвичай використовуються, є серйозною проблемою;
- Важливо використовувати порогові значення (ЕПШ) для ухвалення рішень про обприскування і чергувати групи інсектицидів у різні роки, щоб запобігти появі стійкості;
- У ситуаціях із високим ризиком може знадобитися два обприскування впродовж семи днів для контролю молі;
- Періоди останнього обприскування перед збиранням урожаю або скошуванням у валки однакові й повинні чітко дотримуватися.
Личинки молі живляться листям, стеблами, бутонами та стручками рослин і можуть бути причиною втрат до 60% урожаю.
У деяких регіонах частота і серйозність появи молі помітно зросла за останнє десятиліття, що посилюється м’якими, сухими зимовими умовами та здатністю молі швидко формувати стійкість до інсектицидів.
Личинки проходять чотири стадії росту і в перших двох стадіях мають темну голову. Вони звиваються, коли до них доторкнутись, і часто падають із рослини на шовковій нитці.
Дорослі личинки плетуть марлеподібні кокони, зазвичай, на нижній стороні листя. Лялечку видно всередині кокона: спочатку вона зелена, потім стає коричневою, перш ніж перетворитися на дорослу міль.
Міль активна у сутінках і всю ніч, але зазвичай вона не літає далеко в межах поля. Однак за межами поля може мігрувати на великі відстані, особливо коли її рослина-господар загинула.
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
Міль виживає між вегетаційними сезонами на літніх бур’янах із роду капустяних, таких як дика редька та інші хрестоцвіті бур’яни. Літні опади сприяють підвищенню популяції молі. Восени та на початку зими міль перелітає із таких альтернативних господарів на посіви ріпаку.
Самки молі за своє життя можуть відкладати більше ніж 100 яєць – по одному або невеликими скупченнями вздовж жилок листка з обох його боків. Через чотири-шість днів перша стадія личинок, що вилупилися з яєць, заривається в тканину листа.
Наступні три стадії личинок живляться на поверхні рослини і зазвичай перебувають на нижній частині листя.
Швидкість розвитку від яєць до дорослої молі залежить від температури повітря: він відбувається швидше у теплу погоду та повільніше – у прохолодну.
Наприклад, при постійній температурі 28°C життєвий цикл молі триває 14 днів, тоді як за 12°C він займає понад 100 днів.
У теплу погоду часто спостерігається значне перекриття поколінь. Всі стадії життя молі можуть бути присутніми в культурі в будь-який момент часу.
Інколи чисельність молі раптово знижується, і причина цього зрозуміла лише частково. Одним із чинників може бути спалах грибних захворювань комах під час вологої теплої погоди.
ПОШКОДЖЕННЯ РІПАКУ
Личинки молі можуть завдати значної шкоди ріпаку, але це відбувається не у всі роки.
Пошкодження, викликане личинками, що недавно вилупилися, становить собою характерні блідо-білі сліди. Личинки старшого віку живляться нижньою стороною листя і часто роблять отвори з неушкодженою верхньою поверхнею, що створює ефект «прозорого вікна».
Личинки можна виявити на будь-якій стадії розвитку культури ріпаку, причому їх кількість часто збільшується напередодні цвітіння.
Ріпак може витримувати значні пошкодження листя до того, як це вплине на врожайність. Однак сильне зараження личинками молі може призвести до повної дефоліації та значних втрат урожаю.
У міру цвітіння все більша кількість личинок переміщається у квіткові бруньки, квіти та стручки. Великі личинки можуть живитися маленькими молодими стручками. Пошкодження зрілих рослин пізніми популяціями молі часто призводить до видимих рубців на зовнішніх стінках стручків, але це рідко спричиняє економічні втрати.
МОНІТОРИНГ ПОСІВІВ
Посіви слід контролювати за допомогою сачка для комах при перших ознаках ушкодження та з інтервалами впродовж вегетаційного періоду з середини липня до кінця весни/початку літа.
Чисельність, ймовірно, швидко збільшиться, якщо міль шкодить ріпаку на початку сезону і якщо є велика ймовірність тривалої теплої погоди, щоб шкідник завершив три чи чотири покоління.
Моніторинг слід проводити як мінімум у чотирьох окремих місцях у межах кожної культури ріпаку, щоб отримати оцінку чисельності молі й того, як вона варіюється по всьому полю.
Два збори зразків по 10 помахів (тобто 10 послідовних помахів сачком) слід брати в кожному з чотирьох місць, що дає вісім зразків по 10 помахів. Висипте вміст кожного збору з 10 помахів на білу або світлу поверхню. Зверніть увагу на розміри личинок молі та наявність інших комах.
Якщо молі не виявлено або виявлено у невеликій кількості, поле слід знову перевірити за два тижні.
Коли кількість молі збільшується, необхідно провести не менше ніж три оцінки чисельності личинок протягом 12 днів, щоб визначити, як змінюється популяція. У кожному випадку слід брати вісім або більше зразків по 10 помахів на всій висоті рослини.
Прохолодна, волога, вітряна погода може знизити кількість молі.
КОЛИ ДІЯТИ?
Немає простого рішення, коли краще провести обприскування. Економічні пороги варіюються від 30 до 200 личинок на 10 помахів.
При ухваленні рішення про те, чи принесе обприскування економічну вигоду, необхідно брати до уваги стадію розвитку рослин, ціну зерна та вартість заходу. Чим вища ціна зерна, тим нижчий економічний поріг, і, навпаки, чим вища вартість обприскування, тим вищий поріг. Відмінності у регіональних та сезонних умовах також впливають на порогові рівні для проведення обприскування.
У міру розвитку ріпаку рослини можуть переносити все більше молі без будь-якої значної втрати врожаю. Таблиця показує порогові значення для прийняття рішень щодо обприскування.
Велика кількість дрібних личинок (завдовжки менше ніж 3 мм) вказує на можливість подальшого збільшення чисельності.
Культури, що зазнають дефіциту вологи, більш сприйнятливі до пошкодження комахами, і можна використовувати нижчий поріг, якщо очікуються тривалі посушливі періоди. Наприклад, у культурах до цвітіння слід розглянути можливість обприскування, якщо середня кількість личинок перевищує 30 за 10 помахів.
ЗАХОДИ КОНТРОЛЮ МОЛІ
Міль виробила поширену стійкість до багатьох інсектицидів, включаючи синтетичні піретроїди та органофосфати. Це є результатом надмірної залежності та неналежного застосування цих інсектицидів.
Для контролю молі слід використовувати нові покоління інсектицидів. Існує також біологічний інсектицид на основі Bacillus thuringiensis (Bt).
Читати по темі: Оптимізація удобрення та позакореневого підживлення ріпаку
Щоб знизити ризик розвитку стійкості до цих нових інсектицидів, проводьте обприскування проти молі лише за перевищення порогових значень і чергуйте групи інсектицидів.
Як тільки обстеження показує, що щільність личинок молі досягла порогового значення для обприскування, швидке реагування з двома обприскуваннями (з інтервалом п’ять-сім днів) може забезпечити адекватний контроль личинок і скоротити втрати врожаю. У типових температурних умовах ця стратегія гарантує, що шкідники, які виживають після першого обприскування, повністю контролюються другим обприскуванням.
Моніторинг посівів ріпаку слід проводити через три-п’ять днів після першого обприскування, щоб оцінити ефективність обприскування та визначити кількість личинок, які вижили перед повторним обприскуванням. Значна кількість великих личинок, що вижили, буде вказувати на те, що перше обприскування було неефективним через погане покриття та/або стійкість. Велика кількість тільки дуже дрібних личинок вказуватиме на те, що відбулося нове вилуплення личинок, і відтак друге обприскування виправдане.
Одноразове обприскування в середині серпня на зростаючих популяціях молі має незначний вплив на завдані збитки порівняно з необробленим ріпаком. Таким чином, стратегія подвійного обприскування забезпечує контроль яєць і личинок молі, що вижили після першого застосування. Період між застосуваннями може змінюватись залежно від вибору хімікату. Важливо досягти хорошого проникнення інсектицидів у полог, оскільки близько 20 відсотків личинок молі знаходяться на нижньому пологу / ярусі рослини.
Випробування показують, що за хороших умов повітряні (форсунки CP90 з 30 літрами води на гектар) та наземні (плоскоструминні форсунки 11015 з 50 л/га води) обприскування можуть бути однаково ефективними у забезпеченні витрати води та розміру крапель для досягнення гарного покриття листя і проникнення розпилення в нижній ярус.
При використанні «біологічних» препаратів, які є менш руйнівними для корисних комах, таких як Bt, більшість личинок мають бути менше ніж 5 мм у довжину. Bt руйнується ультрафіолетовим світлом, тому найкращі результати досягаються при застосуванні у сутінках.
ІНТЕГРОВАНИЙ ЗАХИСТ
Чимало корисних комах знищують міль. Наприклад, трихограма. До них відносяться також паразитичні оси Diadegma semiclausum, Apanteles ippeus, Diadromus collaris та Oomyzus sokolowskii. Ці оси відкладають яйця всередину личинок і/або лялечок молі (залежно від виду оси), де личинки оси, що розвиваються, живляться всередині. Паразитовані личинки чи лялечки молі не розвиваються.
Хижаки, такі як коричневі та зелені золотоокі, хижі клопи і ряд павуків, будуть харчуватися яйцями, личинками та лялечками молі. Часто цих комах може бути достатньо, щоб запобігти економічній шкоді посівам ріпаку.
Корисних комах слід заохочувати шляхом більш ефективного цільового використання та скорочення застосування інсектицидів. Гриб Zoophthera radicans може спричинити 90-відсоткове скорочення чисельності личинок молі. Розвитку грибка сприяють опади, вологість та теплі температури.
Заражені личинки, перш ніж загинути, стають жовтими, млявими і опухлими. Мертві личинки білі, тендітні, пласкі, вкриті грибком і прикріплені до листя рослин.
Літні бур’яни та падалиця ріпаку забезпечують «зелений міст», на якому міль може вижити влітку. Контроль цих бур’янів у районах, де буде засіяно ріпак, є важливим елементом управління для обмеження потенційного ризику молі.
КОЛИ НАЙКРАЩЕ ШУКАТИ МІЛЬ?
Починайте шукати личинки та пошкодження листя, коли посіви ріпаку починають цвісти. Регулярно перевіряйте посіви. Моніторинг є ключем до оцінки ризику спалаху появи молі.
ЯК ВИЗНАЧИТИ СТУПІНЬ УРАЖЕННЯ?
Посіви слід контролювати за допомогою сачка, щоб отримати уявлення про поширеність та зміни в популяціях молі та стадіях розвитку, згідно з протоколом, описаним вище в розділі «Моніторинг заражень».
КОЛИ ПРОВОДИТИ ОБПРИСКУВАННЯ?
З розвитком ріпаку він може переносити дедалі більше молі без істотної втрати врожаю. Якщо на ріпаку на початку цвітіння виявлено більше ніж10 личинок за 10 помахів, може розвинутись великий спалах. Продовжуйте моніторинг урожаю. У період раннього та середнього цвітіння і формування стручків, якщо середня кількість личинок становить 50 або більше на 10 помахів (і ця кількість не знижується через 7–12 днів), слід розглянути можливість обприскування.
Цей поріг збільшується з розвитком культури. Коли посіви у фазі пізнього цвітіння і більшість стручків сформовано, середня кількість личинок молі має перевищувати 100 личинок за 10 помахів, щоб виправдати обприскування.
ЯКИЙ НАЙКРАЩИЙ ВАРІАНТ КОНТРОЛЮ?
Жодна обробка проти молі не знищує її повністю. Близько 20% личинок молі знаходяться у нижній частині пологу ріпаку, що робить гарне покриття робочим розчином критично важливим.
Коли відбувалися великі спалахи, два обприскування з інтервалом у п’ять-сім днів забезпечували значно кращий контроль над гусеницями та зниження втрат урожаю. Така стратегія двох обприскувань гарантує, що яйця молі та гусениці, які вижили після першого застосування, також контролюються.
Використовуйте сачок для моніторингу через трип’ять днів після першого обприскування, щоб оцінити його ефективність та визначити кількість шкідників, які вижили. Це допоможе визначити, чи потрібне друге обприскування.
Олексій Орлов, канд. с.-г. наук
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
