Оптимізація технології вирощування ріпаку озимого

Урожайність і якість насіння ріпаку озимого значною мірою залежить від умов вирощування та забезпечення рослин елементами живлення. Достатня кількість основних поживних речовин, густота рослин і відповідний захист посівів є життєво важливими чинниками, що впливають на продуктивність олійного ріпаку.

Метою наших досліджень було вивчення особливостей формування врожайності насіння сучасних гібридів ріпаку озимого залежно від удобрення та фунгіцидів.

Слід зазначити, що значної шкоди посівам ріпаку озимого завдають хвороби, збудники яких не лише знижують якість продукції, а й спричиняють значні втрати врожаю. Найбільш небезпечними є ті, які уражують рослини впродовж усього вегетаційного
періоду.

ЗБУДНИК ЧОРНОЇ НІЖКИ РІПАКУ ОЗИМОГО

Хвороба може призвести до загибелі сходів, ураження листя та розвитку стеблового раку на дорослих рослинах. Біля кореневої шийки з’являється гниль, яка згодом вражає весь корінь, викликаючи його відмирання.

Для захисту рослин тут ефективними є стробілуринові фунгіциди, такі як піраклостробін, оскільки вони ефективні проти широкого спектра грибкових патогенів, мають нову цільову специфічність та трансламінарну активність у рослині.

ФОМОЗ (СТЕБЛОВИЙ РАК)

Шкідлива хвороба ріпаку, яка спричиняє значні щорічні втрати врожаю. Наприклад, фінансові втрати британських виробників ріпаку від цього захворювання обчислюються у близько 100 мільйонів фунтів стерлінгів, попри використання фунгіцидів. Збудником хвороби є аскоспори, що вивільняються з псевдотеції Leptosphaeria spp. (аскокарпи) на стеблах восени-взимку. Контроль цієї хвороби залежить від використання гібридів з польовою стійкістю та азольних фунгіцидів. Застосування протіоконазолу та стійкість гібриду до нього знижує ступінь ураження стебел фомозом перед збиранням врожаю, а також впливає на подальше утворення псевдотеціїв Leptosphaeria spp. на стерні за показником щільності псевдотеціїв.

Результати показали, що стебла з менш вираженим раком стебла утворювали менше зрілих псевдотецій Leptosphaeria spp. на інфікованій стерні.

Встановлено, що найбільш стійкою та ефективною стратегією інтегрованого контролю фомозу стебла в сезони з низькою кількістю інокуляту є використання гібридів із середньою або доброю польовою стійкістю і застосування лише одного обприскування протіоконазолом у разі потреби.

АЛЬТЕРНАРІОЗНА ПЛЯМИСТІСТЬ ЛИСТЯ РІПАКУ

Хвороба спричинена Alternaria brassicae (Berk), є одним з основних лімітуючих чинників втрати врожаю. Для прикладу: вчені Пакистану установили, що із 17 зародкових плазм ріпаку не було виявлено жодної імунної зародкової плазми. Дві зародкові лінії показали високу стійкість, тоді як вісім зародкових ліній продемонстрували резистентну відповідь проти хвороби. Шість зародкових плазм були помірно стійкими й лише одна показала помірно сприйнятливу реакцію.

Читати по темі: Осінній розвиток рослин сортів і гібридів ріпаку озимого залежно від погодних чинників

Також було проведено дослідження різних фунгіцидів у різних концентраціях. Результати показали, що Манкозеб (етиленбісдитіокарбамат) і Натіво (тебуконазол) значно пригнічували ріст у всіх концентраціях, тоді як Антракол (пропінеб) був найменш ефективним проти A. brassicae. Це дослідження надало селекціонерам нове джерело стійкості зародкової плазми ріпаку до альтернаріозної плямистості листя та способи боротьби з нею.

БІЛА ІРЖА

Ураження ріпаку білою іржею є однією з основних загроз при вирощуванні культури, оскільки захворювання спричиняє значні втрати врожаю.

У Пакистані вивчали вісім комерційних фунгіцидів для перевірки їхньої ефективності у боротьбі з білою іржею. Дві концентрації (0,25 та 0,50%) кожного фунгіциду застосовували з інтервалом у тиждень на різних гібридах. Серед усіх фунгіцидів найбільш ефективним у зниженні захворюваності виявився Свінг 72% (металаксил 8% + манкоцеб 64%) – він ефективно знизив захворюваність до 24,09%. Наступний за ним Антракол (пропінеб 70%) – 34,7%. Припускається, що ці фунгіциди можуть використовуватись для ефективного управління білою іржею ріпаку.

УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження із сучасними гібридами ріпаку озимого проводили впродовж 2022–2024 рр. в умовах ТОВ «Поділля Плюс» Шепетівського району Хмельницької області на чорноземі типовому. Вміст гумусу на дослідних ділянках – 3,2%, рН (сольове) 6,7; вміст легкогідролізованого азоту – 122 мг/кг ґрунту; рухомого фосфору – 123 мг/кг; обмінного калію – 238 мг/кг.

Схема польового трифакторного досліду включала такі чинники:

Чинник А – гібриди: ІНВ 1030 (BASF); Мерседес (NPZ); Ексепшн (Bayer).

Чинник В – удобрення:

1. N₁₄₀P₄₀K₄₀ (фон);
2. N₁₄₀P₄₀K₄₀ (фон) + Yara Vita Брасітрел Про, 2 л/га (ВВСН 31).

Чинник С – фунгіциди (у фазі цвітіння ВВСН 65):

1. Контроль;
2. Пропульс, 0,9 л/га;
3. Піктор, 0,5 л/га;
4. Аканто Плюс, 1,0 л/га;
5. Сіметра, 1,0 л/га.

Під ріпак озимий вносили 150 кг на гектар діамофоски (N₁₀P₂₆K₂₆), 100 кг сульфату амонію та 300 кг аміачної селітри. Захист рослин від шкодочинних організмів проводили тричі: восени й навесні (період відновлення вегетації та в середині цвітіння). Ширина міжряддя – 30 см. Попередником ріпаку озимого був ячмінь ярий. Норма висіву становила 450 тис. нас./га. Гібриди ріпаку озимого, які вивчали, є середньостиглими. Агротехніка вирощування ріпаку озимого загальноприйнята для зони Лісостепу Правобережного, за винятком елементів що вивчалися. Облік урожаю насіння гібридів ріпаку в дослідах проводили за один день (24 липня 2022 р., 20 липня 2023 р., 19 липня 2024 р.).

ФОРМУВАННЯ ГУСТОТИ РОСЛИН РІПАКУ

Практичний досвід свідчить, що оптимальний урожай насіння ріпаку озимого можна отримати за густоти рослин навесні для гібридів 40–50 шт./м².

Встановлено, що густота рослин в дослідах залежала від гідротермічних умов року проведення досліджень і особливостей гібридів. Так, густота рослин гібрида ІНВ 1030 коливалася за роками від 38,7 до 44,0 шт./м², гібрида Мерседес – від 39,0 до 43,7 шт./м² і гібрида Ексепшн – від 38,3 до 44,3
шт./м². Однак у середньому за три роки незалежно від чинників, що вивчалися, густота рослин усіх гібридів була майже на однаковому рівні (табл. 1).

Для гібрида ІНВ 1030 більш ефективним виявився фунгіцид Аканто Плюс, за якого густота рослин становила 41,7 шт./м² проти контролю 40,3 шт./м², для гібрида Мерседес фунгіциди Піктор і Сіметра забезпечили 41,7 шт./м², що на 0,9 шт./м²  більше, ніж на контролі (без обприскування) і для гібрида Ексепшн фунгіциди Піктор, Пропульс і Сіметра (41,1 шт./м² проти 40,5 шт./м² на контролі).

ВПЛИВ УДОБРЕННЯ ТА ФУНГІЦИДІВ НА КІЛЬКІСТЬ СТРУЧКІВ

Внесення мінеральних добрив у нормі N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про сприяло формуванню стручків у гібрида ІНВ 1030 – 407,8 шт., що на 6,2 стручка більше, ніж на ділянці з внесенням N₁₄₀P₄₀K₄₀ (рис. 1).

Слід зазначити, що на показник формування кількості стручків на рослині значною мірою впливало обприскування рослин фунгіцидами. Ефект їх дії був різним, але вагомим і залежав від видового складу препаратів, однак суттєво сприяв зростанню кількості стручків. Так, за використання чотирьох видів фунгіцидів на фоні N₁₄₀P₄₀K₄₀ у гібрида ІНВ 1030 кількість стручків збільшувалась до 430,9–437,4 шт., що на 29,3 шт. та 35,8 шт. стручків більше порівняно з контролем (без обприскування). На варіанті з поєднанням макро- і мікродобрива N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про приріст стручків на одній рослині становив відповідно від 29,6 шт. (Аканто Плюс) до 45,7 шт. (Піктор). Найбільш ефективним виявився фунгіцид Піктор (453,5 шт.).

Рослини гібрида Мерседес на варіанті N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про забезпечили утворення 406,9 шт. стручків, що на 6,0 шт. більше порівняно з внесенням N₁₄₀P₄₀K₄₀ (рис. 2).

У гібрида Мерседес кількість стручків внаслідок дії фітонцидів на варіанті N₁₄₀P₄₀K₄₀ збільшувалася до 426,9–431,7 шт., що порівняно з контрольним варіантом без обприскування зростало на 26,0 і 30,8 шт. На ділянках з використанням N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про у цього гібрида формувалося 434,7 (фунгіцид Аканто Плюс) і 442,4 стручка (фунгіцид Піктор), що на 27,8 та 35,3 шт. більше порівняно з контролем.

У гібрида Ексепшн за внесення N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про було сформовано 412,7 шт. стручків на рослину, що на 7,9 шт. переважало варіант з внесенням N₁₄₀P₄₀K₄₀ (рис. 3).

Рослини гібрида Ексепшн сформували за внесення N₁₄₀P₄₀K₄₀ (фон) та застосування фунгіцидів до 436,8–447,8 стручка, що на 32,0 і 43,0 шт. більше порівняно з варіантом без обприскування. Внесення N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про забезпечило до 443,6–458,1 стручка на рослині. Оптимальним було визнано фунгіцид Піктор, за якого сформовано на 45,4 шт. стручків більше, ніж на варіанті без проведення обприскування посівів.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ НАСІННЯ РІПАКУ

Трирічні польові дослідження свідчать, що урожайність насіння ріпаку озимого значною мірою залежала від погодних умов вегетаційного періоду. Так, максимальна урожайність виявлена в умовах 2021/2022 року: незалежно від чинників вивчення вона була в межах від 3,37 до 4,91 т/га. Гідротермічні показники осінньої та весняної вегетації 2022/2023 року також були сприятливими для росту і розвитку рослин ріпаку, однак показник урожайності порівняно з попереднім роком знизився і становив від 3,20 до 4,44 т/га. Найменш продуктивним за урожайністю відмічений вегетаційний період 2023/2024 року, який характеризувався недостатньою кількістю опадів і підвищеною температурою повітря у критичні періоди вегетації рослин ріпаку. Урожайність коливалася за варіантами від 3,09 до 4,23 т/га, що на 0,28 і 0,68 т/га менше порівняно з 2022 р. та на 0,11 і 0,21 т/га відносно 2023 р. (табл. 2).

Встановлено, що важливе значення у виробництві насіння має правильний добір гібридів ріпаку озимого. Так, серед сучасних гібридів, що вивчалися, оптимальними були Ексепшн (Bayer) та ІНВ 1030 (BASF). Гібрид Мерседес (NPZ) дещо поступався за усіма індивідуальними біометричними показниками росту і розвитку, а також якісними показниками насіння.

У середньому за три роки досліджень урожайність насіння гібрида ІНВ 1030 становила 3,44–4,51 т/га, гібрида Ексепшн – 3,42–4,47 т/га. Найменшу урожайність насіння продемонстрував гібрид Мерседес – 3,22–4,30 т/га.

На продуктивність ріпаку озимого значно впливає рівень мінерального живлення. Рослини вибагливі до поживних речовин і потребують внесення макро- і мікроелементів. Так, застосування N₁₄₀P₄₀K₄₀ (фон) під гібрид ІНВ 1030 в середньому забезпечує 3,42 т/га насіння, а внесення N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про (ВВСН 31) на 0,18 т/га перевищує фон, гібрид Мерседес – на 0,17 т/га, а гібрид Ексепшн – на 0,20 т/га.

Значну прибавку урожаю насіння ріпаку на фоні удобрення забезпечило обприскування рослин фунгіцидами (у фазі цвітіння ВВСН 65). Так, обприскування гібрида ІНВ 1030 препаратом Пропульс (0,9 л/га) на варіанті N₁₄₀P₄₀K₄₀  сприяло отриманню урожайності 4,23 т/га, що перевищує контрольний варіант на 0,81 т/га;
фунгіцид Піктор (0,5 л/га) забезпечив найбільшу урожайність 4,32 т/га; Аканто Плюс (1,0 л/га) відповідно 4,02 т/га та фунгіцид Сіметра (1,0 л/га) – 4,05 т/га. Приріст урожаю на варіанті N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про від фунгіцидів становив при застосуванні: Пропульс – 0,81 т/га, Піктор – 0,87 т/га, Аканто Плюс – 0,6 т/га і Сіметра – 0,63 т/га. Гібрид Мерседес забезпечив найменшу урожайність насіння ріпаку озимого. Так, на варіанті з внесенням N₁₄₀P₄₀K₄₀ (фон) цей показник коливався за обприскування фунгіцидами від 3,91 т/га (Аканто Плюс) до 4,14 т/га (Піктор). Обприскування рослин на фоні мінеральних добрив у нормі N₁₄₀P₄₀K₄₀ сприяло збільшенню урожайності порівняно з контролем (без обприскування) на 0,66 т/га (Аканто Плюс) і 0,91 т/га (Піктор).

Максимальний урожай насіння отримано від гібрида Ексепшн. В середньому за три роки досліджень обприскування рослин фунгіцидами на фоні N₁₄₀P₄₀K₄₀ забезпечило урожайність насіння від 4,14 т/га (Аканто Плюс) до 4,36 т/га (Піктор), що на 0,70 і 0,92 т/га більше порівняно з варіантом без обприскування. На ділянках з поєднаним удобренням урожайність становила 4,27 т/га (Аканто Плюс і Сіметра) та 4,51 т/га (Піктор), приріст урожаю від фунгіцидів відповідно становив 0,63 і 0,87 т/га.

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ НА МАСУ 1000 НАСІНИН

Встановлено, що маса 1000 насінин ріпаку озимого залежить від гідротермічних умов вегетаційного періоду культури, добору гібридів, удобрення та обприскування рослин фунгіцидами. Маса 1000 насінин усіх гібридів ріпаку, що вивчалися, залежить від величини урожаю за роками досліджень. Так, найвищим цей показник якості був в умовах 2022 р., у 2023 р. дещо знижувався і найменша маса відмічена у 2024 р.

Найбільша маса 1000 насінин виявлена у гібрида Ексепшн – 6,19 і 6,42 г за обприскування препаратом Піктор. Застосування N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про забезпечило приріст маси насіння на 0,14 г порівняно з внесенням лише N₁₄₀P₄₀K₄₀ (табл. 3).

Маса 1000 насінин гібрида ІНВ 1030 коливалася на удобрених ділянках без застосування фунгіцидів у межах 4,99–5,15 г. Обприскування рослин фунгіцидами суттєво сприяло підвищенню цього показника на варіанті N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про: Пропульс – до 6,22 г; Піктор – 6,35 г; Аканто Плюс – 5,93 г і Сіметра – 6,08 г.

Порівняно з попередніми гібридами Ексепшн та ІНВ 1030, які характеризуються більшою урожайністю і кращими якісними показниками, насіння гібрида Мерседес мало меншу масу 1000 насінин: на удобрених ділянках – 4,82 та 4,91 г.
За обприскування рослин ріпаку фунгіцидами маса 1000 насінин зростала до 5,25–5,85 г. Установлено, що оптимальним був препарат Піктор – 5,67 г на варіанті N₁₄₀P₄₀K₄₀ та 5,85 г з використанням N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про (ВВСН 31).

ВИСНОВКИ

На типовому чорноземі Лісостепу Правобережного найбільш продуктивними гібридами за урожайністю та індивідуальними показниками були Ексепшн (Bayer) та ІНВ 1030 (BASF), які забезпечили відповідно 4,51 та 4,47 т/га насіння.

Внесення N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про (ВВСН 31) на 0,18–0,20 т/га перевищує урожайність порівняно з варіантом N₁₄₀P₄₀K₄₀ (фон). Обприскування рослин гібрида ІНВ 1030 у фазі цвітіння (ВВСН 65) фунгіцидом Піктор (0,5 л/га) за внесення N₁₄₀P₄₀K₄₀ забезпечило 4,32 т/га насіння, а на варіанті N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про – 4,47 т/га.

Густота рослин усіх гібридів, що вивчалися, коливалася за роками досліджень від 38,3 до 44,3 шт./м².

Внесення макро- і мікродобрив у нормі N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про сприяло формуванню стручків у гібрида ІНВ 1030 – 407,8 шт., що на 6,2 стручка більше, ніж на ділянці з внесенням N₁₄₀P₄₀K₄₀ (фон). Додаткове обприскування рослин фунгіцидом Піктор (0,5 л/га) забезпечило збільшення стручків на одній рослині на 45,7 шт., а у гібрида Ексепшн – на 45,4 шт.

Найбільшу масу 1000 насінин виявлено у гібрида ІНВ 1030 – 6,35 г та гібрида Ексепшн – 6,42 г за обприскування препаратом Піктор і внесення N₁₄₀P₄₀K₄₀ + Брасітрел Про (2,0 л/га).

В. М. Безкоровайний, В. В. Мойсієнко, Поліській національний університет

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026