Осінній розвиток рослин сортів і гібридів ріпаку озимого залежно від погодних чинників

Останніми роками світова і вітчизняна селекція досягла значного прогресу в розширенні генетичного різноманіття сортів і гібридів озимого ріпаку. Одним із ключових чинників збільшення виробництва його насіння стало створення безерукових і низькоглюкозинолатних сортів, олія яких широко використовується як у харчовій промисловості, так і в різних технологічних галузях, а макуха (шрот) – у тваринництві. Висока економічна ефективність вирощування ріпаку можлива лише за умови високої якості насіння, яку можуть забезпечити сучасні сорти і гібриди.

На сучасному етапі інтенсивного виробництва олійних культур в Україні вирощують широкий спектр сортів і гібридів озимого ріпаку як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Високий потенціал їхньої продуктивності можна реалізувати за умови правильного добору відповідно до ґрунтово-­кліматичних умов регіону та дотримання оптимальної технології вирощування.

Наукові дослідження підтверджують, що за високого рівня землеробства, використання продуктивних сортів і гібридів, а також створення сприятливих умов для росту й розвитку рослин урожайність озимого ріпаку може перевищувати 5 т/га.

У Західному Лісостепу озимий ріпак демонструє високу адаптивність до змін клімату, проте його вирощування пов’язане з певними ризиками. Для їх мінімізації необхідно ретельно підбирати сорт або гібрид з урахуванням особливостей ґрунтово-­кліматичної зони та підзони, дотримуватися оптимальних строків сівби, рекомендованої норми висіву, забезпечувати збалансоване живлення макро­- та мікроелементами, застосовувати інсектицидно-­фунгіцидні протруйники й регулятори росту.

Неконтрольовані погодні чинники суттєво впливають на ріст і розвиток озимого ріпаку. Віт­чизняні дослідники по-­різному оцінюють оптимальну тривалість його осінньої вегетації. Одні вважають, що вона має становити 55–60 діб за температури повітря понад 5°С, тоді як інші зазначають, що продуктивність культури залежить від тривалості цього періоду. Зокрема, якщо з моменту сівби до встановлення температури 2°С минає 95 діб, урожайність сягає 75–80% від оптимального рівня для конкретної зони, за 95–100 діб – 80–90%, за 105–115 діб – 90–100%, а перевищення 115 діб забезпечує максимальний урожай на рівні 100–110%. Такі розбіжності у визначенні тривалості осінньої вегетації пояснюються необхідною сумою позитивних температур, яка забезпечує оптимальний розвиток рослин. Виходячи з біологічних особливостей озимого ріпаку, для його осіннього розвитку достатньо сумарного накопичення температур вище 5°С у межах 750-­800°С.

Тривалість осінньої вегетації значною мірою впливає на накопичення пластичних речовин, що є ключовим чинником успішної перезимівлі рослин. Однак фахові джерела містять неоднозначні дані з цього питання, що підкреслює його актуальність і необхідність подальших досліджень.

Експериментальні дослідження проводилися у 2023–2024 рр. на базі відділу насінництва та насіннєзнавства Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

Читати по темі: Міль на ріпаку: моніторинг і заходи контролю

Дослідна ділянка розташована на сірих лісових поверхнево оглеєних легкосуглинкових ґрунтах із такою агрохімічною характеристикою: вміст гумусу (за Тюріним) – 1,8%, сума увібраних основ – 13,7 мг­-екв на 100 г ґрунту, легкогідролізований азот (за Корнфілдом) – 89,6 мг/кг ґрунту, рухомий фосфор і обмінний калій (за Кірсановим), відповідно 69,5 і 68,0 мг/кг ґрунту. За градацією такий ґрунт має дуже низьке забезпечення азотом і калієм, середнє – фосфором. Реакція ґрунтового розчину (рНсол – 5,4) – слабокисла.

Агротехніка вирощування озимого ріпаку відповідала загальноприйнятим практикам для цієї культури в регіоні. Обробіток ґрунту включав лущення стерні на глибину 10–12 см, оранку (20–22 см), культивацію та передпосівну культивацію РВК. Попередником виступали озимі зернові культури. Посів проводили в оптимальні строки (друга декада серпня). Норма висіву становила 0,8 млн схожих насінин/га для сортів і 0,4 млн схожих насінин/га для гібридів, внесення мінеральних добрив – N₄₀P₁₀₀K₁₆₀. Сівба здійснювалася звичайним рядковим способом із міжряддям 30 см. Для протруювання насіння використовували Круїзер 350 FS (15,0 л/т).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

У 2023 р. за оптимального строку сівби озимого ріпаку (20 серпня) спостерігали підвищені денні температури: у першій декаді на 5,2°С, у другій – на 6,7°С порівняно із середньобагаторічними значеннями (16,8 і 15,8°С відповідно). Кількість опадів становила 0,3 мм у першій декаді та 27,9 мм у другій, тоді як середньобагаторічні показники були 29 і 24 мм відповідно (табл. 1).

Запаси вологи в посівному шарі ґрунту (0–10 см) на рівні 11,4 мм були поповнені завдяки значним опадам у першій декаді (46,5 мм), що забезпечило сприятливі умови для проростання насіння сортів і гібридів ріпаку озимого. Сума температур становила 220°С у першій декаді та 225°С у другій. Повні сходи з’явилися на 5­-ту добу після сівби.

У 2024 р. температурний режим у період сівба – сходи також перевищував середньобагаторічні показники на 5,0 і 6,1°С. Водночас у першій декаді опадів не було, а в другій їх кількість становила лише 5,1 мм. Недостатня вологозабезпеченість ґрунту призвела до затримки появи сходів на 7 діб.

Польова схожість ріпаку озимого у 2023 р. варіювала в сортів від 97,3–97,7% до 98,0–98,5% у гібридів. Через високу температуру повітря та відсутність опадів у 2024 р. цей показник становив 92,7–93,9% у сортів (рис. 1) і 94,0–94,6% у гібридів (рис. 2), а порівняно з попереднім роком був нижчим на 3,5%.

За осінній період 2023 р. температурні умови вересня становили 17,7°С, жовтня – 11,7°С, що перевищує середньобагаторічні показники на 4,6 і 3,7°С. Місячна кількість опадів була відповідно 68,2 і 75,1 мм, або на 13,2 і 18,1 мм більше від контрольних. Зниження температури до мінус 1°С відбулося у третій декаді листопада. Сума активних температур (понад 5°С) за осінній період становила 875°С, а кількість опадів – 257,2 мм. Запаси вологості ґрунту були достатніми для нормального росту та розвитку рослин. Припинення осінньої вегетації відмітили при переході до мінусових температур у третій декаді листопада. Тривалість періоду сходи – припинення осінньої вегетації рослин ріпаку озимого становила 91 добу.

У 2024 р. середньодобова температура третьої декади серпня була 21,9°С, місячна температура вересня – 17,5°С і жовтня – 9,7°С, першої декади листопада – 3,4°С (табл. 2). Сума активних температур (вище ніж  5°С) за період сходи – припинення осінньої вегетації становила 732°С і була меншою порівняно з 2023 р. на 143°С, а за кількістю опадів – на 108,2 мм. Вегетація рослин припинилася в першій декаді листопада і становила 82 доби (мінус 9 діб до 2023 р.).

Залежно від погодних чинників ріст і розвиток сортів та гібридів різнився за показниками структури (табл. 3). Висота рослин сортів у 2023 році коливалася в межах 23,1–27,2 см, гібридів – 27,8–29,1 см. Довжина кореневої системи була відповідно 12,7–13,1 і 14,7–16,3 см. Кількість листків на рослині – 8,1–10,6 шт., довжина листкової пластинки – 7,0–9,6 см. Повітряно­-суха маса рослини була в межах 3,0–32,0 г, кореневої системи – 10,8–14,1 г. Висота кореневої шийки над рівнем ґрунту –
2,6–3,0 см.

Середні показники по сортах і гібридах висоти рослин становили 26,5 см, довжини кореневої системи – 14,1 см, кількість листків на рослині – 9,2 шт., довжина листкової пластинки – 8,2 см, її діаметр – 1,3 мм. Повітряно-­суха маса рослини –
27,0 г, кореневої системи – 12,1 г. Коренева шийка була розміщена над рівнем ґрунту на висоті 2,8 см.

За швидшого припинення осінньої вегетації у 2024 р. (перша декада листопада) рослини досягли висоти: 22,4 см – сорт Каньйон, 25,6 см – гібрид Анністон (табл. 4). Параметри кореневої системи варіювали в межах 10,2–13,2 см, кількість листків на одній рослині – 7,7–9,7 шт., довжини листкової пластинки – 7,0–8,8 см. Діаметр кореневої шийки становив 1,0–1,5 см, а її висота над рівнем ґрунту – 2,5–2,8 см. Більшу повітряно­-суху масу рослини та кореневої системи зафіксовано у гібридів – 28,3–29,6 і 11,5–12,3 г відповідно, тоді як у сортів ці показники становили 23,0–24,6 і 9,6–10,5 г.

Особливе значення перед входженням в стан спокою має накопичення вуглеводів у кореневій шийці рослин ріпаку озимого, що надалі визначає їх перезимівлю. За даними, отриманими у 2023 р., середній показник вмісту цукрів у кореневій шийці сортів становив 25,5%, гібридів – 28,3% з перевагою остатніх на 2,8% (табл. 5). У 2024 р. середній показник був нижчим на 0,9% у сортів і на 1,1% у гібридів порівняно з 2023 р.

За роки досліджень високий вміст цукрів у кореневій шийці накопичили сорти: Каньйон – 26,0%, Повінь – 25,9, Дамір – 25,0; гібриди: Параллакс – 28,3%, ДК Експіро – 28,1, РХ 131 і Анністон – по 28,0%.

ВИСНОВКИ

1. Погодні умови періоду сівба – сходи 2023 р. за температурним режимом і запасами вологи в шарі ґрунту (0–10 см) були більш оптимальними для проростання насіння ріпаку озимого, що обумовило дружність сходів на 5 добу (2024 р. – на 7 добу) та вищий на 3,5% середній показник польової схожості насіння.
2. У 2023 р. за вищої на 143°С суми активних температур та більшої на 108,2 мм кількості опадів тривалість осінньої вегетації була довшою на 9 діб, що забезпечило кращий ріст і розвиток рослин сортів і гібридів.
3. Накопичення цукрів у кореневій шийці рослин ріпаку озимого залежало від тривалості вегетації рослин в осінній період, їх розвитку та погодних чинників. У сортів середній показник за роки досліджень становив 25,1%, у гібридів був вищим на 2,7%, різниця за роками становила 0,9 і 1,1%.
4. Найвищий розвиток рослин та накопичення цукрів у кореневій шийці забезпечили сорти Каньйон і Повінь, гібриди Анністон і РХ 131.

М. Є. Штанько, Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025