Українські олійні заводи опинилися перед серйозною проблемою, спричиненою гострим дефіцитом соняшнику. Через нестачу сировини багато підприємств змушені припиняти виробничу діяльність або переходити на переробку ріпаку та сої.
За нинішніх умов ціни на соняшник не дають змоги забезпечити рентабельність виробництва, що ставить галузь у складне економічне становище.
Переважна більшість олійних підприємств, які ще функціонують, наразі переробляють залишки соняшнику, закуплені навесні. Заводи, які не створили стратегічних запасів, змушені зупинятися або терміново переобладнувати виробничі лінії для роботи з іншими культурами — ріпаком та соєю.
Це свідчить про масштабні логістичні та закупівельні труднощі, з якими стикається український агросектор.
Вартість соняшнику зросла настільки, що подальша переробка стала економічно недоцільною для більшості виробників. Витрати на закупівлю сировини, логістику та виробничі процеси перевищують прибутки від готової продукції.
У таких умовах підприємствам вигідніше тимчасово призупинити виробництво, ніж працювати собі у збиток, навіть попри ризик втрати контрактів і виробничих обсягів.
Дефіцит соняшникової олії та шроту може мати відчутний вплив як на внутрішній ринок, так і на експортні можливості України. Зменшення виробництва сприятиме підвищенню цін для споживачів і посилить конкуренцію за дефіцитну сировину.
В результаті аграрні компанії шукатимуть нові способи збуту продукції, а переробні підприємства змушені будуть переглядати бізнес-моделі й шукати альтернативні джерела сировини або нові ринки.
Ситуація із дефіцитом соняшнику залишається серйозним викликом для українського агробізнесу, вимагаючи комплексного підходу до вирішення питань забезпечення сировиною, ціноутворення та логістики для стабільної роботи підприємств і розвитку галузі в цілому.
AgroReview
