Дискова борона – універсальне знаряддя, доволі поширене серед аграріїв, які працюють за різними технологіями обробітку ґрунту. В цій статті ми розглянемо характерні помилки при виборі, експлуатації та налаштуванні дискових борін.
При виборі дискової борони насамперед необхідно розуміти, з якою метою вона використовуватиметься. Дискові борони застосовують у трьох варіантах. Перший неглибокий обробіток: лущення після зернових або передпосівний обробіток на глибину до 6 см. Другий (середньоглибокий обробіток) – перемішування, подрібнення та підрізання середньої кількості рослинної маси та бур’янів на глибину від 7 до 15 см. І третій – глибоке дискування – перемішування, подрібнення і підрізання великої кількості рослинної маси та бур’янів на глибину від 7 до 20 см.
Для всіх цих видів обробітку застосовують відповідні типи знарядь, які різняться між собою за низкою параметрів: діаметр диска, його форма, тип кріплення до несучої рами та тип розташування.
Легкі дискові борони ще називають лущильниками; вони мають невелику вагу та невеликий діаметр дисків і працюють на глибину до 7 см. Середні (короткі дискові борони, або дискатори) мають середні розміри дисків і працюють на глибину до 12 см. А важкі – дискові плуги можуть заглиблюватися на 12–16 см і більше і мають диски великих діаметрів.
Як правило, для лущення стерні після зернових не потрібно брати важке дискове знаряддя – там впорається і легка борона, але для дискування великостеблових попередників, таких як кукурудза і соняшник, потрібна більш важка машина. Втім, вибір відповідної машини – це боротьба компромісів. Наприклад, якщо після збирання кукурудзи розпочнуться дощі (що часто буває), важка дискова борона із завданням не впорається: у вологих умовах вона швидко забивається. Тому іноді краще вибрати легший агрегат і зробити додатковий прохід по полю, заощадивши час, хоч і збільшивши витрату пального.
Найбільш універсальні дискові знаряддя, які можна використовувати як на літньоосінніх (загортання пожнивних решток), так і на весняних (передпосівна підготовка) польових роботах, – це короткі дворядні дискові борони.
ВИПРАВДАНЕ ВИКОРИСТАННЯ
На думку деяких фахівців, використання дискових борін більш виправдане у разі закладення пожнивних решток у ґрунт після комбайна, ніж на весняній передпосівній підготовці.
Навесні до посіву ґрунт краще готує передпосівний культиватор. Основне призначення дискових борін – перетворити пожнивні рештки після збирання комбайном на органічне добриво: подрібнити їх, перемішати у верхньому шарі ґрунту та запустити процес розкладання. А вирівняти ґрунт і створити посівне ложе дисками складніше, оскільки розгойдування дисків у процесі руху трактора створює нерівну основу для сівби. Втім, використання дискових борін для передпосівної підготовки можливе в компромісних випадках, коли в господарстві не встигли підготувати ґрунт і він заріс високим бур’яном, який забиває класичний культиватор.
Втім, деякі експерти зазначають, що обмежене застосування дискових борін для передпосівного обробітку пояснюється не механікою самої машини, а технологічними вимогами до вирощування культур. Перше завдання передпосівного обробітку – створення вирівняного та рівномірно ущільненого посівного ложа з дрібногрудкуватою структурою ґрунту в горизонті закладення насіння. Для кращого вирівнювання (наприклад, на орних землях) можна використовувати додаткове оснащення (вирівнювальні диски). Друге завдання – механічне знищення наявних бур’янів та запобігання їх подальшим сходам. І з ним сучасні дворядні дискові борони (обов’язково з котком чи системою котків) здебільшого можуть чудово впоратися.
Осібно стоїть цукровий буряк, тому що ця культура диктує дуже високі вимоги до якості передпосівного обробітку. В цьому випадку перевага традиційно віддається багаторядним передпосівним культиваторам із системою котків.
Але під озимі та ярі зернові колосові дискову борону цілком можна застосовувати як передпосівне знаряддя. Крім того, сьогодні більшість сучасних універсальних посівних комплексів вже із заводу оснащені інтегрованими дисковими боронами, що дає їм змогу готувати ґрунт і сіяти за один прохід.
ПІДІБРАТИ КОТОК
У разі використання дискових борін для передпосівного обробітку ґрунту при їх купівлі важливо правильно підібрати прикочувальний коток, який дасть змогу створити невелике зворотне ущільнення ґрунту. Таким чином ми зможемо вирівняти поверхню, надати їй потрібної структури і закрити вологу.
Для передпосівної підготовки можна вибрати тандемний коток (поєднання трубчастої та ребристопланчастої поверхні). Такі пристосування добре виконують перераховані вище завдання з вирівнювання, структурування і створення невеликого зворотного ущільнення.
Тандемні котки особливо хороші на чорноземах. Добре показують себе гумові ущільнювальні котки або трохи дешевший варіант – сегментноконусні. Липка і волога консистенція таких ґрунтів менше забиває котки цієї будови і менше намотується на них.
При проведенні передпосівної підготовки також можна використовувати універсальні клиноподібні котки. Вони теж більше підійдуть для важких ґрунтів. На середніх і легких ґрунтах для передпосівної підготовки їх використовувати не рекомендується (може виникнути переущільнення).
Загалом при виборі котка треба орієнтуватися на умови роботи. Металевий коток з потужною батареєю чистиків добре працюватиме у вологих умовах. Коли ґрунт стиглий, добре показує себе гумовий коток. Однак при надто сухому та агресивному обробітку ґрунту гумовий коток може швидко зруйнуватися об гострі грудки, тоді як металевий спрацює ідеально.
Читати по темі: Знаряддя для пасивної підготовки посівного ложа
Якщо дискові борони використовуються на передпосівній підготовці ґрунту, налаштувати машину потрібно таким чином, щоб обробіток був суцільним. І глибина обробітку має приблизно дорівнювати глибині загортання насіння.
В ідеалі глибина має бути приблизно на 1 см меншою за глибину загортання насіння, щоб посівне ложе було щільним і ґрунтові капіляри не порушувалися. Тому діаметр дисків потрібно вибирати з урахуванням глибини обробітку і налаштовувати борону відповідним чином.
ДИСКИ: ДІАМЕТР І ФОРМА
Диски малого діаметра мають велику кутову швидкість обертання і ріжуть краще, тобто їхня здатність до подрібнення вища, ніж у дисків великого діаметра. Тому вони добре підходять для лущення стерні. Якщо на полі велика кількість пожнивних решток і волого, важливо звертати увагу не тільки на діаметр диска, а й на відстань від кромки диска до рами. Чим більша ця відстань, тим простіше рослинним решткам і ґрунту проходити далі. Так само важливою є відстань між рядами дисків: чим далі вони один від одного, тим краще машина планує поле, а це добре позначається на стійкості дискової борони до забивання.
Для господарств, на полях яких багато рослинних решток (наприклад, після кукурудзи), буде помилкою економити на придбанні дискового знаряддя з невеликим діаметром диска. І навпаки, немає сенсу брати агрегат із великим диском, якщо ми збираємось обробляти ґрунт після зернових культур. Універсальні знаряддя із середнім діаметром диска підійдуть у більшості випадків, де основні культури сівозміни – зернові, овочеві, коренеплоди або низькостеблові технічні культури, що мають врожайність середню або вищу за середню.
Крім діаметра, варто уважно поставитись і до форми вирізу самих дисків. Виріз дисків підбирають залежно від типу ґрунтів, на яких треба буде працювати знаряддям. Так, диски з великою формою вирізу добре входять на велику глибину і агресивніше перемішують ґрунт, подрібнюють пожнивні залишки, але при цьому створюється великогрудкувата структура ґрунту, не дуже добре вирівняна. Такі диски краще використовувати для обробки дернини при основному обробітку ґрунту.
Відповідно, чим менша форма вирізу, тим менша глибина обробітку. Тому для передпосівного обробітку вибирають диски з меншими вирізами, щоб ґрунт мав дрібногрудкувату структуру і рівну поверхню.
Багато залежить і від самого ґрунту. Так, для роботи із гладенькими дисками (без вирізів) потрібна щільна поверхня, а якщо ґрунт легкий або вологий, то щільності недостатньо – диски «підвисатимуть». Такий само диск, але навіть з маленькими вирізами, буде гарантовано чіплятися ними за ґрунт і чудово обертатися.
Скажімо, якщо під час загортання стерні зернових йде велика кількість дощів і основа поля м’яка, то гладенькі диски – не найкращий варіант, втім, як і диски з мілкими вирізами. Або якщо після збирання соняшнику та кукурудзи доводиться дискувати стерню після дощів, то краще брати диски з великою «ромашкою». А якщо працювати по стерні пшениці в посушливих умовах, найкращий вибір – диски з мілкими вирізами.
Також можна працювати комбінованими знаряддями, що мають вирізані диски на передньому ряді батареї та гладенькі – ззаду.
НЕПОТРІБНІ КОМБІНАЦІЇ
Одна з помилок при виборі дискового знаряддя – застосування непотрібних комбінацій, наприклад, поєднання дисків і культиваторних лап в одній машині. Дисколапове знаряддя вже звучить як «масло масляне», а якщо заглибитися в деталі, то зрозуміло, що це нераціональне використання ресурсів.
Правильно підібрана дискова борона чудово перемішує велику кількість рослинних решток і підрізає бур’яни на задану максимальну для вибраної моделі глибину на швидкості від 12 до 16 км/год. Хороший трибалковий лаповий культиватор також справляється з інтенсивним перемішуванням, але працює зі швидкістю максимум 11–12 км/год, оскільки зі збільшенням швидкості зростає зношування робочих органів.
Здавалося б, при поєднанні дисків і культиваторних лап господарство має лише плюси: таке комбіноване знаряддя може і подрібнювати, і перемішувати рослинні рештки, і проводити глибоке розпушування на достатню глибину. Однак такий підхід має істотний недолік, який полягає в різниці робочих швидкостей дисків і лап культиватора. Внаслідок чого, виконуючи за один прохід дві операції, аграрій не отримує якісно виконаного обробітку ґрунту, має перевитрату палива, крім того, при цьому збільшується спрацювання робочих органів тієї частини агрегату, яка принципово повинна рухатися повільно.
Але найголовніше – вартість придбання комбінованого агрегату на 70% вища, ніж окремої машини. Тому необхідно порівняти плюси та мінуси перед придбанням таких машин і не платити більше там, де в цьому немає нагальної потреби.
СТІЙКИ ТА КУТИ АТАКИ
При виборі дискового знаряддя потрібно також зважати на спосіб кріплення стійок дисків до рами. Не бажано, щоб на них використовувалися гумові елементи амортизації та запобіжники, тому що гума має властивість висихати і втрачати пружність.
Якщо ви придбали агрегат такого типу, будьте готові до постійної заміни гумових демпферів. Крім цього, на дискових боронах з гумовими демпферами в міру втрати їхньої пружності або зміни щільності ґрунту необхідно на око центрувати розташування переднього ряду дисків по відношенню до заднього ряду. Якщо цього не робити, то про якість обробітку ґрунту не може бути й мови. Однак такі налаштування не завжди виконують під час роботи в полі.
Ідеальним варіантом буде жорстке кріплення стійки диска до рами із пружинним механізмом амортизації та запобігання. Або ж виготовлення самої стійки із пружинної сталі. Оскільки в цьому випадку немає необхідності стежити за центруванням рядів дисків по відношенню один до одного, якість обробітку буде завжди на хорошому рівні.
На цьому точно не варто заощаджувати при купівлі. Інвестувавши одноразово трохи більшу суму, ви отримуєте справді професійний інструмент для роботи.
Також не можна забувати і про кут атаки робочих дисків, де найкращі показники якості роботи досягаються при 16 градусах переднього ряду дисків та 14 градусах заднього ряду. Кут підрізування дисків також дуже важливий, адже від цього залежить пропускна здатність агрегату та заглиблення у ґрунт незалежно від його твердості та кількості рослинних решток. 20 градусів вважаються еталонним кутом підрізування.
Загалом краще вибирати машину з фіксованими кутами атаки: агрегати, що мають налаштування кутів і складну конструкцію, більше схильні до поломок. І зараз більшість виробників випускають конструкції із оптимальним кутом атаки.
ВУЗЛИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
При купівлі слід віддавати перевагу підшипниковим вузлам на дисках і котках, які не потребують обслуговування. У машині з шириною захвату, наприклад, 8 м таких вузлів близько 50 (буває і більше), і обслуговування їх – найчастіше трудомісткий процес, що займає багато часу. Особливо це неприпустимо під час весняних польових робіт, адже весна – це цейтнот.
Купівля машини з підшипниками, що не обслуговуються, заощадить час і ресурси та сприятиме більшій продуктивності праці й бажанню самих аграріїв працювати на такій машині. Якщо дотримуватись цих правил, то можна убезпечити себе від неправильного вибору та максимально заощадити кошти сільгосппідприємств.
ПОМИЛКИ В НАЛАШТУВАННІ
Як часто говорять фахівці, правильно обрана дискова борона налаштувань не потребує (крім встановлення глибини обробітку і вирівнювання горизонту навіскою трактора або гідравлічним дишлом самого знаряддя).
При цьому слід зазначити, що однією з характерних помилок у експлуатації дискових борін, особливо дворядних, є нерівномірність заглиблення робочих органів машини. А саме: надмірне заглиблення переднього ряду дискової батареї.
Багато агрономів наполягають на такому регулюванні, аргументуючи це тим, що передній ряд дисків працює із більш щільним шаром ґрунту, ніж задній.
Однак якщо налаштовувати дискову борону таким чином (передній ряд нижче), то, якщо врахувати, що передні диски і без того працюють у більш щільному ґрунті, машину буде «відводити» під кутом до лінії руху або вправо, або вліво, залежно від того, в який бік спрямовано передній ряд дисків.
Крім того, страждають і сама рама, і підшипники на передньому ряду дискової батареї, які швидше виходять із ладу. Швидкий і частий вихід з ладу підшипників у першому ряду батареї говорить про те, що він був надто сильно і нерівномірно заглиблений по відношенню до заднього ряду і все навантаження брав на себе.
Тут, швидше, рекомендується протилежне: трохи вимілити передній ряд дисків, щоб вирівняти опір ґрунту обробітку для переднього і заднього ряду дисків, що йде вже «розкритим» пластом. Але якою має бути різниця глибини ходу дискових батарей – не можна чітко визначити «табличним способом», це випадок для тонкого регулювання в польових умовах.
ПОМИЛКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Дискова борона – це те знаряддя, з яким у полі можна робити все що завгодно, крім розвороту на місці в заглибленому положенні.
На жаль, така помилка в гонитві за виробітком зустрічається у 30–40% механізаторів. Як результат – спрацювання знарядь і підшипників, вихід з ладу котка, збільшене навантаження на раму. І це лише частина наслідків такого маневру.
Крім цього, не можна перевищувати швидкісний режим, оскільки різко зростає навантаження на рамну конструкцію й усі вузли. Але й дискувати на швидкості нижче 12 км/год немає сенсу.
Перевага дискових борін, у тому числі й коротких, у їхній швидкості руху. Тільки на високій швидкості диски малого та середнього діаметра обертаються таким чином, що створюють потрібну агрономічну структуру ґрунту – 70% грудок діаметром від 1 до 3 мм. Якщо ж диски повертатимуться з меншою швидкістю, якість обробітку буде гіршою – кількість дрібних грудок зменшиться.
Що ж до роботи трактора, то, зазвичай, його гальмує і не дає розвинути необхідну швидкість неправильно підібрана ширина захвату знаряддя.
Тут або дискову борону треба вибирати меншу, або потужніший трактор. Загалом краще підбирати машину із запасом потужності. Потужність трактора слід також зіставляти з глибиною обробітку ґрунту.
Юрій Гринько, оглядач
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
