25 Червня 2022

Особливості підготовки до збирання озимого ріпаку. Зменшення втрат і підвищення якості

Збирання є фінальним етапом роботи господарства з вирощування озимого ріпаку, тому дуже важливо оцінити чинники впливу на кінцевий результат у цей період, адже наявність відмінного посіву не завжди гарантує максимальний урожай із високими показниками якості.

ЗАХИСТ РІПАКУ В ПЕРІОД ЦВІТІННЯ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВРОЖАЮ

Останніх два роки на ріпакових полях України можна було спостерігати збільшення популяції стручкового прихованохоботника, пряма шкода від якого менша за можливі наслідки його «діяльності».

Заселення стручків личинками насіннєвого прихованохоботника суттєво підвищує можливість заселення тих же стручків капустяною галицею (комариком), що може призвести до значних втрат врожаю. До того ж через отвори яйцекладки в стручок може проникнути волога, що стане причиною проростання насіння у стручку. Ушкоджені стручки також стають більш вразливими до хвороб, зокрема, до сірої гнилі та фомозу.

Літ шкідника розпочинається за температури від 13°С, а масове заселення прихованохоботником відбувається в період початку цвітіння по краю поля, тому крайові обробки на 48–72 м можуть вирішити проблему. ЕПШ насіннєвого прихованохоботника – 1 жук на 2 рослини.

При виборі інсектициду необхідно враховувати його безпечність для бджіл.

ВПЛИВ СТОРОБІЛУРИНІВ НА КІЛЬКІСТЬ СТРУЧКІВ І СИНХРОНІЗАЦІЮ ДОЗРІВАННЯ ЯРУСІВ РІПАКУ

Провідні ріпаководи, що отримують стабільні високі врожаї, стандартно проводять обробки проти альтернаріозу, а також склеротиніозу. Як правило, вони застосовують препарати з комбінацією триазолів і стробілуринів. Під час дослідів, проведених у Німеччині (джерело: Raps, die Fachzeitschrift für Spezialisten, 02/2011), було відмічено, що застосування 250 г/га д.р. стробілурину забезпечило збільшення кількості стручків на рослину, залежно від фази внесення, від 16 (внесення у період повного цвітіння) до 36 шт. (внесення наприкінці цвітіння). Контроль при цьому становив 248 стручків/рослина.

Під час обробітку фунгіцидами із групи стробілуринів уже великих і переплетених рослин ріпаку розподілення робочого розчину, навіть при нормі виливу понад 300 л/га, досить нерівномірне. Найбільше його дістанеться верхньому ярусу, тому ефект пролонгації розвитку тут буде найкращим, нижній же ярус отримає мінімум робочого розчину, що ніяк не вплине на його розвиток. Таким чином можна зменшити розрив у достиганні ярусів на 4–5 днів. Вплив такого обробітку найкраще спостерігається на високорослих гібридах із габітусом типу «ялинка» і менше – на гібридах із габітусом типу «підсвічник», де стручки різних ярусів отримують кращий доступ до світла та достигають значно рівномірніше.

Різний тип габітусу впливає на гомогенність дозрівання ріпаку
Різний тип габітусу впливає на гомогенність дозрівання ріпаку

ОПТИМАЛЬНИЙ ЧАС ЗБИРАННЯ

Процес осипання ріпаку є природним, кожна рослина має дати потомство в конкретний період часу. Вплинути на зменшення втрат при осипанні може якісна селекція за рахунок підвищення гомогенності дозрівання та своєчасне збирання.

Які стручки є найпродуктивнішими? Приклад: 70 стручків середнього ярусу – 45% урожаю, 60 стручків нижнього ярусу – 35% урожаю, 40 стручків верхнього ярусу – 20% урожаю (Д. Шпаар, «Ріпак і суріпиця»). Як правило, паніка починається, коли 3–4 стручки верхнього ярусу побіліли від розтріскування, але нижні, найпродуктивніші яруси ще продовжують формувати приріст урожайності. В такій ситуації необхідно зберігати спокій. Передчасне збирання – це також втрати. Це збільшення вологості та сміттєвих домішок, зменшення олійності, ускладнення процесу обмолоту, що тягне за собою додаткові витрати фінансів та часу.

Ріпак готовий до збирання (фаза повної стиглості), коли його насіння має синьо-чорний колір, тверде й шелестить, якщо потрусити стручок. Вологість його має бути нижче ніж 12%, впродовж дня вона може зменшуватись. Центральне стебло в зоні крони також має бути максимально сухим.

Перед збиранням ріпаку на великих площах у 150–200 га поля можна розбити (розкосити) на квадрати для кращого провітрювання. На відмінну від зернових культур, дозрілі посіви ріпаку добре обмолочуються і в нічний час за відсутності роси, що дає змогу ефективніше використовувати техніку.

Для проведення якісного збирання потрібно звертати увагу на втрати зерна на ріжучому апараті. Інколи вони можуть становити до 90% всіх втрат і сягати кількох центнерів з гектара. Висота зрізу при збиранні ріпаку впливає на вологість насіння, кількість сміттєвих домішок та продуктивність комбайна. Рекомендована висота зрізу – на 5–10 см нижче пагонів нижнього ярусу рослин ріпаку. Чим менше стебла обмолочується, тим вища робоча швидкість комбайна і тим вища його продуктивність. Низька робоча швидкість ускладнює відділення насіння від ріпакової маси та підвищує вміст сміттєвих домішок. Мотовило має працювати на низьких обертах із неагресивним кутом граблів; з підвищенням швидкості комбайна збільшуються оберти мотовила.

Досвід останніх років свідчить, що вирощування нових гібридів ріпаку дає більше можливостей для проведення їх збирання за вологості, наближеної до базисної. Нові високоврожайні гібриди рівномірно дозрівають і селекційно мають високий рівень стійкості до осипання та вилягання, що, у свою чергу, значно полегшує збирання врожаю та його подальше доочищення і зберігання.

КОЛИ ПОТРІБНА ДЕСИКАЦІЯ?

Деякі культури, зокрема ріпак, часом потребують проведення перед збиранням певних заходів, які пришвидшують та вирівнюють процес дозрівання.

Наслідки передчасної десикації ріпаку. Втрати врожайності до 1 т_га. Низька якість врожаю
Наслідки передчасної десикації ріпаку. Втрати врожайності до 1 т/га. Низька якість врожаю

Десикація не є стандартною операцією в технології вирощування ріпаку. Перед її застосуванням необхідно розуміти, яку проблему цей захід має вирішити на конкретному посіві ріпаку. В умовах вирощування сучасних високопродуктивних гібридів, селекція яких спрямована також на максимально легке збирання, цей захід може бути непродуктивним або навіть збитковим.

Отож, назвемо передумови для проведення десикації на озимому ріпаку:

  • Нерівномірне дозрівання, яке може бути викликане різним розвитком рослин з осені; стресовими умовами під час цвітіння, коли основна маса вже має стручки, а 10–15% квіток ще цвітуть (спостерігається на слабких посівах); особливістю посіяного гібрида;
  • Засміченість посівів такими бур’янами, як кучерявець Софії (Sisymbrium Sophia L., синонім Descurainia Sophia L), сухоребрик лікарський (Sisymbrium officinale) та, особливо, триреберник непахучий (Matricaria perforata Merat.) і підмаренник чіпкий (Galium aparine L). Останні впливають на вологість при збиранні, вміст сміттєвих домішок і якість зібраного врожаю. Наявність будь-яких бур’янів впливає на рівномірність достигання ріпаку;
  • Вилягання ріпаку. «Лежачий» ріпак більш вразливий до хвороб. Збирання його обумовлене низьким зрізом стебла, яке ще є досить вологим, що також зменшує швидкість комбайна;
  • Ураження посівів ріпаку хворобами, особливо сірою та білою гнилями. Запобігти такій ситуації можна, провівши обробки відповідними фунгіцидами в середині чи наприкінці цвітіння. Особливо це актуально для посівів із великою кількістю вегетативної маси в регіонах із вологим червнем;
  • Посівів ріпаку багато, а техніки мало. Ситуація стосується великих господарств, які сіють багато ріпаку гібридів одного строку достигання. В такому випадку на частині посівів можна провести десикацію, вигравши 5–7 днів до повної готовності культури до збирання. Але проводити це доцільно при можливому перестої великих площ дозрілих посівів.

Таблиця 1. Рекомендовані десиканти

Можливі негативні наслідки від застосування десикації:

  • При передчасній обробці втрати урожайності можуть сягати 4–6 ц/га, в окремих випадках 1 т/га, також спостерігається зменшення олійності частини зерен на 5–10%. Це може негативно вплинути на кінцеву ціну реалізації врожаю ріпаку;
  • Небезпека розтріскування від несприятливих погодних явищ після проведення десикації;
  • Пошкодження сусідніх посівів інших культур під час десикації, особливо авіаметодом;
  • Нерівномірна обробка рослин ріпаку, коли більшість робочого розчину потрапляє на верхній ярус, розрив у строках достигання зростає.

Таблиця 2. Приклад економічного розрахунку доцільності десикації

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ КОМБАЙНА

Мінімізуємо втрати на жатці. Причиною 90% всіх втрат при збиранні може бути неоснащенність жниварки комбайна ріпаковою приставкою або, як її ще називають, ріпаковим столом (технічно це подовжена на 80–100 см платформа жниварки, бажано із двома боковими ножами).

Обладнання комбайна ріпаковим столом та оптимальне налаштування – більше врожаю, менше проблем із падалицею
Обладнання комбайна ріпаковим столом та оптимальне налаштування – більше врожаю, менше проблем із падалицею

Пошкоджені елементи жатки необхідно відремонтувати або замінити. Поперечний шнек виставляють із зазором 25–30 мм (на 10–15 мм вище, ніж при збиранні зернових), він також має бути без деформацій. Очисну планку за шнеком слід перевірити на спрацювання та пошкодження; вона встановлюється якомога ближче до витків шнека. Метою правильного регулювання є також швидка подача ріпакової маси за мінімального руйнування її структури. Перебита волога маса може потрапляти на решета, підвищуючи вологість та сміттєві домішки насіння.

Таблиця 3. Параметри регулювань комбайна залежно від умов збирання ріпаку

Мінімізуємо втрати на молотильному апараті. В сухих умовах збирання повітряний потік має бути слабким, щоб попередити видування (вентилятор має працювати зі швидкістю 30 об/хв). Чим більша вологість ріпакової маси, тим вищими мають бути оберти вентилятора; при цьому слід контролювати втрати від видування. Дуже слабкий повітряний потік небажаний, оскільки в цьому випадку збільшуються втрати на соломотрясі, оскільки насіння випадає разом із соломою.

РЕКОМЕНДАЦІЯ НА ЛІТО

Оцінюючи різні гібриди озимого ріпаку, необхідно враховувати їх придатність до вирощування в конкретній кліматичній зоні, строки посіву та цвітіння, групу стиглості, придатність до комбайнування. Озимий ріпак, на відміну від інших високоприбуткових культур, перебуває на полі майже рік. Неадаптованість гібрида до технології обробітку ґрунту, розвиток за відповідних умов осінньої вегетації, реакція на пізню весну та інші чинники визначатимуть емоції, які даруватиме вам ріпакове поле впродовж майже року та під час збирання врожаю. Правильний вибір гібрида суттєво полегшить майбутній процес захисту та збирання, заощадить кошти й час, які так необхідні для довгоочікуваної відпустки після завершення жнив.

Високих Вам врожаїв!

Сергій Демиденко

Опубліковано в журналі “Агроном”

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Як уникнути втрат врожаю ріпаку: 5 важливих кроків

Озимий ріпак є не тільки високорентабельною, а...

5 кроків як отримати виповнене насіння ріпаку

ЧЕК-ЛИСТ ДІЙ ДЛЯ РІПАКУ У ФАЗІ БУТОНІЗАЦІЯ...

Професійний підхід до азотного живлення озимого ріпаку навесні

Питання ефективного використання азоту для озимого ріпаку...

Погода

Kyiv
уривчасті хмари
18.9 ° C
18.9 °
18.9 °
71 %
2.5kmh
46 %
Сб
18 °
Нд
27 °
Пн
30 °
Вт
32 °
Ср
32 °