Особливості погодних умов зимового періоду та їх вплив на озимі культури

507

Минула більша частина холодного періоду 2019–2020 рр., календарно це період листопад-березень. Цей період був типовим для останніх років, значно теплішим від кліматичної норми; швидше за все, він виявиться ще й найтеплішим за весь період метеорологічних спостережень. Адже за три місяці лише у третій декаді листопада та на початку грудня метеорологічні умови нагадували зиму й середні температури були близькими до кліматичної норми. В решту часу спостерігалися надзвичайні позитивні аномалії температури повітря. На початок лютого метеорологічна зима в Україні так і не настала. Як оцінювати таку ситуацію – як подарунок природи чи кліматичну небезпеку – ще не відомо.

Перший місяць року, січень, був ніби продовженням тієї надзвичайної позитивної аномалії, яка тривала весь 2019 р. За середньою річною температурою він виявився найтеплішим за весь період метеорологічних спостережень в Україні. Середня річна температура повітря у 2019 р. в Україні вперше досягла +10,5°С, тоді як кліматична норма становить +7,8°С. А середні місячні температури у червні та грудні виявилися найвищими за всю історію метеорологічних спостережень в Україні.

На рис. 1 наведено показники температурного режиму за період листопад 2019 р. – січень 2020 р. у відхиленнях середньої декадної температури повітря від норми. Лише у третій декаді листопада спостерігалися дещо нижчі від норми значення температури повітря.

Рис. 1. Відхилення від норми середньої декадної температури повітря за холодний період 2019–2020 рр. (листопад–січень)
Рис. 1. Відхилення від норми середньої декадної температури повітря за холодний період 2019–2020 рр. (листопад–січень)

Підвищений порівняно з нормою температурний режим у січні (в середньому по Україні) за період 1990–2020 рр. спостерігається вже 26-й раз, і лише у трьох роках цього періоду середня місячна температура повітря була нижчою від норми (рис. 2).

Рис. 2. Відхилення від норми (аномалія) середньої місячної температури повітря у січні в Україні за період 1961–2020 рр.
Рис. 2. Відхилення від норми (аномалія) середньої місячної температури повітря у січні в Україні за період 1961–2020 рр.

Однак дуже теплий січень нинішнього року все ж не перевершив надзвичайно теплий січень 2007 р., коли місячна аномалія досягала плюс 6–8°С.

Загалом грудень та січень за погодними умовами у більшості днів були більше схожими на пізню осінь або ранню весну.

Найсильніші морози нинішньої зими (їх навіть складно назвати морозами) досягали мінус 5–15°С. Однак і такі зниження температури були короткочасними. Тому температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) озимих культур залишалася в безпечних межах – від мінус 1 до мінус 7°С, часом навіть плюс 1–3°С. Тоді як загрозу вимерзання становлять температури ґрунту нижче мінус 14-15°С для пшениці та нижче за мінус 10–11°С для озимого ячменю та озимого ріпаку.

Важко уявити, що в січні та лютому могли б бути сильні морози, як це спостерігалося у 1963, 1970, 1987 і 2006 рр., коли у східних і західних областях температура повітря знижувалася до мінус 35-37°С. У холодному січні 1987 року в Київській і Сумській областях морози досягали мінус 40°С, а в не дуже далекому 2012 р. – мінус 25–33°С.

Читати по темі: Відсутність загартування та дефіцит вологи можуть зашкодити врожаю озимих

Вчені називають причиною таких катаклізмів зміну клімату внаслідок глобального потепління, від якого тануть льодовики, повітряні потоки змінюють звичайні маршрути, змінюється циркуляція повітря, відбувається блокування повітряних мас. І можна очікувати, що надалі аномалій стане ще більше. Як результат – в одному місці страшенна спека, в іншому надзвичайно холодно.

Зміна атмосферної циркуляції в Україні проявляється в тому, що дедалі частіше зимову погоду формують західні синоптичні процеси, з якими на нашу територію надходить більш тепле та вологе повітря. Однак нинішнього року і це правило не працювало. Тепле повітря надходило, однак із опадами не склалося. За три місяці холодного періоду, що минули, в Україні випало вкрай мало опадів – у середньому 40–60% від норми, у південних областях – лише 20–30% (рис. 3), і це після сухої осені.

Рис. 3. Розподіл кількості опадів (% від норми) за декадами холодного періоду (листопад 2019 р. – січень 2020 р.)
Рис. 3. Розподіл кількості опадів (% від норми) за декадами холодного періоду (листопад 2019 р. – січень 2020 р.)

Запаси вологи у ґрунті, які сформувалися під озимими культурами наприкінці жовтня, були одними з найменших за останнє десятиріччя, тому надзвичайно важливе їх поповнення за рахунок зимових опадів. Інакше це загрожуватиме весняною посухою, а це вкрай несприятлива ситуація для майбутнього урожаю.

Стійкого снігового покриву на полях не було зовсім, як не було й істотного промерзання ґрунту, тому й усі опади засвоювалися ґрунтом.

Незважаючи на теплу як для зими погоду, рівень температур усе ж був значно нижчим від біологічного нуля озимих культур, тому відновлення ростових процесів практично не відбувалося. У деякі найтепліші дні ростові процеси на посівах поновлювалися, однак для розвитку рослин не вистачало ефективного тепла, тому відбувався лише певний їх лінійний приріст.

Отже, нинішня зима підтверджує тенденцію до скорочення числа зим із небезпечним для озимих культур зниженням температури повітря та ґрунту і відповідно до суттєвого зменшення площі загибелі озимих від вимерзання. Однак є й негативні аспекти теплих зим: вони сприяють створенню комфортних умови для шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, які добре зимують, надзвичайно швидко пристосовуються до нових погодних умов, швидко переміщуються і заселяють дедалі більші площі.

Останніми роками досить часто найхолодніше буває в лютому. Однак нинішній лютий також розпочався тим же «осінньо-весняним» теплом. За експертною оцінкою, після теплого січня ймовірність того, що останній місяць зими буде дуже холодним, невелика. Хоча за багаторічними метеорологічними спостереженнями, лютий досить примхливий місяць – бувають і хуртовини, і сильні морози, й сильні вітри.

Саме в лютому спостерігалися найбільші відхилення температури повітря від кліматичної норми. Так у 1985, 1996 і 2003 та 2007 р. він був холоднішим, ніж січень, у 1989, 1990, 2001, 2002, 2013 рр. – теплішим, ніж березень. І дуже холодним у 2012 р. Екстремальні температури (найвища та найнижча), які спостерігалися у лютому, мають величезний діапазон. Так, абсолютний максимум (найвища температура повітря за весь період спостережень) досягала плюс 15–25°С, абсолютний мінімум (найнижча температура повітря за весь період спостережень) становила мінус 24–36°С.

Тетяна Адаменко, канд. геогр. наук, нач. відділу агрометеорології Українського гідрометцентру

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram