18 Жовтня 2021

Особливості технології весняного живлення озимої пшениці – досвід

В агрофірмі «Ольгопіль» (Вінницька обл.) працюють за наступною схемою весняного живлення озимих зернових культур.

На добре розкущених посівах озимої пшениці з рівномірно розвинутими пагонами в умовах відновлення вегетації в період з кінця лютого по середину березня перше підживлення азотом небажане.

Більш ефективним перше підживлення навесні в дозі N30 кг д.р. є на посівах озимих пізніх строків висівання, що вийшли із зимового спокою у фазі 3-4 листків і початку кущіння.

Достатня вологозабезпеченість посівів у цей період, наявність позитивних температур, що не перевищують 10-12 °С, якісний склад сонячних спектрів і додатково внесений азот (підживлення навесні) стимулюють ранньовесняне продуктивне кущіння.

Внесення азоту під час першого підживлення в умовах раннього відновлення вегетації на добре розкущених посівах викликає додаткове кущіння та формування підгонів, що в кінцевому результаті стає основною причиною нераціонального використання підгонами добрив і зниження врожайності на 3-4 ц/га, а в умовах вилягання посівів, через їхню надмірну густоту, призводить до стікання зерна на пні і зниження врожайності в межах 7-10 ц/га.

Можливе перше підживлення навесні посівів ранніх строків висіву з дещо заниженою густотою (200-250 росл./м) і збільшеною нормою азоту (30-60 кг/га д.р.).

В умовах достатньої вологозабезпеченості грунту при прогнозуванні й вірогідності досить раннього відновлення вегетації на посівах у фазі 3-4 листків і початку кущіння у виробництві практикується внесення по мерзломуталому грунту невисоких доз складних добрив з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (внесення добрив під озиму пшеницю).

Цей агроприйом сприяє інтенсивнішому росту вторинної кореневої системи та ефективному кущінню. У цьому разі норму азотних добрив під озиму пшеницю у першому підживленні зменшують до 25 кг/га д.р.

За умов пізнього відновлення вегетації озимих (26 березня – 6 квітня) проводять перше азотне підживлення на всіх площах посіву озимої пшениці, незалежно від стану розвитку рослин.

Критичним періодом у розвитку озимої пшениці щодо вологи та елементів живлення, і особливо азотного, є четвертий етап органогенезу. Саме на цьому етапі відбувається диференціація сегментів конуса наростання на колоскові бугорки.

Вчасне внесення азотних добрив під озиму пшеницю за помірних температур створює умови для максимально ефективної диференціації бугорків, що й забезпечує надалі вищу озерненість колоса.

Крім цього, азотне живлення забезпечує виживання і, відповідно, зменшує випадання в подальшому розвитку колосоносних синхронних пагонів другого-четвертого порядку. Саме на цьому етапі відбувається максимальна віддача від азотного живлення, що й реалізується у фактичній продуктивності: таке живлення забезпечує додаткове формування щонайменше одного-трьох повноцінних колосків та істотне підвищення озерненості колоса.

Внесення під озиму пшеницю азоту після проходження четвертого етапу органогенезу не забезпечить додаткового формування колоскових бугорків. Початок цього етапу збігається з морфологічним потовщенням головного пагона в діаметрі до 2 мм на відстані 1,5-2 см від поверхні грунту. Сформований і візуально помітний стебловий вузол на відстані 3-5 см від поверхні грунту збігається з кінцем четвертого — початком п’ятого етапу органогенезу, що у виробничих умовах часто помилково вважається початком терміну другого підживлення, тобто після проходження критичного періоду у живленні рослин культури.

Доза внесення добрива під озиму пшеницю азоту на цьому етапі становить не менш як 40-50% від загальної кількості. З метою недопущення за сприятливих умов і провокаційних процесів додаткового кущіння і формування непродуктивного пагона, що зазвичай призводить до зниження продуктивності посівів, строки другого підживлення регламентують залежно від агрофону та добрив, внесених при першому підживленні.

На низьких агрофонах таке підживлення  під озиму пшеницю розпочинають у перші дні діагностично встановленого терміну, середніх — на 4-6-й день і високих — на 8-10-й день четвертого етапу органогенезу.

Визначаючи термін підживлення озимої пшениці, слід також враховувати, що амонійна форма мінерального азоту при позакореневому підживленні в умовах позитивних температур (5 °С) на третю добу вступає у взаємодію з вуглеводним комплексом рослини.

З метою запобігання втратам амонійної форми азоту — аміачної селітри — за наявності вітру й зниження атмосферної вологості та недостатньо високого травостою раціональніше проводити підживлення вранці і ввечері.

olgopol.com.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Виведено сорт картоплі з генами диких рослин стійкий до фітофторозу

Одним із найбільш розповсюджених і шкодочинних захворювань...

Корейські вчені отримали нове ефективне добриво з метану

Дослідники з Університету Кен Хі (Південна Корея)...

Погода

Kyiv
чисте небо
6.2 ° C
8 °
4.1 °
64 %
1.8kmh
0 %
Нд
6 °
Пн
11 °
Вт
10 °
Ср
13 °
Чт
17 °