Помилки при виборі та експлуатації телескопічних навантажувачів

176
Помилки при виборі та експлуатації телескопічних навантажувачів

Телескопічний навантажувач – незамінний помічник у сільському господарстві, який останнім часом впевнено завойовує симпатії агровиробників, витісняючи традиційно поширені фронтальні навантажувачі. Потужність, маневреність, компактність і багатофункціональність роблять ці машини затребуваними щодня впродовж року. Однак при виборі та експлуатації телескопічних навантажувачів можна допуститися помилок, і про найбільш характерні з них ми розповімо в цій статті.

Популярність телескопічних навантажувачів серед аграріїв дуже велика: попит на них з початку 2000-х років стабільно зростає. Більше того, навіть на вторинному ринку інтерес до «телескопів» дуже високий. Якщо в Європі три-п’ятирічні машини (з напрацюванням 5 тис. мотогодин) фермери зазвичай замінюють на нові, то у нас навіть на ринку вживаної техніки буває складно знайти телескопічні навантажувачі з напрацюванням 10–12 тис. мотогодин, оскільки за наявності безперебійного постачання запчастинами вони часто використовується в сільгосппідприємствах до повного зношування.

НЕ ЕКОНОМИМО НА КОМФОРТІ

Обираючи телескопічний навантажувач, насамперед слід звернути увагу на його технічні характеристики й зіставити їх із завданнями, які цій машині доводиться вирішувати.

Найчастіше покупці хочуть отримати універсальну машину, яку можна буде задіяти і в тваринницькому, і рослинницькому секторі (навантажувати зерно, складувати солому, завантажувати кормороздавач тощо). Однак використанням на сільгоспроботах експлуатація універсальних навантажувачів не обмежується. Телескопічний навантажувач також дедалі частіше застосовують при спорудженні чи реконструкції приміщень, очищенні доріг, навантаженні важких будівельних матеріалів. Безумовно, багатофункціональність машини дає змогу швидше окупити її вартість і максимально завантажити наявні в господарстві потужності. Однак для досягнення очікуваних результатів необхідно ще на етапі вибору продумати комплектацію телескопічного навантажувача і не економити на необхідних функціях.

Як це не банально, основною помилкою при виборі телескопічного навантажувача є орієнтування на ціну машини. Найчастіше покупець розглядає найдешевші «голі» комплектації, не зіставляючи можливості такого навантажувача зі своїми планами на нього, і в підсумку, заощадивши 2–3 тисячі євро, отримує не комфортну для оператора техніку з труднощами в управлінні або взагалі таку, що не відповідає характеру виконуваних робіт.

Першими у списку «на здешевлення» опиняються склоочисники (задні й на даху). В підсумку, коли оператор працює в умовах бруду й пилу (завантаження зерна на склад, соломи в полі тощо), він не може бачити вантаж ні на стрілі вгорі, ні позаду, тож змушений діяти наосліп.

Також часто економлять на додатковому освітленні. Однак навантажувач може працювати лише при гарній видимості, а цього іноді важко домогтися як у полі, так і на запиленому складі, не кажучи вже про те, що під час заготівлі кормів працювати доводиться цілодобово. Світла штатних фар у такій ситуації вистачає не завжди.

Неприйнятно відмовлятися і від системи кондиціювання (а це, на жаль, досить поширена практика). Придбання телескопічного навантажувача без кондиціонера для польових робіт, де така машина задіяна практично постійно, рівносильна вбивству оператора.

АКЦЕНТ НА ГІДРАВЛІЧНІ МОЖЛИВОСТІ

Основний компонент гідравлічної системи – гідронасос. Від його продуктивності залежить швидкість виконання операцій і робочі можливості навантажувача. На телескопічні навантажувачі встановлюють насоси шестерінчастого або аксіально-поршневого типу. Зрідка може також використовуватися пара насосів, встановлених один за одним.

Шестерінчастий насос дешевший, але ресурс його в 3–4 рази менший від аксіально-плунжерного. Машина з шестерінчастим насосом повільніше виконує робочі операції, що знижує продуктивність, а також унеможливлює використання навісного обладнання, для роботи якого потрібен потужний гідропотік: щітки, снігометачі, розкидачі соломи тощо.

При цьому важливе значення має потік оливи, який безпосередньо позначається на продуктивності машин: чим сильніший потік, тим швидше можуть відбуватися основні операції в роботі навантажувача: підйом, висування стріли, оборот ковша і робота знаряддя (наприклад, закриття захвата).

Для швидкої роботи навісного обладнання під час руху продуктивність гідронасоса має бути не менше ніж 150 л/хв. Для таких робіт, як виїмка силосу (із фрезою або силосовідрізним захватом), продуктивність насоса має становити не менше ніж 140 л/хв. Для інших робіт така продуктивність забезпечує високу швидкість комбінованих операцій.

Не менш важливий тип гідравлічного розподільника. Особливо на тих роботах, де задіяно кілька функцій гідравліки одночасно. Наприклад, у циклі завантаження зерна або кормів: піднімається вантаж, висувається стріла, працює гідравліка відрізного захвата для силосу. Часто в більш простій комплектації виробник ставить так звані будівельні гідророзподільники, в яких можливе задіяння тільки однієї функції гідравліки. У цьому разі кожна операція буде виконуватися послідовно. Такі навантажувачі більше підійдуть для роботи з палетними вилами.

навантажувач ManitouПри багатоцільовому завантаженні «телескопа» в сільгоспсекторі (навантаження соломи, приготування раціону, обрізка дерев тощо) монофункціональний гідророзподільник гальмуватиме процес робіт, робитиме виробничі цикли розтягнутими та дискретними.

Для деяких робіт (наприклад, таких, де використовується навісне обладнання, на якому встановлені гідромотори, – силосний ківш із фрезою або щітка) знадобиться додаткова гідролінія – опція вільного зливу в гідробак.

При використанні телескопічного навантажувача з обрізувачем дерев потрібне постійне обов’язкове безнапірне повернення оливи. На подібних роботах також зручно задіяти функцію циркуляції гідравліки на стрілі (щоб не тримати постійно кнопку виконання функції, а просто активувати її й «забути»).

ОПТИМАЛЬНИЙ ПРОТЕКТОР

Також варто приділити увагу вибору типу шин і малюнку протектора, який слід підбирати з огляду на тип поверхонь, на яких буде використовуватися навантажувач, і тривалості передбачуваних перегонів.

При виборі шин слід керуватися розумною економією. Звісно, можна використовувати й діагональні шини, вони дешевші, але при цьому гіршою буде прохідність і меншим – термін служби.

У стандартній комплектації до навантажувачів сільгосппризначення, як правило, додаються радіальні шини із протектором «ялинка», призначені для використання по бездоріжжю. Такі шини характеризуються кращою прохідністю, мають збільшений ресурс та забезпечують більш м’який хід порівняно з діагональними, які частіше встановлюються на навантажувачах будівельного типу. А якщо навантажувач купують для робіт тільки на твердих покриттях (перевантаження мінеральних добрив на залізничних вузлах, зернотоках і т. ін.), потрібно замовляти радіальні шини з «індустріальним» протектором.

Слід уникати пересування з висунутою стрілою, оскільки будь-який вантаж на ній додає зайвого крутного моменту

Телескопічний навантажувач, що використовується в сільгоспвиробництві, зазвичай працює як на твердих покриттях, так і в умовах бездоріжжя. З огляду на це фахівці рекомендують вибирати шини радіальної конструкції (з протектором типу «ялинка»). На поганому покритті м’якші й більш еластичні шини радіальної конструкції помітно підвищують прохідність навантажувача, а на розбитій і нерівній дорозі збільшують швидкість його переміщення, тоді як жорсткі «індустріальні» шини діагональної конструкції, навпаки, ускладнюють пересування і створюють дискомфорт для оператора.

Однак у м’яких гумових «ялинок» є недолік – підвищена схильність до стирання. В середньому комплект шин, якщо вони використовуються не тільки в умовах бездоріжжя, а й на асфальтовому та бетонному покритті, долаючи при цьому перегони середньої дальності й частоти, «живе» 1–2 сезони. Що ж до ширини, то з точки зору зниження тиску на ґрунт шини мають бути «чим ширші, тим кращі».

Наприклад, для машини вантажопідйомністю 3–4 тонни оптимальний діаметр колісного диска – не менше ніж 24 дюйми. На таких шинах машина цієї вантажопідйомності зможе працювати не тільки на твердій поверхні, а й у полі в розпал посівних робіт, на компостосховищі з дуже пухкою поверхнею тощо.

Крім цього, якщо планується різнопланове використання телескопічних навантажувачів, краще брати машини з високим дорожнім просвітом – не менше ніж 35 см. В особливо складних умовах експлуатації як опцію можна встановити комплект пневматичних коліс із дисками розміром R24: кліренс у цьому випадку збільшиться до 42 см.

Про такі опції, як «крабовий хід» і «колія в колію», варто подумати, якщо навантажувач «працюватиме» у вузьких приміщеннях. Ці опції незамінні, якщо, наприклад, потрібно вичистити вузький прохід у корівнику: рух «крабовим ходом» дає змогу навантажувачу виконувати роботу по обидва боки приміщення без виїзду для розвороту.

ВИЗНАЧИТИ ВИСОТУ

У деяких виробників телескопічні навантажувачі не мають фронтального вильоту стріли. В цьому випадку робоча висота підйому буде меншою, ніж максимальна, тож при плануванні робіт і виборі машини це слід брати до уваги.

Стрілу необхідно обирати з запасом. Наприклад, при висоті силосної траншеї всього лише 3 метри семиметрова стріла знадобиться для того, щоб зняти сніг, баласт, покривний матеріал, тобто здійснити підготовчі роботи для виїмки силосу без залучення додаткової техніки. Якщо ж навантажувач буде задіяно в рослинництві, то відправною точкою буде висота борта зерновоза, тобто максимум 4 м, і тут цілком підійде модель із висотою підйому 5–6 метрів.

Варто нагадати, що навантажувачі з великим вильотом стріли (8–10 м) менш маневрені та компактні, й підприємству слід заздалегідь врахувати максимальну висоту прорізів і приміщень, куди цей навантажувач заїжджатиме.

ПРИ ВЕЛИКИХ ПЕРЕГОНАХ

При співвіднесенні запланованих завдань із характеристиками навантажувача слід також виходити з частоти переміщення машини та тривалості перегонів. Можливість відключення повного приводу на навантажувачі суттєво позначається на витраті палива та зносі шин. Як правило, навантажувачі з гідростатичною трансмісією такої можливості не мають, тоді як деякі «гідротрансформаторні» моделі дають змогу відключити повний привід.

Якщо пересування машини обмежено одним робочим майданчиком, «гідростати» цілком підійдуть – вони більш компактні, мають мінімум компонентів. Однак для тривалих перегонів варто обирати «гідротрансформаторні» моделі.

Крім того, якщо від самого початку відомо, що «телескопу» доведеться регулярно долати тривалі перегони, то слід вибирати машини, здатні їздити з максимальною для цього класу швидкістю – 40 км/год. Інакше вони не тільки ускладнюватимуть рух дорогами загального користування, а й просто не встигатимуть виконувати весь обсяг визначених для них робіт.

Для телескопічних навантажувачів сільгосппризначення важливе значення мають ефективна система охолодження (що стане у пригоді при роботі в сильно запилених ангарах і у спекотну погоду на навантаженні зерна) і блокування диференціала для підвищення тягових характеристик.

Деякі виробники (наприклад Claas), адаптуючи свої машини до наших реалій, встановлюють у стандартній комплектації додаткові фільтри для менш якісного дизпалива. Однак у багатьох виробників таке обладнання опційне – і вони настійно рекомендують встановлення додаткових фільтрів, щоб підстрахуватись у разі неякісного ДП.

При виборі машини для робіт у запилених умовах (навантаження тюків соломи на полі, робота на складах тощо) також рекомендується звернути увагу на оснащеність її реверсом вентилятора охолодження. Якщо він відсутній, решітка радіатора буде забиватися, що загрожує перегрівом двигуна.

ВИБІР НАВІСКИ

Стандартним комплектом навісного обладнання для «телескопів» сільгосппризначення можна вважати зерновий ківш і палетні вила.

Навісне обладнання фахівці рекомендують підбирати відповідно до максимальної вантажопідйомності навантажувача. Важливо підібрати оптимальний зерновий ківш, а не гнатися за великим об’ємом. Велика вага ковша максимальної величини сповільнюватиме гідравліку, а його габарити погіршуватимуть огляд. Як показує практика, часто при навантаженні зерна ковшами 2,5 тис. і 2 тис. літрів на однакових моделях навантажувача ківш меншого розміру не поступається за продуктивністю своєму «старшому побратиму». Причина в тому, що ківш меншого об’єму менший за габаритами, що зручніше для оператора, а також важить менше, тож гідравлічні рухи відбуваються швидше.

Навісне обладнання необхідно підбирати відповідно до максимальної вантажопідйомності машини. Велика вага ковша максимального обсягу сповільнюватиме гідравліку, а його чималі габарити погіршуватимуть огляд
Навісне обладнання необхідно підбирати відповідно до максимальної вантажопідйомності машини. Велика вага ковша максимального обсягу сповільнюватиме гідравліку, а його чималі габарити погіршуватимуть огляд

На земляних, будівельних і планувальних роботах замість зернового ковша, що входить до стандартного набору навісок, краще задіяти ґрунтовий (купується окремо). Його форма забезпечує більш легке заповнення, а габарити збільшують огляд. І якщо для машини вантажо­підйомністю 3 т рекомендований об’єм зернового ковша становить 2,5 м3, то для ґрунтового на ту ж машину достатньо буде 1,2 м3. Причому навіть із таким маленьким ґрунтовим ковшем продуктивність навантаження важких будівельних матеріалів буде вищою.

До речі, якщо передбачається часта заміна навісних знарядь, то є сенс задуматися про гідравлічний замок. Тоді знаряддя можна буде міняти, не виходячи з кабіни.

КВАЛІФІКОВАНИЙ ПЕРСОНАЛ І СЕРВІС

Оскільки телескопічні навантажувачі – одні з найбільш високозавантажених машин у сільгосппарку підприємства, робота на яких у сезон найчастіше ведеться у три зміни, вони потребують регулярного проведення ТО відповідно до регламенту.

80% поломок обладнання відбувається з вини некваліфікованого персоналу

Часто в післягарантійний період аграрії економлять на якості моторної оливи двигуна, а іноді й зовсім забувають її міняти. Для такої дорогої машини як телескопічний навантажувач, ця недбалість згубна.

Звести до мінімуму подібні гострі ситуації допоможе постійна спільна робота дилерів і сільгоспвиробників – регулярне навчання правильному процесу експлуатації техніки, що проводиться в міжсезоння (зимовий період).

Найчастіше після того, як сервісний інженер провів навчання і показав, які кнопки задіяні в основних процесах, механізатор не заглядає до інструкції з експлуатації. Якщо представники компаній-виробників техніки візьмуть за правило проведення семінарів, на яких розповідатимуть про можливості вже купленої машини та про її правильну експлуатацію, помилок і скарг на техніку буде набагато менше.

Варто звернути увагу й на те, що машини, зайняті в сільгоспсекторі, потребують якісного дизпалива. Заправка техніки часто проводиться в польових умовах неналежним чином. Також необхідно проводити своєчасне технічне обслуговування із застосуванням мастильних матеріалів і фільтрів відповідної якості, бажано силами офіційного дилера.

Стрілу необхідно обирати з запасом. Наприклад, при висоті силосної траншеї всього лише 3 метри семиметрова стріла знадобиться для того, щоб зняти сніг, баласт, покривний матеріал
Стрілу необхідно обирати з запасом. Наприклад, при висоті силосної траншеї всього лише 3 метри семиметрова стріла знадобиться для того, щоб зняти сніг, баласт, покривний матеріал

Особливої уваги потребують високонавантажені шарнірні з’єднання рами та стріли. При цьому особливо важливо використовувати для їх обслуговування «правильне» мастило. Практика показує, що проблеми з розбитими втулками і пальцями шарнірів у клієнтів виникають частіше при використанні мастила, яке не відповідає вимогам експлуатації машини.

УВАГА ДО МАСТИЛ

Одним із найбільш вимогливих до мастильних матеріалів вузлів цього виду обладнання є напрямні телескопічних стріл. Це пов’язано з тим, що конструкція такого вузла за останні роки зазнала низки удосконалень. Одним із пріоритетних напрямів є впровадження більш сучасних технологій і застосування композитних матеріалів. Відповідно, необхідний інший підхід і в застосуванні мастильних матеріалів.

На практиці оператор може стикнутися зі скороченням ресурсу напрямних стріл, з високим рівнем шуму при їх висуванні або з ривками замість рівномірного висування. У таких випадках можна зробити висновок, що вузол відчуває занадто високі навантаження, він неправильно сконструйований або пошкоджений. Хоча насправді проблема найчастіше полягає в тому, що для змащення цієї ділянки використано матеріали, які не повністю відповідають вимогам до них.

Найчастіше у вимогах до мастил для напрямних прописано тільки консистенцію продукту. Однак вибір пластичного мастила тільки за консистенцією навіть у рамках одного класу буде помилкою. Справа в тому, що експлуатаційні властивості продуктів можуть суттєво відрізнятися. Тому, коли ми говоримо про ефективну роботу стріли, підбір мастила має починатися з визначення матеріалу виготовлення напрямних.

Наприклад, якщо пара тертя стріли – «метал – метал», рекомендується застосовувати пластичні мастила, що містять тверді наповнювачі. Найчастіше це графіт або дисульфід молібдену. Як правило, такі продукти темно-сірого або майже чорного кольору.

Однак такі класичні мастила не слід застосовувати для більш перспективного матеріалу виготовлення напрямних стріл – полімерного (пара тертя «метал – полімер»). У цій парі тверді частинки можуть працювати як абразив, і їх присутність у мастилі небажана. Тому, щоб забезпечити необхідний рівень протизношувальних властивостей, зберігши при цьому плавність ковзання, необхідно використовувати базові мастила вищої в’язкості та передові технології загусників.

Так, зазвичай рекомендована в’язкість базової оливи в мастилі становить 150–220 сантистоксів (сСт), але в разі відсутності твердих наповнювачів її підвищують більше ніж удвічі (до речі, такі мастила на вигляд світліші). Одним із найбільш перспективних типів пластичних мастил для зазначеного вузла є мастило, виготовлене із застосуванням полісечовинного загусника. Від самого початку такі мастила застосовувалися в автоспорті. Ця технологія дає змогу забезпечити більш низький порівняно із класичними рішеннями коефіцієнт тертя. У телескопічних стрілах застосування таких мастил забезпечує більш плавне ковзання стріли. Тоді як використання для пари «метал – полімер» мастила із твердими наповнювачами може призвести до зношування напрямних стріли.

Крім мастильних матеріалів для телескопічних стріл, при обслуговуванні слід також звертати увагу на робочий температурний діапазон використання мінеральних олив (трансмісійної, гідравлічної, моторної), тобто дивитися, наскільки вони збігаються з реальними умовами експлуатації машини.

Сподіваємося, що наведені вище рекомендації допоможуть зробити правильний вибір при придбанні телескопічного навантажувача, а також продовжити його ресурс працездатності.

Юрій Гринько, оглядач

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram