Як продати техніку, яка на 50% дорожча за аналоги конкурентів? Як Rapid-концепція вплинула на українську аграрну галузь? Чому товщий метал або стійкіший сплав не гарантують надійність агрегату? Який головний секрет компанії Väderstad? Навіщо у гранітному кар’єрі «вбивають» культиватори і сівалки? Які плюси і мінуси переходу від прямих продажів до дилерської мережі? Якою буде третя революція у аграрній галузі й чому Україна може стати «аграрним ЗСУ»? Генеральний директор компанії Väderstad в Україні Віталій Філатов підбиває підсумки роботи за 20 років роботи на українському ринку.
«ДЕ ВИ БУЛИ ОСТАННІХ 10 РОКІВ?»
«Агроном»: Як за роки вашої роботи змінилися потреби аграріїв та технології в сільському господарстві? Як Väderstad адаптується до цих змін?
Віталій Філатов: До 2006 року ми фактично мали справу зі спадком сільськогосподарського комплексу УРСР із нереформованою системою землекористування. І лише в другій половині нульових почалося становлення української аграрної галузі як бізнесу. Офіс шведської компанії Väderstad в Україні відкрився 1 серпня 2006 року, і відтоді наш розвиток багато в чому відображає етапи розвитку ринку сільськогосподарської посівної та ґрунтообробної техніки в нашій країні і галузі загалом.
У 2006–2008 роках ми спостерігали активне переформатування ринку – зростання агрокомпаній, появу агрохолдингів. В обробіток почали поверталися величезні площі покинутої землі. І тоді ми першими запропонували ринку швидкісну концепцію сівби, за якою машини можуть робити до шести операцій за один прохід. Але шлях до визнання не був простим. Доводилося переконувати, показувати, обґрунтовувати… Ми говорили аграріям: «Ви можете сіяти пшеницю на швидкості 12 км/год». А нам відповідали: «Синку, ти – ідіот? Це неможливо з фізичної точки зору». Але Väderstad спростував цей «забобон». Досі пам’ятаю, як у 2007 році ми запускали разом зі шведським інженером три шестиметрові машини Rapid Combi в одній з великих компаній на Кіровоградщині. Проводжаю шведа до Борисполя, і раптом телефонний дзвінок від власника тієї компанії. «Ви просто негідник! Ви і ваші шведи – ви всі негідники!» – лунає зі слухавки. Я у повному розпачі: мабуть, щось сталося з технікою… «Де ви були останніх 10 років?» — чую далі. Це була емоція, яка, напевно, найкраще описує той момент.
У той період освоєння необробленої землі як ніколи став у нагоді й диско-лаповий важкий культиватор TopDown. Пам’ятаю, ми отримали дуже цікаву претензію від наших аграріїв, які на повному серйозі говорили: «Вибачте, вам треба посилювати TopDown, тому що він не здатний рубати дерева з діаметром ствола понад 10 см!» Це був період, коли TopDown був зіркою. Розумієте, техніка Väderstad дала новий імпульс українському аграрному ринку. Ми фактично принесли дві речі: швидкість і багатофункціональність. Rapid-концепція дуже довго нас годувала. Зараз Rapid становить невеличку долю продажів. Все ж таки машина запущена була в 92-му році. Вона досі популярна, але, скажімо так, кількісний обсяг продажу вже зменшується.
А.: А коли, врешті-решт, усе вирівняли і переорали, що запропонував Väderstad?
В. Ф.: Тоді почався довгий період розвитку мінімального обробітку, який став справжнім трендом. Культиватор Carrier був фактично символом цієї епохи. Крім того, в цей період дуже активно на ринок просувалась технологія No-till. Але, якщо чесно, повноцінний No-till в Україні так і не сформувався. Кожен розумів його по-своєму, і часто це було дуже далеко від класичного визначення. Не було ані потреби, ані достатньої експертизи.
А.: Чому?
В. Ф.: Тому що в сільськогосподарський економічний обіг повернулись мільйони гектарів землі. Було достатньо простору для екстенсивного розширення виробництва з досягненням необхідного валу врожайності просто за рахунок збільшення площ і з застосуванням мінімально необхідної технології. Цього було достатньо. До того ж у більшості регіонів у нас не було такої катастрофічної ситуації зі зволоженням, як, наприклад, в Австралії та інших посушливих країнах, де No-till набув великої популярності. Тобто у нас це була насправді епоха Mini-till, і вона ще досі триває.
А.: Як компанія реагувала на кризові виклики та нестабільні періоди?
В. Ф.: У кризовому 2008 році багато компаній опинилися у дуже складній ситуації через кредити, фінансові інструменти, борги. Але ми від самого початку свідомо не кредитували клієнтів. Пояснювали: «Ми здатні зробити, щоб машина сіяла або обробляла якісно, швидко, з високою продуктивністю, але ми не є фінансовою установою». Саме це дало нам змогу пройти період фінансової турбулентності без втрат. Більше того, ми знайшли досить нестандартне рішення. У нас був склад техніки – приблизно 40–45 машин. І ми сказали: добре, якщо ринок не купує, ми будемо працювати цією технікою самі. Почали надавати техніку в оренду. Машина відпрацьовувала сезон, і на наступний рік клієнт говорив: «Залишайте її мені». Це була дуже органічна модель продажу через практику.
А сьогодні ми бачимо новий етап – етап високої точності, продуктивності та вимогливості. Зараз до 60% наших продажів – це сівалки Tempo. І це дуже показово.
А.: Пам’ятаємо надскладні перші тижні повномасштабного російського вторгнення. Як ви працювали в умовах повної невизначеності?
В. Ф.: Ми не зупинялися ні на мить. Перші відвантаження машин клієнтам відбувалися у супроводі територіальної оборони. Добре пам’ятаю 11 березня 2022 року: наша перша машина пішла на Одещину саме під посівну. Як кажуть у нас в народі: «Не дай Боже, вони підуть по копаному…» Попри все, земля мала бути засіяна.
Тогочасні експерти в один голос стверджували: Україна стрімко біднішає, платоспроможність впаде, на зміну сучасним технологіям прийде епоха «секонд-хенду». Пророкували масове завезення БВ-техніки.
Проте ми зробили ставку на протилежний сценарій і не помилилися. Протягом останніх років ми спостерігаємо не деградацію, а, навпаки, – стрімке зростання інтересу до високої продуктивності та прецизійних (точних) технологій. Але вимоги до заліза стали надзвичайно високими. Сьогодні машина не має права на простої. Вона працює з такими навантаженнями та пробігами, які європейським фермерам і не снилися. Ринок обрав шлях ефективності, де кожен гектар і кожна хвилина мають значення.
ТРИ КИТИ: ВИСОКА ЗАЛИШКОВА ВАРТІСТЬ, ПРОДУКТИВНІСТЬ І НАДІЙНІСТЬ
А.: Які інновації компанії стали найбільш значущими для українських фермерів?
В. Ф.: Коли 20 років тому компанія Väderstad прийшла в Україну, наш ринок не був порожнім – вже працювали відомі бренди, які зайшли ще в 90-ті роки і вже набули авторитету: Lemken, Amazone, Kuhn, John Deere… Техніка, яку ми пропонували, була приблизно на 50% дорожчою за більшість альтернатив.
Тому ми дуже швидко зрозуміли: нам потрібно не просто продавати техніку, а спочатку продати концепцію. Пояснити аграрію, чому це працює, як це працює і що він отримає в результаті. І це не була якась теоретична історія. Це була щоденна дуже практична робота — переконувати, показувати, доводити.
Паралельно ми зробили ще один важливий крок: одразу інвестували у сервіс. У 2006 році закупили Volkswagen Multivan і обладнали їх як повноцінні сервісні автомобілі. Сьогодні це вже практично стандарт, але тоді було щось із розряду фантастики.
Я добре пам’ятаю одну з перших виставок: наші конкуренти приїжджають на «Тавріях», а ми – з обладнаними сервісними машинами. Це був культурний шок для ринку. Але саме такі речі дуже швидко змінюють правила гри. Після цього ринок почав підтягуватися. Компанії почали інвестувати у сервіс, навчання, у людей. І це, насправді, був один із перших системних зсувів, до якого ми були причетні.
А.: Що ще нового запропонував Väderstad українському аграрному ринку?
В. Ф.: Väderstad єдина у своїй галузі запровадила дворічну гарантію на всі свої машини. Коли ми запустили вже 16-рядкові сівалки Tempo, уявляєте машину на 30 000 га, яка потенційно має дворічну гарантію? Це був величезний плюс. Тому я гадаю, що всі 20 років на ринку компанія Väderstad в Україні проходила під знаком стабільності.
Але у нас змінюється продуктове портфоліо. Наприклад, нині портфель Tempo розвивається надзвичайно в різних напрямках. Ми пропонуємо 8-, 16-, 12-, 24-, 32-рядні машини в різних конфігураціях, які здатні сіяти з міжряддям 45 і 70 см, словом, різні змінні міжряддя…
А.: Отже, у чому ви бачите ключові конкурентні переваги Väderstad на українському ринку?
В. Ф.: Одна з ключових цінностей Väderstad – висока залишкова вартість машини. Це те, що прийшло з європейського ринку, де машини використовують зазвичай на невеличких фермах і часто купують «на все життя». Якщо на ферму 30 га беруть чотириметровий Rapid, то це на 25 років користування.
До речі, саме українські аграрії, коли почали переходити з механічних чотириметрових Rapid на пневматичні великі сівалки, стали цікавитися: а який, власне, у них ресурс? Ми захотіли дізнатися про це у заводу-виробника. Там нас не зрозуміли, тому що до того часу існував ефект пожиттєвого володіння.
У 2008 році ми сформулювали, що ресурс Rapid становить 10 000 га на метр робочої ширини за умови нормального обслуговування. Це означає, що 8-метрова комбінована сівалка Rapid має ресурс 80 000 га.
А.: Ви говорите про ресурс машини, наприклад, 10 000 га на метр. Сюди входить заміна якихось елементів?
В. Ф.: Чудес не буває, є фізика. Наші диски мають еталонну твердість за шкалою Роквелла, але ресурс залежить від умов. На чорноземі він один, на піску – інший. У Швеції є регіони, де через каміння диски на TopDown міняють кожні 48 годин. Тому ми розділяємо поняття: є розхідники (диски, сошники), а є база – функціональність конструкції. Ми гарантуємо, що «скелет» машини витримає будь-які навантаження.
А.: Які ще переваги техніки Väderstad?
В. Ф.: Висока продуктивність – це друга цінність нашої компанії. І третя – висока надійність. Тобто ось такі три базові цінності ми сповідуємо. А якщо копнути глибше, то головна перевага – це інженерія. Зараз ви дізнаєтеся головний секрет компанії Väderstad.
А.: Цікаво!
В. Ф.: Головний секрет компанії Väderstad – це бібліотека креслень. Що це таке? Ви уявляєте рівень захисту креслень атомних ракет у стратегічному протистоянні? Так от: рівень захисту бібліотеки креслень компанії Väderstad вищий. Чому? Пояснюю. Люди, далекі від сільського господарства, думають: «Ну, що таке цей культиватор? Наварив арматури, з’єднав профілі – й нехай їздить по полю!». Але як спрогнозувати, що машина пройде 40 000 гектарів і в неї не трісне рама? Як це промоделювати? Самих лише комп’ютерних програм замало. Будь-яку імітацію треба перевірити «в полі», а точніше – в екстремальних умовах. Для цього у нас є знаменитий гранітний кар’єр. Там працює спеціальна команда, єдине завдання якої – «вбити» машину. Наші клієнти, які там бували, не вірили своїм очам. У кабіні трактора зазвичай сидить не фаховий інженер, а студент – йому просто треба їздити по колу. По граніту, по камінню. При цьому вся машина обвішана сотнями датчиків. Вони в режимі реального часу знімають дані про мікронавантаження на кожен вузол.
Тільки після того, як ми отримали ці «живі» дані з кар’єру, будується фінальна комп’ютерна модель. Це складна конструкція, яка часто суперечить лінійному мисленню.
А.: Що ви маєте на увазі під «лінійним мисленням»?
В. Ф.: Багато хто вважає: щоб було міцніше, треба взяти товщий метал або стійкіший сплав. Але іноді це лише додає зайвої ваги і напруги. Наші креслення базуються на зовсім інших принципах. Тобто це дуже складна конструкція. Ви ж розумієте: якщо сівалка проходить 80 000 га і в неї неварена рама, то це свідчить не про те, що у неї труби в чотири рази товщі, ніж у конкурентів. Саме тому бібліотека креслень – наша найбільша цінність.
А.: Як щодо конкуренції з Китаєм?
В. Ф.: Нас про це дуже часто запитують. Але ми її ніколи не боялися, перш за все, тому що, як я вам щойно пояснив, Väderstad – це дуже-дуже складне виробництво. Можна зібрати купу електричних фольксвагенів у Китаї, але зробити машину на кшталт TopDown неможливо. Тобто на ринку є якісь китайські копії навіть умовних Tempo. Вони схожі на Tempo, але насправді не призначені для того, щоб сіяти.
ПАРТНЕРСТВО – ЦЕ СИНЕРГІЯ ЛІДЕРІВ
А.: Які партнерства в Україні відіграли ключову роль у вашому розвитку?
В. Ф.: Наш шлях в Україні мав два важливих етапи. З 2006 по 2017 рік представництво Väderstad діяло як офіс прямих продажів. Проте з 2017 року ми змінили стратегію і сьогодні працюємо через мережу партнерів, зокрема, з ексклюзивними дилерами John Deere.
Це синергія лідерів. John Deere пропонує, мабуть, найкращу в світі тягову платформу – свої легендарні трактори. Водночас дилери John Deere відчувають запит аграріїв саме на європейську концепцію обробітку ґрунту та сівби, яку втілює Väderstad.
Читати по темі: Неперевершені агрегати для підготовки ґрунту Wil-Rich XL² від Väderstad
Американська техніка має своїх прихильників, але ми живемо в реаліях українського ринку. Наша дорожня мережа диктує свої умови: ви не можете вільно пересуватися дорогами загального користування з 6-метровою сівалкою.
Це логічний розподіл сил: John Deere фокусується на тому, в чому вони найсильніші, – тракторах і комбайнах, а Väderstad закриває потребу в високотехнологічних причіпних і посівних агрегатах. Сьогодні наша мережа – це п’ять ексклюзивних дилерів John Deere і компанія «Техноторг». Це перевірена структура, яка дає нам змогу бути ближчими до кожного клієнта.
А.: Що змінилося після переходу від «автономного плавання» до партнерства з John Deere? Які переваги та недоліки ви відчули, адже ідеальних союзів не буває?
В. Ф.: Головна перевага — це розширення фінансових можливостей для аграрія. Працюючи як офіс прямого продажу, ми були досить консервативними: жодних кредитів, бартерів чи якихось інших фінансових інструментів. Дилерська мережа – це зовсім інший рівень гнучкості. Вони пропонують кредитування, лізинг, залучають державні програми, а подекуди навіть обережно впроваджують трейд-ін. Це дає нам можливість виходити на поле з набагато вигіднішими пропозиціями.
Якщо говорити про недоліки, то це передусім критична необхідність постійного навчання. У дилерів висока плинність кадрів, яку війна лише загострила. На фронт ідуть найкращі — найбільш фахові інженери та організатори. У деяких партнерів за останніх чотири роки склад персоналу оновився на 50%. У нас дуже стала компанія фахових інженерів, тому нам доводиться постійно інвестувати час і ресурс у навчання нових людей у дилерських центрах.
Знаєте, якби ми залишилися офісом прямого продажу, були б зараз як Bentley чи Rolls-Royce – дуже елітарно, якісно, але в одиничних екземплярах. Натомість завдяки партнерству ми стали умовним Mercedes-Benz: зберігаємо преміальну якість, але маємо вищі обсяги продажів.
А.: А який відсоток техніки сьогодні купують за залучені кошти? Чи переважає кредитування?
В. Ф.: Ринок зараз тримається на фінансових інструментах. Програма «5–7–9» працює чудово. Також активно задіяні лізингові схеми та стандартне банківське кредитування. Трейд-ін зустрічається рідше, бо ринок нової та вживаної техніки – це дві паралельні прямі, які перетинаються досить рідко. Але загалом можливість обрати зручний фінансовий шлях – це те, що сьогодні тримає продажі.
А.: Свого часу була інформація, що Väderstad шукала можливості локалізації виробництва в Україні, зокрема, використання нашого металу.
В. Ф.: Це дійсно було так. Оптимізація витрат – природний процес для будь-якого глобального виробника. У період 2010–2012 років ми разом зі спеціалістами із закупівель нашого заводу відвідали майже всі провідні металургійні підприємства України, моніторили ринок Туреччини. Проте стикнулися із критичною перепоною – нестабільністю якості. Умовно кажучи, на трьох метрах сталевого прокату можна було отримати шість різних рівнів гартування та міцності. Для техніки Väderstad, де надійність є релігією, це було неприпустимо. Сьогодні ми працюємо за найвищими стандартами, використовуючи переважно шведську та фінську сталь (раніше також залучали британську). Це матеріали, які «тримають тон» і витримують колосальні навантаження. Поки що рівень локальних виробників не дозволяє нам ризикувати якістю готової машини.
Але деколи в наших машинах зустрічаються деталі українського виробництва. Це підшипники, які виробляються офіційно в Україні шведською групою SKF.
А.: Вони транспортуються до Швеції, там встановлюються і звідти експортуються сюди?
В. Ф.: Як не дивно, так. Такий собі реверс. Оскільки власного виробництва в Україні ми не маємо, машини приходять повністю укомплектованими зі Швеції – нам залишається лише фінальна збірка.
А.: У 2021 році Väderstad придбав американську компанію Wil–Rich. Що змінилося за цей час і як цей актив інтегрується у вашу «екосистему»?
В. Ф.: Wil-Rich – це величезне виробництво такого собі американсько-радянського гатунку: 120 тисяч квадратних метрів площ, ціле промислове місто. Вони десятиліттями виробляли техніку «довго і міцно», але без сучасного технологічного драйву. WillRich і Wishek добре відомі в Україні. 100 перших агрегатів завезла «Астарта» у 2010 році. Далі відбулася певна перерва, але репутація збереглася. У 2025-2026 році Will Rich повернув собі втрачену частку ринку американських лапових культиваторів.
Ми займаємо 25% українського ринку і маємо наміри його утримувати. Декілька наших клієнтів, такі як МХП, принципово обрали цю технологію, насамперед через її надійність. Кожна лапа на культиваторі двічі підсилена пружинами, що дає перевагу порівняно з іншими на великих навантаженнях на полях холдингу. В планах заводу інсталяція e-services на цих машинах. Wishek як важка дискова борона – машина унікальна.
А.: Чи не виникає внутрішньої конкуренції між брендами Väderstad та Wil-Rich на українському ринку?
В. Ф.: Ні. Wil-Rich – це класична широкозахватна американська техніка. Вона витривала, потужна, хоча і має свої особливості через значну транспортну ширину. Це зовсім інший сегмент.
Взяти хоча б класичні американські дискові борони. Ми тривалий час аналізували конкурентне середовище, і наш менеджер з американської техніки Слава Коваленко сформулював ідеальну максиму: «Найбільший конкурент нового Wishek на ринку України – це вживаний Wishek».
Ми привносимо у Wil-Rich шведські стандарти сервісу та технологічні рішення. Наше завдання зараз – додати до цієї «залізної» надійності європейську інтелектуальну складову та високі стандарти сервісу Väderstad.
«АКАДЕМІЯ VÄDERSTAD»: ЩОБ СЕЗОН ДЛЯ СЕРВІСУ І ДЛЯ КЛІЄНТА ПРОЙШОВ БЕЗ ПРОБЛЕМ
А.: До речі, про сервіс. Розкажіть про проєкт «Академія Väderstad» в Україні: його цілі, аудиторію та результати.
В. Ф.: Як я вже сказав, з 2006 року ми зрозуміли: перш ніж продати машину, потрібно продати концепцію роботи з нею. У той час системним навчанням клієнтів майже ніхто не займався, навчання в організованих групах практично ніхто не робив.
Реалізувавши перші 50 машин, ми вирішили зібрати взимку механізаторів та інженерів, щоб детально пояснити, як користуватись машинами. Так народилася «Академія Väderstad».
Сьогодні це відпрацьована система. Навчання проходить у січні, лютому та на початку березня. Ми формуємо групи по 20–30 осіб. Лекторами виступають наші провідні інженери та головний агроном представництва Валерій Кремсал. Програми розділені за профілями: робота з конкретними агрегатами (наприклад, Tempo), налаштування електроніки або сервісне обслуговування.
А.: Яка кількість слухачів проходить через академію за сезон? Чи можуть вони повертатися на навчання повторно?
В. Ф.: Люди можуть і мають повертатися на навчання. Техніка Väderstad постійно вдосконалюється. Наприклад, якщо господарство десять років тому купило культиватор TopDown, а сьогодні придбали до нього обладнання для роботи за картами завдань (E-Services), персоналу потрібні нові знання.
Ми впроваджували різні типи сертифікації, тести, але треба розуміти, що ми – невеличка компанія, а не університет, тому наші програми – це насамперед концентрована практика. Головна наша мета – щоб сезон для сервісу і для клієнта пройшов без проблем. У нас навіть немає класичної «гарячої лінії», бо нею є прямі номери телефонів кожного нашого інженера та спеціалістів дилерів.
Читати по темі: Неперевершені агрегати для підготовки ґрунту Wil-Rich XL² від Väderstad
Загалом наші амбіції щодо навчання великі: ми мали масштабний проєкт будівництва власного навчального центру в Україні. Через повномасштабне російське вторгнення він наразі на паузі (put on hold), але ми обов’язково його реалізуємо. Ми чітко усвідомлюємо, що майбутнє – це економіка знань, а не просто економіка машин. Поки що продовжуємо працювати в межах Академії у доступних форматах, готуючи кадри до кожного нового сезону.
«ШВЕДСЬКА ПІЧКА» І ВІДЗНАКА ВІД ЗАЛУЖНОГО
А.: Чи залучена компанія до волонтерських або соціальних ініціатив в Україні?
В. Ф.: Ми учасники територіальної оборони Жашківського району з 2014 року. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вже на другий день, 25 лютого, ми перерахували до держбюджету перший мільйон гривень цільової допомоги Збройним силам України. З того часу ми маємо окрему координаційну функцію постачання допомоги ЗСУ. Вже поставили понад 300 генераторів, серед яких промислові, потужністю 500 кВт. Причому жодних обмежень чи сумнівів з боку наших шведських колег не було: 95% всієї нашої технічної допомоги йде безпосередньо війську.
Особливе місце займає ініціатива «Шведська пічка». Після робочого дня шведські робітники йдуть на півтори-дві години у спеціальний цех варити пічки-буржуйки для України. Це досконала конструкція, яку ми розповсюдили по інших партнерських компаніях. Наразі виготовлено понад 25 000 пічок. З них 2500–3000 – безпосередньо на заводі Väderstad. Наші пічки зігрівали і цивільних, і військових. Навіть Головне управління розвідки (ГУР) у 2022 році обрало саме нашу конструкцію для своїх потреб: ми відвантажили їм перші 100 одиниць у найбільш критичний період.
Символом цієї діяльності для нас є почесна відзнака за внесок у допомогу ЗСУ, підписана Валерієм Залужним. Ми стали другою компанією в Україні, яка отримала таку грамоту. Сьогодні вона висить у робочому кабінеті ініціатора «Шведських пічок» у Швеції як нагадування про те, що у російсько-українській війні ми стоїмо пліч-о-пліч.
Загалом у грошовому еквіваленті наша допомога війську і цивільним на сьогодні становить понад 50 млн грн, а сума сплачених податків за 5 років сягає 8 млн євро.
ЯКОЮ БУДЕ ТРЕТЯ АГРОРЕВОЛЮЦІЯ?
А.: У чому ви бачите головний внесок Väderstad у розвиток агросектору України? Що саме приніс бренд на наш ринок?
В. Ф.: По-перше, ми принесли абсолютно нові стандарти сервісу. Ми впровадили правило: запчастина має бути доставлена та встановлена протягом 24 годин. Коли ми ще працювали як офіс прямих продажів, у нас в договорах був такий пункт: ми гарантуємо розв’язання проблеми за добу або наш інженер перебуватиме поряд із клієнтом, доки машина не вийде в поле.
Безумовно, у роботі через дилерів контролювати цей стандарт складніше, і це один із нюансів партнерства. Але це стимулює нас ще активніше навчати персонал дилерських центрів. Наша позиція незмінна: якщо техніка преміальна, то сервіс повинен бути «тут і зараз». Інженер має стояти пліч-о-пліч з аграрієм у будь-якій складній ситуації.
По-друге, ми задали планку щодо самого устаткування – з 2006 року решта гравців ринку почали активно підтягуватися під наші стандарти. Ми принесли розуміння того, що техніка – це поєднання продуктивності, швидкості та якості, яке підкріплене високою остаточною вартістю та міцністю машини.
Я можу навіть мовою цифр оцінити наш внесок. Наразі в Україні працюють понад 4000 зареєстрованих машин Väderstad. Щороку ми відповідаємо за якісну підготовку ґрунту та посів на площі приблизно 4–5 млн гектарів.
А.: Які стратегічні плани розвитку Väderstad в Україні на найближчі роки? Що станеться в майбутньому з точки зору компанії Väderstad?
В. Ф.: Пам’ятаєте, з чого почалася революція в «аграрці»? З далеких островів біля Перу, на Барбадосі та в пустелі Атакама. У XIX столітті там відкрили гігантські поклади гуано – природного органічного добрива, що накопичувалося сотні тисяч років. Ці ресурси зробили Барбадос найбагатшою країною світу того часу, але поклади вичерпалися вже за 30–40 років. Це змусило людство перейти до другої епохи – синтезу мінеральних добрив. Саме вона підготувала ґрунт для «Зеленої революції» 70-х років: повноцінна механізація дала змогу нагодувати світ. І з того часу принципово нічого не змінилося. Ті самі машини. Вони так само їздять по землі, так само вносять добриво, сіють… Звісно, прецизійність набагато вища. Ми просто витискаємо максимум з ідей півстолітньої давнини. Це означає лише одне: ми стоїмо на порозі наступної великої революції.
А.: Якою вона буде?
В. Ф.: Сьогодні ми бачимо два вектори. Перший – це шлях гігантів, які здатні виконувати всі операції. Другий – шлях «розумного рою»: багато маленьких автономних машин, що працюють як єдиний організм. На виставці «Агротехніка» ви, мабуть, бачили компанію Nexat, яка презентує величезні машини…
А.: …автономні.
В. Ф.: Так. Такі, які здатні робити все разом одночасно. Вони, до речі, в Україні теж представлені. В них тут один з дослідних полігонів буде працювати. І, мабуть, наступна революція – все ж таки це буде багато машин, які працюватимуть не лише на землі, а й у повітрі.
Десять років тому компанія Väderstad провела у Швеції конкурс серед школярів на найкращий концепт сівалки майбутнього. Переміг хлопець, який описав машину, що летить над полем і за допомогою спеціального струменя формує інформацію про кожну насінину в кожній ділянці ґрунту. Наукова фантастика, але хто його знає… Тобто ми просто зараз говоримо про те, в якому напрямку рухається аграрний сектор.
Стратегія Väderstad – це не просто збільшення ширини захвату чи інтеграція чергового датчика. Це пошук тієї самої «третьої хвилі». Ми не будемо говорити про очевидні речі, як-от Big Data чи хмарні сервіси – це вже база, наше сьогодення. Ми дивимося туди, де техніка перестає бути просто залізом і стає інтелектуальним партнером екосистеми поля.
А.: Що б ви побажали українським аграріям сьогодні й на майбутнє?
В. Ф.: Насамперед бажаю колегам і надалі працювати на збереження статусу України як ключового гравця на світовому ринку продовольства. Ми є важливою частиною глобального ланцюга постачання, і наша роль лише зростатиме. Наступною, на мій погляд, буде криза на світових продовольчих ринках. І тут Україна може виконати роль такого собі «продовольчого ЗСУ». Тому що є три базові речі, які визначатимуть стійкість будь-якого суспільства: обороноздатність, наявність продовольства і енергетична незалежність. В енергетичній незалежності нам ще є над чим працювати, але поєднання перших двох чинників уже дає нашій країні колосальний запас стійкості.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
