В останні роки на полях частіше зустрічаються бур’яни, які не контролюються традиційними діючими речовинами чи їх комбінаціями.
Вперше такі біотипи були офіційно зафіксовані у 2015 році. І нині до бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee) від нашої країни вже занесені п’ять видів резистентних видів бур’янів. Це: амброзія полинолиста, щириця, мишій зелений, лобода біла та куряче просо.
Ігнорувати цю проблему не лише не варто, але й небезпечно, наголошують фахівці компанії Ukravit. Адже це означає, що в полях з’являється бур’янова рослинність, контроль якої потребує особливих підходів.
«Проаналізувавши застосування гербіцидів у різних регіонах України, ми виявили, що до 70% захисту від бур’янів на кукурудзі побудовано на ALS-інгібіторах, – розповідає директор департаменту агротехнологій Ukravit Олександр Мигловець. – Причина такої популярності в тому, що ці препарати мають гарне співвідношення ефективності та гектарної вартості.
На жаль, використання цих гербіцидів на постійній основі і спричинило виникнення в окремих бур’янів резистентності. З’явилися біотипи, для контролю яких сьогодні необхідно будувати окрему стратегію. Бо, якщо куряче просо чи мишій у посівах кукурудзи вже набули стійкості до ALS-інгібіторів на основі нікосульфурону, римсульфурону чи форамсульфурону, про застосування цих діючих речовин доведеться забути».
Якщо на полі є резистентні бур’яни, то, незалежно від вирощуваної культури та технології вирощування, у схему захисту необхідно вводити базові гербіциди, наголошує Олександр. Це дозволить дещо стримати чисельність резистентних біотипів на одиниці площі.
Водночас фахівці компанії пропонують рішення цієї проблеми – гербіцид Стелавіт (топрамезон, 50 г/л). Його діюча речовина має відмінний від ALS-інгібіторів механізм дії й спрямована на одночасний контроль і злакових, і дводольних видів бур’янів.
Топрамезон має виражену системну дію й швидко проникає в рослину через пагони, коріння і листя. Надалі – пригнічує біосинтез каротиноїдів шляхом інгібування ферменту (4-HPPD)8 у хлорофіловому шляху та остаточний розпад хлоропластів, що викликає швидке знебарвлення листків далі – некроз та загибель. Крім того, це чудова альтернатива продуктам на основі мезотріону, оскільки топрамезон має меншу післядію на наступні культури у сівозміні.
«Вибір на користь монопродукту – не випадковість, – пояснює фахівець. – Сьогодні на ринку є гербіциди, в яких топрамезон поєднується з діючою речовиною дикамба. Однак така комбінація має певні недоліки, в першу чергу, в контексті гнучкості застосування. Адже фаза росту кукурудзи не завжди дозволяє застосування дикамби. Крім того, спектр бур’янів, які необхідно проконтролювати, теж може не входити до спектру дії дикамби».
Стелавіт є дієвим рішенням проти видів мишію, курячого проси, пальчатки кровоспиняючої, елевзини індійської, свинорию пальчастого, а також пригнічує види амброзії, щириці, лободи, падалицю соняшника й ріпака.
Він характеризується швидкою дією на бур’яни й одночасно за наявності вологи стримує наступні хвилі їх сходів, забезпечуючи тривалий контроль. При цьому гербіцид є надзвичайно м’яким до рослин кукурудзи й не пригнічує їх ріст і розвиток.
Якщо на полі необхідний розширений контроль, Стелавіт комбінується в бакових сумішах з іншими гербіцидами компанії: Агент, Агростар, Мастак, Диво Н або Макстар.
