Виноград, як і інші культури, потерпає від різних шкідників та патогенних мікроорганізмів – вірусів, віроїдів, флоемних і ксилемних прокаріот, які завдають значних втрат, скорочуючи продуктивне життя виноградників і загрожуючи їх виживанню.
Значення виноградарства і масштаб проблем, спричинених цими патогенами, спонукали до інтенсивного вивчення збудників захворювань винограду різної етіології, яке досить активно розпочалось в усьому світі наприкінці 1950-х років.
Найбільш шкодочинними вірусними хворобами винограду є скручування листя (GLRaV) і коротковузля (GFLV), які досить поширені в усіх виноградарських районах світу і призводять до значних втрат урожаю винограду та погіршення його якості.
КОРОТКОВУЗЛЯ ВИНОГРАДУ
Це одне з найстаріших відомих вірусних захворювань цієї культури, яке дотепер залишається найбільш поширеним і економічно значимим. В європейській літературі перші згадки про цю хворобу з’явились близько 150 років тому (1865 р., Франція), а листя винограду з типовими симптомами були виявлені в гербаріях, зібраних ще до ввезення американських сортів. Вважають, що захворювання могло поширитись із Середземноморського басейну і Близького Сходу, оскільки саме на цих територіях зародилось виноградарство.
Наразі захворювання широко відоме у всьому світі. Інфекційним агентом захворювання є вірус коротковузля винограду (Grapevine fanleaf virus – GFLV). Назва цього вірусу походить від своєрідної форми інфікованих листків. За вірусної інфекції листки спотворюються, на них виявляються широко відкриті черешкові виїмки та аномально розміщені первинні жилки, що надає листку вигляду розкритого віяла. Штами GFLV відрізняються за характером спричинених на рослинах симптомів. Розрізняють «деформуючі» штами та «хромогенні» (які переважно змінюють забарвлення).
Симптоми захворювання залежать від сприйнятливості сорту та вірусного штаму. Розрізняють два типи вірусіндукованих симптомів: інфекційну деформацію та жовту мозаїку. В першому випадку листки сильно деформовані, асиметричні, із загостреними і видовженими зубчиками (рис. 1). Пагони також неправильно сформовані, з аномальним розгалуженням, подвійними вузлами і короткими міжвузлями, фасціями та зигзагоподібним ростом (рис. 2). Симптоми з’являються на початку весни і зберігаються впродовж усього вегетативного сезону, а влітку зазвичай зникають.
Жовту мозаїку індукують хромогенні («забарвлюючі») штами вірусу. В цьому випадку ранньої весни на листках розвивається яскраво-жовта мозаїка, що може вплинути на розвиток усіх вегетативних органів (листки, пагони, вузли, суцвіття). Плямистість може варіювати від кількох розсіяних жовтих цяток у вигляді кілець або ліній до повного пожовтіння жилок і міжжилкових ділянок. Часто плямистою стає і виноградна лоза. Листя і пагони малодеформовані, але відростки короткі, їх кількість незначна. Зі збільшенням температури влітку пожовтіння швидко зникає, а молоді листки забарвлені в зелений колір. За інфікування будь-яким штамом ягоди стають дрібними, нерівномірно дозрівають та осипаються (рис. 3). Корені хворих рослин менше розвинуті, й уражені кущі поступово вироджуються.
Переноситься вірус нематодою Xiphinema index персистентним способом. Нематода може зберігати вірус впродовж кількох місяців. Поширення на великі відстані відбувається через інфіковані черешки та з посадковим матеріалом. В лабораторних умовах GFLV може передаватися шляхом механічної інокуляції соком інфікованих рослин різних трав’янистих хазяїв (Chenopodium quinoa, C. amaranticolor, Gomphrena globosa). Вірус передається з насінням C. amaranticolor, C. quinoa і сої, однак наразі достеменно не відомо, чи може вірус передаватись із насінням винограду.
Читати по темі: Рекомендації з проведення весняних захисних заходів на виноградниках
Економічний вплив GFLV залежить від толерантності сортів. У сприйнятливих сортах спостерігають низьку врожайність, погіршення якості плодів, скорочення продуктивного життя, зниження здатності до вкорінення, стійкості до несприятливих кліматичних чинників. Коротковузля завдає виноградарству значних економічних збитків, у плодах зменшується вміст цукру, а зниження урожайності у важких випадках перевищує 50%.
Власникам виноградарських господарств важливо не сплутати симптоми вірусного ураження з чинниками не вірусного походження. Так, деформація листків та нерівномірна плямистість листкової поверхні часто можуть бути спричинені впливом різних гербіцидів і різними генетичними порушеннями (рис. 4)
СКРУЧУВАННЯ ЛИСТЯ ВИНОГРАДУ
Іншим шкодочинним вірусом, який завдає значної шкоди виноградарству, є вірус скручування листя винограду (Grapevine leafrollassociated virus (GLRaV). Вперше симптоми, схожі на спричинені GLRaV, були описані в Італії ще в 1906 році. Хворобу було названо rossore (італ. – почервоніння). Через 20 років схоже захворювання зафіксували у Франції, і лише в 1935 році було доведено, що збудник передається через прищепи, а отже, може мати вірусне походження. Починаючи з 1936 року, майже щороку повідомляли про появу захворювання в різних країнах, і наразі цей вірус поширений у всіх куточках світу. Розрізняють дев’ять різних серотипів вірусу скручування листя винограду, які відрізняються за розмірами вірусних часток, молекулярною масою капсидного білка та епідеміологією.
Симптоми захворювання у вигляді скручування листків донизу з’являються на початку серпня і прогресують до кінця вегетаційного періоду (рис. 5).
У сортів із червоними ягодами вірус викликає передчасне почервоніння листових пластинок, за винятком вузької смуги вздовж головних жилок, а у сортів зі світлими ягодами з’являється незначний хлороз. Звісно, характер симптомів і час їх появи залежать від сорту винограду, кліматичних умов і особливостей збудника. Так, за інфікування кущів деякими серотипами вірусу спостерігається безсимптомний перебіг захворювання, вірусна інфекція в цьому випадку перебуває в латентній (прихованій) формі. Досить часто саме такі рослини можуть бути безсимптомними носіями інфекції й передавати вірус у разі використання їх як підщепи.
Грона винограду за вірусного ураження невеликі, вони не набувають нормального забарвлення, на смак значно кисліші, ніж мають бути, бо за вірусної інфекції вміст цукру в них зменшується (рис. 6).
Передається вірус зі щепленням і поширюється з живцями. Наразі відомі переносники лише для вірусів 1, 3, 5 та 9 серотипів. Природними векторами цих вірусів є борошнисті червеці (Pseudococcidae) Pseudoccus lungispinus та Planococcus ficus, Heliococcus bohemicus і Phenacoccus aceris, а також лускуваті комахи Pulvinaria vitis, Parthenolecanium corni і Neopulvinaria innumerabilis. Жоден із відомих серотипів GLRaVs не передається з насінням.
Часто почервоніння листків виникає за нестачі деяких поживних речовин (зокрема калію), пошкодження коренів і лози, а також після приморозків, коли листя ще не опало (рис. 7). Саме тому необхідно правильно встановити причину почервоніння і вчасно зреагувати.
Економічний вплив. Вірус скручування листя винограду призводить до значного зниження урожайності хворих кущів. За різними даними, втрати врожаю становлять від 20 до 50% і більше. За вірусної інфекції, як вже згадувалось, вміст цукру в ягодах значно зменшується, що негативно впливає на якість виноматеріалу. Вино, виготовлене із ягід хворих кущів, містить менше спирту, танінів і менш інтенсивно забарвлене, з низькими смаковими якостями.
ЯК БОРОТИСЯ З ВІРУСНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ ВИНОГРАДУ?
Насамперед виробники мають пам’ятати, що інфіковані виноградники вилікувати неможливо. Саме тому для збереження урожаю необхідно проводити профілактичні заходи, які допоможуть запобігти вірусному інфікуванню. Науковці пропонують шість кроків, дотримання яких допоможе виростити здорові виноградники:
- Саджайте лише сертифіковані безвірусні рослини та живці. Визначте якість живців, перевіривши їх на наявність вірусів. Методи сучасної діагностики вірусних захворювань дають змогу швидко й надійно визначити якість посадкового матеріалу винограду;
- Самостійно або із залученням фахівців проводьте обстеження виноградників для своєчасного виявлення хворих рослин. Пам’ятайте, що візуальне обстеження не завжди дає змогу виявити хворі рослини, оскільки досить часто вірусні хвороби протікають у прихованій формі без жодних симптомів. Точну інформацію про стан рослин може дати лише лабораторне дослідження;
- Видаляйте інфіковану лозу для обмеження подальшого поширення інфекції у винограднику;
- Дезінфікуйте інструменти для обрізання лози. Для цього вам стане у нагоді звичайний розчин відбілювача (1 частина відбілювача і 9 частин води);
- Використовуйте інсектициди для боротьби з переносниками вірусу. Майте на увазі, що інсектициди для боротьби із борошнистими червецями краще не застосовувати. Ці комахи рідко заселяються у виноградниках і безпосередньо не впливають на продуктивність винограду;
- Перед висадкою рослин із інших господарств слід провести аналіз ґрунту на наявність нематод, які можуть бути переносниками низки вірусів.
А. М. Кириченко, канд. біол. наук, зав. лабораторії вірусів рослин, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАНУ, І. О. Антіпов, канд. с.-г. наук, доцент НУБІП, К .В. Гринчук, канд. біол. наук, Всеукраїнський науковий інститут селекції
Опубліковано в журналі “Агроном”
