Мілдью (Plasmopara viticola) залишається однією з найбільш небезпечних хвороб винограду. Дослідження, проведені у 2024–2025 роках на виноградниках Одеського та Роздільнянського районів, показали істотну різницю між схемами фунгіцидного захисту та підтвердили ризик формування резистентності патогену.
Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду, належить до найбільш економічно значущих хвороб виноградної лози. За сприятливих погодних умов збудник може швидко поширюватися на листках і гронах, що створює значні ризики для врожаю.
Одна з головних проблем сучасного захисту виноградників — формування резистентності патогену до фунгіцидів. Особливо високим цей ризик є за багаторазового застосування препаратів з одним або вузьким механізмом дії.
Дослідження на виноградниках півдня України
Дослідження проводили у 2024–2025 роках на виноградних насадженнях сорту Сухолиманський білий в Одеському та Роздільнянському районах.
Для порівняння ефективності захисту випробували чотири стратегії:
- Стратегія А — п’ять обробок оксатіапіпроліном у сумішах;
- Стратегія B — п’ять обробок оксатіапіпроліном без мандипропаміду;
- Стратегія C — сім обробок із застосуванням азоксистробіну з чергуванням карбоксамідів;
- Стратегія D — сім обробок із застосуванням азоксистробіну з чергуванням триазолів.
Результати порівнювали з необробленим контролем. Облік поширення та розвитку мілдью проводили у фазу ВВСН 77 — «змикання ягід у гроні», яка на дослідних ділянках наставала у третій декаді липня.
Погодні умови мали вирішальне значення
Розвиток мілдью значною мірою залежить від поєднання температури та вологості. У дослідженні критичними умовами для зараження названо підвищену вологість — опади понад 10 мм, тривалі дощі або рясну росу — у поєднанні з оптимальними для первинної інфекції температурами. Подальший розвиток хвороби залежить від наявності крапельної вологи та середньодобових температур у межах 21–25 °С.
Погодні умови двох років суттєво відрізнялися.
Таблиця 1. Середньомісячна температура та кількість опадів у період активної вегетації винограду
| Рік | Місяць | Одеський р–н, °С | Одеський р–н, мм | Роздільнян. р–н, °С | Роздільнян. р–н, мм |
| 2024 | квітень | 15,1 | 54,0 | 14,3 | 27,0 |
| 2024 | травень | 16,4 | 18,0 | 16,5 | 91,0 |
| 2024 | червень | 23,6 | 43,0 | 24,4 | 105,0 |
| 2024 | липень | 27,3 | 21,0 | 26,3 | 44,0 |
| 2025 | квітень | 10,15 | 29,8 | 10,9 | 19,0 |
| 2025 | травень | 15,9 | 45,9 | 12,7 | 90,0 |
| 2025 | червень | 21,2 | 20,0 | 21,3 | 13,0 |
| 2025 | липень | 26,0 | 5,2 | 24,8 | 47,0 |
За даними дослідження.
У 2024 році поєднання високих температур і достатнього зволоження у червні–липні створювало сприятливі умови для активного розвитку мілдью.
У 2025 році ситуація була іншою. Достатня кількість опадів у квітні–травні могла забезпечити виникнення первинних інфекцій, однак у червні–липні в Одеському районі випало лише 20 і 5,2 мм опадів відповідно. Дефіцит вологи суттєво обмежив подальший розвиток патогену, навіть за відносно високих температур.
Якою була різниця між схемами захисту
На необроблених ділянках ураження виноградників було значно вищим. Найбільш показовим був результат 2025 року в Роздільнянському районі: на контрольному варіанті мілдью поширилася на 88,2% грон, а розвиток хвороби становив 64,2%.
Водночас усі чотири досліджені стратегії суттєво знижували поширення та розвиток хвороби.
Таблиця 2. Поширення та розвиток мілдью на виноградниках сорту Сухолиманський білий
| Район | Рік | Варіант | Пошир. на листі, % | Пошир. на гронах, % | Розв. на листі, % | Розв. на гронах, % |
| Одеський | 2024 | Контроль | 60,7 | 17,5 | 38,9 | 8,0 |
| Страт. А | 9,0 | 0,0 | 3,8 | 0,0 | ||
| Страт. B | 10,7 | 1,0 | 4,5 | 0,2 | ||
| Страт. C | 18,0 | 5,4 | 9,2 | 2,0 | ||
| Страт. D | 19,7 | 7,5 | 9,5 | 2,8 | ||
| Одеський | 2025 | Контроль | 10,2 | 61,7 | 4,3 | 51,7 |
| Страт. А | 0,0 | 3,2 | 0,0 | 0,7 | ||
| Страт. B | 0,7 | 4,5 | 0,2 | 1,1 | ||
| Страт. C | 2,0 | 14,7 | 0,5 | 8,2 | ||
| Страт. D | 2,5 | 20,0 | 0,7 | 13,5 | ||
| Роздільнянський | 2024 | Контроль | 68,0 | 36,5 | 47,1 | 20,9 |
| Страт. А | 9,7 | 0,7 | 4,5 | 0,1 | ||
| Страт. B | 12,5 | 1,5 | 5,8 | 0,4 | ||
| Страт. C | 20,0 | 8,1 | 11,9 | 2,5 | ||
| Страт. D | 23,0 | 12,5 | 12,0 | 5,6 | ||
| Роздільнянський | 2025 | Контроль | 15,7 | 88,2 | 8,1 | 64,2 |
| Страт. А | 1,5 | 5,7 | 0,3 | 1,9 | ||
| Страт. B | 2,0 | 9,2 | 0,6 | 2,8 | ||
| Страт. C | 3,2 | 22,0 | 1,1 | 10,3 | ||
| Страт. D | 3,7 | 30,0 | 1,0 | 17,4 |
За даними дослідження.
Мілдью винограду: Стратегія А показала найвищу ефективність
Найкращі результати в обох районах забезпечила Стратегія А. Вона практично повністю стримувала ураження листків і грон, особливо у 2025 році.
В Одеському районі її індекс ефективності становив 85,1–100% у 2024 році та 94,7–100% у 2025-му. У Роздільнянському районі показники становили відповідно 85,7–97,9% та 90,5–93,5%.
Стратегія B також забезпечувала стабільно високий рівень контролю, тоді як Стратегії C і D дещо поступалися їм за ефективністю.
Таблиця 3. Ефективність стратегій захисту виноградників
| Район | Стратегія | ІЕ, 2024, листя | ІЕ, 2024, грона | ІЕ, 2025, листя | ІЕ, 2025, грона | Ризик резистентності |
| Одеський | А | 85,29 | 100 | 100 | 94,7 | низький |
| B | 82,3 | 94,3 | 92,7 | 92,7 | низький | |
| C | 70,4 | 68,9 | 80,5 | 76,1 | середній/високий | |
| D | 67,5 | 56,9 | 75,6 | 67,6 | високий | |
| Роздільнянський | А | 85,7 | 97,9 | 90,5 | 93,5 | низький |
| B | 81,6 | 95,9 | 87,3 | 89,5 | низький | |
| C | 70,6 | 77,9 | 79,4 | 75,1 | середній/високий | |
| D | 66,2 | 65,6 | 76,2 | 66,0 | високий |
ІЕ — індекс ефективності. За даними дослідження.
Резистентність — головний ризик багаторазових обробок
Окремо дослідники оцінювали появу резистентних форм Plasmopara viticola до діючих речовин чотирьох хімічних класів.
Моніторинг показав наявність стійких форм патогену, а зниження ефективності окремих препаратів у польових умовах пов’язували з високим рівнем резистентності популяцій. Для захисту від мілдью винограду це особливо важливо, оскільки повторне застосування препаратів із близьким механізмом дії може підвищувати ризик формування стійкості.
Найвищі показники фактора резистентності зафіксовано до цимоксанілу після 4–5-кратного застосування у нормі 0,6 л/га, до мандіпропаміду — після 7 обробок у нормі 5,0 кг/га, а до азоксистробіну — після 5–7 обробок у нормі 1,0 л/га.
Читати по темі: Сага про віруси та виноград
Особливо важливим є те, що стійкі форми патогену до препаратів триазолового ряду вже виявлялися у південно-степових популяціях. Автори пов’язують формування резистентності насамперед із тривалим застосуванням фунгіцидів із вузьким механізмом дії та недостатньою ротацією препаратів.
Що це означає для захисту виноградників
Результати дослідження показують, що ефективність фунгіцидної програми залежить не лише від вибору препарату, а й від системи його застосування.
Багаторазове використання фунгіцидів з однаковим або близьким механізмом дії створює селекційний тиск на популяцію патогену. У результаті стійкі форми отримують перевагу, а ефективність захисту поступово знижується.
Тому одним із ключових принципів антирезистентної програми є ротація фунгіцидів із різними механізмами дії та відповідними FRAC-кодами. Саме такий підхід дає змогу підтримувати ефективність препаратів протягом тривалого періоду.
Висновки
Дослідження, проведене на виноградниках півдня України у 2024–2025 роках, показало високий інфекційний потенціал Plasmopara viticola та значну залежність розвитку мілдью від погодних умов.
Усі чотири випробувані стратегії захисту істотно знижували поширення і розвиток хвороби порівняно з необробленим контролем. Найвищу та найбільш стабільну ефективність продемонструвала Стратегія А, для якої індекс ефективності в різних варіантах становив близько 85–100%.
Водночас результати моніторингу резистентності підтверджують необхідність уникати тривалого багаторазового застосування фунгіцидів з одним механізмом дії.
Для сучасного виноградарства це означає необхідність поєднання моніторингу погодних умов і фітосанітарного стану насаджень із раціональною ротацією фунгіцидів. Такий підхід дає змогу підвищити стабільність захисту, зменшити ризик резистентності та оптимізувати пестицидне навантаження.
К. А. Шматковська, канд. с.-г. наук, Дослідна станція карантину винограду і плодових культур, Інститут захисту рослин НААН
