Сівалку оцінюють за сходами

442
Сівалку оцінюють за сходами

ЩО НАЙВАЖЛИВІШЕ?

Якщо порівняти вирощування сільгоспкультур з олімпійськими іграми, то це найбільше нагадуватиме естафету. Один забіг доходить до свого фінішу із жнивами. Розпочинається забіг наступного врожаю. Першими «спортсменами» є передпосівний обробіток і сівба. Саме вони закладуть основу і дадуть поштовх усім наступним операціям. Важливість якісного посіву важко переоцінити. Коли ж запитати у фахівців про вимоги та критерії оцінки сівалки, то в кращому випадку можна почути, що вона має сіяти.

В нашій статті ми розглянемо основні вимоги технології та критерії оцінки роботи техніки. Як оцінити першого спортсмена, що задасть темп усій естафеті? Давайте розбиратися разом.

Основними вимогами передпосівного обробітку є рівність підґрунтя, рівність фону та відповідна грудкуватість структури.

ГРУДКУВАТІСТЬ ҐРУНТУ

Передпосівний обробіток покликаний створити оптимальну структуру ґрунту, що забезпечить посівний матеріал як повітрям, так і вологою. Між крупними фракціями утворюються великі отвори, через які відбуватиметься газообмін і волога опадів проходитиме у глибші шари. Дрібніші фракції відповідають за створення водних капілярів, якими волога буде підніматися в посівний горизонт. В оптимумі половина ґрунтових пор мають бути повітряними, а половина – водними. Тому при правильній інтенсивності обробітку половина ґрунтових фракцій має бути співрозмірною з розміром посівного матеріалу, а половина – меншою.

Якість обробітку оцінюється візуально. Для цього слід викопавши ґрунт на глибину обробітку. Незадовільний обробіток з великою кількістю крупних фракцій може стати причиною недостатнього контакту ґрунту з насінням (так зване «зависання зерна»); надлишку повітряних пор, а отже, швидкого просихання посівного горизонту; малої кількості водяних пор, і відтак недостачі вологи з глибших шарів ґрунту. Надмірна інтенсивність обробітку створить занадто мілку фракцію, зумовить недостачу повітряних пор, кисневе голодування рослин, та й коштує такий обробіток більше.

РІВНІСТЬ ПЕРЕДПОСІВНОГО ФОНУ

В обробітку варто розрізняти структурність ґрунту (величину фракцій) та щільність (кількість кг в одному кубічному метрі). Передпосівний обробіток потрібної інтенсивності забезпечує надто малу щільність. Тому цей обробіток має проводитися зі зворотним ущільненням. Дискова борона, культиватор, компактомат чи інше передпосівне знаряддя обов’язково має бути оснащене котком. Саме правильна робота котка має забезпечувати як достатнє ущільнення, так і вирівнювання фону. Системи дотримання глибини висіву в сівалках опираються на рельєф, і рівний фон є необхідною умовою дотримання сталої глибини висіву.

РІВНІСТЬ ПІДҐРУНТЯ

Сівба має проводитися на однакову глибину на тверде посівне ложе. Звідси висновок: підґрунтя, на якому буде сформовано посівне ложе, має також бути рівним. Підґрунтя визначатиме висоту, на яку підтягуватиметься капілярна волога. Щоб сходи були дружними, ця висота мусить бути однаковою. Рівне підґрунтя забезпечує культиваторна лапа з боковими крилами. Однак на практиці культиватори не часто використовують для передпосівного обробітку. Основні причини цього: мала робоча швидкість, мала продуктивність, великі витрати пального.

Посіви після обробітку культиватором
Посіви після обробітку культиватором

Значного поширення для передпосівного обробітку набули дискові борони. Більша робоча швидкість – більша продуктивність, менший супротив коченню – нижчі витрати палива. Однак рівність підґрунтя при цьому залишає бажати кращого.

Посіви після обробітку дисковою бороною
Посіви після обробітку дисковою бороною

Використання посівних комплексів об’єднало переваги обох методів. З одного боку, це все ж дискова борона з хорошою продуктивністю і невеликими витратами палива. З іншого  – жорстка конструкція забезпечує точне ведення кожного сошника за диском дискової борони. Таким чином, під кожен сошник утворюється рівне підґрунтя, незважаючи на нерівності в міжрядді.

Посіви після застосування посівного комплексу
Посіви після застосування посівного комплексу

Основними вимогами до посіву є хороший контакт із ґрунтом, рівний післяпосівний фон, закриття вологи, рівномірність розподілу площі живлення та точність дотримання глибини закладання.

КОНТАКТ ІЗ ҐРУНТОМ

Насіння після висіву має знизу контактувати із твердим ґрунтом, насиченим капілярами, якого не зачепив передпосівний обробіток, а зверху та з боків – зі співрозмірними та меншими фракціями ґрунту.

Після сівби ґрунт має бути ущільненим для доброго контакту та швидких сходів. Для цього зазвичай вистачає тиску в 60–90 кг на сошник. При роботі по пожнивних рештках, важких ґрунтах чи за швидкості сівби понад 12 км/год для дотримання сталої глибини та якісного прикочування може знадобитися тиск до 120 кг/га.

Перевіряється достатність післяпосівного ущільнення проходом по посіяній площі. Ґрунт під ногами має бути м’яким, але взуття не повинно в нього провалюватися. Недостатнє ущільнення може стати причиною повільної та не дружної появи сходів. Надмірне ущільнення може призвести до утворення кірки чи навіть пошкодження посівного матеріалу (в основному це стосується ніжного насіння, такого як горох, соя, соняшник тощо).

РІВНИЙ ПІСЛЯПОСІВНИЙ ФОН

Горби потрібні лише картоплі. Нерівність фону може бути причиною не дружної появи сходів, насінню під горбиками потрібно більше часу, щоб пробитися до сонця. За наявності нерівностей рядок/міжряддя в рядках збирається волога, що негативно впливає на перезимівлю.

Нерівний післяпосівний фон. Перепади міжряддя/рядок понад 2 см
Нерівний післяпосівний фон. Перепади міжряддя/рядок понад 2 см

До того ж нижня частина рослин лишається затіненою. Наприклад, якщо затінити нижню частину озимого ріпаку, рослина почне піднімати вузол кущіння вище. При розміщенні вузла кущіння вище ніж 2 см від землі різко зростає ймовірність вимерзання рослини.

ЗАКРИТТЯ ВОЛОГИ

Передпосівний обробіток руйнує водні капіляри в посівному горизонті. Зворотне ущільнення їх створює. Сівба із подальшим прикочуванням забезпечує контакт посівного матеріалу із ґрунтом і збільшує кількість водних капілярів.

Ґрунт постійно втрачає вологу через капіляри, що ведуть аж до поверхні. Щоб знищити ці капіляри, після прикочування проводять штригелювання (обробіток легкою пружинною бороною). Це зберігає вологу в ґрунті, але додаткові переїзди по полю – це додаткові витрати, надмірне ущільнення на коліях і ризик вигорнути вже посіяне насіння (особливо це стосується неглибоких посівів). Однозначну перевагу в цьому плані мають посівні комплекси, що виконують всі зазначені вище операції за один прохід. Сувора конструкція забезпечує точне ведення граблин штригеля в міжрядді. Отже, ми отримаємо рівномірний розрихлений шар ґрунту на всій поверхні поля, а насіння залишиться в рядках на заданій глибині.

РОЗПОДІЛ ПЛОЩІ ЖИВЛЕННЯ (МІЖРЯДДЯ)

Найвищий результат дає поле, на якому всі рослини однакові (дружно зійшли, разом розвивались, були в однакових фазах розвитку в один час). Для того щоб отримати такий результат, потрібно всі можливості поля розділити порівну між рослинами, виділити кожній її простір для життя.

Практичними дослідами доведено, що оптимальна відстань між рослинами озимої пшениці становить 2–3 см. При відстані між рослинами понад 3 см (менша норма висіву) зменшується кількість продуктивних стебел і знижується врожай. При відстані між рослинами до 2 см збільшується конкуренція, пригнічується розвиток рослин і знижується врожай. Тобто оптимально на погонний метр рядка має припадати від 33 до 50 рослин. При міжрядді 12,5 см ви отримаєте 8 рядків на метр, а отже, 50 х 8 = 400 рослин на квадратному метрі (або 4 млн шт. на га). Міжряддя в 15 см дає 6,67 рядків на метр і максимальні 333 рослини на кв. м (3,3 млн шт. на га). Міжряддя в 20 см і того менше – 250 шт. на кв. м (2,5 млн шт. на га). Південь і Схід України зазвичай сіють 3,5–4 млн шт. на га. Північ, Центр і Захід – 4–4,5 млн шт. За таких норм сівба сівалками з міжряддям понад 12,5 см означає негативний вплив конкуренції між рослинами.

Посіви з міжряддям 19 см. На рослинах по одному продуктивному стеблу
Посіви з міжряддям 19 см. На рослинах по одному продуктивному стеблу

На перших стадіях розвитку загущені рослини активно конкурують за сонячне світло, листочки тягнуться вгору, рослини слабо кущаться, слабо розвивається коренева система. Таким рослинам важко накопичити необхідну кількість цукрів до морозів, багато з них вимерзає. Неактивне кущіння – це зменшення кількості продуктивних стебел і зниження врожаю.

Посіви з міжряддям 12,5 см. На рослинах по два продуктивних стебла
Посіви з міжряддям 12,5 см. На рослинах по два продуктивних стебла

Для оптимального розподілу площі живлення краще застосовувати вужчі міжряддя, однак для цього підходять не всі сівалки. І на те є причини. По-перше, вужче міжряддя означає насиченість робочими органами, що збільшує схильність до забивання. На клейких ґрунтах Півдня важко сіяти з міжряддям, меншим за 16 см. Посівні комплекси з вузьким міжряддям зазвичай роблять довшими, розтягують робочі органи вздовж, щоб збільшити прохідність. По-друге, вужче міжряддя при сталій робочій ширині означає більше робочих органів та вищу вартість машини. Навіть при незначних змінах міжряддя з 15 до 12,5 см кількість сошників зростає на 20%. Більші інвестиції сторицею окупаються більшим врожаєм.

ДОТРИМАННЯ ГЛИБИНИ ЗАКЛАДАННЯ

Мабуть, найважливішим чинником, що забезпечує дружні сходи та рівний розвиток рослин, є стала глибина закладання посівного матеріалу. На визначення оптимальної глибини висіву впливають кілька чинників: стійкість до морозів, енергія для проростання, наявність вологи, здатність сівалки витримувати глибину.

Вузол кущіння озимої пшениці розміщується на глибині 2–2,5 см незалежно від глибини посіву. Саме виживання вузла кущіння визначає виживання всієї рослини. Посіви, здійснені на глибину понад 3 см, означатимуть не збільшення морозостійкості, а більші витрати енергії для проростання. В підсумку рослини з’являться на поверхні слабкими.

Соя через три дні після сівби. Сівалка не витримала глибину. Одна насінина розміщена на глибині 4 см у вологому ґрунті, друга – на 3 см в сухому
Соя через три дні після сівби. Сівалка не витримала глибину. Одна насінина розміщена на глибині 4 см у вологому ґрунті, друга – на 3 см в сухому

Оптимальною для озимої пшениці є глибина посіву 2–2,5 см за умови, що на цій глибині є волога й ваша сівалка зможе чітко витримати задану глибину. При наявності вологи в глибших шарах глибину висіву можна збільшити до 3–4 см. Те ж саме варто зробити при появі посівного матеріалу на поверхні (коли сівалка не витримує глибини закладання).

Озимий ячмінь. Від часу сівби не було жодного дощу. Там, де ячмінь зійшов, – глибина 4 см, ґрунт вологий, де не зійшов – глибина 3 см, ґрунт сухий
Озимий ячмінь. Від часу сівби не було жодного дощу. Там, де ячмінь зійшов, – глибина 4 см, ґрунт вологий, де не зійшов – глибина 3 см, ґрунт сухий

Недотримання глибини висіву навіть на 1 см може стати причиною того, що частина насіння лежатиме у вологому ґрунті, а частина – в сухому. За таких умов неможливо отримати дружні сходи.

Глибина різниться в сусідніх рядках через різну довжину тримачів сошників
Глибина різниться в сусідніх рядках через різну довжину тримачів сошників

Перевіряють глибину закладання в два етапи: одразу після проходження сівалки, щоб мати змогу за потреби налаштувати її, та при оцінці сходів для більш точного визначення.

Довжина колеоптиле чітко вказує на дотримання глибини посіву 2,5 см
Довжина колеоптиле чітко вказує на дотримання глибини посіву 2,5 см

Одразу після сівби агрономічною лопаткою розгорніть два сусідні рядки на довжину одного метра. Це дасть змогу оцінити дотримання глибини закладання одним сошником; різницю в глибині між двома сусідніми сошниками та рівномірність розподілу насіння в рядку. Оцінка відразу після проведення сівби не надто точна і потребує досвіду, однак на цьому етапі ми ще можемо вплинути на налаштування сівалки та якість сівби.

ОЦІНКА СХОДІВ

Оскільки якісні сходи є основним завданням сівалки, то саме цей етап вважається визначальним в оцінці якості її роботи. До появи сходів оцінити роботу складно. На наступних етапах розвитку на посіви починають впливати багато різних чинників, і визначити вплив сівалки нереально. Оцінку сходів виконують за правилом «чорне – зелене – біле».

Чорне. Акуратно викопайте по 10–20 рослин із посівів, які потрібно порівняти. Викопуйте їх із ґрунтом, щоб зберегти всю кореневу систему. Обережно промийте від ґрунту. Кореневу систему відріжте і зважте. Маса кореневої системи свідчитиме про  якість її розвитку. Зазвичай різницю можна оцінити навіть візуально.

Зелене. Аналогічно роблять із наземною частиною. Величину наземної вегетативної маси визначають як розміри листочків, так і кількість стебел та листочків.

Біле. Частину рослини білого кольору від кореня до наземної зеленої частини називають колеоптиле. Її довжина відповідає глибині посіву. Саме за допомогою колеоптиле найпростіше оцінити точність дотримання глибини закладання посівного матеріалу.

Виберіть ділянку з нерівним рельєфом поля. Викопайте кілька рослин вздовж рядка. Оцінка довжини колеоптиле покаже, наскільки сівалка здатна копіювати поверхню поля вздовж руху. Викопайте кілька рослин із сусідніх рядків впоперек посіву. Тут оцінка колеоптиле розповість як про здатність копіювати поверхню впоперек, так і про рівномірність розподілу тиску на різні ряди сошників. Часто виробники сівалок роблять два ряди сошників за допомогою різної довжини тримачів. Це призводить до різного тиску на перший і другий ряди сошників і, як наслідок, до різної глибини посіву через рядок.

Сподіваємось, що інформація, наведена в цій статті, була для вас цікавою та корисною. Наступного разу при оцінці якості роботи власної сівалки чи сівалки на демонстрації ви будете мати чіткий алгоритм дій. Саме сівалка є першим «спортсменом» в естафеті вирощування сільськогосподарських культур. Тож обирайте для свого господарства найкращих «спортсменів», що принесуть вам дійсно олімпійські золоті врожаї.

За матеріалами компанії Pöttinger

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram