Бренд «Агрохімічні технології» провів серію зустрічей, на яких фермери, виробники насіння і ЗЗР, дистриб’ютори з різних регіонів України оцінюють маржинальність різних складових технології основних культур у сезоні 2023 року. В цьому матеріалі наведено фрагменти фінального випуску, присвяченого сої.
СПІКЕРИ ВИПУСКУ:
- Володимир Мірненко, незалежний експерт, м. Київ, експерт з обробітку ґрунту та сівби;
- Антон Косяк, керівник відділу з розвитку продукту Saatbau, м. Київ, експерт з насінництва і селекції;
- Олександр Конопацький, керівник відділу продуктового маркетингу «Агрохімічні технології»;
- Сергій Богомаз, головний агроном «Агрохімічні технології»;
- Віктор Губрій, власник ФГ «Рідні лани», м. Вінниця, ексдиректор з виробництва ФГ «Україна», 12 000 га;
- Анатолій Легкий, директор Центрального бізнес-регіону «АгроРесурс», м. Вінниця, експерт з Центрального регіону;
- Роман Кастранець, засновник ТОВ «Агровимір», м. Тернопіль, експерт з Західного регіону.
ПОСІВНА-2023
Олександр Конопацький:
– Історичний максимум сої був у 2017 році – 1,97 мільйона гектарів. У 2021 році 1,27 мільйони гектарів – це 64,5 % площі від показника 2017 року. В 2022 році – 1,21 мільйона гектарів – 61%. З огляду на настрій аграріїв, можна сказати, що більшість буде нарощувати відсоток сої в посівній структурі господарства.
Віктор Губрій:
– Сою я, навпаки, буду зменшувати. Cільськогосподарським виробникам у Польщі, Болгарії, Румунії не подобається, що наша соя заходить на їхні ринки – вона знижує вартість їхньої продукції, це цілком зрозуміло.
«Реалізація сої буде складною, і замість неї буду сіяти горох, на який є запит зі сторони Туреччини, Ізраїлю»
Економіка гороху дуже проста. По врожайності 2021 року – 5,4 т/га, 2022 року – 4 т/га. Ціна в 2021 році досягала 11 000 грн/т, в 2022 році – 8250 грн/т практично при нульових затратах. Ціна сої 16 000 грн/т при врожайності 2 т/га. Так, ціна та сама, однак витрати на сою більші, й багато нюансів у технології вирощування.
Володимир Мірненко:
– В Україні очікується збільшення валу сої, а, коли у нас виробництво якоїсь продукції зростає, то закупівельна ціна на неї щоразу падає. Тож якщо ви вмієте вирощувати горох з показником вище 4 т/га – це гарне рішення. Але якщо ви вмієте вирощувати сою більше ніж 2 т/га, економічно це буде цікавіша культура. В умовах Полтавської області мені вдавалося отримати сої 3,5–3,7 т/га при низькому технічному оснащенні.
«Вмієте вирощувати сою більше ніж 2 т/га – соя «взує» горох»
Анатолій Легкий:
– Якісного посівного матеріалу дуже мало. Однак якщо говорити про великі господарства, то по Вінниччині є холдинги, які готові сіяти до 5000 га класичної сої.
Роман Кастранець:
– У нашій західній зоні сою будуть або залишати на тому самому рівні, або частково збільшувати. Збільшувати за рахунок зменшення посівів кукурудзи.
Антон Косяк:
– Щодо «соєвого буму». Він є, але не думаю, що це збільшення на 30–40% до площі, яка була минулого року. Особливо це відчутно в західному регіоні, оскільки найближче до кордону, де логістично набагато вигідніше вирощувати. Чи збільшила компанія Saatbau суттєво свої площі? Ні. Виробництво завжди на рівні 3500–4000 т кожного року. Це те, що стосується не ГМО сої.
КЛАСИКА ЧИ ГМО?
Антон Косяк:
– Зараз є попит і на класичну, і на ГМО сою. На експорт різниця в ціні суттєва, на тонні – 1500 грн. Класичну сою вирощувати складніше, однак фермер може отримати сертифікат на насіння, і вона завжди буде дорожчою.
Віктор Губрій:
– Я сію класику, а ГМО – це «просте рішення». Насіння ГМО купують за готівку, тому що офіційно його купити не можна.
«А на готівковому ринку ціна однакова що для класичної сої, що для ГМО»
Тому, хто сіє ГМО, немає сенсу вирощувати класичну сою. Такий ринок у нас досить великий. На руку ГМО сої ще грає те, що за допомогою такої сої можна очистити поля від великої кількості забур’яненості. Що ж до класичної сої, то це здоровий продукт, тому хочется, щоб в Україні її більше вирощували. Це дає можливість виробникам отримувати більше виручки при переробці цієї культури, адже шрот має вищий вміст протеїну, а олія якісніша.
Читати по темі: Фунгіцидний захист сої
Анатолій Легкий:
– Велику роль відіграватиме законопроєкт про легалізацію ГМО, якщо таке буде, тоді ГМО соя займе свою нішу. ГМО – це менше вкладень, більша виручка.
СОРТИ, МІЖРЯДДЯ, ГУСТОТИ
Антон Косяк:
– Реакція сорту на густоту висіву:
- ультраранні та ранні – менше схильні до гілкування, тому їх можна загущувати і зменшувати ширину міжрядь;
- середньоранні сорти – можуть формувати більш продуктивне гілкування і підходять для ширших міжрядь;
- середньостиглі та середньопізні – це сорти, які можна вирощувати з міжряддями від 25 до 70 см.
«Кожне міжряддя має право на існування, головне – це оптимальна площа живлення»
При дотриманні оптимальної густоти сорту навіть пізні сорти можна вирощувати на вузькому міжрядді й отримувати показник понад 4–5 т/га. Широкі міжряддя більше підходять для зон із достатнім зволоженням і для господарств, які вирощують сою на поливі. Для зон ризикованого землеробства класичний або мінімальний обробіток ґрунту – це лише менші міжряддя.
Соя – це культура, яка реагує на густоту.
«Чим менша густота, тим більша маса тисячі насінин. Але не завжди треба гнатися за великою масою»
Треба завжди підбирати оптимальну густоту для сорту. Деякі господарства, які я особисто знаю, сіяли сою на 15 см, отримували 2,5 т/га, потім перейшли на 30–35 см, і врожайність зросла до 3,5 т/га і більше. Тому що при міжрядді 15 см сіяли 130–140 кг, еквівалентно 700–800 тисяч рослин на 1 га, а коли перейшли на міжряддя 35 см, той самий сорт стали сіяти 80–90 кг, виходило 350–400 тисяч рослин на 1 га. Потрапили в оптимум цього сорту.
Густоту можна зменшувати, але потрібно також зважати на те, що може знижуватися і показник врожайності. Проте навіть з густотою 150–200 тис рослин на 1 га, залежно від сорту, регіону та технології вирощування, можна отримати 3–3,5 т/га.
Володимир Мірненко:
– Хочу сказати про подвійні ряди сої з міжряддям 15 на 30 см. Наші експерименти в Україні та експерименти зарубіжних експертів не показали значних переваг порівняно з варіантом суцільного висіву чи висіву через сошник.
«Подвійний ряд – це виключно фішка кукурудзи, на кукурудзі це просто бомба»
Для сої може бути, але це нічим не відрізнятиметься від сівби з міжряддям на 25 см.
Позитивний відгук щодо подвійного ряду висіву є, якщо ви використовуєте крапельний полив. Поливна трубка кладеться по центру вузького міжряддя, і таким чином рослина забезпечена вологою.
ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
Володимир Мірненко:
– Соя – доволі гнучка культура, і вона непогано почувається при будь-якій системі обробітку ґрунту. Найважливіше, щоб ця система обробітку підходила для вашого регіону.
Університет Міннесоти та Північної Дакоти проводив дослідження з 2005 по 2012 рік. На 17 науково-дослідних ділянках висіяли сою за різними системами обробітку ґрунту – No-till, Strip-till та рихлення на глибину 20–25–27 см. У 76% випадків соя давала однакову врожайність на всіх дослідженнях.
«Лише у 18% випадків вищу врожайність показала система Strip-till. У 6% випадків вища врожайність за традиційного обробітку – рихлення»
Друге питання – на яку глибину висівати? Все залежить від структури ґрунту. На важких ґрунтах виміляємо на 3–3,5 см. Піщані, легкі грунти – висів можна провести на 4–4,5 см. Глибина посіву – це місце для розвитку бульбочкових, тобто глибина, де відбувається активний газообмін, як правило, це 15–17 см. Чим глибше посієте, тим менший відсоток кореневої системи заселятимуть азотфіксуючі бактерії.
Дослідження університету Міннесоти говорять про те, якщо глибина висіву перевищує 5 см, то польова схожість буде не більшою за 60%. Тому за будь-яких умов глибше 5 см опускатись не варто.
«За дослідженнями університету Небраски, в зоні з недостатнім зволоженням на сої, висіяній зерновими сівалками, ймовірність у 92% прибавки врожаю в 540 кг/га»
У зоні з середнім зволоженням перехід від точного висіву до зернового із ймовірністю 84% дасть вам прибавку 240 кг/га. І при достатньому або надмірному зволоженні ймовірність прибавки всього 68% у розмірі 104 кг/га. Тобто прибавка може бути, але ймовірність її посередня.
ПРОТРУЮВАННЯ
Олександр Конопацький:
– Якщо насіння на аналіз здає переважна частина аграріїв, то хвороби у ґрунті ніхто не контролює в принципі. А патогени там є, і вони вражають рослину на етапі сходів. Тому потрібен протруйник з максимально широким спектром дії.
У портфелі АХТ це Кватрофорс – (флутриафол, 50 г/л, імазаліл 40 г/л, металаксил-М 30 г/л, піраклостробін 20 г/л). Є думка, що група триазолів у протруйниках сої має ретардантний ефект. Тебуконазол дійсно пригнічує сходи сої. Однак з флутриафолом при розрахунку 40 г/т насіння жодних симптомів пригнічення сходів сої не спостерігається. А той ретардантний ефект, який спричинений тебуконазолом на пшениці, не має негативного впливу на подальший її розвиток.
Для отримання якісного посівного матеріалу потрібно особливо ретельно підходити до технології вирощування сої на насіннєвих ділянках.
«Протруйник – це фінальний акорд у підготовці насіння»
На сої не так багато шкідників, що пошкоджують сходи. Це можуть бути дротяники, паросткова муха. Проти таких шкідників потрібен піретроїд із хорошою репелентною дією.
Інсектицидний протруйник – Тіатрин (тіаметоксам 500 г/л, бета-цифлутрин 50 г/л). Обидва протруйники сумісні з інокулянтом.
ЖИВЛЕННЯ
Олександр Конопацький:
– Гадаю, щодо живлення думки розійдуться.
«Без добрив мені особисто вдавалося отримати 2,8 т/га»
Але класична наука доводить, що на сою потрібно приблизно 30 кг азоту в NO3– нітратній або NH4+ амонійній формі, без використання NH2– амідної форми. І по 30 кг фосфору, калію.
Віктор Губрій:
– Саме цього року, коли добрива подорожчали удвічі, багато хто думає сіяти сою.
«Але без добрив можна вирощувати лише тоді, якщо ми дотримались усіх ланок технології – обробіток ґрунту, глибина посіву, оптимальна густота»
І головне – у нас має бути культура азотфіксуючих бактерій, яка працює до середини цвітіння. Вона дає можливість забезпечити сою азотом в еквіваленті до 620–630 кг аміачної селітри. Якщо у нас немає бактерій, потрібно давати 630 кг аміачної селітри.
Володимир Мірненко:
– Калій, фосфор, я вважаю, є сенс вносити лише у разі підтвердженого дефіциту при лабораторному аналізі ґрунту або при візуальних ознаках дефіциту калію чи фосфору в посівах. Азот – у жодному разі. Єдиний варіант, коли знадобиться азот, – при невдалій інокуляції.
Антон Косяк:
– Додам щодо азоту та сульфату амонію. Дехто любить давати перед сівбою сої карбамід, приблизно 50 кг. Чесно кажучи, сенсу немає. Краще зробити якісну інокуляцію, навіть подвійну. У разі висіву сої по сої нехтувати інокуляцією не потрібно, тому що в ґрунті лишаються аборигенні бактерії, які заселяються в основному на бічній, вторинній кореневій системі.
«Краще мати 5–7 хороших бульбочкових бактерій на центральному корені, ніж 200–300 – на бічних»
Віктор Губрій:
– Для того щоб бактерії працювали якісно, треба посіяти сою на оптимальну глибину, обробити ґрунт, щоб вони могли розвиватися, густота стояння рослин має забезпечувати правильний мікроклімат, щоб вони не вигорали від надмірної температури, від надмірного прогрівання ґрунту. Все, як рекомендували раніше Володимир і Антон. Тоді реально отримати врожай без застосування добрив.
Продовження обговорення норм внесення фосфору і калію дивіться у повному відео.
ГЕРБІЦИДИ
Олександр Конопацький:
– У сезоні для сої будуть два попередники: кукурудза і соняшник. І класичну сою без ґрунтових гербіцидів виростити дуже важко, особливо якщо попередник соняшник.
Бакова суміш Клодекс Про 0,2–0,25 л/га + Толазин 2,5–3,5 л/га безпечна на сортах, чутливих до метрибузину.
Це посилений контроль лободи білої й однорічних злакових бур’янів. Можна висівати озиму пшеницю через 4 місяці після внесення гербіцидів і опадів 200 мм.
Пропазокс 1,5–2,0 л/га + Промекс 1,5–2,0 л/га – гербіцидна схема, яка контролює широкий спектр однорічних злакових бур’янів без обмежень у сівозміні. Не має впливу на падалицю соняшнику.
Метризан 0,4–0,5 кг/га + Клодекс Про 0,2 л/га – ефективна бакова суміш проти лободи білої, амброзії, вероніки, жабрію, хрестоцвітих бур’янів, щириці. Пригнічує або стримує сходи падалиці соняшнику усіх видів. Забезпечує хороший контроль однорічних злакових бур’янів. На наступний рік на лужних ґрунтах не рекомендовано висівати ріпак, можна висівати озиму пшеницю через 4 місяці після внесення гербіцидів і опадів 200 мм.
Віктор Губрій:
– Треба брати до уваги типи ґрунтів.
«Тим, хто змушений висівати на сірих лісових (опідзолених) ґрунтах, краще від відмовитися від ґрунтових гербіцидів і перейти на страхові»
Можливе серйозне промивання. Також не зовсім прогнозована дія ґрунтових гербіцидів на ґрунтах із низьким вмістом гумусу – 0,8–1,2.
Анатолій Легкий:
– Всі лісові ґрунти проблемні для сої, тому що вони мають підвищену кислотність. Підвищена кислотність, на якій азотфіксуючі бактерії погано працюють, і врожай понад 2,5 т/га, а це проблема.
Олександр Конопацький:
– Наша основна страхова схема – Ацифен 1,2–1,5 л/га + Клодекс Про 0,15–0,25 л/га + АгроПАВ Екстра 0,1% в фазу 1–4 трійчастих листки сої. Ця бакова суміш ефективна проти перерослої лободи, падалиці соняшнику, березки, пасльону чорного, а також знищує однорічні злакові бур’яни у фазі 2–3 листків. Пригнічує хвощ польовий.
Роман Кастранець:
– Збільшення ширини міжряддя – іще один варіант так званого міжрядного обробітку. Насіннєві посіви, на мій погляд, варто було би розглянути широкорядні. Тому що краща провітрюваність, і відповідно менше зараження хвороби, краща конкурентність, освітленість.
Віктор Губрій:
– Але на посівах із шириною міжряддя 45–70 см є великий ризик, що навіть на пізніх етапах вегетації можуть з’явитися бур’яни в міжряддях. Особливо в ті моменти, коли проходять дощі й досить сонячно, вогко, тепло. Тож я б однозначно це не стверджував.
Анатолій Легкий:
– Щодо ГМО сої, то на сьогодні виникло питання стійкості бур’янів до гліфосатної групи. При жаркому кліматі масово з’являються стійкі популяції лободи. Це питання можна зняти додаванням тифенсульфурон-метилу. Друга проблема – неякісна вода.
«Не роблять люди аналіз води, хоча всі знають, що гліфосати не працюють у лужному середовищі»
ФУНГІЦИДИ
Олександр Конопацький:
– Фунгіцидний захист сої залежатиме від від погодних умов.
- Під час сухої погоди можемо використовувати Флутривіт Максі 0,25 л/га + Карбезим 0,5 л/га – це проста і найдешевша схема захисту. При ризику пероноспорозу на перше внесення – Цимоксил 0,5 кг/га, а на друге внесення в фазу формування бобів – Фунгімакс 0,8–1 л/га.
- При достатній кількості вологи ми замінюємо друге внесення на стробілуринвмісний препарат – Фунгісил 0,5 л/га.
Склеротиніоз – основна проблема, яку важко контролювати. Прояв хвороби відбувається набагато пізніше, коли посіви вже добре розвиненні й форсунки не можуть пробити робочий розчин до нижнього ярусу культури. Однак більшість форсунок не може пробити всі яруси культури під час обприскування. Тому для запобігання цій хворобі ефективними є лише сівозміна і технічний прийом – ширина міжрядь для кращої циркуляції повітря.
Антон Косяк:
– На жаль, генетичної стійкості сортів сої до склеротиніозу немає. До пероноспорозу – є!
ІНСЕКТИЦИДИ
Олександр Конопацький:
– Проти всіх стадій кліща ефективним буде Піризокс 0,3–0,4
кг/га + АгроПАВ Екстра 0,1% розчин. За складних погодних умов – висока температура повітря, краще використати капсульований інсектицид із репелентними властивостями – Лаготрин 0,03–0,04 л/га. Проти лускокрилих шкідників – Еміприд 0,15–0,25 л/га і додатково проти трипса, який завжди присутній на полі. Якщо проблема з бульбочковим довгоносиком, чортополохівкою – Канонір Дуо 0,1–0,2 л/га. Якщо потрібна більш пролонгована дія – Тіаклотрин М 0,1–0,2 л/га, за рахунок діючих речовин – тіаметоксам 200 г/л, клотіанідин 50 г/л, бета-цифлутрин 50 г/л.
ДЕСИКАЦІЯ
Олександр Конопацький:
Десикація актуальна для середньопізніх та пізніх сортів, особливо в ризикований сезон з підвищеною вологістю. В АХТ перевірений десикант – Регістан Ультра 0,8–1,2 л/га.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
