Технологія підживлення кукурудзи макро- і мікроелементами

849
Технологія підживлення кукурудзи макро- і мікроелементами

Кукурудза є однією з найбільш поширених і високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового та технічного використання. Кукурудза ефективно реагує на оптимізацію умов розвитку, що можуть бути покращені шляхом застосування науково обґрунтованих технологій вирощування (дотримання сівозмін і технологій обробки ґрунту, внесення основних та мікродобрив, застосування інтегрованої системи захисту рослин).

КуурудзаОднією з передумов отримання високого врожаю вважається збалансоване живлення, а застосування мікродобрив є економним та ефективним способом підвищення врожайності зеленої маси і зерна кукурудзи.

Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, аніж інші зернові культури. Висока потреба рослин в основних елементах живлення настає в період інтенсивного приросту вегетативної маси та формування репродуктивних органів. Підживлення рослин кукурудзи мінеральними добривами дає можливість отримати приріст урожайності на рівні 10–12% і більше. У деяких випадках, навіть на високому фоні ґрунтового внесення добрив, проблематично отримати високі та якісні врожаї без листкового внесення комплексу елементів живлення у вигляді мікродобрив.

На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24–30 кг азоту, 10–12 кг фосфору, 25–30 кг калію, по 6–10 кг магнію і кальцію. При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Критичний період засвоєння азоту – цвітіння та формування зерна. Гостру потребу в фосфорі кукурудза відчуває у початковій фазі росту. При його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння й достигання. Якщо у ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, їхні листки стають спочатку жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки та краї листків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання та стеблової гнилі, він також важливий для формування качанів.

Рослини кукурудзи потребують мікроелементів. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350–400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50–60 г/га міді. Ця культура дуже чутлива до нестачі цинку, середньочутлива на нестачу бору та міді, а на лужних ґрунтах – до марганцю.

Цинк бере участь у синтезі хлорофілу та вітамінів В, Р, С, впливає на процеси росту й розвитку, підвищує стійкість до несприятливих умов, зокрема приморозків. За значної нестачі цинку на рослинах можуть не зав’язуватися качани. Ознакою браку цинку є жовті смуги на молодих листках з обох боків жилки.

Бор позитивно впливає на цвітіння і зав’язування качанів, процеси дихання. Нестача бору спричиняє гальмування росту рослин.

Мідь впливає на збільшення вмісту білка й цукру в зерні, підвищує врожайність, стійкість до ураження хворобами. Брак міді може проявитися при внесенні великих норм азоту й фосфору, під час сухої та теплої погоди.

Рослини засвоюють із ґрунту незначну кількість мікроелементів, які містяться там у рухомій легкодоступній формі, а нерухомі валові запаси мікроелементів можуть бути доступними для рослин після проходження складних мікробіологічних процесів у ґрунті за участю гумінових кислот і кореневих виділень.

Тому валовий вміст мікроелементів не відображає реальної картини забезпечення рослин мікроелементами.

Технологія живлення кукурудзи мікродобривами ґрунтується на внесенні мікроелементів у критичні фази розвитку, а також на передпосівній обробці насіння комплексом мікроелементів, що забезпечує рослину мінімальним стартовим запасом елементів живлення. Найкраще вони засвоюються у два періоди розвитку кукурудзи: 3–5 та 7–10 листків.

БіфоліарОбробка насіння кукурудзи є одним із досить ефективних методів забезпечення сільськогосподарських культур поживними речовинами на початку росту та розвитку рослин. Внаслідок обробки насіння пришвидшується його проростання, відбувається активація гідролізуючих ферментів. Під впливом дії мікроелементів вода швидше проникає в насіння через оболонку, і його набухання збільшується. Відтак ми отримуємо дружні сходи із розвиненою кореневою системою.

Водночас на початкових стадіях росту та розвитку рослини забезпечуються комплексом поживних речовин, які вони не в змозі отримати із ґрунту в цей період. Завдяки цьому генетичний потенціал рослин розкривається в повному обсязі. Обробка насіння сприяє збільшенню кількості та довжини корінців, покращенню енергії проростання на 3–8%, польова схожість підвищується на 8–10%. Таку обробку проводять мікродобривом Біфоліар Протруйник Насіння: 1 літр препарату розводять у 10 літрах води й обробляють спільно із протруєнням насіння інсектицидними та фунгіцидними препаратами. Цієї кількості вистачає на обробку й тонни насіння.

Позакореневе підживлення кукурудзиЕфективним способом забезпечення рослин мікроелементами є позакореневе листкове підживлення спеціальними видами добрив, наприклад, Біфоліар Екстра Цинк, 0,7 л/га; Біфоліар МікроМакс, 0,5 л/га; Біфоліар Екстра Бор, 1,0–1,5 л/га, Біфоліар Борон, 1,5 л/га та іншими, головним чином у фазах інтенсивного росту та розвитку, 3–5 і 7–10 листків – до викидання волоті, коли елементи живлення засвоюються у великих кількостях, а коренева система не завжди може засвоїти їх у необхідному обсязі. У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури тощо) листкове підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Навіть невелика їх кількість дуже корисна, оскільки макро- і мікроелементи (у хелатній формі) містяться в легкодоступній формі, тому швидко проникають у рослину.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram