20 Жовтня 2021

Урожай у 120 млн т – реальність, якщо задіяти резерви продуктивності

Усі говорять про омріяну планку для українського врожаю в 120 млн т. Відомий експерт агроринку, науковець і виробничник із 30-річним стажем Олексій Сергієнко переходить від слів до справи – дає конкретні поради, де шукати резерви продуктивності агроценозів в Україні, щоб теоретичний проект отримав практичне втілення.

ПОЛОВИНА УСПІХУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕХНОЛОГІЙ. А ВОНИ ЗМІНЮЮТЬСЯ

Олексій Сергієнко, керівник компанії Art FieldS
Олексій Сергієнко, керівник компанії Art FieldS

Кандидат біологічних наук Олексій Сергієнко очолював рослинницькі напрями у великих агрогосподарствах («Сади України», «Райз-Агро», МХП) і щорічно отримував стабільні високі врожаї соняшнику, кукурудзи, озимого ріпаку, озимої пшениці та інших культур на великих промислових площах.

Тепер він створив власну сімейну компанію, якій дав назву Art FieldS, щоб підкреслити: праця агронома на полі подібна праці митця.

І на практиці доводить, що сучасні агротехнології в руках фахівця – як ноти у музиканта: ніби однакові, але ж звучання різне.

Олексій Сергієнко впевнений: 50% успіху залежить саме від точно підібраної технології. Комплексно, ретельно і вчасно задіяні резерви та ресурси обов’язково дають відмінний результат. «Світ постійно вдосконалює ці технології, та ми не завжди встигаємо за змінами. Тому і пасемо задніх», – вважає експерт.

ПАСЕМО ЗАДНІХ

– Розглянемо конкретну ситуацію в порівнянні з досягненнями інших країн, – говорить Олексій Сергієнко. – І подумаємо над тим, які з резервів ми недооцінили.

Статистика свідчить, що нинішнього сезону Україна посіяла 6,2 млн га соняшнику, 6 млн га пшениці, 1,5 млн га озимого ячменю, 5,4 млн га кукурудзи.

Який же вигляд маємо на світовому ринку?

Серед країн, які вирощують озиму пшеницю, ми, на жаль, на останньому місці. Збираємо по 4 т на круг. Кращі за нас результати у Болгарії, Намібії, Хорватії, Чилі, Данії, Бельгії. Найвищі результати в Ірландії. Так, там менші площі, відмінні погодні умови, але ж і технології зовсім інші.

Так само на останньому місці Україна за врожайністю ріпаку. 15 років тому нам вдавалося збирати 6 т ріпаку, але на невеликій площі у 100 га. А зараз країна має показник у 2,7 т в середньому на круг. Вище нас – Латвія, Чехія, Болгарія, Угорщина.

Для глибшого аналізу візьмемо кукурудзу – її посіяно цьогоріч на найбільших площах за всю історію. Еволюцію цієї культури я спостерігав особисто: у 1990 р. збирали по 3,8 т, у 2017–18 рр. – по 7,8, у 2019 р. – 7,1 т. Поки що ми як держава ніколи не отримували за роки незалежності урожайність у 8 т з га.

Хоча деякі області 2 роки тому мали по 10 т на круг. Тобто є всі передумови для того, щоб країна через кілька років завдяки технологіям отримала вищий показник.

Цікаво дивитися на динаміку кукурудзи у світі. Лідер тут США. Ще у 1961 р. американці мали 3,9 т/га, а зараз на 40 млн га – майже 10 т на круг. Китай із 46 млн га посівів 2019-го року отримав урожайність 6,6 т/га, а у 1961 р мав лише 1,8 т/га.

ПРОАНАЛІЗУВАТИ ПАРАМЕТРИ ЛІДЕРСТВА

– Напрошується висновок: варто переймати досвід американців як лідерів, – говорить Олексій Сергієнко і радить вчитися вирощувати кукурудзу у двох місцях: або в Америці, або в господарстві «Земля і воля» у Леоніда Яковишина, якого вважає своїм найкращим вчителем.

– Є основні чинники, які впливають на суттєве зростання врожайності в інших країнах. Їх ми не завжди дотримуємось. Це, зокрема, збільшення густоти – саме з цього параметру стартували американці. Щоправда, з 1996 р. вони зробили ривок завдяки тому, що з’явилося ГМО, – тут наші підходи категорично не збагаються.

Але інші чинники варто взяти до уваги:

  • обробіток ґрунту;
  • нові гібриди;
  • точне землеробство;
  • диференційоване внесення добрив;
  • точна сівба;
  • застосування рідких стартових добрив;
  • увага до ФАО (США збільшували ФАО, сіють 450 і не опускаються нижче 320, дотримуються середнього показника по кукурудзяному поясу);
  • дотримання сівозміни.

Скажімо, ми тільки починаємо приглядатися до диференційованого внесення добрив – хтось вірить в його ефективність, хтось ні. Американці повірили – і мають результат, – підсумовує Сергієнко.

Зі слів експерта, багато запитань виникає і щодо застосування рідких стартових добрив. Однак він упевнений: через 5 років з ними будуть працювати більшість з тих, хто хоче мати економіку, бути на плаву.

– З сівозміною у американців усе просто: кукурудза-соя, – розповідає Олексій Сергієнко. – У господарстві «Земля і воля» – кукурудза на 30 тис га і трохи сої. Цього року трохи менше, є пари. Є за чим поспостерігати, чого повчитися. Тому порада експерта: заходити у сівозміну кукурудза-соя. Так уже роблять успішні господарства. Таким чином можна заробити більше грошей. До такої системи нас змушують час і економіка.

Культура, яку люблять в Україні, – соняшник. Це культура бізнесова, а точніше – кон’юнктурна. Але і тут невтішна статистика щодо врожайності: в Україні – 2 т/га, в Ізраїлі – 7 т/га. Албанія, Греція, Ліван теж над нами. Ми знову внизу.

Як, власне, і з сої. Нас обігнала навіть Туреччина, у якої теж проблеми з водою, зрошенням.

Найвищі рекорди окремих господарств із різних культур – теж не у наших фермерів.

ЩО НАС ЗУПИНЯЄ?

Одним із вагомих чинників, які впливають на українську результативність, Сергієнко вважає, зокрема, недостатнє внесення органічних добрив. Він згадує показник 1990 р.: тоді в Україні було 25 млн голів ВРХ. Сьогодні – ледь дотягує до 4 млн. Для бездефіцитного балансу гумусу на круг вносилося 11 т органіки, а зараз – 250 кг.

– Ще один чинник відставання – незбалансоване мінеральне живлення, – наголошує експерт. – Якщо в 1990 р. вносилося 46 кг калію, то тепер – 9 кг, бо калій дорогий, економимо. Хоча варто просто правильно позиціонувати витрати на нього: адже 90% калію повертається з рослинними рештками – внесіть його на 5 років і у своїх бізнес-планах рахуйте як комбайн.

Суттєву прибавку міг би дати правильний менеджмент азотного живлення. Ми всі вносимо азот, але не вносимо форми азоту. Також не враховуємо точний час, період, фазу внесення. Це зрозуміло: щоб провести листкову діагностику, потрібні великі кошти, транспортування зразка в нормальну лабораторію. У американського фермера є тестова мінілабораторія, яка вміщується у невеличкий чемоданчик. За 5 хвилин маєте показник вмісту нітратного азоту. До речі, такі прилади вже з’явилися і в Україні.

Так само потрібен контроль за вмістом сірки, магнію, цинку, міді.

Доки ми ще будемо сумніватися, чи доцільно вносити мікродобрива, – доти 10 т кукурудзи нам не бачити.

Ми досі недооцінюємо внесення рідких добрив. В Америці приблизно 90% фермерів уже перейшли на стартові рідкі добрива, азотні рідкі та газоподібні.

В Україні 80% ґрунтів – ущільнені. Нині вже марно шукати ущільнені ділянки спеціальними приладами – тепер без екскаватора не обійдешся: у викопаній ямі видно, що ущільнення вже не на глибині 30 см, а на 60.

Тому не росте соя, коли ідуть дощі. Досвідчені канадці підтверджують: «Це точно у вас 100% вологи стоїть у поверхневому шарі. При такій волозі вона рости не буде, просто викручується, бо нема куди рослині подітися, не пройде у півтораметровий шар».

Порада експерта: заходити у сівозміну кукурудза-соя. Так вже роблять успішні господарства. До такої системи змусить час та економіка
Порада експерта: заходити у сівозміну кукурудза-соя. Так вже роблять успішні господарства. До такої системи змусить час та економіка

На полях багато хвороб, шкідників. Але багато господарств перестають виділяти кошти на додаткові обробки – бюджети обмежені. Були дощі. Хто вчасно не зробив 4-й обробіток фунгіцидом – урожайність отримає на тонну-півтори менше.

Світ освоює новітні рішення у системі мінерального живлення. Підживлювати кукурудзу важливо не лише з огляду на період, головне: азот давати частинами. І це стосується всіх культур. Інакше успіху не буде.

Досі сумніваємось, чи давати фосфор точно на насінину. Коли ми сипучі фосфорні добрива як-небудь внесли, розтрусили розкидачами чи сівалкою не точно з насіниною, то вважайте, що 30% коштів просто викинули. У світі вже давно зрозуміли: фосфорні добрива треба давати на насінину чи біля неї.

Придивіться до своєї кукурудзи. Її потенціал видно вже на старті: якщо одна випереджає, а інша відстає у рості, на вигляд нерівномірна за висотою і кольором, – то одразу можна говорити, що недобір вже на старті гарантовано мінімум на 10–20%.

ПРИХОВАНІ РЕЗЕРВИ ДЛЯ АГРАРІЇВ УКРАЇНИ

– Моя особиста думка, заснована на досвіді, дає змогу зробити певні висновки, – говорить Олексій Сергієнко. – Резерви українських аграріїв у:

  • відновленні сівозміни – без цього ми нічого абсолютно не зробимо;
  • інвестиціях у зрошення;
  • захисті ґрунтів від ерозії;
  • боротьбі з надмірною кислотністю ґрунтів;
  • зменшенні впливу ущільнення ґрунтів (для ефективної роботи щілювача потрібен відповідний трактор з відповідною швидкістю – 15 км/год);
  • дотриманні інтегрованої си­стеми захисту рослин;
  • адаптивності системи мінерального живлення;
  • застосуванні точного землеробства.

Професійна підготовка грамотних сучасних фахівців – це теж один із прихованих резервів.

РЕЗУЛЬТАТ МОЖЕ БУТИ ВЖЕ ЗА 4 РОКИ

– Якщо дотримуватись комплексу таких настанов, цілком реально отримати бажаних 120 млн т врожаю вже за 4 роки.

Орієнтуючись, зокрема, на вал, можна говорити про такі бажані площі до 2025-го року:

  • пшеницю (усвідомлюючи, що це – соціальний проект) можна залишити в нинішніх обсягах;
  • кукурудза (якщо ціна стане мінімум $180/т, як у американців, а краще – $200) усім буде вигідна, тож можна збільшити посівні площі до 8 млн га;
  • площі сої збільшити до 3 млн га.

Відповідно збільшена врожайність – озимої пшениці – до 5 т/га, кукурудзи – до 9 т/га, сої – до 2,5 т/га – призведе до бажаних 125 млн т.

СТАРІ СТЕРЕОТИПИ НЕ ПРАЦЮЮТЬ

– Настав час, коли традиційні підходи, стереотипи в агрономії вже не дають бажаних результатів.

Необхідно персонально кожному фахівцю виходити на вищий щабель розуміння ситуації. Швидко і невідкладно впроваджувати новітні технології. Приймати нестандартні рішення для отримання стабільних результатів і високих прибутків.

Постійний пошук новітніх креативних рішень у сучасному агровиробництві зробить агробізнес високоприбутковим, ефективним і приємним для тих, хто в ньому працює, – підсумовує Олексій Сергієнко. І цитує висловлювання відомого американського експерта-практика Ніла Кінсі: «Якщо книжка пише одне, а на полі ви бачите інше, то довіряйте не книжці, а очам і досвіду».

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Кукурудза любить кальцій

Незважаючи на останні досягнення науки і селекції,...

Здоров’я кукурудзи залежно від виду азотних добрив

Впродовж усього періоду вегетації посіви «атакують» збудники...

Вплив агрокліматичних умов на урожайність кукурудзи

Кліматичні правила українського кукурудзяного поясу змінюються разом...

Погода

Kyiv
рвані хмари
-0.1 ° C
2 °
-4.1 °
67 %
0kmh
65 %
Ср
15 °
Чт
19 °
Пт
17 °
Сб
10 °
Нд
4 °