Серед глобальних завдань, які сьогодні постали перед людством, на особливу увагу заслуговує усунення дефіциту рослинного білка, в тому числі за рахунок підвищення насіннєвої продуктивності зернобобових культур. З цієї групи видів рослин в Україні на харчові цілі традиційно вирощують квасолю звичайну, висока харчова цінність насіння якої зумовлюється високою калорійністю та відмінним якісним складом.
Вирощування цієї культури надзвичайно привабливе також з економічної й агротехнічної точок зору – завдяки здатності до симбіотичної фіксації молекулярного азоту квасоля позитивно впливає на загальну продуктивність сівозміни та є відмінним попередником для більшості культур, особливо зернової групи.
На сьогодні завдяки плідній праці селекціонерів зареєстровано багато високопродуктивних сортів квасолі звичайної, проте для реалізації потенціалу їх насіннєвої продуктивності необхідні розробка та удосконалення адаптованих технологій вирощування з урахуванням ґрунтово-кліматичних ресурсів конкретного регіону.
Оцінити технологію вирощування квасолі на відповідність біологічним вимогам її сорту можна за рівнем урожайності культури, на який вливає індивідуальна продуктивність окремих рослин.
У свою чергу, продуктивність квасолі значною мірою залежить від їх густоти та способу сівби, оскільки зміна просторового та кількісного розміщення рослин на площі посилює або послаблює їхню конкурентоспроможність за фактори життя. Зі зменшенням площі живлення рослин за рахунок збільшення їх кількості індивідуальна продуктивність рослин знижується. Однак з точки зору виробничої доцільності оптимальна площа живлення має забезпечувати не найвищу індивідуальну продуктивність рослин, а максимальну продуктивність посіву за високої якості основної продукції та мінімальних затрат при її вирощуванні.
Мета наших досліджень полягала у визначенні впливу способу сівби і густоти рослин на формування індивідуальної продуктивності та врожайність сортів квасолі звичайної.
Польові дослідження проводили впродовж 2020–2022 рр. на дослідному полі ДП «ДГ «Саливінківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.
Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий малогумусний із вмістом гумусу в шарі 0–20 см 4,52%, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) 156–162 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору (за Чиріковим) 46–53 мг/кг ґрунту, обмінного калію 96–109 мг/кг ґрунту. Гідротермічний коефіцієнт впродовж вегетації рослин квасолі у 2020 та 2021 рр. становив 1,1–1,2, у 2022 р. – 1,3–1,4.
Польовий дослід закладали за схемою: А – сорт; В – спосіб сівби; С – густота рослин. Попередник – пшениця озима. Відповідно до запланованої системи удобрення під основний обробіток ґрунту вносили Р60К60 та під передпосівну культивацію – К30. Безпосередньо перед сівбою насіння обробляли інокулянтом Ризоактив Бобові.
ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН КВАСОЛІ
Збільшення кількості насінин з кожної рослини за рахунок зростання кількості бобів є найефективнішим способом підвищення насіннєвої продуктивності квасолі звичайної. Втрату сформованих бобів неможливо компенсувати зростанням кількості насінин, а збільшення їх маси лише частково може мінімізувати негативні зміни у структурі врожаю.
Відповідно, саме кількість бобів та насінин на рослині визначає високопродуктивність сорту. Ця ознака є генетично обумовленою, однак також суттєво залежить і від агрометеорологічних та технологічних умов вирощування. У наших дослідженнях збільшення загущеності посівів квасолі призводило до зменшення кількості бобів на одній рослині (табл. 1).
Так, на рослинах сорту Білосніжка налічували 8,5–14,6 бобів. Причому максимальна їх кількість формувалась за густоти посіву 400 тис. шт./га та широкорядного способу сівби. За такої ж густоти та сівби зі звуженими міжряддями (15 см) кількість бобів на 13,0% знижувалась. Зі збільшенням густоти рослин кількість бобів зменшувалась, а за густоти 700 тис. шт./га була на 32,9–33,1% меншою, ніж на зріджених посівах.
За формуванням кількості бобів на рослині відзначено перевагу широкорядного способу сівби порівняно з сівбою звичайним рядковим способом: на відповідних варіантах різниця становила 1,3–2,6 шт./рослина. Загалом кількість насінин у бобі була 3,9–4,4 шт., найменшою вона була за густоти 700 тис. шт./га та звичайної рядкової сівби. Сівба з шириною міжрядь 45 см сприяла закладанню більшої кількості насінин у бобах.
Аналогічні залежності щодо кількості бобів на рослинах у фазі повної стиглості зафіксовано на ділянках з сортами Рось та Славія, які за параметрами цього показника поступались сорту Білосніжка. Загалом на рослинах сортів Рось та Славія налічували, відповідно, 7,2–13,3 та 7,1–12,9 бобів. При цьому за широкорядного способу сівби кількість бобів коливалась у межах 8,7–13,3 шт./росл., в той час як за звичайної рядкової сівби знижувались на 9,0–20,0%. Мінімальна кількість бобів (на рівні 7,1–9,0
шт./росл.) спостерігалась на загущених посівах із щільністю 700 тис. шт./га. У середньому боби квасолі сортів Рось та Славія формували 3,7–4,4 насінини. Загущення посівів та сівба зі звуженими міжряддями призводили до зменшення кількості насінин у бобах.
Читати по темі: Оцінка сортів льону олійного різних напрямів використання в умовах південного степу України
За сівби широкорядним способом до настання повної стиглості на рослинах сортів Білосніжка, Рось та Славія формувалось, відповідно, 40,1–64,7, 36,6–58,3 і 35,1–56,2 насінин/рослина. За звичайної рядкової сівби кількість насінин на рослинах квасолі відповідних варіантів зменшувалась на 14,2–23,4, 14,3–23,3 і 11,5–22,9%. За обох способів сівби в загущених посівах рослини формували меншу кількість насінин. За густоти рослин 400 тис. шт./га та широкорядної сівби у фазі повної стиглості кількість насінин на рослинах становила 56,2–64,7 шт./росл. За такої ж густоти та звичайної рядкової сівби – 49,7–55,5 шт./росл. На аналогічних варіантах з густотою 700 тис. росл./га кількість насінин зменшувалась, відповідно, на 37,2–38,0 та 39,1–45,6%. Серед досліджуваних сортів найбільшу кількість насінин на рослинах формував сорт квасолі звичайної Білосніжка – 33,8–64,7 шт./росл. Рослини сорту Славія характеризувались найменшою кількісною насіннєвою продуктивністю – 27,0–56,2 шт./росл.
ЯК ЗМІНЮВАЛАСЬ МАСА 1000 НАСІНИН КВАСОЛІ
На загальну насіннєву продуктивність посіву квасолі звичайної істотно впливає маса 1000 насінин, оскільки маса однієї насінини тісно корелюється з рівнем врожайності. Внаслідок метеорологічних і технологічних чинників значення цього показника може варіюватись у межах 20–30%.
У наших дослідженнях маса 1000 насінин у сортів Білосніжка, Рось та Славія залежно від варіанту досліду становила, відповідно, 197–209, 203–219 і 213–230 г (табл. 2).
Зміна технологічних параметрів вирощування досліджуваних сортів квасолі також впливала на виповненість насіння та, відповідно, його масу. За сівби звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см маса 1000 насінин у квасолі сорту Білосніжка коливалась у межах 213–224 г, у сорту Рось – 203–215 г, у сорту Славія – 197–205 г. Проте за сівби широкорядним способом із шириною міжрядь 45 см маса 1000 насінин залежно від кількісного розміщення рослин на площі на 0,5–2,8% зростала.
Незалежно від способу просторового розміщення рослин зростання загущеності посіву негативно впливало на розмір насіння. За густоти рослин 400 тис. шт./га і широкорядної сівби (45 см) маса 1000 насінин становила 209 –230 г, за звичайної рядкової (15 см) – 205–224 г. Загущення посіву до 700 тис. шт./га знижувало значення досліджуваного показника, відповідно, на 5,4–6,9 та 4,2–5,4%.
Названі структурні елементи врожаю квасолі звичайної зумовлюють індивідуальну продуктивність її рослин – масу зерна з рослини. Встановлено, що маса насіння з однієї рослини у сортів Білосніжка, Рось та Славія, залежно від варіанту досліду, становила, відповідно, 7,2–14,9, 5,7–12,7 та 5,4–11,8 г/росл. Позитивно на індивідуальну продуктивність рослин впливала сівба широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см – перевага над відповідними варіантами звичайної рядкової сівби (15) становила у сорту Білосніжка 1,1–2,8%, у сорту Рось – 0,3–1,9%, у сорту Славія – 0,5–1,8%.
Найбільш суттєво на значення цього показника впливало кількісне розміщення рослин на площі: за густоти посіву 400 тис. шт./га і ширини міжрядь 45 см маса насіння з рослини у сортів Білосніжка, Рось і Славія становила, відповідно, 14,9; 12,7 та 11,8 г за ширини міжрядь 15 см – 12,5; 10,7 і 10,3 г. Зростання загущеності рослин знижувало індивідуальну продуктивність рослин, досягаючи свого мінімуму за густоти 700 тис. шт./га. При цьому за широкорядної сівби індивідуальна продуктивність рослин знижувалась, відповідно, на 42,2; 41,4 та 40,8%, за звичайної рядкової сівби – на 42,2; 47,0 та 47,9%. Найменша індивідуальна продуктивність рослин квасолі у досліді була за густоти посіву 700 тис. шт./га та сівби зі звуженими міжряддями – 5,4–7,2 г/росл.
ВПЛИВ НА УРОЖАЙНІСТЬ
Зміна параметрів індивідуальної продуктивності рослин квасолі звичайної під впливом технологічних чинників і сортових особливостей відображалась також на кінцевій урожайності культури (табл. 3).
Визначено, що сівба широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см позитивно впливала на реалізацію потенціалу продуктивності досліджуваних у досліді сортів квасолі звичайної: залежно від кількості рослин на площі приріст до аналогічних варіантів проти звичайної рядкової сівби становив у сорту Білосніжка 14,8–16,1%, у сорту Рось – 13,6 –16,3%, у сорту Славія – 11,3–14,6%. Усі досліджувані сорти квасолі звичайної формували максимальну насіннєву продуктивність за ширини міжрядь 45 см з густотою рослин 600 тис. шт./га 2,72–3,24 т/га. На варіантах звичайного рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см та аналогічної густоти посівів урожайність знижувалась на 14,3 –15,0% до рівня 2,33–2,75 т/га зерна.
За обох способів просторового розміщення рослин як зниження, так і підвищення загущеності посіву негативно впливало на формування врожаю. При густоті 400 тис. шт./га і широкорядній сівбі урожайність становила 2,51–2,98 т/га, при звичайній рядковій – на 0,34–0,47 т/га менше. Зростання загущеності посівів до 700 тис. шт./га знижувало обсяг врожаю відносно посівів з густотою 400 тис. шт./га на 5,5–6,4 та 4,1–7,6% відповідно. Серед сортів квасолі звичайної найвищу врожайність (на рівні 3,24 т/га) забезпечував сорт Білосніжка.
ВИСНОВКИ
В умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному покращенню параметрів структурних елементів урожаю сприяв широкорядний спосіб сівби з шириною міжрядь 45 см.
Максимальна кількість бобів (13,9–14,6 шт./росл.) відзначена у сорту Білосніжка за широкорядної сівби та густоти посіву 400–500 тис. шт./га. Зазначені варіанти забезпечували найвищі структурні параметри урожаю та індивідуальну продуктивність рослин: кількість насінин – 59,4–64,7 шт./росл., маса 1000 насінин – 223–230 г, маса насіння з рослини – 13,3–14,9 г. Посіви цього сорту забезпечили найвищу в досліді врожайність – 3,24 т/га за широкорядної сівби (45 см) та густоти рослин 600 тис./га.
П. В. Фурман, стар. наук. співр., Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН України; В. А. Фурман, О. В. Фурман, кандидати с.-г. наук, ДП «ДГ «Саливінківське»; І. В. Свистунова, канд. с.-г. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
