Вплив форм азотних добрив на продуктивність льону олійного

Важливим чинником стабілізації та розвитку льонарства, підвищення його врожайності та покращення якості продукції є вдосконалення наявних базових технологій на основі підвищення ефективності мінерального живлення рослин і аналізу агробіологічних засад формування продуктивності залежно від умов вирощування.

За традиційної системи удобрення льон олійний не може забезпечити високу врожайність і якість продукції. Ефективним рішенням для досягнення такого результату буде оптимізація живлення рослин шляхом його збалансованості, що сприяє інтенсивному розвитку рослин, дає змогу активно й ефективно втрутитись у процес формування врожаю та його якості. Важливе значення для отримання сталих високих врожаїв льону олійного має визначення оптимальної норми удобрення для цієї культури у конкретних ґрунтово-­кліматичних умовах.

Питання живлення льону олійного вивчали вчені як в Україні, так і за кордоном, і розбіжність даних щодо оптимальних параметрів, наведених у результатах дослідження, свідчать про актуальність цього питання.

Засвоєння льоном основних мінеральних елементів відбувається нерівномірно. Спочатку цей процес іде повільно, а після настання фази «ялинка» і у фазі бутонізації помітно активізується, істотно збільшується лінійний приріст. Найбільшу кількість азоту льон споживає в період від «ялинки» до цвітіння, коли відбувається інтенсивне наростання біомаси. Перед початком цвітіння льон переживає критичний період, у який важливо забезпечити найкращі умови для живлення.

Метою наших досліджень було вивчення впливу доз і форм азотних добрив на продуктивність льону олійного в ґрунтово-­кліматичних умовах західного Лісостепу.

Дослідження проводили в 2016–2018 рр. на дослідному полі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України у п’ятипільному польовому стаціонарі відділу рослинництва на сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті з такими агрохімічними показниками (до закладки досліду) шару 0–20 см: гумус (за Тюріним) – 1,5–1,6%, рН (сольове) – 5,6–6,0, лужногідролізований азот (за Корнфілдом) – 105–110 мг, рухомий фосфор (за Кірсановим) – 111–114 мг, обмінний калій (за Кірсановим) – 101–107 мг на 1 кг ґрунту. За діючою градацією такий ґрунт має дуже низьке забезпечення азотом, середнє – фосфором і низьке – калієм. Реакція ґрунтового розчину слабокисла з наближенням до нейтральної. Рельєф дослідних ділянок в основному рівнинний, попередником льону олійного були ярі зернові культури.

Загалом вивчали чотири форми азотних добрив: аміачна селітра, КАС, карбамід та сульфат амонію, які вносились у дозах: N₃₀; N₄₅ одноразово; та N₃₀ + N₁₅ під передпосівну культивацію та у фазі «ялинка» на фоні P₃₀K₆₀. Об’єктом досліджень був сорт льону олійного Водограй селекції Інституту олійних культур НААН. Норма висіву насіння – 6 млн схожих насінин на 1 га.

ВИЖИВАННЯ РОСЛИН ТА ЕЛЕМЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ

За результатами трирічних досліджень встановлено вплив інтенсифікації мінерального азотного живлення і різних форм азотних добрив на показники елементів продуктивності та врожайність льону олійного.

Зокрема, виявлено, що їх використання вплинуло на показник зміни густоти стеблестою рослин. Застосування на фоні P₃₀K₆₀ форм азотних добрив у дозі N₄₅ покращувало виживання рослин (загинуло впродовж вегетації 0,33–0,42 млн шт./га, що становить 5,2–6,3% до контролю, де відмічено загибель 0,58 млн шт./га, або 8,4%) порівняно з дозою N₃₀ (загинуло 0,39–0,49 млн шт./га). Причому застосування дози N₄₅ роздільно (N₃₀ під культивацію + N₁₅ у фазу «ялинка») також покращувало рівень виживання рослин (5,2–5,8% загиблих рослин) порівняно з одночасним внесенням N₄₅ під культивацію (5,6–7,1%).

Читати по темі: Вплив норм висіву і строків сівби на продуктивність льону олійного

Серед досліджуваних форм азотних добрив найменш негативний вплив на виживання рослин льону мали карбамід і сульфат амонію. Їх використання для живлення льону олійного в дозі N45 спричинило загибель рослин за вегетацію в кількості 0,33–0,34 млн шт./га (5,2–5,4%), для аміачної форми азотних добрив N₄₅ загибель була в межах 0,36 млн шт./га (5,8%).

Застосування різних форм і доз азотних добрив зумовило зростання порівняно з контролем елементів продуктивності. Внесення N₄₅ на фоні P₃₀K₆₀ сприяло збільшенню кількості коробочок на рослинах (за варіантами форм добрив цей показник змінювався від 15,5 до 17,1 штуки на рослину, на конт­
ролі становив 10,9, на РК фоні – 12,9 шт./росл.), підвищенню кількості насіння на рослині та маси 1000 насінин (на 0,1–0,3 г порівняно з контролем та РК фоном, де цей показник становив 6,8 г) (табл. 1).

ФОРМИ ДОБРИВ І УМОВИ ВНЕСЕННЯ

Урожайність льону олійного суттєво залежала від різних рівнів інтенсифікації застосування мінеральних азотних добрив, їх форм і кратності внесення (табл. 2).

У середньому за роки досліджень вищу продуктивність насіння льону олійного (2,37 і 2,48 т/га) отримано за умови внесення мінерального добрива карбамід під культивацію (фон + N₄₅) та в поєднанні з підживленням карбамідом у фазу «ялинка» (фон + N30 + N₁₅), а також при використанні азотного компоненту у формі КАС (фон + N₄₅ – 2,35 та фон + N₃₀ + N₁₅ – 2,49 т/га). На контролі та на фоні цей показник становив 1,04 і 1,36 т/га відповідно. При використанні інших форм азотних добрив на фоні Р₃₀К₆₀ отримано дещо нижчий приріст врожаю насіння льону.

Вміст важких металів у насінні на всіх фонах мінерального живлення був значно нижчим від ГДК. Зокрема, вміст цинку становив 12,5–13,8 мг/кг ( ГДК – 50 мг/кг), свинцю – 0,01–0,07 (ГДК – 0,3 мг/кг), кадмію – не більше ніж 0,010 (ГДК – 0,03 мг/кг), міді – 6,3–7,5 мг/кг (ГДК – 10,0 мг/кг), що свідчить про екологічну безпеку отриманої продукції.

Внесення N₄₅ роздільно (N₃₀ під культивацію + N₁₅ у фазу «ялинка») загалом зумовило отримання вищих показників продуктивності порівняно з одноразовим внесенням під культивацію.

ВИСНОВКИ

За результатами трирічних досліджень встановлено вплив різних форм і доз азотних мінеральних добрив на продуктивність льону олійного:

• різні дози мінеральних добрив зумовили зростання порівняно з конт­ролем показників елементів продуктивності рослин льону олійного;
• застосування N₄₅ в усіх досліджуваних формах та способах внесення сприяло підвищенню маси 1000 насінин на 0,1–0,3 г порівняно з контролем (6,8 г) та збільшенню кількості коробочок на 4,6–6,2 штуки на рослині (10,9 шт. на контролі);
• вищу продуктивність насіння льону олійного отримано за внесення N₃₀P₃₀K₆₀ під культивацію з підживленням карбамідом та КАС у фазу «ялинка» в дозі N15 – відповідно 2,48 і 2,49 т/га (приріст до контролю – 1,44 і 1,45 т/га);
• серед форм азотних добрив карбамідна та КАС зумовили вищий врожай насіння льону порівняно з аміачною селітрою та сульфатом амонію.

А. М. Шувар, Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025