25 Жовтня 2021

Вплив норм висіву і строків сівби на продуктивність льону олійного

В останні роки зростає зацікавленість аграріїв у вирощуванні льону олійного, що можна пояснити високою рентабельністю культури, її агрономічними перевагами та можливістю отримувати сталі врожаї в різних ґрунтово-кліматичних зонах.

Для умов зони Лісостепу Західного актуальним є вибір оптимального строку сівби льону, норми висіву для ефективного забезпечення рослин елементами живлення та реалізації їх генетичного потенціалу, оскільки його урожайність залежить як від впливу абіотичних чинників (волога, сонячне світло, вуглекислота), так і умов вирощування. У загущених посівах формується невиповнене зерно, а на зріджених урожайність знижується через неефективне використання площі живлення, утворення непродуктивних гілок. За даними різних дослідників, оптимальною нормою висіву льону олійного є досить широкий діапазон: 4–10 млн шт./ га. Визначення оптимального строку сівби дає змогу створити для рослин впродовж вегетації та в окремі критично важливі фази росту й розвитку більш сприятливі умови.

Строк сівби та норма висіву залежать як від сорту, якості насіння, рівня агрофону, так і від ґрунтово-кліматичних і метеорологічних умов зони вирощування. При встановленні норм висіву льону олійного доцільно брати до уваги родючість ґрунту, попередники, масу 1000 насінин тощо. На забезпечених поживними речовинами ґрунтах норми висіву слід збільшувати, а на площах із менш родючими ґрунтами – навпаки, зменшувати. Дані різних дослідників щодо впливу строків сівби та норм висіву на врожайність насіння льону олійного різняться. На зріджених посівах тривалість цвітіння рослин збільшується на 2–4 доби, формуються грубші стеб­ла. В умовах Полісся України оптимальною нормою висіву льону олійного є 7,0–8,0 млн шт./ га. Від вирішення цих питань у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах суттєво залежить як продуктивність культури, так і якість продукції.

Тому метою наших досліджень було встановлення оптимальних строків сівби та норми висіву насіння сортів льону олійного для реалізації їхнього біопродуктивного потенціалу в ґрунтово-кліматичних умовах зони західного Лісостепу.

Дослідження проводили в 2016–2018 рр. на дослідному полі Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у п’ятипільному польовому стаціонарі відділу рослинництва на сірому лісовому поверхнево оглеєному типі ґрунту з такими агрохімічними показниками (до закладення досліду) шару 0–20 см: гумус (за Тюріним) – 1,5–1,6%, рН (сольове) – 5,6–6,0, легкогідролізований азот (за Корнфілдом) – 105–110 мг, рухомий фосфор (за Кірсановим) – 111–114 мг, обмінний калій (за Кірсановим) – 101–107 мг на 1 кг ґрунту. За діючою градацією, такий ґрунт має дуже низьке забезпечення азотом, середнє – фосфором і низьке – калієм. Реакція ґрунтового розчину (рНсол – 5,75) слабокисла з наближенням до нейтральної. Рельєф дослідних ділянок в основному рівнинний, попередником льону олійного були ярі зернові культури.

Загалом вивчали три норми висіву (4, 6 і 8 млн. сх. нас./ га) сортів льону олійного Оригінал (ННЦ ІЗ НААН) і Лірина (DSV) , які висівали в різні строки: ранній (при першій можливості виходу в поле), через 10 і через 20 днів після раннього строку.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Серед науковців немає одностайності щодо оптимальних строків сівби культури льону олійного. На думку одних (Nykytchyn 1996), рання сівба призводить до зрідженості посівів і зниження врожайності через те, що проросле насіння і сходи льону до утворення 2–4 листочків чутливі до заморозків –4…–5 °С. Інші дослідники (Poliakov 2005, Tovstanovska, Makhno 2013) вважають, що сіяти льон доцільно, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння сягне 10–12 °С, оскільки більш пізні посіви уражаються іржею, фузаріозом, а за ранньої сівби в холодний ґрунт посилюється розвиток крапчастості та антракнозу.

Результати деяких досліджень свідчать, що оптимальною є рання сівба (разом із сівбою ранніх ярих зернових) (Andriichuk 2005, Shcherbakov 2011), оскільки це дає змогу більш ефективно використати весняні вологозапаси та сприяє кращому розвитку кореневої системи рослин.

За результатами наших досліджень для обох досліджуваних сортів було характерним зниження показника польової схожості на 3,2–5,4% при проведенні сівби через 10 і 20 днів після першої можливості виходу в поле (1-й строк сівби – 4–5 квітня).

Густота рослин льону олійного для сортів Оригінал та Лірина на час повних сходів корелювала відповідно до різних норм висіяного насіння. Так, для сорту Оригінал при нормі висіву 4,0 млн шт./ га густота стояння рослин становила 3,47–3,65 млн шт./ га, при нормі висіву 6,0 млн шт./ га – 5,25–5,53 млн шт./ га, для сорту Лірина 3,50–3,66 та 5,31–5,43 млн шт./ га відповідно. При висіві 8,0 млн шт./ га кількість рослин на 1 м2 відповідно становила 6,87–7,23 млн шт./ га (сорт Оригінал) та 6,76–7,06 млн шт./ га (сорт Лірина).

Помітний вплив на збереження рослин впродовж вегетаційного періоду мала густота посіву. Кількість рослин, що загинули у процесі вегетації на період збирання врожаю у фазу повної стиглості, була в межах 9,7–15,2% при сівбі в перший та другий строки та 10,7–22,5% при сівбі через 20 днів після першої можливості виходу в поле (3-й строк сівби). Збільшення норми висіву насіння до 8 млн шт./ га зумовило підвищення показника випадання рослин за період вегетації. Сорт Оригінал характеризувався вищим виживанням рослин впродовж вегетаційного періоду за досліджуваних строків сівби порівняно із сортом Лірина. Аналогічні результати отримано в зоні Лісостепу Західного для сортів Водограй і Блакитно-помаранчевий (Lyhochvor 2014). Для зазначених сортів відмічено зниження виживання рослин на 0,70–2,1% при зростанні норми висіву від 6,0 до 10,0 млн шт./ га схожих насінин.

Досліджувані елементи агротехнології мали вплив на продуктивність сортів льону олійного та якість насіння (табл.).

Вплив агротехнологічних чинників на показники продуктивності та якості насіння льону олійного (середнє значення за 2016–2018 рр.).Як показують результати досліджень, найвищу продуктивність насіння льону у середньому за 3 роки отримано у сорту Лірина за умови висіву нормою 6,0 млн шт. сх. нас./ га та при проведенні сівби за першої можливості виходу в поле (2,57 т/ га). Різниця між варіантами з нормою висіву 4,0 млн сх. нас./ га становить 0,22 т/ га та за норми висіву 8,0 млн сх. нас./ га – 0,04 т/ га.

Аналіз показників якості насіння сортів льону свідчить, що відтермінування строку сівби від першої можливості виходу в поле на 10 та 20 днів зумовило зниження маси 1000 насінин для сортів Оригінал та Лірина на 0,1–0,2 г (на контролі 6,5 та 7,0 г відповідно). Підвищення норми висіву насіння з 4,0 до 8,0 млн схожих насінин також зумовило зниження показника маси 1000 насінин у досліджуваних сортів на 0,1–0,2 г.

Строки сівби та норми висіву мали певний вплив і на вміст олії в насінні. Так, при підвищенні норми висіву, а також за проведення сівби у більш пізні строки спостерігалась тенденція до зниження вмісту олії в насінні.

Читати по темі: Вплив різних систем мінерального живлення на урожайність льону олійного

Найвищий вихід олії з гектара забезпечив сорт Лірина за першого строку сівби та норми висіву 6,0–8,0 млн сх. нас./ га – 1,15–1,16 т/ га. Сорт Оригінал за тих же самих умов застосування елементів агротехнології забезпечив нижчий показник виходу олії – 1,02–1,04 т/ га. Використання більш пізніх строків сівби знизило показник виходу олії з гектара на 1,7–18,4% для обох досліджуваних сортів.

Що ж до економічної оцінки елементів технології вирощування сортів льону олійного, то найвищий рівень рентабельності (127,7%) отримано при вирощуванні сорту Лірина за норми висіву 6 млн сх. нас./ га і при сівбі в перший строк.

ВИСНОВКИ

За результатами трирічних досліджень встановлено вплив строків сівби та норм висіву на продуктивність сортів льону олійного Оригінал і Лірина.

Найвищу продуктивність із насіння (2,57 т/ га) отримано у сорту Лірина за умови висіву 6,0 млн шт. сх. нас./ га та проведенні сівби за першої можливості виходу в поле. Проведення сівби через 10 та 20 днів після першого строку зумовило зниження врожайності на 0,17–0,32 т/ га для сорту Лірина та на 0,12–0,36 т/ га для сорту Оригінал. Відтермінування строку сівби від першої можливості виходу в поле на 10 та 20 днів знизило масу 1000 насінин для сортів Оригінал та Лірина на 0,1–0,2 г.

Найвищий вихід олії з гектара забезпечив сорт Лірина за першого строку сівби та норми висіву 6,0–8,0 млн сх. нас./ га – 1,15–1,16 т/ га. Використання пізніх строків сівби знизило вихід олії на 7,1–18,2% для обох досліджуваних сортів.

А. М. Шувар, Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Тонкощі вирощування гороху на схилах

Доцільність вирощування гороху в Степу обумовлена ​​наявністю...

10 порад для успішного вирощування вівса

Овес може бути непоганою альтернативою листковим культурам...

Сочевиця – культура, що не терпить бур’янів на полі

Сочевиця – слабкий конкурент бур’янам. Тому захист...

Погода

Kyiv
чисте небо
6.7 ° C
7.6 °
5.5 °
57 %
0.5kmh
0 %
Пн
8 °
Вт
12 °
Ср
11 °
Чт
13 °
Пт
15 °