У структурі посівних площ України серед зернобобових горох займає друге місце після сої. Хоча останнім часом під цю культуру виділяється менше площ, вона має великі перспективи для вирощування на продовольчі та кормові цілі. Це дуже цінна культура в сівозміні, яка залишає після себе азот у ґрунті та є хорошим попередником для більшості культур.
Одним із найважливіших напрямів інтенсифікації виробництва зернобобових культур є підбір оптимальної системи основного обробітку ґрунту. Якщо така система нераціональна, це може зумовити значний недобір урожаю.
Метою дослідження було визначення впливу різних систем обробітку ґрунту на біологічну врожайність і структуру врожайності гороху посівного в умовах Лісостепу України. Дослідження проводилися у 2023–2024 рр. в польовій сівозміні дослідного поля УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Нами встановлено, що система обробітку ґрунту може суттєво впливати на біологічну врожайність гороху. Було визначено такі показники: висота рослин, густота стояння рослин на період збирання, кількість бобів і зерен на одній рослині, біологічна врожайність і збиральний індекс.
За результатами досліджень визначено, що традиційна система обробітку ґрунту забезпечила найбільшу густоту стояння рослин на період збирання, однак при цьому рослини мали найменшу висоту – 52 см. У свою чергу, консервувальна мульчувальна та Mini-till системи показали гірший результат, однак вони забезпечили кращі показники висоти рослин. Найбільша висота рослин у межах схеми наших досліджень – 63 см була зафіксована за мульчувального обробітку (рис. 1).
Найгірші показники щодо кількості бобів і зерен на рослині отримані за традиційної системи обробітку ґрунту, що можна пояснити найвищою густотою стояння рослин в агроценозі. Кращі результати продемонстрували консервувальна та Mini-till системи. Гірші показники були за мульчувального обробітку ґрунту. Кількість зерен на рослині гороху коливалася від 12,53 до 14,43 шт. (рис. 2).
Традиційна система обробітку забезпечила найвищу біологічну врожайність гороху (30,60 ц/га), що робить її найбільш ефективною серед усіх розглянутих систем. Консервувальна система демонструє дещо нижчу врожайність (29,50 ц/га), а Mini-till система – 28,20 ц/га, що в середньому на 7,8% менше від традиційної системи. Найнижчий показник (26,50 ц/га) отримано за мульчувальної системи обробітку ґрунту (рис. 3).
На основі проведених досліджень встановлено, що застосування мульчувальної системи обробітку ґрунту призвело до зниження біологічної врожайності гороху. Зокрема, за даними Ф. С. Галиш, урожайність знизилася порівняно із традиційною системою обробітку на 16,43%, а за нашими даними – на 14,38%. Обидва результати є близькими, що вказує на тенденцію до зниження ефективності застосування мульчувальної системи обробітку в наших умовах під вирощування гороху.
Читати по темі: Як реагує горох на змінну норму висіву
Аналогічні дослідження проводилися в Казахстані (Stationary Laboratory of Agriculture, Kazakh Research Institute of Agriculture and Crop Production), де порівнювалася традиційна система з Mini-till і No-till технологіями обробітку ґрунту.
За їх результатами різниця між оранкою та Mini-till була незначною (0,78%) на користь Mini-till технології. Однак за результатами досліджень польських науковців (Agricultural Experimental Station in Brody, Poland) отримано зменшений на 16,38% вихід зерна за мінімального обробітку ґрунту відносно оранки.
ВИСНОВКИ
Найкращу врожайність із найнижчими показниками кількості зерен на одній рослині та найменшою висотою рослин серед варіантів отримано за традиційної системи обробітку ґрунту, в тому числі за рахунок більшої густоти стояння рослин на період збирання.
Меншою за врожайністю – на 0,11 т/га – була консервувальна система обробітку, на 0,24 т/га – система Mini-till. За мульчувальної системи отримано найменшу врожайність серед варіантів наших досліджень.
Враховуючи, що середня врожайність гороху за 2019–2023 рр. в Київській області становила 27,60 ц/га, очевидно, що традиційна, консервувальна та Mini-till системи обробітку засвідчили результат врожайності на рівні вище середнього.
М. Новохацький, канд. с.-г. наук, доц., О. Ненужний, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
