Внесення добрив на задану глибину

259
Внесення добрив на задану глибину

Останнім часом аграрії проявляють дедалі більший інтерес до комбінацій машин, що дають змогу одночасно виконувати обробіток ґрунту і вносити добрива на задану глибину. Це особливо актуально тоді, коли робота ведеться без обертання пласта. Є попит – є і пропозиція.

Той, хто в останні роки уважно стежив за ринком техніки для обробітку ґрунту, звісно, зауважив, що пропозиція бункерів для добрив, які агрегатуються з дисковими боронами, культиваторами та глибокорозпушувачами, дещо розширилася. Поєднання обробітку ґрунту і внесення добрив у ґрунт на задану глибину застосовують не тільки для того, щоб заощадити на одній робочій операції. Найбільше в такому комбінуванні зацікавлені підприємства з великою часткою ріпаку в сівозмінах, а також рослинницькі підприємства, що вирощують кукурудзу або цукровий буряк і не мають власних джерел органічних добрив.

Ця технологія спрямована, насамперед, на стимулювання росту коренів. Відомо, що коренева система добре розвивається в пухкому ґрунті при хорошому доступі поживних речовин і води. Глибокопроникаюче, добре розвинене коріння допомагає рослині протистояти посусі, отримувати більше води і поживних речовин і завдяки цьому формувати хороший урожай. Відтак стартову дозу добрив, необхідну для розвитку сходів на перших етапах, доцільно розміщувати у верхньому шарі ґрунту. Найчастіше практикується дроблення стартової дози добрив: невелику частину вносять на рівні 5 см, а решту – на глибину 20–35 см.

У випадку з ріпаком закладення стартового добрива у верхній шар ґрунту відіграє особливу роль. Оскільки рештки культури-попередника, що розкладаються, відтягують на себе запаси азоту, на початкових етапах свого розвитку ріпак може відчувати брак цього поживного елемента. Компенсувати потребу в азоті завдяки внесенню добрив дисковим розкидачем в умовах сформованої відразу після сівби та проростання насіння тривалої посухи, яка буває досить часто, можливо лише частково. До того ж при поверхневому розподілі добрив на менші втрати поживних речовин можна розраховувати тільки тоді, коли добриво має оптимальний склад і добре перемішане.

ПЕРЕВАГИ ВНУТРІШНЬОҐРУНТОВОГО ВНЕСЕННЯ

Переваги внесення добрива з основним обробітком ґрунту полягають у цілеспрямованому їх внутрішньоґрунтовому депонуванні з одночасним розпушуванням ґрунту на глибину. Якщо добрива, розподілені по поверхні ґрунту дисковим розкидачем, далі загортають культиватором, то переважна їх частина залишається у верхньому шарі ґрунту – до 10 см, а із просуванням на глибину добрив зустрічається дедалі менше. Що ж до глибокорозпушувачів, то поверхнево розподілені добрива вони у ґрунт фактично не загортають.

Якщо ж добриво вноситься відразу за сошником культиватора і до моменту присипання ґрунтом, то можливим є відносно точне, адресне його депонування. А це становить особливий інтерес для господарств, які працюють без обороту пласта, оскільки саме при веденні безплужного землеробства забезпечення доставки поживних речовин у нижні шари ґрунту є великою проблемою, вирішити яку досить непросто. Внесення добрив на глибину 20–30 см могло б у цьому випадку стати для них порятунком.

Залежно від того, йдеться про внесення у верхній шар чи про адресне депонування, необхідно брати до уваги рухливість поживних елементів, що надходять із добривом. Фосфати, калій і амоній малорухливі й залежно від типу ґрунтів залишаються переважно в зоні депонування. Нітрати, сульфати, магній, бор і легкорозчинний кальцій, навпаки, відрізняються підвищеною рухливістю і швидко залишають «місце локації». Нітрати та фосфати, а також марганець і залізо, що вносяться під посівне ложе, сприяють формуванню дов­гих бічних коренів, у той час як амоній, частково ті ж марганець і залізо позитивно позначаються на кількості цих коренів. Нітрати та фосфати до того ж активно стимулюють вегетативний ріст рослин, амоній тут не настільки активний, а бор, як і цинк, взагалі перешкоджає вегетативному росту.

З огляду на особливості взаємодії окремих елементів можна зробити висновок, що завдяки своїй незначній рухливості й за ефектом дії для депонування у ґрунт найбільш підходять добрива, у складі яких поєднуються амоній і фосфор (амофос і діамофос). Їхні «депозити» можуть залишатися стабільними навіть впродовж зими, але увага: на дуже легких ґрунтах при достатньому забезпеченні вологою й ці поживні елементи можуть вимиватися.

У виробничій програмі компанії Amazone є навісний бункер XTender, причіпний XTender-T та фронтальний FTender. Бункери агрегатуються з культиваторами Cenius ТХ, Ceus ТХ, а також із дисковими боронами Сatros
У виробничій програмі компанії Amazone є навісний бункер XTender, причіпний XTender-T та фронтальний FTender. Бункери агрегатуються з культиваторами Cenius ТХ, Ceus ТХ, а також із дисковими боронами Сatros

Досліди із внесення добрив у ґрунт на глибину при вирощуванні озимого ріпаку знову і знову свідчать про істотний вплив цього способу на формування товстої кореневої шийки та закладення листя до настання зими. Завдяки особливостям взаємодії депоновані амофос і діамофос можуть сприяти кращому засвоєнню рослинами таких важкодоступних поживних елементів, як магній і калій. При цьому доза внесеного добрива має бути швидше незначною, аніж надмірною, оскільки при великому запасі поживних елементів у «депозиті» корінь стає млявим і при достатній кількості вологи за межі зони внесення добрива не розвивається. Професор Бауер із Вищої школи прикладних наук Вайєнштефан-Трісдорф для депонування рекомендує вносити азоту і водорозчинного фосфату максимум по 30–40 кг/га. Із відмовою від внесення фосфатів можна підвищити норму внесення азоту в амонійній формі без ризику надлишкового забезпечення. Для досягнення ефекту від рихлення норма внесення амофосу або діамофосу має становити не менше ніж 100 кг/га. Звісно, при внесенні добрива у верхній шар ґрунту норма внесення має бути істотно нижчою, інакше коріння припинить ріст або сповільнить свій розвиток вглиб. При депонуванні азотних добрив під ріпак необхідно уникати контакту з ними пожнивних решток, інакше більша частина азоту піде на реакцію обмінного розкладання органічних решток і не дістанеться корінню ріпаку.

САМОХІДНІ ВАРІАНТИ

Максимальну продуктивність при внесенні добрив на глибину за допомогою культиваторів і глибокорозпушувача можуть забезпечити «самохідки». Такі рішення відомі давно.

Самохідні варіантиНаприклад, компанія Holmer як експеримент встановила в 2010 році на свій Terra Variant 600 великий сталевий бункер ємністю 19 м3. Цей бункер моделі VTU 19 був двокамерним, мав чотири дозатори, завдяки чому можна було розподіляти як насіння і добрива, так і різні види добрив.

Для внесення добрив було навішено культиватор фірми Köckerling (ширина захвату 8 м) із двома розподільними головками. Це рішення було багатообіцяючим, але з огляду на посилений попит на самохідки для внесення рідкого гною за нових правил внесення добрив в Європі проект було відкладено у довгий ящик, де він і залишається донині.

Поряд із цим компанія Lomma розробила в 2009 році сталевий бункер ємністю 10 500 л для встановлення на трактори Claas Xerion 3300/3800 Saddle Trac. У співпраці з компанією Väderstad одну машину відправили до Чехії, де вона працює в комбінації з важким культиватором TopDown (внесення добрив) і сівалкою Rapid (насіння і добрива/насіння). Проект, на жаль, не отримав свого подальшого розвитку.

ЧИМ СКОРИСТАТИСЯ?

Залежно від того, як вноситься добриво – суцільно, смугами, на малу, середню чи велику глибину, – пропонуються різні технічні рішення. При посіві ріпаку рядковою сівалкою добриво за шириною і на глибину можна загортати культиватором. Якщо використовується сівалка точного висіву, рекомендується, як і перед сівбою цукрового буряка, загортати добрива Strip-till-культиваторами або глибокорозпушувачами, хоча у останніх через їх, як правило, невелику ширину захвату і невисоку швидкість ведення робіт продуктивність обмежена. При внесенні добрив на глибину можна без проблем скористатися посівною комбінацією за умови, що робочі органи не будуть торкатися місць депонування добрив (якщо вони розташовані на глибині 10–15 см; при розміщенні добрив на глибині 25–30 см вони залишаться недосяжними для рослин).

На відміну від ріпаку, кукурудза утворює багато довгих коренів, має кореневу систему, що розростається вшир. Тож у цьому випадку допускається суцільне загортання внесених поверхнево добрив.

Велику роль відіграє правильний вибір сошників. Якщо при глибокому розпушуванні у ґрунті утворюються грудки (характерно для важких ґрунтів), слід використовувати дуже вузькі сошники. Вони утворюють у ґрунті лише борозенку, не порушуючи структури навколо, і тим самим не розпушують його надмірно; це дуже важливо, оскільки коріння не росте в повітрі між частинками ґрунту, йому необхідний контакт із ним. На піщаних ґрунтах, навпаки, можна використовувати більш широкі сошники. Вони загортають частину рослинних решток, відтак їх залишається менше в посівному ложі (рослинні рештки не повинні потрапляти в місця депонування добрив!), а до того ж піднімають вологий ґрунт до посівного горизонту.

ВИБІР ОБМЕЖЕНИЙ

Хоча для багатьох виробників сільгоспмашин тенденція до внесення добрив на глибину при обробітку ґрунту не залишилася непоміченою, пропозиція спеціальних рішень, як і раніше, обмежена. Бункери для добрив у комбінації з ґрунтообробними агрегатами пропонують компанії Amazone, Bednar, Farmet, Horsch і Köckerling. Самохідні рішення від Holmer, на жаль, більше не виробляються, як і високопродуктивна «збірна» версія від Claas, Lomma і Väderstad.

Нижче ми коротко зупинимося на технічних особливостях і відмінностях деяких технічних рішень окремих виробників. Варто зазначити, що використання такої системи як Task Controller дає змогу вносити добрива диференційовано. Більшість представлених на ринку комбінацій можна, як правило, використовувати і для посіву проміжних культур, що є для них іще одним плюсом.

AMAZONE

У виробничій програмі цієї компанії є навісний бункер XTender і причіпний XTender-T, які виробляють зі сталі методом глибокої витяжки. Бункери доступні з ємністю 2200 або 4200 л, їх можна розділити на дві секції у співвідношенні 50/50 – для добрив і насіння/добрив. Агрегатування навісного бункера з трактором здійснюється за допомогою триточкової навіски, при цьому потрібен трактор потужністю від 300 к. с. У причіпного XTender-T є власне шасі, його агрегатування можливе через нижні тяги, різні види тягових сережок або кульові опори К80.

З осені 2019 р. лінійка бункерів Amazone поповнилася фронтальним варіантом FTender ємністю 1600 або 2200 л. Його презентація відбулася в листопаді в рамках ганноверської виставки Agritechnica. Вносити добрива бункерами Amazone можна з нормою від двох до 400 кг/га. Для цього використовується центральна розподільна головка з нагнітачем. Для роботи компресора потрібне подання оливи в обсязі 28 л/хв.

Конструкція сошників і їх регулювання дають змогу встановлювати розподіл потоку добрив у трьох режимах: 100% поверхнево, 100% – у ґрунт і в співвідношенні 50/50 – у ґрунт і на поверхню. Для встановлення обраної програми внесення призначена заслінка на кожному сошнику, що переставляється у триланковому кулісному механізмі.

XTender може агрегатуватися майже з кожним причіпним знаряддям із відповідними системами управління та нижньою поперечною тягою. У компанії Amazone це, насамперед, культиватори Cenius і Ceus, а також компактні дискові борони Certos і Catros/Catros+. Управління здійснюється за допомогою ISOBUS-терміналу. Можливе оснащення відомим за посівною технікою терміналом Amazone TwinTerminal 3.0.

BEDNAR

Компанія пропонує три варіанти причіпних бункерів з пластиковими бункерами та три варіанти навісних бункерів.

Причіпний бункер для сухих добрив Ferti-Cart FC 3500 має об’єм 3500 літрів,  Combo System CS5000 обладнаний двома бункерами на 2000 та 3000 літрів відповідно та може вносити 2 різних види матеріалу. Третій варіант причіпного бункера – Ferti-Tank FT4000 для внесення рідких добрив. Всі три бункери можуть агрегатуватися, як з навісними агрегатами на 3-точковій навісці, так і з причіпними.

Всі навісні бункери Ferti-Box виконані зі сталі. Задньонавісна модель Ferti-Box FB 3000 вміщує 3000 л; бункер розділений на дві камери (50/50) і оснащений двома дозаторами. Ferti-Box FB може агрегатуватися із важкими штригелями, компактними дисковими боронами, культиваторами, глибокорозпушувачами, комбінованими ґрунтообробними агрегатами, рядними сівалками і знаряддями для міжрядної обробки бренду Bednar.

У лінійці компанії є фронтально навішуваний Ferti-Box FB F із бункером, не розділеним на камери і, відповідно, тільки з одним дозатором. Можливості для комбінування – як у Ferti-Box FB. Вставні сошники розподіляють потік добрива для внесення на дві глибини.

Третій варіант Ferti-Box FB1500TN стаціонарно встановлюється на глибокорозпушувач Terraland TN. Його обсяг становить 1500 л. І в цій моделі добриво можна вносити на дві різні глибини.

Всі бункери Bednar пневматичні, з постійним тиском. Управління ними здійснюється за допомогою ISOBUS-терміналів.

Компанія Bednar пропонує низку комбінаційних рішень, наприклад, із причіпним глибокорозпушувачем Fenix
Компанія Bednar пропонує низку комбінаційних рішень, наприклад, із причіпним глибокорозпушувачем Fenix

FARMET

Чеська компанія пропонує кілька варіантів для внесення добрив у ґрунтові шари. Рішенням, яке набуло найбільшого поширення, є поєднання бункера з навісним глибокорозпушувачем Digger. У агрегату два ряди масивних робочих органів, які виконують дві операції за один прохід. Максимальна глибина обробітку ґрунту (до 50 см) дає змогу руйнувати ущільнені шари, що перешкоджають надходженню вологи до коріння рослин, і загортати рослинні рештки по всьому профілю поля. Модифікація Digger Fert+ призначена для внесення гранульованих добрив на двох рівнях: під лінію висівання насіння та у прикореневу зону. Digger Fert+ може бути агрегатований із фронтальним бункером для добрив Monsun MF об’ємом до 1700 літрів і пневматичним дозатором. Перевагою такої зчіпки є рівномірний розподіл ваги агрегату на трактор.

Широко застосовується також бункер Digger Fert+ Compact об’ємом до 2000 літрів, що встановлюється на різні ґрунтообробні знаряддя.

Новинка в ряду цих машин – комбінація Digger Fert + із напівпричіпним транспортним засобом Falcon FW. У цьому випадку обсяг бункера становить 5000 літрів, оснащений він великими транспортними колесами, має дозатор із нержавіючої сталі. Falcon FW має високу продуктивність і призначений для роботи на великих площах.

HORSCH

Для внесення добрив на глибину в асортименті компанії з Баварії є бункер Partner НТ з універсальним дозатором Horsch котушкового типу. Двокамерний бункер (співвідношення 40/60) ємністю 2800 л може використовуватися в комбінації з усіма сучасними моделями культиваторів Теrrаnо і Tiger.

Загортання добрив можливе у верхньому шарі й на велику глибину обробітку, а також із розподілом потоку на дві глибини у співвідношенні 50/50. Для адресного внесення добрива у вигляді «депозиту» може застосовуватися агрегат для смугового обробітку ґрунту Focus TD, причому як соло, так і в комбінації.

Фронтальний бункер Partner FT має ємність 1600 л і може бути використаний в агрегаті з усіма моделями культиваторів Теrrаnо і Tiger, а також сівалкою точного висіву Maestro RC.

KÖCKERLING

Boxer має два роздільних бункери об’ємом по 1450 л і по одному дозатору з нержавіючої сталі в кожному. За допомогою пористих котушок, частота обертання яких регулюється сигналом GPS, можна досягти норми внесення 1,5–400 кг/га. Найбільш поширена комбінація – з напівнавіс­ним культиватором Vector, можливі також комбінації з компактною дисковою бороною Rebell Profiline, Strip-till-агрегатом Master і універсальною важкою пружинною бороною. Внесення варіюється за глибиною: у верхній шар, углиб, змішане. Споживання оливи компресором – 45 л/хв. Управління здійснюється через WTK 130-Terminal (тільки внесення добрив) або WTK 300-ISOBUS-Terminal (розподіл добрив і насіння). Boxer може застосовуватися тільки зі знаряддями бренду Köckerling, оскільки він замінює нижню поперечну тягу і не має власних пристосувань для навішування.

Boxer компанії Köckerling агрегатується переважно з культиватором Vector
Boxer компанії Köckerling агрегатується переважно з культиватором Vector

ПІДБИВАЮЧИ ПІДСУМКИ

Пропозиція техніки для внутрішньоґрунтового внесення мінеральних добрив поки дуже обмежена. Однак відчувається інтерес сільгосппідприємств до цієї технології, який усе ще зростає.

Обробіток ґрунту з одночасним внесенням добрив на різну глибину підходить як для суцільного внесення, так і для створення «депозитів», призначених для стимуляції активного росту коренів, особливо таких культур, як ріпак і кукурудза. Завдяки тому, що ємність бункерів для добрив становить до 4200 л, досягається висока продуктивність без затримок, пов’язаних із дозаправкою добривами.

Маттіас Мумме, traction, Німеччина

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram