24 Жовтня 2021

Вплив азотного живлення і гербіцидів на продуктивність сої

Незважаючи на значні посівні площі та високу популярність сої серед українських сільгоспвиробників, урожайність цієї культури залишається на досить низькому рівні. Однією з вагомих причин є забур’яненість посівів, що може призводити до суттєвих втрат потенційного врожаю.

СУМІСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ, ДОБРИВ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ

Проблему надійного контролю всього комплексу бур’янів у посівах сої можна вирішити лише за допомогою ефективних і високоселективних гербіцидів, що характеризуються низькою фітотоксичністю як щодо сої, так до ґрунтової мікрофлори (у т. ч. бульбочкових бактерій) та незначним впливом на довкілля. Окрім належного захисту від бур’янів, формування високого біологічного врожаю неможливе й без оптимізації ґрунтового живлення культури, важливою складовою якого є властива сої симбіотична азотфіксація, що на 50–70% забезпечує потреби рослин в азотних сполуках.

Водночас соя позитивно реагує на додатковий мінеральний азот, що значно підвищує продуктивність рослин. У високих дозах він може негативно впливати на формування й функціонування бобово-ризобіального симбіозу та значною мірою нівелювати ефект штучної інокуляції посівного матеріалу активними штамами ризобій. Відтак актуальними і важливими є питання сумісного використання перспективних гербіцидів, азотних мінеральних добрив і штучної інокуляції задля отримання максимальної продуктивності посівів.

Підвищення врожайності та покращення якості насіння сої неможливе без впровадження новітніх агробіологічних технологій її вирощування, що включають ефективний захист від бур’янів і раціональне використання добрив.

Для ефективного контролювання забур’яненості в посівах сої важливе значення має не лише впровадження нових перспективних гербіцидів, а й пошук передових прогресивних методів їх застосування. Низка наукових досліджень (Шепілова Т. П., 2016; Гутянський Р. А., 2008) і практика передових господарств засвідчують необхідність використання як ґрунтових, так і післясходових гербіцидів. Високоефективними виявились бакові суміші різноманітних препаратів, що розширюють спектр впливу на бур’яни, створюють композиції синергічного впливу, істотно зменшують резистентну стійкість бур’янів до окремих препаратів.

У разі застосування ґрунтових гербіцидів, які представлені високоактивними сполуками та спричиняють фізіологічну дію як на процеси метаболізму рослин, так і на бульбочкові бактерії, можливий негативний вплив на формування й функціонування азотфіксуючого симбіозу (Пищур І. М., Канівець В. І., Ларченко І. В., 2014).

Питання необхідності та раціонального застосування азотних мінеральних добрив у посівах сої дотепер залишаються дискусійними. Значно підвищуючи продуктивність рослин, вони за високих доз внесення можуть негативно впливати на процеси симбіотичної азотфіксації й накопичення у ґрунті біологічного азоту.

Метою наших досліджень було вивчення впливу ефективності застосування азотних мінеральних добрив та інокуляції на врожайність і якість зерна сої за умови застосування ґрунтових і післясходових гербіцидів.

Польові досліди (2017–2018 рр.) були закладені в стаціонарній сівозміні лабораторії селекції та насінництва Агрономічної дослідної станції НУБіП України. Ґрунт – чорнозем глибокий малогумусний середньосуглинковий із вмістом гумусу 4,43% (за Тюріним), pH сольової витяжки – 6,1–7,0, вміст легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 106–114 мг/1 кг.

Погодні умови двох років спостережень суттєво відрізнялись. У 2017 році вегетаційний період був досить спекотним і посушливим, а наступний – більш прохолодним і дощовим із середньорічною кількістю опадів 560 мм, що на 130 мм перевищує показники попереднього року. Оптимальні умови 2018 року забезпечили високу продуктивність рослин сої (до 6 т/га) та збір зерна високої якості з середнім вмістом протеїну близько 40%.

Агротехніка в дослідах – загальноприйнята для зони Лісостепу, за винятком досліджуваних агрозаходів. Азотні мінеральні добрива у вигляді аміачної селітри (N – 34%) вносили відповідно до схеми досліду за кілька днів до сівби, а інокуляцію посівного матеріалу – в день сівби сухим інокулянтом ХіСтік Соя. Вносили гербіциди: ґрунтові – за 5–7 днів після сівби, загортаючи їх у ґрунт легкими боронами, післясходові – з появою третього справжнього листка. Сою сорту Медісон висівали в першій декаді травня зерновою сівалкою Great Plains 3P606NT із розрахунку 600 тис рослин на 1 га.

Для порівняння до схеми досліду було включено 2 контролі: конт­роль 1 – без хімічних і механічних прополювань, контроль 2 – із двома ручними прополюваннями.

Вплив азотного живлення визначався на варіантах із штучною інокуляцією та додатковим мінеральним азотом у дозі N90.

У досліді вивчалася технічна й господарська ефективність таких гербіцидів:

  • ґрунтових – Примекстра TZ-Голд (S-метолахлор + тербутилазин, к.с., 4,5 л/га) та бакова суміш Зенкору (метрибузин, к. с., 0,4 л/га) і Комманду (кломазон, к.е., 0,2 л/га);
  • післясходових – бакова суміш Базаграну (бентазон, в.р., 2,5 л/га) і Хармоні (тифенсульфурон-метил, в.р. гр, 0,008 кг/га).

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

За роки досліджень на дослідних полях відмічено середній рівень забур’яненості, який на конт­ролях без прополювань становив 70–80 шт./м2 (табл. 1).

Таблиця 1. Ефективність захисту посівів сої від забур’янення через 30 днів після внесення гербіцидів (середнє значення за 2017–2018 рр.)Характерним був змішаний тип забур’янення з невеликою перевагою дводольних малорічних бур’янів над однорічними злаками. Кількість багаторічних бур’янів була значно меншою (близько 3,2 шт./м2) і суттєво не впливала на ріст і розвиток рослин.

Через 30 днів після застосування гербіцидів спостерігалося значне зниження забур’яненості на всіх варіантах. Бакові суміші і ґрунтових, і післясходових гербіцидів вирізнялись високою технічною ефективністю стосовно всіх груп бур’янів, знищували до 80% наявних бур’янів, що близько до контролю з ручними прополюваннями. Високу активність також зафіксовано на варіантах із застосуванням гербіциду Примекстра TZ-Голд. Однак препарат ефективно знищував більшою мірою однорічні злакові бур’яни, дещо поступаючись іншим препаратам щодо дводольних малорічників. Помітною була фітотоксична дія на рослини сої – сповільнювався їх ріст. Дещо пригнічувала рослини і бакова суміш Базаграну і Хармоні, викликаючи характерні жовтуваті плями на листках, але істотно не впливала на продуктивність культури.

Рівень азотного живлення не впливав на ефективність дії гербіцидів.

Облік забур’янення перед збиранням урожаю підтвердив високу технічну ефективність застосованих гербіцидів (табл. 2).

Таблиця 2. Ефективність захисту посівів сої від бур’янів перед збиранням культури (середнє значення за 2017–2018 рр.)Високу загибель бур’янів зафіксовано за внесення суміші ґрунтових препаратів Зенкору й Комманду та Примекстра TZ-Голд, де вона була близькою до 70%. Дещо нижчий показник був у разі використання бакової суміші Базаграну й Хармоні, де загибель становила 61–65%.

Важливим показником ефективності дії гербіцидів є зниження сирої маси бур’янів. На контрольних варіантах без прополювань сира маса бур’янів перед збиранням врожаю коливалася в межах від 1650 г/м2 до 2280 г/м2. Бакові суміші гербіцидів активно пригнічували ріст і розвиток бур’янів. Так, у разі внесення двокомпонентних сумішей Зенкор (0,4 л/га) + Комманд (0,2 л/га) та Базагран (2,5 л/га) + Хармоні (0,008 кг/га) сира маса бур’янів зменшувалася в середньому на 75%. Дещо вищим є результат дії Примекстра TZ-Голд (80%). Застосування 2 ручних прополювань знижувало сиру масу бур’янів перед збиранням на 94%.

Якісне знищення бур’янів у посівах сої забезпечує високу врожайність культури. Дані табл. 3 підтверджують високу біологічну й господарську ефективність дії препаратів, що забезпечує достовірний приріст урожаю. Так, використання гербіцидів у оптимальних агротехнічних дозах забезпечувало врожайність сої, більше ніж удвічі вищу порівняно з контролем.

Таблиця 3. Урожайність та якість насіння сої залежно від рівня азотного живлення та ефективності захисту посівів від бур’янів (середнє значення за 2017–2018 рр.)Вищий приріст врожайності забезпечило сумісне застосування трьох агротехнічних прийомів: ефективного захисту посівів від бур’янів, інокуляції посівного матеріалу та внесення азотних добрив. Середня врожайність за роки досліджень на варіантах із застосуванням бакової суміші гербіцидів Зенкору (0,4 л/га) і Комманду (0,2 л/га), інокуляції та мінерального азоту в дозі N90 досягла 4,2 т/га, що перевищує контрольний варіант без інокуляції, без добрив і без прополювань більше ніж на 300%. Водночас не відмічено негативного впливу екзогенного мінерального азоту на діяльність симбіотичних азотфіксаторів, залучених з інокуляцією.

За рівних умов видалення мінерального азоту з варіанту, де застосовано інокуляцію та бакову суміш Зенкору і Комманду, призвело до втрати урожайності відразу на 1 т/га.

Раціональне використання вказаних агроприйомів значно покращує якість зерна сої. Вміст білка на інокульованих посівах із внесенням азотних добрив та забезпеченням якісного контролю за бур’янами досягнув рівня 38%, що на 6,4% вище від показників контролю.

ВИСНОВКИ

Отже, аналізуючи результати дворічних досліджень, можна зробити такі висновки:

  • Висока технічна ефективність спостерігалася на всіх варіантах застосування досліджуванних гербіцидів;
  • Більш суттєвий приріст урожаю сої забезпечило сумісне використання гербіцидів, інокуляції посівного матеріалу та мінеральних азотних добрив;
  • Раціональне застосування трьох агротехнічних прийомів забезпечує значне покращення якості зерна сої, зокрема, вмісту білка.

В. М. Жеребко, д-р с.-г. наук, професор НУБіП,  М. О. Дикун, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Вплив травмування насіння сої на його зберігання

Проблема зменшення травмування і здійснення заходів щодо...

Методи розкриття генетичного потенціалу сої

У цій статті ми розглянемо основні агроприйоми...

Живлення сої та вплив стресових чинників на врожайність

Для формування врожаю соя використовує у 2–3 рази...

Погода

Kyiv
рвані хмари
7.6 ° C
8.7 °
5.2 °
76 %
0.9kmh
75 %
Нд
7 °
Пн
8 °
Вт
11 °
Ср
11 °
Чт
14 °