З року в рік спостерігається тенденція до підвищення ціни на добрива, які необхідні для вирощування сільськогосподарських культур. Тому виробники сільгосппродукції шукають шляхи оптимізації технології вирощування у бік зменшення витратної частини та підвищення економічних показників.
На сьогодні гостро постало питання мінімізації використання добрив у зв’язку з їх значним подорожчанням. В один із попередніх сезонів ми проводили дослід із позакореневого підживлення кукурудзи карбамідом у фазу 7–8 листків, отримані результати ви можете побачити на нашому офіційному сайті. На продовження теми використання добрив під час позакореневого підживлення кукурудзи ми вирішили провести дослід із підживлення кукурудзи карбамідом, але вже з використанням різних концентрацій робочого розчину.
Метою цього досліду була перевірка впливу різних концентрацій робочого розчину карбаміду на врожайність при листковому підживленні кукурудзи. Цей дослід заклали у Калинівському районі Вінницької області на дослідному полі кукурудзи ТОВ «КВС-УКРАЇНА». Для дослідження обрали гібрид КВС ФЕРНАНДО (ФАО 260) бренду PLUS4GRAIN, який чудово реагує на вирощування за інтенсивною та середньоінтенсивною технологіями. Технологія вирощування представлена у табл. 1.
Сівбу на цій локації проводили 1 травня 2023 року, глибина загортання насіння 4–5 см, одразу після сівби було внесено ґрунтові гербіциди.
Станом на 9 червня 2023 року фаза рослин кукурудзи на дослідному полі становила 7–8 листків, відповідно до плану досліду було проведено листкове підживлення карбамідом.
Дослід складався з 9 варіантів внесення та контролю (контроль – без внесення добрива) і був закладений у чотирьох повторностях:
- варіант 1 (15 кг/га – 100 л/га)* – 6,9%;
- варіант 2 (15 кг/га – 200 л/га) – 3,5%;
- варіант 3 (15 кг/га – 300 л/га) – 2,3%;
- варіант 4 (20 кг/га – 100 л/га) – 9,2%;
- варіант 5 (20 кг/га – 200 л/га) – 4,6%;
- варіант 6 (20 кг/га – 300 л/га) – 3,1%;
- варіант 7 (30 кг/га – 100 л/га) – 13,9%;
- варіант 8 (30 кг/га – 200 л/га) – 6,9%;
- варіант 9 (30 кг/га – 300 л/га) – 4,6%.
*15 кг/га – це норма карбаміду, 100 л/га – норма виливу робочого розчину.
На п’ятий день після внесення добрив було проведено огляд стану рослин на кожному варіанті внесення. На варіанті з внесенням 15 кг/га карбаміду, а саме: варіант 1 (15 кг – 100 л), варіант 2 (15 кг – 200 л), варіант 3 (15 кг – 300 л) фітотоксичність (опіки) майже не проявлялись.
Незначний прояв фітотоксичності (опіків) спостерігався у варіантах із внесенням 20 кг/га карбаміду, а саме: варіант 4 (20 кг – 100 л), варіант 5 (20 кг – 200 л), варіант 6 (20 кг – 300 л).
Фітотоксичність (опіки) найбільше спостерігалась у варіанті 7 (30 кг – 100 л), дещо менший прояв зафіксовано у варіанті 8 (30 кг – 200 л) та варіанті 9 (30 кг – 300 л). Характер пошкодження – підпалення листкової поверхні жовтого кольору.
Читати по темі: Як підвищити продуктивність кукурудзи
Після закінчення фази цвітіння було проведено огляд стану рослин та заміри висоти. На графіку нижче можна побачити, що різниця у висоті рослин в усіх варіантах внесення порівняно з контролем становила кілька сантиметрів. Можна зазначити, що результати знаходяться у межах похибки (рис. 1).
Наступний огляд було проведено у фазу наливу зерна: з кожної ділянки досліду відібрали по 5 качанів, підрахували структурні показники (кількість рядів, кількість зерен у ряду) й отримали середній показник кількості зерен у качані в кожному варіанті внесення добрив.
Проаналізувавши отримані дані, було зроблено висновок, що в усіх варіантах внесення порівняно з контролем спостерігалось збільшення рядів і зерен у ряду, що, відповідно, і вплинуло на показник кількості зерен у качані. На графіку відображено дані, з яких видно, що найбільше зерен було у варіантах з найвищою нормою карбаміду (рис. 2).
Під час обмолоту дослідних ділянок було проведено відбір зразків зерна у кожному варіанті та визначено масу 1000 зерен. Проаналізувавши отримані дані, можна сказати, що концентрація робочого розчину, та й загалом карбамід, не вплинули на збільшення маси 1000 зерен кукурудзи. Результати підрахунку відображено на рис. 3.
Обмолот дослідного поля проводили 26 вересня 2023 року спеціальним селекційним комбайном. Після аналізу даних отримали такі результати: підвищення рівня урожайності спостерігалось у всіх варіантах внесення добрива порівняно з контролем. Найбільший рівень урожайності зафіксовано у варіантах із найвищою нормою карбаміду при всіх варіантах норм робочого розчину: 30 кг – 100 л, 30 кг – 200 л, 30 кг – 300 л (рис. 4).
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
Фітотоксичність (опіки) найбільше спостерігалась у таких варіантах: варіант 7 (30 кг – 100 л), варіант 8 (30 кг – 200 л) та варіант 9 (30 кг – 300 л), але водночас у цих варіантах були найвищі показники врожайності та структури качана, збільшення кількості рядів і зерен у ряду, відповідно – збільшення кількості зерен у качані.
Незначний прояв фітотоксичності (опіків) спостерігався у варіантах із внесенням 20 кг/га карбаміду, а саме: варіант 4 (20 кг – 100 л), варіант 5 (20 кг – 200 л) та варіант 6 (20 кг – 300 л). При зменшенні концентрації робочого розчину (варіант 6) фітотоксичність майже не проявлялась, рівень урожайності та структурні показники качана порівняно з контролем були вищими.
Що ж до варіанту із внесенням 15 кг/га карбаміду, а саме: варіант 1 (15 кг – 100 л), варіант 2 (15 кг – 200 л), варіант 3 (15 кг – 300 л), то тут фітотоксичність (опіки) майже не проявлялась, рівень урожайності та структурні показники дали прибавку порівняно з контролем.
Аналіз маси 1000 зерен в усіх варіантах внесення порівняно з контролем засвідчив відсутність суттєвого підвищення.
При листковому підживленні карбамідом спостерігалось підвищення рівня урожайності та структурних показників качана в усіх варіантах внесення, але при цьому маса 1000 зерен не збільшувалась. Чим вищою була концентрація робочого розчину при збільшені норми карбаміду, тим сильніше проявилася фітотоксичність, але при цьому негативного впливу на рівень урожайності не спостерігалось.
Рекомендовано при листковому підживленні кукурудзи з нормою від 20 кг до 30 кг на гектар використовувати норму виливу робочого розчину від 200 л до 300 л на гектар.
Олександр Жалоба, фахівець з агросервісу компанії «КВС-Україна»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
