08 Серпня 2022

Вилягання зернових – велика небезпека

У процесі вирощування зернових культур на рослини впливають вагомі природні чинники – сильні дощі та вітер, які підвищують імовірність вилягання посівів. Надмірне укорочення рослин за допомогою регуляторів росту зазвичай пов’язане зі зниженням врожайності. Таким чином, агроному важливо розробити правильну стратегію, яка б дала змогу захистити посіви від вилягання, уникнувши при цьому можливих втрат врожаю.

Для регулювання росту зернових використовують невелику кількість діючих речовин. Однак щороку застосування регуляторів росту пов’язане з цілою низкою складнощів. Так, наприклад, на легких ґрунтах надмірні норми внесення препаратів можуть значно знижувати врожайність культури. Водночас на важких, добре забезпечених вологою ґрунтах середньої норми може бути недостатньо, і ризик вилягання культури збережеться. Оскільки погодні умови останнім часом досить нестабільні й покладатися повною мірою на прогнози неможливо, використання регуляторів росту стає дуже суб’єктивною та чутливою справою.

Дуже важливо на початку вегетації оглянути рослини і правильно визначити їх поточний стан. Перше враження про стан посівів можна отримати, беручи до уваги кількість життєздатних рослин та середню кількість пагонів на них.

В тих регіонах, де зернові культури висівали у вологий ґрунт, сходи рослин надалі відчуватимуть негативний вплив надмірної вологості ґрунту й ущільнення. Якщо, наприклад, восени на озимому ячмені спостерігалися потовщені ділянки основи стебла на пожовтілих рослинах, а зимові заморозки були не достатніми для подолання ущільнень в ґрунті та покращення його структури, то таким посівам відновитися буде досить важко.

В будь-якому випадку визначення необхідної норми внесення регулятора росту відбувається з урахуванням стану розвитку посівів відповідної культури, стійкості сорту/гібриду до вилягання, стратегії удобрення азотом та наявних погодних умов.

Під час вибору того чи іншого продукту для регулювання росту важливо звертати увагу на його специфічний допуск для різних видів рослин. Наприклад, між препаратами, що містять хлормекват-хлорид (ССС-засоби), існують суттєві відмінності. Так, окремі з них можуть бути допущені до використання лише на пшениці; інші можна також використовувати на озимому житі, тритикале, вівсі.

Відмінності існують і для регуляторів росту, що містять етефон. Наприклад, деякі з них не можна використовувати на озимому житі, тритикале та ярій пшениці. А застосування етефону на вівсі взагалі заборонено. Слід також брати до уваги допустимі періоди часу, впродовж яких можна застосовувати той чи інший препарат, і максимально допустимі норми внесення. Для цього доцільно орієнтуватися на стадії розвитку рослин.

РЕГУЛЯЦІЯ РОСТУ РОСЛИН ЯЧМЕНЮ

Найважливішим часом для регулювання росту озимого ячменю залишається стадія ЕС 31-32 (стадія 1-го та 2-го міжвузля). На практиці дуже добре працює суміш продуктів, що містять як діючі речовини тринексапак-етил та етефон. Ця комбінація показує набагато кращі результати, ніж застосування цих препаратів окремо.

Норми внесення регуляторів росту слід коригувати відповідно до наявного ризику вилягання. Якщо необхідно провести інтенсивне укорочення рослин, добрі результати можна отримати при застосуванні суміші етефону та ССС.

Оскільки озимий ячмінь, особливо його багаторядні сорти, на початку появи колосу проявляють активний ріст у довжину, ефективною щодо регуляції росту є друга обробка рослин із використанням препаратів, які містять етефон. Таку обробку необхідно проводити перед початком висування колосу. Її мета – додаткове укорочення стебла у довгорослих сортів, схильних до вилягання. Дослідним шляхом також було встановлено, що така обробка допомагає скоротити ламкість стебла біля колоса.

Під час визначення норми внесення препарату слід пам’ятати, що інтенсивне сонячне опромінення посилює дію регуляторів росту. Та якщо погода похмура і прохолодна, чекати на її покращення для проведення обробки недоцільно. Оскільки погода навесні часто непередбачувана, для визначення часу обробки краще орієнтуватися не стільки на неї, скільки на стадію розвитку рослин. Це допоможе уникнути небажаного сильного витягування нижнього міжвузля. Водночас слід бути дуже обережним із проведенням обробок під час останніх заморозків. Зазвичай посіви ячменю краще переносять обробки після заморозків, аніж перед ними.

Cлід враховувати, що інтенсивне сонячне опромінення посилює дію регуляторів росту
Cлід враховувати, що інтенсивне сонячне опромінення посилює дію регуляторів росту

ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПШЕНИЦІ

В результаті досить широкого вікна, коли можна проводити сівбу озимої пшениці, її посіви часто перебувають на різних стадіях розвитку. Деякі з них входять в зиму добре розкущеними, інші можуть не мати жодного бокового стебла.

Оскільки діючій речовині хлормекват-хлориду інколи приписують сприяння кущінню, на слабких посівах досить часто обробка регуляторами росту відбувається дуже рано. За певних умов такий підхід може бути бажаним, однак насправді діюча речовина не має такої властивості, як сприяння кущінню. Втім, за допомогою препаратів на основі хлормекват-хлориду можна скоротити редукцію (відмирання) бокових пагонів, які вже були створені. Цю властивість названої речовини можна успішно використовувати. Разом з тим, оскільки ефект укорочення при ранньому застосуванні регуляторів росту може значно коливатися залежно від року, проведення окремої обробки буде недоцільним. Цей захід краще поєднувати із плановою гербіцидною обробкою.

Гарний результат внаслідок регуляції росту можна отримати при застосуванні препаратів на стадії розвитку рослин ЕС 31-32. Якщо ризик вилягання рослин високий, рекомендується застосовувати суміші препаратів. Так, на стабільних щодо врожайності площах (полях) вирощування, де із ґрунтів вивільняється велика кількість N, суміш може складатися з ССС-продукту та засобу, що містить тринексапак-етил. Якщо ризик вилягання залишається дуже високим або відбулося лише помірне укорочення, повторна обробка може відбуватися на стадії ЕС 39 (стадія лігули, прапорцевий листок повністю розвинений). Водночас слід зазначити, що така обробка є швидше вимушеною, ніж плановою. Найкращі результати можна отримати лише на стадії ЕС 31-32, оскільки в такому разі укороченню підлягатимуть саме нижні міжвузля.

Читати по темі: Як рекорду досягали й усі труднощі здолали

Існує також інша стратегія, що базується на помірному вкорочені зернових на початкових стадіях і сильному вкороченні на стадії ЕС 37-39 із внесенням підвищеної норми діючої речовини. Однак на пшениці вона часто може призводити до втрати врожайності.

Важливо також уважно стежити за появою стресових для посівів ситуацій. Так, наприклад, якщо доступність вологи для рослин на певний час обмежується, вони будуть більш чутливо реагувати на обробку регуляторами росту в цей період.

ЖИТО ТА ТРИТИКАЛЕ

Регуляцію росту рослин жита та тритикале слід проводити дуже обережно. Для жита застосування регуляторів росту є дуже складним питанням. На посівах цієї культури необхідно якомога раніше визначати можливий ризик вилягання. Якщо норма внесення препаратів буде надто великою, посіви в разі настання нестачі вологи втрачатимуть значну частку врожаю. Якщо ж внести їх замало – ймовірність вилягання залишиться на високому рівні. Спеціалісти рекомендують йти на ризик у напрямку більшого вкорочення, оскільки можливі втрати в такому випадку все ж таки будуть меншими, ніж від вилягання.

Важливо також звертати увагу на особливості окремого сорту – його стійкість до вилягання, що допоможе оптимізувати норму внесення регулятору росту та знизити стрес для рослин. Обробку посівів перед висуванням колосу слід розглядати як  виключно вимушений захід. Поряд із укороченням рослин від такої обробки можна також очікувати зменшення ламкості стебла біля колоса. Втім, лише однієї такої обробки буде недостатньо. Попередньо необхідно укріпити основу стебла рослин на більш ранніх стадіях розвитку.

Стратегія регуляції росту тритикале дуже подібна до жита. Найкращу стабілізацію рослин можна отримати за рахунок обробки на стадії розвитку ЕС 31-32. Часто тритикале вирощують на кращих ґрунтах, аніж жито, тож рослини менше потерпають від нестачі вологи та, відповідно, від поєднання цього стресового чинника з обробкою регуляторами росту. До того ж нові сорти тритикале мають доволі високу стійкість до вилягання і потребують меншої кількості діючої речовини регулятора росту.

ВИСНОВКИ

Таким чином, при складанні стратегії регуляції росту рослин потрібно уважно обирати препарати з огляду на те, для якої культури вони призначені та в який період будуть застосовані. Найважливішим періодом для проведення обробки регуляторами росту для зернових є стадія розвитку ЕС 31-32. Практично на всіх зернових культурах результати укорочення будуть кращими при застосуванні сумішей різних препаратів, ніж кожного препарату окремо. При визначені необхідної норми внесення слід обов’язково брати до уваги розвиток посівів, особливості певного сорту/гібрида, інтенсивність удобрення та вивільнення органічного азоту, а також погодні умови.

Марія Ярошко, за матеріалами фахівців N.U. Agrar GmbH (Німеччина)

Опубліковано в журналі “Агроном”

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Вирощування пшениці на змитих чорноземах

Прибутковість вирощування пшениці значною мірою залежить від...

Вплив кислотності та засоленості ґрунту на врожай пшениці

Підвищена кислотність або лужність ґрунтів обмежують розвиток...

Септоріоз озимої пшениці: що треба знати про хворобу?

Останніми роками на території України фітопатологічна ситуація...

Погода

Kyiv
рвані хмари
22.1 ° C
23.1 °
21.5 °
83 %
0.5kmh
77 %
Пн
25 °
Вт
24 °
Ср
22 °
Чт
30 °
Пт
32 °