29 Березня 2024

Визначення критеріїв пересіву ушкоджених взимку посівів ячменю озимого

Ячмінь озимий – цінна культура з високим потенціалом урожайності. Її продуктивність у країнах Європи перевищує 10 т/га. Ячмінь також має і високу поживну цінність. Він рано звільняє площу, що дає можливість якісно обробити ґрунт та накопичити вологу, є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських культур.

Попри свої переваги, за посівною площею в Україні домінує не озимий, а ярий ячмінь (на відміну від пшениці). Це результат однієї, але дуже значної вади ячменю озимого – низької зимостійкості. І незважаючи на намагання селекціонерів, цього недоліку поки що позбутися не вдається. Висока чутливість ячменю до несприятливих чинників зимового періоду вимагає високоякісного проведення всіх технологічних заходів в літньо-осінній період. Лише в такому випадку можна сподіватися на добрий урожай.

Сівба в погано підготовлений ґрунт, в якому через неправильний глибокий обробіток втрачена значна кількість вологи, призводить до суттєвого зменшення польової схожості, зниження густоти стояння рослин. До того ж, як правило, такий стеблостій вкрай нерівномірний, що дає додаткові шанси бур’янам, ускладнює проведення заходів по догляду за рослинами. Рослини в таких посівах розвиваються та загартовуються нерівномірно, що призводить до ще більшого випадіння їх після зими. Такі площі навесні дуже часто пересіваються. В окремі роки зі складними умовами зимового періоду сильно можуть ушкоджуватися навіть посіви, що з осені були у відмінному стані. В усіх таких випадках дуже складним стає питання правильної оцінки посівів та визначення необхідності пересіву даних площ.

КОЛИ ВИНИКАЄ НЕОБХІДНІСТЬ ПЕРЕСІВУ ПОСІВІВ

Перше, що в даному випадку слід зробити, це визначити перед відновленням вегетації життєздатність рослин. Вузол кущіння здорової рослини має білий колір. Для визначення життєздатності існує багато добре відомих методів (метод монолітів, водний та цукровий методи, прискорений, забарвлення тканин барвниками).

Слід зауважити, що навіть найкращий із методів діагностики – метод монолітів – не завжди надає абсолютно достовірну інформацію щодо стану рослин. Дуже часто зустрічаються ушкодження низькими температурами та іншими несприятливими чинниками, що проявляються значно пізніше ніж через двадцять днів після відростання рослин у монолітах. І чим гірші умови відновлення весняної вегетації (різке підвищення температури, відсутність достатньої кількості вологи), тим більше ушкоджених рослин гине.

Таким чином, для того щоб оцінити стан рослин при відновленні весняної вегетації, необхідно знати, наскільки несприятливими були умови зимового періоду, тобто визначитися з можливими подальшими втратами рослин, з їх потенціалом.

Програмою досліджень передбачалось визначитися з можливістю ушкоджених взимку рослин ячменю озимого формувати зернову продуктивність, встановити межу, за якої ушкоджені посіви доцільніше пересіяти.

Відповідні польові досліди проводились на дослідному полі Дніпропетровського державного аграрного університету з 2010 року на чорноземі звичайному малогумусному середньосуглинковому. Потужність гумусованого профілю – 75 см. Вміст гумусу (за Тюріним) у верхній частині гумусо-акумулятивного горизонту становить 3,9-4,2%. Вміст у верхньому шарі ґрунту (0-20 см) азоту, що легко гідролізується (за Тюріним та Кононовою), становить 8,0-8,5 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Чириковим) – 9,0-10,0 мг/100 г ґрунту і обмінного калію (за Масловою) – 14,0-15,0 мг/100 г ґрунту.

В польових дослідах в оптимальний строк (22 серпня) висівали сорт вітчизняної селекції Основа. Попередником був обраний чорний пар через найменшу стійкість рослин до несприятливих умов зимівлі. Підготовку ґрунту та вирощування ячменю проводили за загальноприйнятими технологіями для умов північної частини Степу.

Під час проведення польових досліджень було використано загальноприйняту методику. Облікова площа ділянок становила 30 м2 з триразовим повторенням.

В дослідах в основні фази розвитку рослин, а також у період припинення осінньої вегетації і під час її відновлення визначали біометричні показники ячменю озимого; проводили облік польової схожості та густоти стояння рослин, аналіз структури врожаю. Зимостійкість визначали за методикою Держкомісії по сортовипробуванню. Облік урожайності проводили методом прямого комбайнування Sampo-500, дані було піддано дисперсійному аналізу.

Агрометеорологічні умови в роки досліджень суттєво відрізнялися між собою. Так, восени 2009 року склалися надзвичайно сприятливі умови для росту та розвитку рослин як ранніх, так і пізніх строків сівби. Постійні і рясні опади восени і на початку зими, а також підвищені температури (плюсові температури утримувалися до другої декади грудня) з частими і глибокими відлигами сприяли тому, що рослини дещо переросли. Весна була ранньою, теплою, майже без опадів, літо – спекотним, вкрай посушливим.

Погодні умови осені 2010 року були набагато гіршими для нормального проростання та розвитку рослин через значну нестачу вологи в першій половині та знижену температуру в другій половині осіннього періоду. Зима була малосніжною, але не надто суворою. Весняний період виявився сприятливим для слабких рослин – вологий, з незначними температурами, літо – сухим, з високими температурами.

Ці два роки були контрастними за погодними умовами, що, безумовно, позначилось на розвитку та густоті стояння рослин в осінній період (табл. 1). Так, у 2010 році рослини формували втричі меншу надземну масу, ніж у 2009 році зі сприятливою осінню. Кількість рослин, що вижили за таких умов, зменшилася вдвічі.

В дослідах з метою отримання пригнічених та ушкоджених рослин на полі щорічно штучно створювали ділянки з льодяною кіркою та безсніжні ділянки. Негативні умови зимівлі – відсутність снігу та льодяна кірка – не могли не позначитися на виживаності рослин (табл. 2). Більш за все рослини ячменю озимого потерпали від льодяної кірки – виживаність рослин знизилась на 25%. Відсутність снігу призвела до зменшення кількості живих рослин на 15%.

Навіть без екстремальних умов кількість рослин у посівах впродовж вегетації постійно зменшується. При порівнянні першої і третьої таблиць видно, що за період від осені до жнив залишається всього від 40 до 60% рослин (42,8-58,3%). Ще більше рослин гине за несприятливих умов зимівлі. Так, за даними таблиці 3, під льодяною кіркою залишається до повної стиглості лише від чверті до третини висіяних рослин. До того ж у них зменшуються також продуктивна кущистість і кількість зерен у колосі. Так, продуктивна кущистість за природних умов становила 1,9-2,0, без снігу – 1,4-1,5, льодяна кірка знизила продуктивну кущистість рослин до 1,4.

Інтегрованим показником продуктивної кущистості і кількості рослин є густота продуктивного стеблостою – основний показник продуктивності. Залежно від умов зволоження по роках та несприятливих умов зимівлі він коливається більше ніж у два рази (табл. 3). Трохи менші коливання спостерігаються у такого показника як маса зерна з колоса – від 1,4 до 1,2 г.

На підставі цих двох показників – продуктивна кущистість і маса зерна з колоса – неважко підрахувати біологічну врожайність рослин, що піддалися негативному впливу зимових ушкоджень. Так, за звичайних умов урожайність складає 6-4 т/га, а без снігу – всього 4-3 т/га; ще більше знижується врожайність після дії льодяної кірки – 4-2 т/га.

На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що ушкоджені взимку рослини знижують продуктивність як за рахунок зменшення кількості рослин на одиниці площі, продуктивної кущистості, так і зменшення маси зерна з колоса. Таким чином, у разі виникнення навесні потреби оцінки стану посівів з метою їх пересіву або підрахунку можливої продуктивності рослин слід враховувати те, що ушкоджені рослини формують меншу продуктивну кущистість і дадуть меншу масу зерна з колоса.

Пересівати ушкоджені взимку посіви ячменю має сенс лише в тому випадку, якщо урожайність його буде меншою за середньобагаторічну для ярого, тобто 2,7 т/га зерна (середня урожайність у підзоні). Але, зважаючи на додаткові витрати, пов’язані з пересівом, можна погодитися і на трохи меншу врожайність – 2,5 т/га. Для отримання такої врожайності (фактичної) необхідно, щоб біологічна врожайність була на рівні 2,75 т/га (10% втрат при збиранні). Згідно з даними таблиці 3, таку врожайність може забезпечити густота продуктивного стеблостою приблизно 210-230 продуктивних стебел на квадратному метрі при середній масі колоса 1,3-1,2 г. При продуктивній кущистості ушкоджених взимку рослин на рівні 1,4 необхідно, щоб на метрі квадратному при повній стиглості зерна було не менше ніж 165 рослин. А зважаючи на те що випадіння рослин відбувається не лише взимку, а і в весняно-літній період і може становити залежно від погодних умов від 20 до 50% (особливо в ушкоджених рослин), то кількість їх навесні повинна становити не менше ніж 250 рослин на квадратному метрі.

Таким чином, урожайність ушкоджених взимку рослин ячменю озимого на рівні 2,5 т/га можна отримати за умов збереження після зимівлі не менше ніж 250 нормально розвинутих з осені рослин. При меншій кількості рослин і добрих запасах вологи навесні такі посіви доцільніше пересіяти.

Такі висновки правомірні лише при відносній рівномірності розподілу рослин на площі. Якщо випадіння рослин нерівномірне, то треба провести підсів. Але слід пам’ятати, що в умовах Степу, як показує практика, для цього сприятливими можуть бути всього один-два дні.

І.І. Ярчук, д. с.- г. н., В.Ю. Божко, аспірант, А.В. Невтриніс, Дніпропетровський ДАУ

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2012

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Захист ячменю: що актуально в умовах 2024 року?

Сьогодення ставить перед нами багато викликів. Скажімо,...

Десятизірковий ячмінь

Завдяки використанню сучасних технологій і сортів з...

Як прискорити післязбиральне дозрівання насіння ячменю озимого

ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИЙ СПОКІЙ НАСІННЯ ТА ЙОГО ТРИВАЛІСТЬ Зазвичай насіння...

Погода

Kyiv
помірний дощ
9.5 ° C
10.9 °
9.3 °
91 %
3.5kmh
100 %
Пт
10 °
Сб
19 °
Нд
22 °
Пн
23 °
Вт
20 °