В Європі зростає зацікавленість аграріїв у низьковуглецевих добривах, що дозволяють зменшити вуглецевий слід виробництва сільськогосподарської продукції.
У відповідь на цей попит виробники розробляють широкий спектр нових рішень — від мінеральних добрив на основі «синього» та «зеленого» аміаку до органічних продуктів із відходів.
Мінеральні добрива з меншим вуглецевим слідом
За словами Марка Такера, менеджера з харчової мережі компанії Yara, мінеральні добрива нового покоління мають той самий хімічний склад, що й традиційні, але виробляються з меншими викидами CO₂.
Водночас він наголошує, що навіть серед стандартних добрив існують значні відмінності у вуглецевому сліді залежно від країни походження та технологій виробництва.
Так, середні показники викидів CO₂е на 1 кг азоту аміачної селітри становлять:
- Європа — 3,42 кг CO₂e.
- Китай — 10,45 кг CO₂e.
- Yara — 3,08 кг CO₂e.
«Блакитний» та «зелений» водень — новий етап розвитку
Наступним кроком є добрива на основі «блакитного водню» — аміаку, виробленого з природного газу з уловлюванням і зберіганням вуглецю (CCS).
Компанія Yara планує запуск такого виробництва у 2026 році на найбільшому в Європі заводі з виробництва аміаку та добрив.
У межах проєкту Northern Lights до 800 тис. тонн CO₂ щороку вловлюється, скраплюється та зберігається під морським дном Норвегії. У результаті вуглецевий слід добрива становить лише 63% від рівня 2009 року, який вважається базовим.
Ще нижчі показники мають добрива на основі «зеленого водню», який отримують шляхом електролізу води з використанням відновлюваної енергії.
За таких умов типове внесення 200 кг/га азотних добрив (наприклад, кальцієво-аміачної селітри) формує лише близько 20% вуглецевого сліду базового продукту. Водночас виробництво таких добрив поки що обмежене через високу вартість та нестачу доступної «зеленої» енергії.
Агрономічні переваги мінеральних низьковуглецевих добрив
Ключова перевага мінеральних низьковуглецевих добрив — їхня повна агрономічна еквівалентність традиційним продуктам. Тобто:
- не потрібні додаткові випробування ефективності,
- не потрібно змінювати технології живлення культур,
- виняток — лише при зміні форми (рідкі/тверді, суміші тощо).
Економіка та вуглецеві квоти
Вартість таких добрив залишається важливим фактором, однак її можна частково компенсувати за рахунок:
- збереження та продажу вуглецевих квот,
- премій за продукцію з низьким вуглецевим слідом,
- участі харчових компаній у фінансуванні переходу на сталі технології.
Органічні та відходові добрива: потенціал і виклики
Інша група — органічні та добрива на основі відходів, зокрема:
- компост,
- зброджений гній,
- гранульований гній.
Вони містять мінеральні елементи, але суттєво відрізняються від класичних мінеральних добрив. Тому необхідні додаткові дослідження їх:
- ефективності,
- впливу на врожайність,
- впливу на якість зерна,
- коефіцієнта використання азоту.
За словами Марка Такера, у дослідженнях часто спостерігається приблизно на 10% нижча віддача порівняно з мінеральними добривами при досягненні максимального ефекту.
Крім того, методики обліку вуглецевого сліду для органічних і мінеральних добрив відрізняються, тому пряме порівняння може бути некоректним. Водночас такі добрива потенційно мають довгострокові переваги для здоров’я ґрунту, що потребує подальших оцінок.
Приклад із ринку: Nutramon Novo від OCI Global
Компанія OCI Global вивела на ринок азотне добриво Nutramon Novo з вуглецевим слідом до 60% нижчим, ніж у стандартних добрив.
За словами Сема Лідбітера, менеджера з продажу OCI Global у Великій Британії та Ірландії, продукт:
- містить 50% нітратного та 50% амонійного азоту,
- забезпечує швидке поглинання та тривале живлення,
- виробляється з використанням біометану, отриманого з органічних відходів (харчових і садових), а не з природного газу.
Дослідження також показали, що застосування цього добрива на солодовому ячмені може зменшити загальний вуглецевий слід пляшки віскі об’ємом 750 мл до 10%.
Farmers Weekly
