В обробітку фермерського господарства «Деметра К», що на Миколаївщині, 710 га землі. Господарство невелике, тому до кожного гектара посівів тут підходять максимально відповідально та виважено, адаптуючи вимоги технологій вирощування сільгоспкультур до ринкових і погодних викликів. Власник ФГ Юрій Крохмаль уточнює, що у зв’язку з нерентабельністю окремих культур довелося переглянули сівозміну, зокрема, збільшити посіви кукурудзи, а також відмовитися від ріпаку та гороху.
Агроном: Які на сьогодні культури вирощуєте, чи плануєте збільшувати або ж зменшувати певні культури під урожай-2025?
Юрій Крохмаль: З огляду на сьогоднішню страшну ситуацію в нашій країні говорити про якусь прогнозованість взагалі некоректно та неетично, тому доводиться коригувати сівозміну щосезону, адже йдеться про виживання. Наприклад, минулого року ми реалізовували пшеницю за цінами, які були на межі рентабельності або навіть нижчими. Цьогоріч в нас у сівозміні озима пшениця, озимий ячмінь, кукурудза, соняшник і соя. Під урожай-2025 вже запланували розширити посіви під озимими культурами до 40% за рахунок збільшення площ під озимою пшеницею, а також можливо повернемося до озимого ріпаку, адже ціни показують позитивну тенденцію.
А.: Який обробіток ґрунту практикуєте?
Ю. К.: У 2017 р. почали випробовувати вертикальний обробіток (Verti-till) і смуговий обробіток ґрунту (Strip-till). У 2018 р. тестування продовжили, оскільки теорія – це одне, а на практиці буває зовсім інше, тому виникали певні нюанси, на які ми звертали увагу. З 2019 р. повністю перейшли на ці дві технології обробітку ґрунту, адже ґрунт повинен мати газообмін, накопичувати вологу та максимально ефективно утримувати її, що підвищує родючість ґрунту.
Зокрема, для проведення Verti-till маємо агрегат від канадського виробника Salford RTS, який, до слова, одним із перших на українському ринку запропонував відповідну технологію нашим фермерам. Смуговий культиватор Krios для Strip-till у нас українського виробника – ТОВ «Велес-Агро ЛТД». Він проявив себе, як надійна машина та виконує всі необхідні агрооперації.
Цього року ситуація з опадами катастрофічна, і питання навіть не в кількості, а в періодичності при неймовірно високих температурах. Завдяки технології волога максимально затримується і накопичується, що в підсумку мінімізує втрати потенційного врожаю. Звісно, волога у вигляді опадів необхідна при будь-якій технології обробітку ґрунту.
Водночас ми повністю не відмовились від і глибокорихлення в окремих випадках (краї, лісосмуги та клини – місця, де утворюється механічна ерозія).
А.: А як підбираєте насіння культур, чи зважаєте на погодні виклики?
Ю. К.: Пшеницю вирощую одного сорту – це Золотоколоса від Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Використовую її вже не перший рік, вона демонструє стійкість до хвороб і стресових чинників, тому вдається доводити її до запланованих показників урожайності. Якщо подивитися на урожайність озимої пшениці у нашому господарстві в розрізі останніх років, то середня становила 45–50 ц/га.
А.: Чим доробляєте насіння озимої пшениці?
Ю. К.: Обробку насіння проводжу за такою схемою: фунгіцид Спайдер, інсектицид Інітер разом із добривами та біостимуляторами – Розалік (Zn,P,N,S), Ерайз і БлекДжек. Протруєння забезпечує культурі успішну перезимівлю і, що важливо, отримання дружних сходів. Відмітили також формування більшої кількості кореневих волосків та рівномірний розвиток посівів восени, що відіграє важливу роль в останні роки у зв’яку зі зменшенням кількості основних добрив при сівбі.
А.: А як щодо інших культур, яким гібридам віддаєте перевагу?
Ю. К.: Два сезони поспіль сіємо кукурудзу IFAGRI – гібрид Вархол (ФАО 300). Соняшник у нас сульфо – це гібриди Санрок (Іфагрі) та Субару (Сингента). Минулого року гібриди нас повністю задовольнили і за результатом урожайності (кукурудза – 51 ц/га, соняшник – 35 ц/га), і за співвідношенням ціни та якості.
Читати по темі: Віталій Возний: У нашій сівозміні буряк — найрентабельніша культура
Цього року складно давати оцінку, беручи до уваги, що на сонці у нас було понад 60°С, і культури вижили за рахунок того, що не спеклося коріння, яке завдяки нашій технології було прикрите рештками. Волога була збережена, і коренева система змогла її прокачати та «остудити» листя. Хоча навіть при цьому кукурудза значно «підгоріла» і отримала стрес, але надія є.
Загалом, у підборі насіння, ЗЗР, добрив ми дивимося не з позиції максимальної урожайності, а орієнтуємося на зменшення витрат собівартості гектара вирощеної продукції, адже лімітуючим чинником у нашій зоні ризикованого землеробства є волога та багато непередбачуваних обставин, на які варто реагувати впродовж сезону. Це, наприклад, боротьба зі шкідниками, а також природні аномалії, на які ми не можемо впливати.
А.: Розкажіть про систему живлення. Що практикуєте у цих умовах?
Ю. К.: Виходячи останніми роками із можливостей, кількість добрив значно скоротилась, позакореневе живлення не впроваджується на постійній основі, хіба що в разі крайньої необхідності. Перевага надається здебільшого азотно-сірковому живленню КАС+тіосульфат амонію, яке показало доволі непогані результати.
Тіосульфат амонію Thio-Sul показав збільшення ефективності рідкого добрива КАС-32 (карбамідаміачна суміш). Застосовую на всіх культурах у нормі 10% від кількості азоту. Продукт недешевий, але необхідний, як джерело доступної сірки.
Озимі культури підживлювали навесні, по мерзло-талому ґрунту. На просапних культурах провели прикореневе живлення агрегатом «Вулкан» від «Велес-Агро» для внесення рідких добрив за системою «Культан», що показує максимально ефективне використання азотних добрив.
А.: Ви зайшли цьогоріч у вирощування сої, який найбільший виклик мали з цією культурою?
Ю. К.: Маючи розбалансовану сівозміну без бобових культур та у зв’язку із складнощами при вирощувані гороху ввели у структуру сою. Звісно, наш регіон не найкращий для вирощування сої, проте ми переймали практики тих, хто вирощує її у південних областях. Приглядаємося, як вона себе покаже при різних міжряддях та густоті. На сьогодні основні технологічні операції виконано, культура розвивається добре. Найбільшими викликами стали неймовірна спека та, звісно, кліщ, адже втрати врожаю від пошкодження павутинним кліщем можуть сягнути 80%. Спрацював інсекто-акарицид Шерман (абамектин). Використовували його у нормі 0,9 л/га.
А.: А на інших культурах мали проблеми зі шкідниками, хворобами чи бур’янами? Як з ними боролися?
Ю. К.: В цьому агросезоні отримали ще одну непросту проблему – це пошкодження посівів соняшнику, сої та навіть кукурудзи павутинним кліщем. Ми виявились абсолютно не готовими до таких викликів плюс наклався дефіцит препаратів і, відповідно, кількість засобів була обмеженою. Для боротьби з кліщем на соняшнику використовували акарицид Санмайт (піридабен).
Є питання щодо амброзії та лободи, консультуємося, як повністю прибрати їх із полів. Відмічу, що не всі продукти, які ми тривалий час використовуємо, працюють так, як раніше. Бур’яни адаптуються, виникає стійкість до тієї чи іншої діючої речовини. Добре, коли є агротехнологічна підтримка від постачальника – це як лікарі для рослин. Вони підказують, на які продукти звернути увагу, в яку пору доби краще працювати препаратами, яку кількість води взяти, які форсунки обрати.
Багато людей до сільського господарства ставляться легковажно, а даремно. Адже людина без відповідної освіти не береться лікувати тварин чи людей. Те саме і з рослинами. Такі консультації для нас вкрай важливі, тому раджу обирати постачальників, які не тільки продають, а й надають свою підтримку.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
