22 Жовтня 2021

Застосування позакореневого підживлення в технології вирощування пивоварного ячменю

Позакореневе підживлення сільськогосподарських культур обґрунтовується низкою умов, які можуть виникати через погіршення доступності біогенів ґрунту. Цей агрозахід допомагає досягти високої урожайності зерна та його якнайкращої якості.

Макроелементи й мікроелементи, а також мезоелементи розглядаються в технології вирощування, як важливі чинники, без яких неможлива життєдіяльність рослинного організму.

Відомо, що за високої кількості кальцію в грунті погіршується доступність сполук фосфору, бору, цинку, магнію, а за високих доз азоту – калію, бору, міді.

Коренева система не завжди спроможна повністю забезпечувати надходження біогенних елементів, особливо коли формуються високопродуктивні посіви та очікується висока урожайність зерна. В такому разі у пригоді стає позакореневе підживлення, що також може певною мірою зменшувати вплив стресових чиників на рослини.

Завдання технології вирощування пивоварного ячменю полягає в тому, щоб забезпечити як високу врожайність зерна, так і бажану якість вирощеного урожаю. Для прикладу розглянемо вплив на якість зерна такого мікроелемента як цинк.

Так, цинк впливає на процес бродіння і відіграє важливу роль у технології виготовлення пива. Нестача цинку призводить до в’ялого бродіння, оскільки сповільнюється реакція дріжджів, які найчастіше відчувають його дефіцит. Низький вміст цинку в суслі спричиняється низьким його відсотком у зерні ячменю. До цього часто призводять дві умови: недостатній вміст рухомого цинку в чорноземах (0,2 мг/ кг ґрунту) та рівень урожайності зерна ячменю понад 5 т/ га.

УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОДОБРИВ

Елементи мінерального живлення поділяють на групи: макроелементи, мезоелементи і мікроелементи. Цей розподіл ґрунтується на потребі їх вмісту в рослинах і виносі врожаєм на одиницю продукції (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл хімічних елементів мінерального живлення на групиПозакореневе підживлення не є технологічним заходом заміни застосування мінерального добрива, яке вносять у грунт. Воно здебільшого ефективне в комплексі з основним мінеральним добривом. Як правило, застосування мікродобрива виправдане, коли технологія спрямована на реалізацію біологічного потенціалу рослин і, відповідно, забезпечення високого рівня урожайності.

Проводити позакореневе підживлення краще у вечірні або ранкові години. Температура повітря вище 25°С не сприятиме ефективному впливу на рослини. Легкодоступні елементи мікродобрив, потрапляючи в розчинному стані на поверхню вегетуючих рослин, надходять до клітин організму через кутикулу й епідерміс. Це суттєво ослаблює негативні впливи різного роду стресових чинників. Основними «дверима», через які проникають біогени, є продихи, вони добре відкриті вночі. За високих температур продихи закриваються.

Для засвоєння елементів мінерального живлення при позакореневому підживленні потрібен різний час. Азот надходить у рослину впродовж 0,5–2 годин, цинк і марганець – 1–2 годин. Калій і кальцій засвоюються впродовж 10–24 годин (табл. 2).

Таблиця 2. Тривалість засвоєння біогенів у технології позакореневого підживлення, години, дніНашими дослідженнями передбачалося вивчення залежності урожайності та пивоварної якості зерна ячменю ярого сорту Сєбастьян від впливу застосування позакореневого підживлення на варіантах удобрення N30P45K45 та N60P90K90.

У дослідження було включено комплексні листкові добрива-суспензії Вуксал Р Мах та Вуксал Grain, які використовують для позакореневого підживлення рослин ячменю. Ефективними можуть бути мікродобрива інших виробників за подібного вмісту біогенів, особливо азоту та фосфору, якщо проподити позакореневе підживлення під час кущіння рослин, яке необхідно інтенсифікувати.

Встановлено, що Вуксал Р Мах сприяє активному росту та розвитку кореневої системи рослин і пагонів кущіння на початкових етапах вегетації. Добриво характеризується високим вмістом азоту та фосфору, а також мікроелементів – цинку, бору, сірки, заліза, міді, марганцю, молібдену. Бор позитивно впливає на запилення і забезпечує реалізацію потенціалу продуктивності другого елемента урожайності – кількості зерен колоса.

Вуксал Grain відповідає фізіологічним потребам зернових культур, в тому числі ячменю, за рахунок наявності в ньому таких макроелементів, як калій, азот і мікроелементів – сірки, бору, міді, марганцю, цинку, молібдену. Саме цим обґрунтовується його застосування під час фенофази виходу в трубку, коли у рослин ячменю активізуються ростові процеси та під час реалізації потенціалу продуктивності колоса.

Норми мікродобрив у дослідженні за умови їх триразового застосування були такими: 0 (контроль); 3,0 л/ га (1,0 + 1,0 + 1,0); 4,5 л/ га (1,5 + 1,5 + 1,5); 6,0 л/ га (2,0 + 2,0 + 2,0); 7,5 л/ га (2,5 + 2,5 + 2,5); 9,0 л/ га (3,0 + 3,0 + 3,0). Позакореневе підживлення рослин проводили: перший раз під час кущіння мікродобривом Вуксал Р Мах, другий – під час фази виходу в трубку мікродобривом Вуксал Grain, третій – на початку фази цвітіння мікродобривом Вуксал Grain.

Також передбачалося оцінювання ефективності одноразового та дворазового позакореневого підживлення рослин ячменю мікродобривами.

ВПЛИВ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ ЯЧМЕНЮ НА ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ УРОЖАЙНОСТІ

За результатами проведених досліджень відмічено, що застосування мікродобрив сприяло збільшенню кількості рослин на 1 м2 на 3,7% за рахунок покращення виживання. Оптимальними нормами мікродобрив виявилися 4,5 л/ га (1,5+1,5+1,5) при удобренні N30P45K45 та 6,0 л/ га (2,0+2,0+2,0) при удобренні N60P90K90.

Позакореневе підживлення рослин ячменю за аналогічних варіантів використання мікродобрив також забезпечило збільшення кількості продуктивних пагонів на 1 1 м2 з 506 до 535 шт. на фоні N30P45K45 та з 618 до 637 шт. фоні N60P90K90.

Актуальності набуває питання: яким чином можна впливати на реалізацію біологічного потенціалу ячменю ярого за кількістю зерен у колосі за умови, що основне мінеральне удобрення зазвичай спричиняє формування посівів із меншою кількістю зерен у колосі?

Проведені дослідження показали, що позакореневе підживлення ячменю по вегетуючих рослинах забезпечувало покращення озерненості колоса ячменю.

Відповідно кількість зерен колоса за варіантів використання мікродобрив норм 3 л/ га 4,5; 6,0; 7,5; 9,0 л/ га при триразовому їх застосуванні збільшилась від 23,0 до 24,3 шт. при удобренні N30P45K45 та з 22,6 до 23,9 шт. при удобренні N60P90K90.

Маса зернівки ячменю – ще один важливий складовий компонент структури урожайності ячменю, який є визначальним показником пивоварної якості. Результати щодо впливу позакореневого підживлення на масу зернівки наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Залежність маси зернівки ячменю від впливу позакореневого підживлення рослинУРОЖАЙНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОДОБРИВА

У проведених дослідженнях вивчення впливу мікродобрив при позакореневому підживленні рослин відбувалось на фоні мінерального живлення відповідно до рекомендованих норм добрив для зони вирощування пивоварного ячменю. В результаті виконаних експериментів встановлено вплив позакореневого підживлення на урожайність зерна ячменю залежно від норми мікродобрив (табл. 4).

Таблиця 4. Урожайність зерна ячменю залежно від норм застосування мікродобрив, т_гаВстановлено, що для варіанта удобрення N30P45K45 найбільш економічно ефективною виявилась норма мікродобрива 4,5 л/ га, за якої урожайність зерна ячменю збільшилась в середньому до 6,29 т/ га. Для варіанта удобрення N60P90K90 найбільш раціональною була норма мікродобрива 6,0 л/ га, за рахунок якої досягнуто рівня урожайності 7,35 т/ га. На показаній вище закономірності кращої озерненості колоса та зменшенні маси зернівки підвищення урожайності зерна в результаті застосування позакореневого підживлення рослин мікродобривами зумовлено кращими параметрами агрофітоценозу, зокрема, першого функціонального елемента структури врожаю, а саме: кількістю продуктивних пагонів на одиниці площі посіву.

В подальших дослідженнях вивчали також ефективність одно- дво- та триразового позакореневого підживлення. Результати наведено у табл. 5. Найвищої урожайності зерна досягнуто при триразовому обприскуванні рослин – на фоні живлення як N30P45K45, так і фоні N60P90K90.

Позакореневе підживлення по вегетуючих рослинах забезпечує покращення озерненості колоса ячменю
Позакореневе підживлення по вегетуючих рослинах забезпечує покращення озерненості колоса ячменю

Так, на фоні N30P45K45 за триразового застосування мікродобрив у нормі 1,5 л/ га (щоразу) в середньому за три роки урожайність зерна становила 6,26 т/ га, що перевищує контроль на 0,43 т/ га. Також ефективним порівняно з контролем виявився варіант дворазового проведення підживлення: Вуксал Grain у фазу виходу в трубку + Вуксал Grain на початку фази цвітіння – 6,04 т/ га.

Таблиця 5. Залежність урожайності зерна ячменю від технологічної схеми застосування позакореневого підживлення рослин, т_ гаАналіз даних про урожайність зерна ячменю при вирощуванні на фоні мінерального живлення N60P90K90 затриразового застосування позакореневого підживлення в нормі 2 л/ га (щоразу), характеризується подібною закономірністю. Кращим виявився варіант, де було проведено триразове обприскування посівів розчином мікродобрив «Вуксал». В середньому за три роки урожайність зерна становила 7,44 т/ га. За умови дворазового використання мікродобрив заслуговує на увагу також варіант позакореневого підживлення у фазу виходу в трубку + на початку фази цвітіння, де урожайність була на рівні 7,22 т/ га.

ВПЛИВ ПІДЖИВЛЕННЯ НА ОДНОРІДНІСТЬ МАСИ ЗЕРНІВКИ, ВМІСТ БІЛКА ТА ЕКСТРАКТИВНІСТЬ

Для солодового пивоварного виробництва бажано мати однорідний ячмінь із високим вмістом подібних зерен (сума фракцій 2,8 мм та 2,5 мм). Однорідність впливає на рівномірність проростання зерна, що досить важливо для отримання якісного солоду. Найкращі результати забезпечення однорідності маси зернівки зафіксовано у варіантів А6 і А7 – дворазове та триразове позакореневе підживлення рослин.

На вміст білка в зерні ячменю впливають технологічні, біологічні чинники та чинники вегетації. Для пивоварного ячменю дуже важливим залишається питання ферментативної активності білків. Від цього значною мірою залежить багато інших показників якості пивоварного ячменю.

Відповідно, звідси випливають і вимоги до вмісту білка в зерні ячменю. При параметрах загальної масової частки 10,0–11,0% найкращим вважається співвідношення білків ферментативної і не ферментативної активності на користь перших.

Встановлено, що на фоні мінерального живлення N30P45K45 вміст білка в зерні ячменю за всіх варіантів застосування мікродобрив був у межах встановлених оптимальних норм. Проте на фоні мінерального живлення N60P90K90 застосування позакореневого підживлення рослин ячменю мікродобривами є доцільним агрозаходом.

Екстрактивність – один з найважливіших показників якості пивоварного ячменю. Отримані результати свідчать, що ефективність позакореневого підживлення ячменю мікродобривами щодо цього показника залежить від фону мінерального живлення.

На фоні N30P45K45 посіви формуються за умов більш однорідного розвитку пагонів щодо вертикальної ярусності, а це сприяє покращенню якості вирощеної продукції. Рівень урожайності зерна за такого фону мінерального живлення набагато вищий порівняно з варіантом без внесення NPK у ґрунт. Відповідно потреба в застосуванні позакореневого підживлення має логічне обґрунтування. Так, на фоні N30P45K45 без застосування позакореневого підживлення екстрактивність становила 82,5%, в той час як триразове застосування мікродобрива за одноразової норми 1,5 л/ га забезпечувало показник 83,0%.

Що ж до норми N60P90K90, то забезпечення вищої урожайності зерна на підвищеному фоні живлення призводить до зниження екстрактивних речовин ячменю. Доцільність позакореневого підживлення мікродобривами Вуксал стає очевидною. Без застосування досліджуваного технологічного заходу екстрактивність становила 81,5%. За умови триразового підживлення рослин одноразовою нормою 2,0 л/ га екстрактивність збільшилась до 82,6%.

Отже, найбільш ефективною є схема триразового позакореневого підживлення рослин ячменю мікродобривами Вуксал або його аналогами. Перший раз підживлення проводять при настанні фази кущіння Вуксал Р Мах, другий раз – під час фази вихід в трубку Вуксал Grain, третій – на початку цвітіння також Вуксал Р Мах. Одноразова норма використання мікродобрива – 1,5 л/ га для фону мінерального живлення N30P45K45 та 2,0 л/ га за умови живлення N60P90K90.

О. С. Гораш, д-р с.-г. наук, професор,  Р. І. Климишена, канд. с.-г. наук, докторант, Подільський державний аграрно-технічний університ

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Пивоварний ячмінь: все, що потрібно знати про захист колосу

ЧОМУ ЯКІСТЬ ВИЗНАЧАЮТЬ ФУНГІЦИДИ? У період колосіння – цвітіння...

Основи технології вирощування пивоварного ячменю

Потенціальні можливості України з виробництва зерна пивоварного...

Вплив морфорегуляторів на ріст і розвиток ячменю озимого

Ячмінь озимий, як і пшениця, відіграє провідну...

Погода

Kyiv
чисте небо
14.8 ° C
16.5 °
14.1 °
41 %
1.3kmh
0 %
Пт
14 °
Сб
11 °
Нд
8 °
Пн
7 °
Вт
11 °