28 Березня 2024

Живлення кукурудзи та оптимальний склад добрива

Практика сільськогосподарського виробництва змушує дотримуватися певних правил, що стосуються методів і строків внесення добрив. Тільки такий підхід дає змогу отримати високу врожайність зерна кукурудзи за внесення під культуру мінімально можливих доз добрив.

Для реалізації потенціалу врожайності кукурудзи, тобто отримання максимального збору зерна і сухої речовини у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах, ця культура впродовж усього періоду вегетації потребує повного забезпечення необхідними поживними речовинами.

АЗОТНИЙ ДЕФІЦИТ

Поза сумнівом, дефіцит азоту є головним чинником, що обмежує врожайність кукурудзи. Високі ціни на азотні добрива збільшують витрати на вирощування цієї культури. Із загального обсягу азоту, що вноситься у ґрунт з мінеральним добривом, рослини використовують тільки частину, оскільки з мінеральними сполуками азоту в ґрунті відбуваються різні складні процеси, що визначають його доступність для рослин. Ступінь поглинання поживних речовин рослиною з добрив обчислюється у відсотках від внесеної у ґрунт їх кількості. Ступінь використання азоту культурами оцінюється приблизно в 50%.

ЧИ МОЖНА ЗАОЩАДИТИ НА АЗОТНИХ ДОБРИВАХ?

Одним зі способів підвищення рентабельності виробництва кукурудзи великими господарствами може стати зниження витрат на азотні добрива при підвищенні їх ефективності (використання азоту з добрив). Цього можна досягти за рахунок оптимізації живлення кукурудзи іншими елементами, в тому числі й сіркою (елементарною або сульфатною). Вдалим рішенням буде застосування на посівах кукурудзи азотних добрив, збагачених сіркою.

Через дефіцит сірки у рослинах знижується вміст білка, що проявляється в уповільненні росту. Метаболізм сірки в рослині тісно пов’язаний з метаболізмом азоту, тому співвідношення N : S в індикаторних частинах рослини є одним із найкращих тестів, який визначає потребу культури в цьому елементі.

Для більшості рослин співвідношення азоту і сірки (N : S) має становити 10 : 1, а для рослин з високою потребою в сірці – 5–7 : 1. Крім того, дефіцит сірки знижує ефективність використання N із азотних добрив. Недостача 1 кг/га сірки – це 15 кг/га не використаного рослинами азоту.

Кукурудза належить до рослин із відносно низькою потребою в сірці (табл. 1), але внаслідок високої продуктивності вона виносить з урожаєм багато поживних речовин, у тому числі й сірку (35–50 кг S/га).

СІРКУ ЛЮБЛЯТЬ УСІ

З точки зору потреби польових культур у сірці їх можна розділити на три групи:

  1. Високовимогливі – хрестоцвіті: ріпак, капуста, гірчиця, редис і ріпа, а також цибулеві: цибуля і часник. З урожаєм вони виносять до 40 кг S (100 кг SO3) з гектара, а при дуже високій врожайності – до 80 кг S/га. Ці культури найбільше відгукуються на удобрення сіркою.
  2. Вимогливі – бобові, в основ­ному люцерна та конюшина, а також буряк і кукурудза (20-40 кг S/га, або 50–100 кг SO3 з 1 га). Дефіцит сірки обмежує симбіоз бобових і азотфіксуючих бактерій. Реакція цих культур на удобрення сіркою менша, однак сприяє збільшенню якості врожаю, голов­ним чином білка.
  3. Маловимогливі – трави, зернові й картопля. Виносять з урожаєм 15–35 кг S/га і зазвичай слабше реагують на внесення сірки, навіть на малозабезпечених ґрунтах. Однак в умовах інтенсивного азотного живлення ці культури забезпечують високий урожай при додатковому внесенні невеликих доз сірки.

Кукурудза не є культурою-індикатором нестачі сірки. Та якщо її бракує, це сприяє розпаду хлорофілу, тому молоді листки світлішають, а часом навіть жовтіють. Водночас відбувається затримка росту рослин, головним чином пагонів, укорочуються міжвузля.

Рослини засвоюють сірку в вигляді сульфатів, які легко вимиваються із ґрунтового профілю. Тому при рясних опадах в осінньо-весняний період вміст сірки у ґрунті навесні може виявитися недостатнім. При визначенні доз сірки необхідно брати до уваги забезпеченість нею ґрунту та потребу рослин у цьому елементі.

Якщо ґрунт характеризується дефіцитом сірки, ефективність удобрення цим елементом (в складі складних добрив) завжди буде високою, а хімічний аналіз рослин показуватиме низький вміст сірки у вигляді прихованих симптомів (сповільнення розвитку рослини і зниження врожайності без зовнішніх ознак дефіциту). Тому так важливо вчасно забезпечити рослини цим елементом.

Таблиця 1. Потреба культур у сірціЗаявляючи про вміст сірки в добриві, виробник за законом зобов’язаний вказати на упаковці ступінь її розчинності, який тісно пов’язаний із біодоступністю сірки для рослин. Якщо добриво містить, наприклад, 10% нерозчинної у воді сірки, то слід вказувати 10% (SO3) від загальної кількості триоксиду сірки.

Рис. 1. Урожайність зерна кукурудзи залежно від дози сірки елементарної (Szulc, 2012)
Рис. 1. Урожайність зерна кукурудзи залежно від дози сірки елементарної (Szulc, 2012)

Однак слід пам’ятати, що занадто високі дози сірки спричиняють зниження врожайності та втрату елемента.

Правильно підібрана доза сірки найбільш важлива при використанні високих доз азоту, оскільки сірка впливає не тільки на збільшення врожаю (рис. 1), а й на використання азоту. Недостатню кількість сірки у ґрунті можна компенсувати застосуванням сірковмісних добрив, наприклад, сульфату амонію, сульфату калію, простого суперфосфату тощо.

ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

На кафедрі агрономії Університету природничих наук у Познані було проведено дві серії польових дослідів із вивчення ефективності різних азотних добрив (N і N + S) в посівах кукурудзи. Встановлено, що на тлі збагаченого сіркою азотного добрива (сульфату амонію) кукурудза дає значно більший урожай зерна, ніж у разі застосування інших добрив (рис. 2–3).

Рис. 2. Урожайність кукурудзи залежно від виду азотного добрива, ц/га (Szulc, 2017)
Рис. 2. Урожайність кукурудзи залежно від виду азотного добрива, ц/га (Szulc, 2017)
Рис. 3. Урожайність кукурудзи залежно від виду азотного добрива, ц/га (Szulc, Bocianowski, 2012)
Рис. 3. Урожайність кукурудзи залежно від виду азотного добрива, ц/га (Szulc, Bocianowski, 2012)

Таким чином, збільшення врожайності під впливом азотного добрива з сіркою є результатом збалансованого засвоєння азоту.

Відповідно до закону Лібіха, недостатня кількість одного елемента (сірки) може обмежувати дію іншого (азоту), втримуючи урожай кукурудзи на рівні, що відповідає доступності лімітуючого елемента.

Наявність сірки в азотних добривах, окрім збільшення врожайності, також сприяє збільшенню використання азоту (рис. 4).

Рис. 4. Відсоток засвоєння азоту залежно від виду добрива, % (Szulc, 2013)
Рис. 4. Відсоток засвоєння азоту залежно від виду добрива, % (Szulc, 2013)

Отже, це економічний і екологічний прийом, що сприяє зниженню забруднення довкілля азотом.

Дефіцит сірки у рослин кукурудзи
Дефіцит сірки у рослин кукурудзи

І на завершення – наочний приклад від автора статті, як визначити сірчану недостатність у сходів кукурудзи. Дефіцит сірки у рослин кукурудзи проявляється світлими смугами і жовтими плямами на всій поверхні середніх і молодих листків. По краях листків утворюються смуги червоного відтінку.

П. Шульц, д-р наук, Університет природничих наук, Познань, Польща

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Олександр Чекаленко: «Беремо максимум із того, що сіємо»

Економічні умови, які склалися на агропродовольчому ринку...

Технічна ефективність застосування фунгіцидів на кукурудзі

Кукурудза, на відміну від інших зернових культур,...

Погода

Kyiv
рвані хмари
13.6 ° C
13.7 °
11.5 °
78 %
0.9kmh
74 %
Чт
14 °
Пт
12 °
Сб
17 °
Нд
21 °
Пн
20 °