Дрони як елемент технології вирощування пшениці

В останні роки застосування БПЛА в агробізнесі поширюється дуже швидкими темпами. Сучасні дрони екологічні й дають змогу скоротити кількість викидів вуглекислого газу, а також економлять час і кошти. Безпілотні літальні апарати можуть виявитися серйозною силою, оскільки вони мають величезний потенціал для використання з метою досягнення цілей сталого розвитку.

ТОНКОЩІ ВИКОРИСТАННЯ ДРОНІВ-ОБПРИСКУВАЧІВ

Одним із напрямків використання дронів є обприскування посівів. Дрони-обприскувачі оптимально підходять для запровадження економії ресурсів та концепції «живлення рослин із ложечки». Найбільший ефект дає застосування добрив, коли їх вносять під дощ, відразу після опадів по вологому ґрунту або зранку по росі. Причому ефект від внесення добрив тим вищий, чим вологіший ґрунт. Самохідним обприскувачем чи розкидачем технологічно не можна вносити добрива по перезволоженому ґрунту, відразу після опадів або зранку по росі, що знижує їх поглинання ґрунтом, рослиною, листям на 20% і більше.

Безпілотники та розроблені під їх використання агротехнології вирощування культур з урахуванням сильних сторін і особливостей рослин змінюють обличчя глобального сільського господарства, надаючи величезні можливості для точного управління сільськогосподарськими (добрива, засоби захисту рослин) та природними ресурсами (ґрунт, вода).

На ринку України представлені різні моделі дронів-обприскувачів – XAG, DJI AGRAS тощо. Цікавий конструкторський підхід втілено у дронах-обприскувачах XAG, що підходять під інноваційну концепцію «техніка-трансформер» або «агродрон-трансформер». Ці дрони універсальні, оскільки можуть виконувати різні операції: зйомку та картографування, обприскування засобами захисту, розкидання добрив і висівання насіння. Це дає можливість відмовитися від зайвих агрегатів, уніфікувати процес і виконувати одним агрегатом кілька технологічних операцій у полі. Завдяки такому підходу можна знизити амортизацію і витрати на ремонт в перерахунку на витрати на 1 га та обслуговування непотрібної техніки.

Велику вантажопідйомність має дрон XAG P100. У цій моделі реалізована можливість розділяти літальну платформу та платформу для виконання різних завдань, таких як точне обприскування та розкидання. Особливістю дрона XAG P100 є 40-літровий бак для обприскування полів засобами захисту, а для внесення сипучих добрив і насіння встановлюється бак ємністю 60 кг. За 2-разовий проліт над полем можа внести 120 кг/га гранульованих добрив, а за 3-разовий – 180 кг/га добрив у фізичній вазі.

За наявності свого дрона економічно вигідно вносити гранульовані добрива або добрива по листку кілька разів за одну агрооперацію, збільшуючи сумарну дозу внесення елементів живлення на 1 га порівняно із внесенням самохідним обприскувачем чи розкидачем добрив.

ПЕРЕВАГИ ДРОНІВ-ОБПРИСКУВАЧІВ

Застосування дронів-обприскувачів у технологіях вирощування має певні переваги перед наземними самохідними обприскувачами:

1. Висока продуктивність – один дрон-обприскувач (залежно від моделі) практично здатен замінити один наземний обприскувач. Денне 8-годинне напрацювання дроном становить 100–200 га, а за 1 годину – 12,5–25 га посіву;
2. Дрібнокраплинне внесення препарату і ультрамалооб’ємне обприскування дає змогу знизити дозу витрати води при приготуванні робочого розчину і його виливу на 1 га у 40 разів: з 200 до 5 л/га (втім, підходить не для всіх препаратів і суттєво залежить від погодних умов);

3. Можливість проводити агротехнологічні заходи у біологічно сприятливі терміни та дотримуватися оптимальних строків підживлення;
4. Виключення ущільнення ґрунту, яке знижує урожайність культур до 20%;

5. Відсутність пошкодження 5–10% посівів колесами наземних обприскувачів;

6. Один дрон може закрити проблеми з обробкою полів у господарстві розміром до 2 тис. га;
7. За вартістю дрон-обприскувач (наприклад, XAG Р100) без додаткового обладнання коштує в 22 рази дешевше, ніж самохідний обприскувач, який має ціну $230–250 тис;
8. На дрон витрачається палива у 8 разів менше на 1 га порівняно з самохідним обприскувачем. Витрата палива у самохідного обприскувача становить в межах 1 л/га, а при зарядці акумуляторів дрона-обприскувача витрачається 3 літри палива на 25 га посіву. Зменшення витрат на паливо актуальне з огляду на його здорожчання (в тому числі через повернення оподаткування).

Використання самохідних обприскувачів при внесенні засобів захисту рослин на сільськогосподарських культурах має певні недоліки, наприклад, витоптування колесами значної кількості рослин (5–10%, або 0,5 т/га зерна кукурудзи), що інколи дорівнює або перевищує той поріг шкодочинності, якої може завдати певний шкідник чи хвороба.

Дрон-обприскувач не має рівних при обробці високорослих рослин інсектицидами і фунгіцидами від хвороб і шкідників.

При внесенні дроном-обприскувачем препаратів на озимій пшениці не утворюються технологічні колії, на частку яких припадає 5–10% поля чи урожаю. Тобто в господарстві з площею земель 5000 га до 500 га займають технологічні колії, відповідно культура на цій площі просто витоптується. При урожайності 6 т/га зерна озимої пшениці та вартості 1 тонни 3 класу 6880 грн виходить недоотримання 3000 т зерна з 500 га вартістю 20 640 000, або 516 тис. $ (курс 40 грн/1$ ). А при урожайності 6 т/га і витоптуванні 10% втрати становлять 0,6 т/га зерна вартістю 4128 грн/1 га (103,2$).

Придбання дрона-обприскувача (наприклад, XAG Р100) без додаткового обладнання і його використання може окупитися за 1 рік тільки за рахунок відсутності технологічних колій на площі озимої пшениці 110 га, не беручи до уваги інші моменти економії при його застосуванні.

Серед чинників, що впливають на врожайність, є й такі, на які навіть фахівці не завжди звертають належну увагу. Наприклад, щільність ґрунту. Використання важкої техніки і ґрунтообробних знарядь може значно ущільнити ґрунт і спричинити суттєві втрати врожаю. Висока щільність ґрунту ускладнює (а при дуже високих ступенях щільності може взагалі унеможливити) нормальний розвиток кореневої системи рослини, обмежує рух води вниз, викликає утворення блюдець або вимочок на полі, знижує доступність кисню до коренів, а також надходження поживних речовин, таких як азот і марганець.

В анаеробних умовах денітрифікація може зумовити серйозну втрату азоту шляхом виходу оксиду азоту і газоподібного азоту в атмосферу.

Збільшення щільності ґрунту порівняно з оптимальною на 0,1–0,3 г/см³ через використання важкої техніки призводить до зниження урожаю сільськогосподарських культур на 20–40%. Діапазон дії ущільнення на врожайність дуже широкий, оскільки ефект ущільнення змінюється залежно від низки чинників і різниться на різних ділянках поля.

Глибокий обробіток ґрунту (понад 45 см) не завжди спроможний зруйнувати плужну підошву, якщо ущільнення розташоване на великій глибині (так зване підґрунтове ущільнення). Найкращим способом управління ущільненням ґрунту є запобігання його утворенню. Використання дронів-обприскувачів виключає утворення ущільнення ґрунту, витрат на купівлю та застосування дорогих спеціальних ґрунтообробних знарядь для усунення надмірної щільності та плужної підошви.

СХЕМИ ПІДЖИВЛЕННЯ ПШЕНИЦІ ЗА ДОПОМОГОЮ ДРОНА

Підживлення озимої пшениці дроном-обприскувачем передбачає внесення азоту в 3-5 строків у зимово-весняний період:

• 1-ше весняне азотне підживлення – по мерзлоталому ґрунту або у фазу початку весняного кущіння ВВСН 20–25 (регенеративне);
• 2-ге весняне азотне підживлення проводиться в стадію кінець весняного кущіння – початок виходу в трубку ВВСН 27–32 (1 продуктивне);
• 3-тє азотне підживлення – з появою верхівкового листка до початку колосіння ВВСН 37–49 (2 продуктивне);
• 4-те азотне підживлення у період колосіння ВВСН 51–59 – на початку молочної стиглості зерна ВВСН71–75 (якісне);
• 5-те азотне підживлення у фазу тістоподібного стану зерна: середина-кінець молочної стиглості ВВСН 75–80, початок-середина воскової стиглості ВВСН 80–85 (сеникація).

Часто друге весняне азотне підживлення (стадія кінець весняного кущіння – початок виходу в трубку ВВСН 27–32) та третє азотне підживлення (поява верхівкового листка до початку колосіння ВВСН 37–49) об’єднують в одне друге весняне азотне підживлення, яке проводиться в стадію кінець весняного кущіння – початок виходу в трубку ВВСН 27–32.

Ефективність позакореневого підживлення пшениці озимої азотом залежить від вмісту його в листках, впливу різних кліматичних чинників, запасів у ґрунті рухомих сполук елементів живлення під час формування зерна та неоднакового ступеня реутилізації азоту рослинами різних сортів. Під час встановлення норми внесення азоту навесні за даними ґрунтової діагностики розрахунок ведеться так, щоб на момент другого підживлення в ґрунті містився необхідний для запланованої врожайності запас мінерального азоту. Друге, третє і четверте підживлення коригуються листковою діагностикою (пристроєм для експрес-діагностики) відповідно до результатів оцінки вмісту доступного азоту в ґрунті та листі (2-ге і 3-тє підживлення) та рівня азоту і фосфору в рослинах (4-те підживлення).

Залежно від терміну внесення і агрегатного стану добрив (рідкі, сипучі), як приклад, можливі наступні протоколи підживлення азотом озимої пшениці за допомогою дрона-обприскувача з баком обприскування на 40 л/га і 60 кг/га.

Перша схема:

• 1-ше підживлення – аміачна селітра (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 120 кг/га / 41 кг/га д.р. азоту (за один і другий проходи дроном вноситься по 60 кг/га селітри), сульфат амонію (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 120 кг/га / 25 кг/га д.р. азоту (два проходи дроном);
• 2-ге підживлення (ВВСН 27–32) – аміачна селітра (кінець кущіння / ВВСН 27–32) 120 кг/га / 41 кг/га д.р. азоту (за один і другий проходи дроном вноситься по 60 кг/га селітри);
• 3-тє (ВВСН 37–49) і 4-те підживлення (ВВСН 51–59 до ВВСН 71–75) – 5% розчином карбаміду (2 кг карбаміду на 38 л води, вилив робочого розчину 40 л/га).

Друга схема:

• 1-ше підживлення – карбамід (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 60–120 кг/га (28–55 кг/га д.р. азоту) залежно від стану посівів 1–2 прольоти дроном (густоти, розкущення рослин, терміну поновлення весняної вегетації), сульфат амонію (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння) 120 кг/га / 25 кг/га д.р. азоту (два проходи дроном);
• 2-ге підживлення (ВВСН 27–32) – карбамід (кінець кущіння / ВВСН 27–32) 120 кг/га / 55 кг/га д.р. азоту (2 проходи дроном);
• 3-тє (ВВСН 37–49) і 4-те підживлення (ВВСН 51–59 до ВВСН 71–75) – 5% розчином карбаміду (2 кг карбаміду на 38 л води, вилив робочого розчину 40 л/га).

Третя схема:

• 1-ше підживлення – карбамід (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 60–120 кг/га (28–55 кг/га д.р. азоту) залежно від стану посівів 1–2 прольоти дроном (густоти, розкущення рослин, терміну поновлення весняної вегетації), сульфат амонію (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння) 120 кг/га / 25 кг/га д.р. азоту (два проходи дроном);
• 2-ге (ВВСН 27–32) – аміачна селітра (кінець кущіння / ВВСН 27–32) 120 кг/га / 41 кг/га д.р. азоту (за один і другий проходи дроном вноситься по 60 кг/га селітри);
• 3-тє (ВВСН 37–49) і 4–те підживлення (ВВСН 51–59 до ВВСН 71–75) – 5% розчином карбаміду (2 кг карбаміду на 38 л води, вилив робочого розчину 40 л/га).

Четверта схема:

• 1-ше підживлення – КАС-32 (мерзлоталий ґрунт або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 120 кг/га / 38 кг/га д.р. азоту 3 прольотами дроном (за один, другий і третій прохід дроном вноситься по 40 кг/га КАС–32), сульфат амонію (мерзлоталий ґрунт або ранньовесняне кущіння) 120 кг/га / 25 кг/га д.р. азоту;
• 2-ге підживлення – КАС-32 (кінець кущіння / ВВСН 27–32) 120 кг/га / 38 кг/га д.р. азоту 3 прольотами дроном;
• 3-тє (ВВСН 37–49) і 4-те підживлення (ВВСН 51–59 до ВВСН 71–75) – 5% розчином карбаміду (2 кг карбаміду на 38 л води, вилив робочого розчину 40 л/га).

П’ята схема:

• 1-ше підживлення – аміачна селітра (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 120 кг/га / 41 кг/га д.р. азоту (за один і другий проходи дроном вноситься по 60 кг/га селітри), сульфат амонію (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 120 кг/га / 25 кг/га д.р. азоту (два проходи дроном);
• 2-ге підживлення – КАС-32 (кінець кущіння / ВВСН 27–32) 120 кг/га / 38 кг/га д.р. азоту 3 прольотами дроном;
• 3-тє (ВВСН 37–49) і 4-те підживлення (ВВСН 51–59 до ВВСН 71–75) – 5% розчином карбаміду (2 кг карбаміду на 38 л води, вилив робочого розчину 40 л/га).

Шоста схема:

• 1-ше підживлення – аміачна селітра (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 120 кг/га / 41 кг/га д.р. азоту (за один і другий проходи дроном вноситься по 60 кг/га селітри), сульфат амонію (по мерзлоталому ґрунту або ранньовесняне кущіння ВВСН 20–25) 120 кг/га / 25 кг/га д.р. азоту (два проходи дроном);
• 2-ге підживлення – карбамід (кінець кущіння / ВВСН 27–32) 120 кг/га / 55 кг/га д.р. азоту 2 прольотами дроном;
• 3-тє (ВВСН 37–49) і 4-те підживлення (ВВСН 51–59 до ВВСН 71–75) – 5% розчином карбаміду (2 кг карбаміду на 38 л води, вилив робочого розчину 40 л/га).

ВМІСТ БІУРЕТУ В КАРБАМІДІ

Через листя озимій пшениці доступно 38% розчину сечовини з низьким вмістом біурету (15 кг карбаміду на 25 л води, вилив робочого розчину 40 л/га): за три підживлення можна дати рослинам 45 кг карбаміду (21 кг/га д.р. азоту), що аналогічно 60 кг карбаміду прикореневого внесення. За комплексного внесення макро- і мікроелементів коефіцієнт використання азоту підвищується на 25–30%.

Біурет – амід алофанової кислоти, який утворюється при грануляції карбаміду. Біурет є забруднюючую домішкою, яка має фітотоксичні властивості й таким чином знижує якість карбаміду як добрива. Біурет нестійкий і швидко розпадається на органічні складові. Однак при закладенні насіння з карбамідом не виключене знищення врожаю. Для позакореневого використання вміст біурету не повинен перевищувати 1,5%. За іншими даними, вміст біурету в карбаміді має становити не більше ніж 1%, інакше він впливатиме на рослини як гербіцид суцільної дії.

Читати по темі: Як залежить клас озимої пшениці від норми азотних добрив

При вмісті 3% біурет токсичний для рослин, тому внесення безпосередньо перед висівом негативно впливає на розвиток рослин. У ґрунті біурет повністю розкладається за 10–15 днів. Цей інтервал рекомендують витримати між внесенням карбаміду в ґрунт і сівбою. При вмісті біурету 0,8% і нижче він не чинить негативного впливу на проростки рослин незалежно від терміну внесення добрива (можна безпосередньо перед посівом).

Різні рослини по-різному переносять біурет. Яра пшениця відчуває його токсичну дію при 5% вмісту, а негативно реагує вже при 3% концентрації. Чутлива до біурету кукурудза. При вмісті його в карбаміді в кількості 5,3% відбувається пошкодження стебел, кукурудзяне листя скручується, а між прожилками виникають жовті хлоротичні плями, краї листків  розтріскуються.

В європейських країнах використовують карбамід із вмістом біурету не більше ніж 0,8%, тоді як середній його вміст у добриві, яке виробляють українські компанії, становить 1,4%. Туркменістанський карбамід містить всього 0,7% біурету, тобто це добриво можна використовувати без шкоди для врожаю.

За ДСТУ вміст карбаміду не повинен перевищувати 1,4%, тому що концентрація вище цього показника може серйозно нашкодити культурам. Через це карбамід рекомендують використовувати на 10–15 днів раніше, ніж починається посівна, і розміщувати на 10–12 см нижче від насіння. За таких умов, якщо карбамід має високий відсоток вмісту біурету, його негативний вплив буде мінімальним.

ВАРІАНТИ ПІДЖИВЛЕННЯ КАРБАМІДОМ

Карбамід досить широко використовують і для фоліарного внесення. Перевагою листкового живлення цим добривом є високий вміст діючої речовини та відсутність опіків листя порівняно з пошкодженням солями у разі використання інших форм N. Додавання невеликої кількості сечовини в бак із мікроелементами допомагає поліпшити засвоєння їх рослинами, допомагаючи відкривати продихи в листі, через які туди надходять мікроелементи. Карбамід цікавий своєю особливістю проникати через листок практично у незмінному стані, без розкладання на іони.

У рослинах карбамід має високу рухомість і вже через 2 доби після обприскування азот з добрива входить до складу білка рослин. Для поглинання 50% внесеного карбаміду потрібно від 1–4 до 12–24 год.

Позитивно впливає на рослини і забезпечує суттєву прибавку в урожайності при підживленні озимої пшениці 4–5% розчин карбаміду або бакова суміш 2,5% розчину сечовини з 1,5% розчином сульфату магнію 7 водневим.

Для виливу дроном 40 л/га 5% робочого розчину карбаміду потрібно узяти 2 кг сечовини на 38 л води, а для внесення 40 л/га робочого розчину бакової суміші 2,5% розчину сечовини з 1,5% розчином сульфат магнію 7 водневим необхідно 1 кг/га сечовини і 0,6 кг/га сульфат магнію на 38,4 л води.

Внесення одночасно з карбамідом сірчанокислого магнію зменшує небезпеку опіків від карбаміду та забезпечує ефективне використання азоту. Необхідно зважати на те, що розчинення 20 кг карбаміду в 100 л води знижує температуру розчину приблизно на 9°С. Дуже холодний розчин може спричинити термічний стрес рослин.

Разом із гербіцидом на озиму пшеницю рекомендується  також вносити 3% розчин карбаміду, а сумісно з фунгіцидом розчин сечовини не повинен перевищувати 5%.

Потреба у дозі листкового підживлення різниться залежно від вмісту азоту в листі озимої пшениці. Наявність від 2,6 до 3% азоту в листі свідчить про сильну потребу в азотному підживленні, 3–3,5% – середню потребу, а якщо цей показник становить від 3,5 до 4,5% – підживлення не бажані через ризик підпалу листя.

Рослинна діагностика проводиться зазвичай для сортів пшениці, які можна класифікувати як «сильні», з нормальним розвитком і густотою стояння. Третє і четверте підживлення озимої пшениці важливі для отримання зерна із вмістом білка 14% і вище. Діагностика виконується від фази кінець кущіння – поява прапорцевого листа до виходу колоса. Для цього відбирають три верхніх листки з кожної рослини (навіть якщо один із них почав засихати або вже засох).

Позитивний вплив підживлень 4–5% розчином карбаміду або баковою сумішшю 2,5% розчину сечовини з 1,5% розчином сульфат магнію 7 водним спостерігається на активності у листях ферменту рибулозобісфосфаткарбоксилаза/оксигеназа (РуБісКО), який є ключовим ферментом фотосинтезу, що каталізує дві конкуруючі реакції: карбоксилювання та оксигенування п’ятивуглецевого цукру рибулозо–1,5–бісфосфату (РуБФ). Рибулозобісфосфаткарбоксилаза вважається найбільш поширеним і найважливішим ферментом на Землі.

Виявлено, що фермент РуБісКО становить приблизно половину всього білка в листках рослин. РуБісКО в листках є чинником, що визначає інтенсивність асиміляції СО₂, тому активність РуБісКО вважають основним лімітуючим внутрішнім чинником фотосинтезу. Існує припущення, що екологічні зміни спричиняють зміщення ланок лімітування продуктивності фотосинтетичного апарату, серед яких на перший план вийдуть транспорт електронів і функціонування ферменту РуБісКО.

ОСОБЛИВОСТІ ВНЕСЕННЯ КАРБАМІДУ

Найліпшим азотним добривом для позакореневого підживлення є карбамід, але його поступово, завдяки маркетингу, витіснив КАС, який за ефективністю в підживленні по листку поступається карбаміду. На відміну від інших форм азотних добрив, розчин карбаміду в воді має нейтральну реакцію навіть за підвищених концентрацій (20–30, до 40%), він не обпікає листків, добре засвоюється рослинами, тоді як 2–5% розчин аміачної селітри спричинює в них сильні опіки. Карбамід концентрацією понад 5%, надійшовши в клітини, зумовлює плазмоліз, що не супроводжується некрозом тканини.

Важливо розуміти, що внесення дроном карбаміду і засобів захисту по листку малими дозами виливу робочого розчину 5–40 л/га відрізняється від внесення КАС і засобів захисту самохідним обприскувачем, де вилив робочого розчину становить 100–200 л/га.

Позакореневе внесення розчину карбаміду дроном-обприскувачем важливо проводити після дощу і при росі з 4 до 8 годин ранку. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим – і добриво проникає через нього, що особливо важливо у зоні недостатнього зволоження для ефективної роботи добрива. Крім того, на 1 га поля у ранкові часи утворюється до 30–60 т/га роси, яка при внесенні дроном покращує покриття рослин.

Під час внесення розчину карбаміду бажано, щоб утворені краплі мали розмір 50–100 мк, оскільки більші стікатимуть, а дрібні не долітають до рослини.

Процес проникнення розчину карбаміду крізь кутикулу листка має певні особливості. Якщо у звичайну погоду розчин карбаміду нанести на поверхню листка вдень, його краплі висихають через 10–15 хв. При цьому на поверхні листка утворюються кристалики карбаміду, які зберігаються до випадання вечірньої роси. Вночі вони адсорбують вологу з повітря, і листки знову вкриваються тонкою плівкою розчину, що створює умови для дифузії карбаміду в тканини листка. Такий процес може тривати кілька діб. Тому для ефективного поглинання карбаміду листками дуже важливо забезпечити добре розпилення розчину, оскільки великі краплі під час висихання утворюють осколки кристалів, які не утримуються на поверхні листка й обсипаються на землю. І навпаки, занадто малі краплі розчину карбаміду можуть переноситися потоком повітря і втрачати вологу ще до потрапляння на поверхню листка.

ОСОБЛИВОСТІ ВНЕСЕННЯ КАС

КАС не можна вносити під час дощу і при росі. У цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим – і добриво проникає через нього, викликаючи опіки.

Існує правило: при роботі самохідним обприскувачем за наявності роси на листі рослин обробка засобами захисту не проводиться. Таких вимог необхідно дотримуватися при обробці гербіцидами на основі гліфосату, клетодиму, бетанальної групи та деяких інших діючих речовин, для високої ефективності яких необхідна відповідна концентрація робочого розчину. Обприскування по росі призведе до істотного зниження концентрації діючих речовин і, відповідно, до зниження ефективності обробки.

Проте за обробки більшою кількістю фунгіцидів як дроном, так і самохідним обприскувачем за незначної присутності роси, що не стікає з рослин при їх коливанні від вітру або проходу техніки, можна, навпаки, підвищити ефективність препарату завдяки більш рівномірному його розподілу на листі та довшому перебування на листі у зволоженому стані.

При внесені КАС для підживлення дроном-обприскувачем потрібно дотримуватися низки правил. При обприскуванні КАС у нерозведеному вигляді озимої пшениці працювати потрібно великою краплею при температурі не більше ніж 10°С, що не викликає опіків. Не слід вносити КАС при температурі нижче 0°C. Обприскування проводять у пасмурну погоду, вночі, після заходу сонця. У денний час краплі розчину КАС можуть створювати ефект лінзи, пропалюючи тканини листка. Не можна вносити КАС під час дощу і при росі: у цих випадках восковий захисний шар листя рослин стає пористим, тож добриво проникає через нього, викликаючи опіки.

Як приклад, у таблиці 3 наведено одну із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників з використанням дрона-обприскувача за інтенсивної технології вирощування для Лісостепу і Полісся у сівозміні кукурудза – кукурудза – соняшник – озима пшениця або соя – кукурудза – соняшник – озима пшениця.

Сергій Хаблак, агроном, д-р біол. наук, Інститут харчової біотехнології та геноміки

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024