Економія вологи при вирощуванні ріпаку

322
Економія вологи при вирощуванні ріпаку

Клімат не змінюється – він уже змінився. І у фермерів природно виникає запитання: яким чином можна виростити високий урожай ріпаку й отримати максимальний прибуток у нових умовах, коли клімат уже став сухим і спекотним?

Отримати високий прибуток при вирощуванні ріпаку в богарних умовах можна тільки тоді, коли при плануванні витрат на вирощування брати до уваги рівень вологозабезпечення конкретного регіону, а також відповідний рівень врожайності.

Наприклад, якщо рівень забезпечення вологою не дає сформувати урожай ріпаку понад 3 т/га, то й не варто давати добрива та пестициди під велику врожайність, оскільки це не окупиться і замість прибутку можна отримати збитки.

Засуха не тільки не дає озимому ріпаку поглинати мінеральні добрива, як видно на цьому фото, а й значно ускладнює отримання сходів, а також робить вирощування ріпаку нерентабельним і пов’язаним із великими ризиками, навіть у тих регіонах, які завжди вважалися придатними для цієї культури (03.09 .2016, Умань)
Засуха не тільки не дає озимому ріпаку поглинати мінеральні добрива, як видно на цьому фото, а й значно ускладнює отримання сходів, а також робить вирощування ріпаку нерентабельним і пов’язаним із великими ризиками, навіть у тих регіонах, які завжди вважалися придатними для цієї культури (03.09 .2016, Умань)

Часті посухи та зміни клімату диктують нові підходи до вирощування ріпаку навіть у традиційних районах його вирощування. Все має бути спрямовано на збереження вологи і отримання максимальної віддачі від вкладених коштів з урахуванням посушливих умов – від підбору стійких до браку вологи сортів і гібридів до планування польових робіт. Наприклад, не слід проводити обприскування в умовах температурного стресу – такі обробки не окупаються.

Одним із варіантів вирішення проблеми з посухою є зрошення. Це реальна конкурентна перевага, зниження ризиків і гарантований додатковий прибуток.

В сучасних умовах клімат вже змінився і став більш сухим. І рівень врожайності ріпаку значною мірою лімітується браком вологи, навіть у тих регіонах, де раніше було її вдосталь. Тому інвестиції у зрошення, зокрема краплинне, будуть виправданими, оскільки це знижує кліматичні ризики.

Деформація і загибель сходів ріпаку через посуху та ґрунтову кірку. Відсутність кірки, вологий ґрунт, система сівби, що підходить для місцевого клімату, а також сприятливі умови для проростання насіння дуже важливі при вирощуванні ріпаку
Деформація і загибель сходів ріпаку через посуху та ґрунтову кірку. Відсутність кірки, вологий ґрунт, система сівби, що підходить для місцевого клімату, а також сприятливі умови для проростання насіння дуже важливі при вирощуванні ріпаку

При використанні краплинного зрошення можна ефективно забезпечити рослини ріпаку вологою для формування високої й навіть рекордної врожайності, набагато вищої, ніж при вирощуванні культури без зрошення.

За достатньої кількості вологи обмежувати урожай культури будуть вже інші чинники, як-от хвороби, шкідники, нестача елементів живлення.

При використанні фертигації (подачі добрив і стимуляторів росту в крапельну трубку) можна також зняти ліміт врожайності, викликаний браком елементів живлення. А правильно розрахована система застосування засобів захисту рослин, добре підібрані норми агрохімії дають змогу знизити втрати, пов’язані зі шкідниками та хворобами.

Слід пам’ятати, що добрива не засвоюються, якщо потрапляють у сухий ґрунт.

Рослини ріпаку втратили тургор і зів’яли через брак вологи. Останнім часом така ситуація часто виникає під час цвітіння культури навіть у тих регіонах, в яких зазвичай випадало достатньо опадів. Це істотно знижує врожайність ріпаку і призводить до втрати прибутку
Рослини ріпаку втратили тургор і зів’яли через брак вологи. Останнім часом така ситуація часто виникає під час цвітіння культури навіть у тих регіонах, в яких зазвичай випадало достатньо опадів. Це істотно знижує врожайність ріпаку і призводить до втрати прибутку

В умовах недостатньої кількості вологи слід проводити польові роботи у більш стислі терміни і робити все, щоб осінньо-зимова та весняна волога була максимально збережена.

Розглянемо основні прийоми, завдяки яким можна зберегти вологу при вирощуванні ріпаку й відповідно отримати додатковий прибуток, адже волога – це додатковий урожай при одних і тих самих витратах.

Сівба ярого ріпаку в більш ранні та стислі терміни. Затримка з сівбою ярого ріпаку на 1–2 дні може призвести до зниження прибутку на 10–15% і навіть більше.

Але при дуже ранньому висіванні ріпаку існують ризики зниження врожайності та пошкодження рослин через холодний ґрунт і дію заморозків. Особливо це характерно для північних регіонів і географічних локацій, що мають чітко виражений континентальний клімат.

При пізній сівбі ріпаку помітно зростають ризики стресів від дії посухи та високих температур. Затримка з сівбою на 1 день може призводити до зниження врожаю олії з кожного гектара на 1–2% (цей показник може коливатися залежно від умов).

Сівба озимого ріпаку в більш стислі терміни. При висіванні озимого ріпаку ризики неотримання врожаю при порушенні термінів сівби набагато вищі, ніж у ярого ріпаку. Між останнім дощем і висіванням культури має бути мінімальний розрив. Великий проміжок часу між цими операціями дуже небажаний, оскільки ґрунт швидко втратить вологу, що негативно позначиться на врожайності – аж до загибелі посівів. Кожна година затримки може зумовлювати помітні збитки.

На цьому полі через ґрунтову посуху сходи озимого ріпаку з’явилися дуже пізно. Спостерігалися слабкий розвиток і загибель рослин в осінній період через брак вологи. В підсумку навесні поле було закультивовано
На цьому полі через ґрунтову посуху сходи озимого ріпаку з’явилися дуже пізно. Спостерігалися слабкий розвиток і загибель рослин в осінній період через брак вологи. В підсумку навесні поле було закультивовано

Для того щоб швидше посіяти озимий ріпак, потрібно мати більше техніки, краще технологічне оснащення, забезпечити кращий менеджмент і оперативне прийняття рішень.

Незначний розрив у часі між проведенням обробітку ґрунту та сівбою. Не повинно бути значного розриву в часі між передпосівним обробітком ґрунту за допомогою компактора та сівбою. Бажано використовувати сівалку, суміщену з компактором: це не тільки економить кошти на закупівлю палива, ПММ та оплату праці, а й дає змогу скоротити втрати вологи.

Міжрядний обробіток ґрунту і його розпушування в міжряддях дають змогу знищити ґрунтову кірку та зберегти вологу в ґрунті під час вегетації ріпаку. Цей прийом можливий тоді, коли сівбу виконано широкорядним способом. При нормальній густоті посівів і хорошому рівні розвитку рослин можна проводити і боронування.

Використання технологій No-till і Strip-till має свої переваги, оскільки сприяє збереженню вологи в зимовий період завдяки наявності стерні в полі, а також збільшує вміст гумусу, який має водоутримуючу здатність. Крім того, стерня, що залишилася в полі, сприяє тому, що рослини ріпаку набагато краще зимують. Ця технологія в Європі практично не поширена, але багато фермерів у США починають адаптувати її й до вирощування ріпаку.

Side Dressing, або внесення добрив у ґрунт міжрядь, дає змогу не тільки зберегти вологу, а й доставити добрива у вологий шар ґрунту, де вони засвоюються корінням рослин ріпаку.

Внесення КАС у ґрунт (Side Dressing) в нормі 374 л/га на глибину 7,5 см. Стадія розвитку рослин ріпаку 6–7 листків. Міжряддя 30,5 см. Відстань між сошниками аплікатора 61 см. Ріпак посіяно за технологією No-till
Внесення КАС у ґрунт (Side Dressing) в нормі 374 л/га на глибину 7,5 см. Стадія розвитку рослин ріпаку 6–7 листків. Міжряддя 30,5 см. Відстань між сошниками аплікатора 61 см. Ріпак посіяно за технологією No-till

Такий прийом дає високу прибавку врожайності навіть при використанні в сухому кліматі. Його можна використовувати в разі висівання культури широкорядним способом або здвоєними рядами.

В осінній період потрібно дуже ретельно перевіряти посіви ріпаку на наявність шкідників. На цьому фото ріпак страждає не тільки через загущення посівів внаслідок нерівномірного розташування насіння в рядку, а й через пошкодження шкідниками, які виявляють підвищену активність в суху і спекотну погоду
В осінній період потрібно дуже ретельно перевіряти посіви ріпаку на наявність шкідників. На цьому фото ріпак страждає не тільки через загущення посівів внаслідок нерівномірного розташування насіння в рядку, а й через пошкодження шкідниками, які виявляють підвищену активність в суху і спекотну погоду

Використання CTF (постійної технологічної колії) дає змогу зменшити ущільнення ґрунту і покращує його водний та повітряний режим, сприяючи накопиченню вологи. Технологія CTF успішно використовується при вирощуванні як ярого, так і озимого ріпаку в Польщі, США, Канаді, Чехії, Німеччини, Великій Британії.

Щілювання ґрунту дає змогу накопичити більше вологи в осінньо-зимовий сезон. Найбільш ефективне використання цього агроприйому при вирощуванні ріпаку в поєднанні з системами точного землеробства, CTF і Strip-till
Щілювання ґрунту дає змогу накопичити більше вологи в осінньо-зимовий сезон. Найбільш ефективне використання цього агроприйому при вирощуванні ріпаку в поєднанні з системами точного землеробства, CTF і Strip-till

Використання сучасних погодних сервісів і метеорологічних даних при плануванні польових робіт. Особливо важливо це при плануванні обробок пестицидами і добривами, що дає змогу значно знизити витрати, підвищити віддачу та прибутковість від їх застосування. Наприклад, якщо провести обприскування в дуже жарких умовах або при сильному вітрі, то така обробка, швидше за все, не окупиться – це будуть марно витрачені кошти.

У багаторічній перспективі такі інвестиції, як закладення лісосмуг і сучасне снігозатримання, дають можливість накопичити більше вологи і підвищити врожайність на 20–30%. Причиною цього є значне поліпшення мікроклімату всередині поля, зниження сили весняних і літніх суховіїв, більше накопичення вологи в зимовий період.

Боротьба з бур’янами. Бур’яни забирають вологу із ґрунту, тому в посушливих умовах цьому питанню слід приділити якнайпильнішу увагу. Починати боротися з бур’янами слід з осені, оскільки багато їх зимуючих видів розвиваються саме в цей період.

Зліва видно велику кількість бур’янів, що є наслідком порушення системи боротьби з бур’янистою рослинністю. Справа – чисте поле, на якому вчасно було внесено Clearfield-гербіцид. Різниця в урожайності становила понад 2,5 т/га (Одеська область, 2018)
Зліва видно велику кількість бур’янів, що є наслідком порушення системи боротьби з бур’янистою рослинністю. Справа – чисте поле, на якому вчасно було внесено Clearfield-гербіцид. Різниця в урожайності становила понад 2,5 т/га (Одеська область, 2018)

Бур’яни не тільки поглинають із ґрунту дорогоцінну вологу, а й виносять поживні елементи, призначені для рослин ріпаку. Хорошу ефективність при вирощуванні ріпаку показують ґрунтові гербіциди, а також Clearfield-гербіциди на стійкому до них ріпаку.

Оленка волохата (Tropinota hirta) на ріпаку. В умовах спекотної і сухої погоди підвищується активність шкідників, зростає їх кількість і шкодочинність. Це стосується таких шкідників, як попелиці, трипси, сарана, різні види квіткоїдів, мідляки та блішки
Оленка волохата (Tropinota hirta) на ріпаку. В умовах спекотної і сухої погоди підвищується активність шкідників, зростає їх кількість і шкодочинність. Це стосується таких шкідників, як попелиці, трипси, сарана, різні види квіткоїдів, мідляки та блішки

No-till або поверхневий обробіток ґрунту. У регіонах із сухим кліматом часто буває так, що в період, коли потрібно починати сіяти ріпак, ґрунт дуже швидко висихає, навіть якщо недавно пройшов дощ. Осінні дощі змочують тільки поверхневий шар ґрунту. І цієї вологи часто буває достатньо для отримання сходів ріпаку. Але під поверхневим шаром вологого ґрунту розміщується сухий шар на глибину понад метр.

У таких умовах дуже ефективним може бути висів ріпаку без обробітку ґрунту (Nо-till). У цьому випадку рослини будуть розвиватися в верхньому зволоженому шарі ґрунту. Якщо ж провести, наприклад, оранку або дискування, то верхній шар вологого ґрунту перемішається з нижнім сухим шаром і волога випарується. А наступний дощ може бути вже не скоро. Тому багато фермерів у посушливих регіонах часто використовують таку практику сівби озимого ріпаку та пшениці, обмежуючись лише мінімальним обробітком ґрунту на глибину 5 см або прямим висівом. В такому випадку волога економиться і є можливість отримати сходи восени.

Ретельне прибирання соломи або її рівномірний розподіл і заорювання. Не прибрана з поля або погано подрібнена солома негативно впливає на якість сівби озимого ріпаку та забирає вологу із ґрунту. Тому всю солому необхідно збирати.

Якщо солому планується залишати на полі, то необхідно її добре подрібнити та рівномірно розподілити по поверхні або ж заорати з оберненням пласта.

Для збереження вологи й отримання якісних сходів озимого ріпаку дуже важливо прибирати солому з поля
Для збереження вологи й отримання якісних сходів озимого ріпаку дуже важливо прибирати солому з поля

Для рівномірного розподілу соломи по полю використовуються спеціальні спредери (різаки для соломи) для комбайнів. Але навіть подрібнена солома не повинна лежати смугами, оскільки таким чином відбувається нерівномірний розподіл вологи. Якщо навіть задискувати такі смуги бороною, то можна отримати нерівномірні сходи в місцях, де було багато соломи і утворилася солом’яна подушка.

Подушка з соломи – дуже погано в сухому кліматі. При дискуванні або поверхневому обробітку поля в разі, якщо солому не було зібрано, зазвичай відбувається перемішування верхнього шару ґрунту з соломою. Утворюється так звана солом’яна подушка.

Солом’яна подушка зазвичай утворюється при дискуванні поля з неприбраною соломою. Це призводить до втрат вологи і нерівномірних сходів ріпаку, оскільки солома забирає вологу із ґрунту
Солом’яна подушка зазвичай утворюється при дискуванні поля з неприбраною соломою. Це призводить до втрат вологи і нерівномірних сходів ріпаку, оскільки солома забирає вологу із ґрунту

Такий змішаний шар ґрунту дуже швидко висихає при сухій погоді, й насіння ріпаку, що потрапило в солом’яну подушку, гине. І навіть коткування важкими котками в таких умовах буде неефективним. Тому будь-який обробіток ґрунту перед висівом ріпаку має бути спрямований на запобігання утворенню такої подушки.

Крім того, наявність соломи на поверхні поля або в вигляді солом’яної подушки робить малоефективним використання навісних сівалок-спредерів на культиваторах і дискових боронах.

Сіяти гібриди ріпаку, а не сорти. Гібриди ріпаку – більш стійкі до посухи та інших несприятливих умов завдяки наявності ефекту гетерозису – «гібридної сили». Різниця в урожайності в сухих умовах може досягати 30% і більше. Також слід підбирати більш посухостійкі гібриди.

Використання кількох гібридів з різними термінами дозрівання значно знижує ризики при вирощуванні ріпаку в сухому кліматі. Оскільки вони мають різну тривалість основних фаз розвитку, часто буває так, що цього року одні гібриди дають велику врожайність, а наступного – інші. Один гібрид може потрапити під запал, а інший відцвісти швидше і пройти його.

Відмовитися від прикочування важкими котками. Для прикочування до і після сівби не бажано використовувати важкі котки. Також необхідно відмовитися від практики використання прикочування до сівби ріпаку для створення насіннєвого ложа.

Такі котки не можна використовувати при вирощуванні ріпаку
Такі котки не можна використовувати при вирощуванні ріпаку

У сухому кліматі це призводить до того, що верхній шар ґрунту, який міститься над ущільненим котком шаром, розташованим на глибині 3–5 см, дуже швидко висихає. В таких умовах рослини ріпаку гинуть, оскільки не можуть пробитися корінням через цей ущільнений шар, а волога, у свою чергу, не може надходити з нижче розташованих шарів ґрунту.

На цьому полі сходи ріпаку не було отримано, попри хороші дощі до сівби. Тут було проведено коткування важкими котками до і після сівби, що призвело до сумних наслідків. На деяких ділянках поля сходи ріпаку відсутні (фото вгорі). Ґрунт ущільнений так, що навіть лопату не можна встромити (внизу, зліва). Глибина оранки 16 см замість 25–27 см (внизу, справа)
На цьому полі сходи ріпаку не було отримано, попри хороші дощі до сівби. Тут було проведено коткування важкими котками до і після сівби, що призвело до сумних наслідків. На деяких ділянках поля сходи ріпаку відсутні (фото вгорі). Ґрунт ущільнений так, що навіть лопату не можна встромити (внизу, зліва). Глибина оранки 16 см замість 25–27 см (внизу, справа)

Рання сівба озимого ріпаку – виправданий захід. Якщо пройшов рясний дощ, але до рекомендованих термінів сівби ще залишається тиждень, не потрібно чекати – краще сіяти.

У разі, якщо ріпак надалі буде переростати, можна використовувати регулятори росту, наприклад, Карамба Турбо або Фолікур. У сухому кліматі ріпак можна починати сіяти вже з початку серпня.

Зліва – рівень розвитку рослин, які було посіяно відразу після дощу (урожай 4 т/га, термін сівби 4 серпня, дворазове внесення Фолікура); справа – рівень розвитку рослин, висіяних пізніше на 2 тижні (урожай 2,5 т/га, термін сівби 15 серпня)
Зліва – рівень розвитку рослин, які було посіяно відразу після дощу (урожай 4 т/га, термін сівби 4 серпня, дворазове внесення Фолікура); справа – рівень розвитку рослин, висіяних пізніше на 2 тижні (урожай 2,5 т/га, термін сівби 15 серпня)

Кислотність ґрунту. Цей параметр більше стосується ефективності засвоєння вологи рослинами ріпаку.

Як це не дивно, але кислотність ґрунту теж дуже сильно впливає на здатність рослин засвоювати вологу в нормальному режимі. При високому рівні кислотності ґрунту через алюмотоксичність відбувається ушкодження коренів рослин.

На фото зліва: поле засіяно відразу після дощу (урожай 4 т/га, термін сівби 4 серпня, дворазове внесення Фолікура). На фото справа – поле засіяно пізніше на 2 тижні (урожай 2,5 т/га, термін сівби 15 серпня)
На фото зліва: поле засіяно відразу після дощу (урожай 4 т/га, термін сівби 4 серпня, дворазове внесення Фолікура). На фото справа – поле засіяно пізніше на 2 тижні (урожай 2,5 т/га, термін сівби 15 серпня)

В підсумку порушуються фізіологічні процеси в рослинах, знижується ефективність засвоєння вологи та поживних речовин із ґрунту. Також порушується баланс мінерального живлення рослин через неправильне засвоєння елементів і їх токсичність.

Усі ці негативні процеси, які відбуваються при підвищеній кислотності ґрунтів, впливають на нормальний ріст і розвиток рослин, а також на їхню здатність засвоювати вологу.

Крім цього, висока кислотність ґрунту сприяє розвитку на посівах ріпаку таких небезпечних захворювань, як кила та різні гнилі, що також знижує врожайність, зумовлює необхідність додаткових інвестицій в обприскування посівів фунгіцидами та сприяє зниженню прибутковості вирощування культури.

Ярий ріпак – альтернатива для тих регіонів, де недостатньо вологи для сівби восени. У таких регіонах, де неможливо отримати сходи ріпаку восени через посуху, дуже часто сіють ярий ріпак, і досить-таки успішно. Величезні площі під ярим ріпаком засіваються в країнах із сухим кліматом, наприклад, у Казахстані. Та ж сама ситуація спостерігається в сухих регіонах України: Запорізькій, Одеській і Миколаївській областях. У сухому кліматі ярий ріпак треба висівати якомога раніше, щоб максимально зберегти вологу в ґрунті.

Олексій Орлов, канд. с.-г. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram