ЦЕРКОСПОРОЗ
Це одна з найбільш поширених хвороб цукрових буряків. Захворювання може проявлятися з насінням, головним джерелом зараження є старе листя, де гриб зимує. Тому ризик ураження буряків залишається високим, якщо не дотримується сівозміни.
Симптоми. Маленькі круглі цятки з червоно-коричневими краями з’являються і поширюються на листя, яке зрештою засихає. У вологих умовах маленька чорна висипка, на якій розташовані спори, з’являється в центрі цяток, особливо під листям. Спочатку хвороба проявляється на окремих ділянках посівів, а потім поширюється по всьому полю. При сильному ураженні все листя руйнується і гине, нові листочки, що з’являються на рослинах, також уражуються і гинуть. Шийка коренеплоду стає витягнутою. Загибель листя і подальший ріст нового викликає великі втрати у вазі коренеплоду та вмісті цукру.
Особливо сильне ураження рослин спостерігається в роки з дощовим і спекотним літом. У рослин, сильно уражених грибом, знижене переміщення органічних сполук фосфору з листя в коренеплоди, порушується азотний обмін, посилюється транспірація, що призводить до зниження ваги коренеплоду. Після відмирання листя при вологій погоді починається відростання молодого листя, на що витрачається накопичений у коренеплоді цукор (цукристість може знизитися на 2%). При цьому втрати у збиранні цукру можуть перевищувати 20–50%. Зберігання коренеплодів, що перехворіли на церкоспороз, супроводжується значним ураженням їх кагатною гниллю, внаслідок чого втрати від цієї хвороби зростають у 6–7 разів.
Превентивні заходи. Висівання стійких сортів і гібридів, дотримання сівозміни, просторова ізоляція від посівів буряків попереднього року та насіннєвих посівів. Збалансоване внесення мінеральних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту.
Під час вегетації буряків необхідно своєчасно застосовувати фунгіциди, а також листкові підживлення фосфорно-калійними, кремнієвими добривами, вносити коректори дефіциту мікроелементів за результатами функціональної діагностики рослин.
ФОМОЗ
Це захворювання поширене у всіх районах бурякосіяння. Після того, як інфіковане насіння сходить, гриб Phoma може інфікувати проростки, викликаючи їх скручування і загибель (чорна ніжка). Фомоз також викликає кагатну гниль коренеплодів. Ураження сім’яників має серйозніші наслідки. По-перше, тому, що він може вражати основу стебла та припиняти розвиток життєздатного насіння; по-друге, гриб може заражати насіння. Тепла погода (20°С) сприяє розвитку гриба.
Частіше заражає нижнє листя, яке вже старіє. Захворювання розвивається у прохолодну та вологу погоду, на лужних ґрунтах і при нестачі бору. Посуха, що викликає втрату тургору в рослин, сприяє інтенсивному розвитку хвороби.
Симптоми. На листі фомоз викликає появу округлих блідо-бурих плям. Захворювання зустрічається на всіх надземних органах рослини впродовж усього вегетаційного періоду. Характерною відмінністю від інших плямистостей є наявність на них концентричних зон, що поступово розкладаються і зливаються одна з одною.
Превентивні заходи. Використання здорового насіннєвого матеріалу, обробки фунгіцидами. Внесення основних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту, збалансоване основне добриво.
Листкові підживлення фосфорно-калійними або кремнієвими добривами, а також добривами із вмістом кальцію та бору за результатами функціональної діагностики рослин.
РАМУЛЯРІОЗ
Гриб Ramularia зустрічається в усіх зонах бурякосіяння. Шкода від хвороби може бути суттєвою, якщо поряд із цим захворюванням цукрові буряки уражені борошнистою росою. Диплоїдні сорти сприйнятливіші, ніж триплоїдні. Наявність у ґрунті гриба Ramularia іноді не дає можливості вирощувати окремі диплоїдні сорти.
Це захворювання розвивається за відносно низьких температур (оптимально 17°С), а зараження відбувається у вологих умовах (відносна вологість понад 95%). Гриб виживає на загиблому листі у ґрунті.
Симптоми. Перші ознаки хвороби проявляються в середині або навіть наприкінці літа. На листі, яке вже старіє, з’являється округла або неправильної форми плямистість розміром 3–15 мм.
Уражені тканини перфоруються і на листі з’являється безліч дірочок. При сильному ступені ураження листя повністю відмирає, внаслідок чого зменшується маса коренеплодів та його цукристість. Уражаються і насінники. Розвиток таких посівів відбувається слабко. Посіви, уражені рамуляріозом, спочатку стають коричневими, а потім чорніють.
Присутність гриба Ramularia можна визначити за білими маленькими цяточками. Вони становлять собою пучки спороносних конідіоспор, які проростають на листку через продихи. Гриб Cercospora характеризується чорними цятками.
Превентивні заходи. Дотримання сівозміни, знищення рослинних залишків та глибока осіння обробка. Внесення основних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту. Хороші результати дає протруювання насіння, обробка фунгіцидами широкого спектру дії, листкові підживлення добривами.
АЛЬТЕРНАРІОЗ
Патоген – факультативний паразит із вираженими сапрофітними властивостями, що розвивається наприкінці вегетаційного сезону на листі, яке вже старіє. Він виявляється, головним чином, на вже уражених тканинах (наприклад, переноспорозом, вірусом жовтяниці, градом чи ослаблених дефіцитом марганцю, бору). Проявам шкідливості сприяють дощова погода, наявність крапельно-рідкої вологи або вологість повітря вище 90% впродовж 12 годин; температура 18–30°С.
Зберігається інфекція на уражених рослинних рештках і в насінні у вигляді міцелію та конідій. Живе у ґрунті, як ґрунтовий сапротроф. Цей патоген є збудником насіннєвої інфекції, кагатної гнилі.
Симптоми. Хвороба проявляється на старих і зовнішніх листках розетки, пошкодження починається від країв листя, поширюючись до середини. Досить великі, округлі або витягнуті темно-коричневі плями з концентричними колами між жилками, листя стає ламким і сухим. При сильному ураженні плями зливаються, утворюючи широкі некротичні зони. Внутрішнє листя уражується рідко.
Превентивні заходи. Вирощування буряків на високому агрофоні, внесення основних добрив за наслідками агрохімічного аналізу ґрунту, застосування збалансованих мінеральних добрив. При ураженні посівів цим захворюванням необхідно проводити фунгіцидну обробку препаратами загального спектру дії.
БОРОШНИСТА РОСА
Це захворювання значно поширене у всіх зонах буряківництва. Деякі гібриди та сорти відносно сприйнятливі до борошнистої роси. Сильний розвиток захворювання спостерігається в суху погоду, коли середня температура повітря досягає 20–25° С, максимальна – 34–35° С, опади випадають рідко. За температури нижче 15°С зараження рослин не відбувається. Хвороба призводить до зниження врожаю коренеплодів на 10–30%, цукристості – на 0,5–1,5%, передчасного відмирання листя, поганої лежкості під час зберігання. Негативний вплив захворювання на сім’яниках може бути значним: насіння стає щуплим, недорозвиненим, його схожість їх знижується.
Симптоми. Перші ознаки хвороби виявляються у вигляді борошнистого нальоту, що покриває обидві сторони листкової поверхні нижнього та середнього ярусів листя, сім’яники, квітки, супліддя. Хвороба спочатку проявляється на окремих рослинах, а потім дуже швидко поширюється по всьому полю. Присутність гриба на листі зменшує фотосинтез, пришвидшує старіння, а відтак зменшує врожай.
Превентивні заходи. Дотримання сівозміни, знищення рослинних решток і глибока осіння обробка. Внесення основних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту. При ураженні посівів цим захворюванням необхідно проводити фунгіцидну обробку. Профілактичне значення мають листкові підживлення та корекція дефіциту мікроелементів за результатами функціональної діагностики рослин.
ІРЖА
Іржа буряків уражує буряк у перший і другий роки вегетації культури. Хвороба з’являється навесні (травень – червень) на листках сходів буряків та сім’яників, що призводить до передчасного відмирання бадилля, зниження врожаю коренеплодів на 5–7%, зменшення цукристості на 0,1–0,3%. Сильному розвитку іржі сприяє тепла волога погода.
Симптоми. На сім’ядолях, листі та черешках розвиваються жовтуваті, округлі плями діаметром до 2–6 мм, що викликають невеликі потовщення – пустули та викривлення уражених органів з нижньої сторони листка. Гриб має кілька стадій розвитку (ецидіо-, уредо- та телейтоспори). Коричневі спори, що виникають наприкінці літа, є телейтоспорами, завдяки яким цей гриб зимує на пожнивних рештках.
Превентивні заходи. Дотримання сівозміни, обробка фунгіцидами з появою перших ознак хвороби. Внесення основних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту. Застосування листкових підживлень фосфорно-калійними або кремнієвими добривами, корекція дефіциту мікроелементів за результатами функціональної діагностики рослин.
ЧОРНА НІЖКА
Гниль кореневої шийки рослин, або «чорна ніжка» – хвороба сходів, джерелом якої є кілька грибів у ґрунті, особливо Aphanomyces cochlioides.
Симптоми. Корінь і його верхівка стають чорними і тонкими, багато рослин гинуть. Захворювання швидко поширюється у теплу вологу погоду. Відповідно, рослини пізнього висіву (включаючи пересівання) більш схильні до ризику. Деякі сходи витримують атаку грибів, але верхня частина коренів може суттєво викривитися.
Кислі ґрунти (pH<6,5) сприяють розвитку «чорної ніжки»; збудником у цьому випадку виступають гриби: Pythium і Aphanomyces.
Превентивні заходи. Перед сівбою необхідно проводити агрохімічний аналіз ґрунту, при виявленні кислої реакції ґрунтового розчину в основне внесення передбачити добрива, що містять кальцій, а також фізіологічно лужні азотні (сульфат амонію) або комплексні (амофос).
ФУЗАРІОЗНА ГНИЛЬ
Фузаріозна гниль – дуже поширене захворювання, яке зустрічається у всіх зонах буряківництва.
Фузаріум – вторинний патоген, тобто тканина повинна вже мати ті чи інші пошкодження для того, щоб гриб зміг у неї проникнути. Спочатку шкоди може бути завдано фіолетовою гниллю коренеплоду, розтріскуванням у період швидкого росту, пухнастою мілдью, дефіцитом бору або гербіцидами, сонячними опіками, пошкодженнями сільгосптехнікою та ін. Цей патоген проявляється у вигляді білої плівки на поверхні кореня, але може проникнути в сам корінь. Вона дуже швидко поширюється, коли коренеплоди зібрані в купи.
Фузаріозні гнилі переважно зустрічаються і сильніше розвиваються на слабокислих і кислих ґрунтах. Втрати від фузаріозної гнилі становлять до 30% урожаю коренеплодів. Інфіковані коренеплоди під час зберігання можуть стати джерелом кагатної гнилі. Насіннєві посіви, уражені фузаріозною гниллю, не утворюють насіння або ж воно має дуже низькі посівні показники.
Симптоми. Уражені рослини в полі можна визначити за в’ялим листям, що і лежить на землі й незабаром засихає. Такі рослини відстають у рості й легко висмикуються із ґрунту.
Превентивні заходи. Дотримання сівозміни, перед сівбою необхідно проводити агрохімічний аналіз ґрунту, застосування добрив із вмістом кальцію, а також фізіологічно лужних азотних (сульфат амонію) або комплексних (амофос). Застосування листкового підживлення фосфорно-калійними або кремнієвими добривами, а також корекція дефіциту мікроелементів за результатами функціональної діагностики рослин. З появою перших ознак хвороби – обробка фунгіцидами.
БУРА ГНИЛЬ
Захворювання розвивається частіше у другій половині вегетації, в умовах перезволоження ґрунту, застоювання води у знижених ділянках та за високої температури. Зазвичай хвороба розвивається у кислих ґрунтах, у низинах, де затримується вода, а аерація ґрунту погіршена. Поразка коренеплодів у вогнищах може досягати 90–100%.
Симптоми. Надземна частина рослин жовтіє і всихає, при цьому спочатку уражуються зовнішні листки розетки. Гниль поширюється спочатку в поверхневих тканинах, згодом вражає внутрішні, й поступово коренеплід згниває повністю. На поверхні уражені місця мають дещо вдавлений вигляд і забарвлені у бурий колір. На ураженій поверхні утворюються тріщини, іноді дуже глибокі. На коренеплоді вище місця ураження формуються бічні корінці, на яких видно чорні склероції гриба. Тканина, що загнила, – темно-бура, різко відмежована від здорової.
Превентивні заходи. Дотримання сівозміни, зниження ґрунтової кислотності, зниження рівня ґрунтових вод. Внесення основних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту. Застосування листкового підживлення фосфорно-калійними або кремнієвими добривами, корекція дефіциту мікроелементів за результатами функціональної діагностики рослин. З появою перших ознак хвороби – обробка фунгіцидами.
ПЕРЕНОСПОРОЗ (НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА)
Хвороба посилено розвивається на молодих рослинах за умов прохолодної погоди, коли середня температура повітря становить 16°С, а вологість перевищує 70%. Влітку в суху спекотну погоду хвороба згасає. Восени з настанням вологої погоди відбувається новий спалах хвороби. Маса коренеплодів знижується на 20–50%, цукристість – на 7–10%, вихід білого цукру – на 15–20%. Знижується стійкість до кагатної гнилі. На насінницьких посівах призводить до зниження врожаю насіння від 5 до 70%.
Симптоми. Борошнистий наліт від сірого до сіро-лілового кольору переважно на нижній стороні листя, при сильному ураженні – на верхній стороні. Листя скручується краями вниз, блідне, потовщується, стає крихким і всихає. На насінницьких посівах частини квіток гіпертрофуються, формуються щуплі плоди.
Читати по темі: Збалансоване живлення цукрових буряків
Превентивні заходи. Збалансоване внесення мінеральних добрив за наслідками агрохімічного аналізу ґрунту. Мікроелементи магранець і бор підвищують стійкість рослин до переноспорозу – листкові підживлення фосфорно-калійними та кремнієвими добривами, коректори дефіциту мікроелементів за результатами функціональної діагностики рослин.
ДУПЛИСТІСТЬ
Зустрічається головним чином на поганих дренажних ділянках. Найчастіше уражаються сорти та гібриди цукрових буряків урожайного типу при низькій густоті стояння, на тлі рясних опадів та надмірного внесення азотних добрив.
Симптоми. Коренеплоди розтріскуються зсередини. На місця розтріскування наростає коркова тканина, що не дає патогенам проникати всередину тканин. Однак іноді така тканина наростає недостатньо швидко, що дає можливість проникати різним бактеріям і грибам, а це є передумовою появи кореневої гнилі.
Утворюється внаслідок швидкого росту кореня, при якому малоактивні центральні тканини в області головки не витримують розтягування і розщеплюються. Відбувається це, головним чином, через нестачу бору, що впливає на поділ клітин. Нестача бору призводить до недостатнього споживання кальцію та калію, що впливає на розтяжність і міцність клітин.
Превентивні заходи. Внесення основних добрив за наслідками агрохімічного аналізу ґрунту. Рекомендується для профілактики застосування листкових підживлень фосфорно-калійними добривами спільно з боровмісними за результатами функціональної діагностики рослин перед підживленням рослин.
РИЗОМАНІЯ
Захворювання, викликане некротичним жовтим вірусом. Вірус поширюється ґрунтовими грибами Роlymyxa betаe у разі порушення сівозміни. Захворювання вперше було виявлено у Великій Британії в 1989 році й наразі досить поширене. Ризоманія означає «сказ кореня» і характеризується буйним ростом бічних коренів через інфікування вірусом.
Поширюється вітром, сільськогосподарською технікою. Розвитку сприяє підвищена вологість ґрунту та температура від 15°С.
Симптоми. Листя стає блідим через дефіцит азоту (внаслідок пошкодження кореневої системи), при розрізі коренеплоду він зазвичай виявляється коричневого кольору. При тяжкому захворюванні на жилках деяких листків спостерігаються жовті смуги.
Превентивні заходи. Дотримання сівозміни, використання протруєного насіннєвого матеріалу, внесення основних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту, застосування листкових підживлень фосфорно-калійними добривами, корекція дефіциту мікроелементів за результатами функціональної діагностики рослин.
КАГАТНА ГНИЛЬ
Це гниль, що розвивається на коренеплодах після їх викопування. Кагатна гниль може викликати втрати коренеплодів під час зберігання до 30%. Склад збудників різноманітний і залежить від умов зберігання буряків. Поширюється захворювання повсюдно в кагатах.
Симптоми. При грибному ураженні коренеплоди покриваються пліснявою різного кольору. Уражені тканини зсередини набувають темного забарвлення і легко руйнуються. При бактеріальному ураженні поверхня коренеплодів стає м’якою, слизькою з кіркою, що легко відстає, внутрішні тканини перетворюються на вологу масу сірувато-жовтуватого або бурого кольору.
Основна причина захворювання буряків на кагатну гниль – порушення мінерального живлення під час вегетації буряків. Надмірне азотне живлення призводить до утворення тонких клітинних стінок тканин, ураження грибними захворюваннями листя і коренеплодів, інфекція при зберіганні коренеплоду прогресує, створюючи навколо себе осередки поширення. Недостатнє калійне живлення, особливо на тлі високих доз азоту, сприяє збільшенню обводненості клітини, зниженню сухої речовини, що сприяє розвитку грибних і бактеріальних гнилей коренеплоду під час вегетації та при зберіганні навіть здорових коренеплодів.
Механічні пошкодження під час викопування порушують цілісність покриву і є зонами ураження коренеплодів різноманітними гнилями. Розвиток захворювань також обумовлений співвідношенням волога / суха речовина, що регулюється мінеральним живленням.
Прив’ялювання, підморожування спричиняють зниження тургору клітин, стійкості до бактеріальних і грибних захворювань.
Високий рівень агротехніки, збалансоване мінеральне живлення створюють умови для вирощування здорових буряків із гарним тургором, високим вмістом сухої речовини, що надає коренеплодам стійкість до збудників кагатної гнилі.
на вологу масу з кіркою, що легко відстає
Превентивні заходи. Дотримання сівозміни, використання протруєного насіннєвого матеріалу, внесення основних добрив за результатами агрохімічного аналізу ґрунту. Застосування листкових підживлень добривами із вмістом фосфору і калію в фазу 4–6 пар листя, повного змикання рядів і за 1 місяць до збирання; своєчасна корекція дефіциту елементів живлення за результатами функціональної діагностики рослин перед підживленням, застосування листкових підживлень.
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
