29 Березня 2024

Інтенсифікація технології вирощування пшениці озимої

Зернове господарство, як основа сільськогосподарського виробництва, має важливе народногосподарське значення у вирішенні продовольчої проблеми держави. У близькій і віддаленій перспективі зерно залишиться фінансовим фундаментом аграрних підприємств, від якого залежить розвиток сільського господарства та соціальної сфери села.

Пшениця озима є основною продовольчою культурою в Україні. Подальший зростання її врожайності та покращення якості зерна потребують постійного вдосконалення технології вирощування шляхом насичення її новітніми науковими розробками.

ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ. ЯК ОТРИМАТИ МАКСИМУМ

В Західному Лісостепу, де умови зволоження дещо кращі порівняно з іншими регіонами, врожайність зерна пшениці озимої може перевищувати 10 т/га. Основними чинниками інтенсифікації її виробництва є застосування високопродуктивних сортів, високоякісного насіння, збалансованого удобрення, широкого спектру засобів захисту від бур’янів, шкідників і хвороб, регуляторів росту, досконалої техніки та, за необхідності, меліорації. Все це досить витратні ресурси. Завдання аграрної науки насамперед полягає у моделюванні на їх основі ефективних технологій, які б забезпечували не тільки кращу врожайність зерна та його якість, але й були високоокупними та безпечними для довкілля.

Вирішення зазначених завдань потребує постійного оновлення знань про біологічні потреби нових сортів та можливість їх забезпечення шляхом оптимізації технологій вирощування.

В Інституті сільського господарства Західного Полісся НААН за результатами проведених досліджень отримано значні обсяги даних, які застосовуються при визначенні шляхів підвищення ефективності вирощування пшениці озимої в регіоні.

В основу сучасних технологій вирощування зернових культур покладено теорію формування врожаю, що забезпечує скорочення розриву між потенційною і реальною продуктивністю рослин шляхом управління продукційним процесом посівів за допомогою відомих нам агротехнічних заходів, що застосовуються з огляду на результати морфо-фізіологічного аналізу розвитку елементів продуктивності.

ЗНАЧЕННЯ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої має бути спрямована на раціональне використання ресурсів, що забезпечується застосуванням ефективного обробітку ґрунту. В умовах високої культури землеробства цей чинник менше за інші впливає на врожайність зернових. Проте, залежно від конкретних умов, чинники, які впливають на врожайність, можуть мінятися місцями за своєю значимістю. Так, на кислих, забур’янених ґрунтах із низьким вмістом поживних речовин значення обробітку ґрунту набуває першорядного значення. Отже, необхідно визнати, що саме обробіток ґрунту служить основним фоном для оптимальної дії інших чинників (попередника, добрив, сорту тощо).

Нашими дослідженнями встановлено, що в умовах Західного Лісостепу високу ефективність забезпечує мінімалізація основного обробітку ґрунту. Шляхом порівняння ефективності традиційної оранки з дискуванням на глибину 10–12 см та з обробітком АГ-2.4–20 на глибину 14–16 см встановлено наявність тенденції до зростання врожайності за дискування та істотне зростання врожайності на 7% за обробітку ґрунту АГ-2.4–20 при врожайності на контролі 6,26 т/га. Економічний ефект покращився від 923 до 1420 грн/га.

ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ

Важливим елементом технології є сорт. На сьогодні вітчизняні науковці створили сорти пшениці озимої, які мають потенціал урожайності 11–13 т/га. Проте за виробничих умов у середньому по Україні її врожайність не перевищує 4,0–4,5 т/га. Основна причина цього полягає в порушенні технології вирощування.

Виведення стійких до вилягання високопродуктивних сортів, здатних забезпечувати високу окупність чинників інтенсифікації, є основною передумовою створення та стрімкого поширення інтенсивної технології вирощування пшениці озимої (табл. 1).

Таблиця 1. Урожайність сортів пшениці озимої в умовах Західного Лісостепу (середнє значення за 2015–2018 рр.)Результати досліджень свідчать, що з підбірки сортів, які були включені до схеми досліду, найвищу врожайність 8,31, 8,03, 7,79, 7,67 і 7,63 т/га відповідно забезпечили сорти Краєвид (ННЦ «Інститут землеробства НААН»), Щедрість одеська, Мудрість одеська (Селекційно-генетичний інститут НЦНС НААН), Астарта (Інститут фізіології рослин і генетики НАН), Економка (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН).

Важливо відзначити, що в зв’язку із процесами глобального потепління високу продуктивність забезпечують як західноєвропейський, так і південний екотипи сортів.

За цих умов особливого значення набуває оптимізація строків сівби пшениці озимої.

СТРОКИ СІВБИ ПШЕНИЦІ

Аналіз багаторічних досліджень з вивчення строків сівби в умовах регіону свідчить про наявність чіткої тенденції до зміщення їх оптимальних термінів у бік більш пізніх. Так, найкращим строком сівби озимої пшениці у 60–70-х роках ХХ століття вважався період 5–15 вересня, у 80–90-х 15–25 вересня. Початок ХХІ століття характеризується зміщенням оптимальних строків на кінець вересня початок жовтня (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої залежно від строків сівби, т/га

Експериментальні дані, отримані нами, свідчать про значний вплив строків сівби на ріст і розвиток рослин пшениці озимої та формування її продуктивності. Цей вплив значною мірою обумовлений зміною погодних і кліматичних умов, що вимагає коригування технології вирощування культури. Зокрема, за сівби у ранні строки необхідно передбачати збільшення витрат на засоби захисту рослин від хвороб та шкідників у осінній період. За більш пізньої сівби (друга-третя декади жовтня) та за складних погодних умов зими зростає ризик вимерзання посівів. Отже, оптимальним строком сівби пшениці озимої в умовах регіону є третя декада вересня, допустимим не пізніше ніж 10 жовтня.

Узагальнення результатів досліджень з питань технології вирощування пшениці озимої свідчить про те, що вирощування стабільних врожаїв цієї культури без застосування мінеральних добрив завдання нездійсненне.

МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ ТА ГРУНТИ

У світовому землеробстві, як і в Україні, спостерігається пряма залежність між рівнем сільськогосподарського виробництва і використанням мінеральних добрив та пестицидів. Загальновизнано, що питома вага добрив у формуванні врожаю може сягати 62%.

Низька природна родючість, легкий гранулометричний склад більшості ґрунтів та достатня вологозабезпеченість сприяють високій ефективності застосування добрив в умовах Західного Лісостепу та Полісся. Проте слід зважати на те, що в умовах регіону близько третини сільськогосподарських угідь мають підвищену кислотність ґрунтового розчину, а тому першочергове значення у підвищенні ефективності використання добрив у технології вирощування пшениці озимої має оптимізація кислотності ґрунту.

За результатами досліджень Інституту сільського господарства Західного Полісся, зниження кислотності дерново-підзолистого зв’язно-піщаного ґрунту з рНсол. 4,5–4,7 до 6,0–6,1 обумовлює збільшення врожайності зерна пшениці озимої від внесення N60Р60К60 на 30,4% та зростання окупності мінеральних добрив з 2,8 кг зерна на 1 кг NРК до 6,7 кг, або у 2,4 разу.

Реалізація потенціалу сучасних сортів зумовлює підвищене винесення урожаєм із ґрунту не тільки азоту, фосфору та калію, а й інших елементів живлення. В зв’язку із скороченням внесення гною та практичним виключенням із систем удобрення простих добрив (суперфосфату, калімагнезії та інших) спостерігається інтенсивне збіднення ґрунтів на такі важливі елементи живлення рослин, як магній та сірка, що потребує їх обов’язкового застосування в системі удобрення пшениці озимої. Це підтверджують наші дослідження, проведені на чорноземі неглибокому слабогумусованому.

В зв’язку зі скороченням внесення гною та виключенням із систем удобрення простих добрив спостерігається збіднення ґрунтів на магній та сірку, що потребує їх обов’язкового застосування в системі удобрення пшениці озимої
В зв’язку зі скороченням внесення гною та виключенням із систем удобрення простих добрив спостерігається збіднення ґрунтів на магній та сірку, що потребує їх обов’язкового застосування в системі удобрення пшениці озимої

За внесення розрахованої норми мінеральних добрив на заплановану врожайність зерна 8,0 т/га комплексне застосування в основне удобрення магнію та сірки сприяло зростанню врожайності пшениці озимої на 11% порівняно з фоном, де вона була на рівні 6,75 т/га (табл. 3).

Таблиця 3. Урожайність пшениці озимої залежно від мінерального живлення, т/га

За додаткового позакореневого внесення мікродобрив у фазу виходу рослин в трубку приріст врожайності збільшувався до 14%. При порівнянні ефективності застосування магнію та сірки в основне удобрення та позакоренево у фазу виходу рослин пшениці озимої в трубку спостерігається тенденція до формування вищої врожайності в разі внесення в основне удобрення.

СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПШЕНИЦІ

Однією з найважливіших складових сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур є їх надійний захист від шкодочинних організмів. Як свідчать результати наших досліджень, застосування елементів інтегрованого захисту пшениці озимої забезпечує дуже істотне зростання врожайності, особливо за комплексного внесення (табл. 4).

Таблиця 4. Вплив інтенсифікації системи захисту рослин на ефективність вирощування пшениці озимої

Встановлено високу ефективність захисту вегетуючих рослин. Якщо від доповнення фунгіцидної обробки насіння внесенням інсектициду врожайність зростала на 4,6%, то за додаткового його застосування на такому фоні під час вегетації – на 16,2%. Включення до системи захисту вегетуючих рослин обробок фунгіцидами обумовило підвищення врожайності зерна до 7,27 т/га проти 5,31 т/га на контролі, або на 37,0%. Отримані дані свідчать про високу ефективність системи захисту пшениці озимої в умовах регіону. Її застосування є обов’язковою умовою реалізації потенціалу інших елементів технології.

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ

Інтенсифікація технології вирощування пшениці озимої та інших сільськогосподарських культур передбачає комплексне застосування новітніх наукових досягнень в розрізі кожної її складової. За рахунок ефекту взаємодії досягається прогресуюче зростання не тільки врожайності, а й економічної окупності як кожного з чинників, так і технології в цілому.

Проведеними дослідженнями встановлено, що за інтенсифікації технології приріст врожаю зерна становив 30–51% порівняно зі звичайною технологією, де врожайність була на рівні 4,64–5,25 т/га (рис. 1). Найменше на інтенсифікацію технології реагував сорт Поліська 90: врожайність зерна зросла на 1,5 т/га, або 30%, а найвищий приріст врожайності забезпечили сорти Фаворитка та Волошкова – відповідно 50 та 51%. Найвищу врожайність зерна за інтенсивної технології сформували сорти Актер (7,27 т/га), Волошкова (7,19 т/га) та Фаворитка (7,14 т/га).

Рис. 1. Вплив технології вирощування на урожайність сортів пшениці озимої (2010–2012 рр.)
Рис. 1. Вплив технології вирощування на урожайність сортів пшениці озимої (2010–2012 рр.)

Аналіз економічної ефективності різних рівнів технології вирощування доводить, що при нинішньому співвідношенні цін на зерно та ресурсів, необхідних для його виробництва, інтенсивна технологія, забезпечуючи отримання 14144 грн/га умовно чистого доходу, що в 1,8 разу перевищує звичайний, створює економічні передумови для організації виробництва європейського рівня з високою культурою землеробства (табл. 5).

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ

Такі високі показники досягаються насамперед завдяки зростанню врожайності зерна за інтенсивної технології порівняно зі звичайною з 4,5 до 7,0 т/га, або в 1,6 разу. Збільшення врожайності забезпечило додаткове вкладання коштів в добрива та засоби захисту рослин, внаслідок чого загальні їх витрати за інтенсивної технології зросли до 17 356 грн/га. Через брак коштів багато сільгосппідприємств не в змозі забезпечити такі витрати на технологію, що є однією з основних причин порівняно невисокої врожайності та економічної ефективності вирощування пшениці озимої.

ВИСНОВОК

Отже, для широкого впровадження інтенсивних технологій необхідне інвестування коштів у виробництво.

З огляду на те, що сучасні технології покликані забезпечувати раціональне використання ресурсів, інвестувати кошти першочергово необхідно у придбання сучасної високопродуктивної сільськогосподарської техніки, а вже потім – у мінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин.

Слід також зауважити, що для ефективного запровадження інтенсивних технологій необхідні підготовка та залучення до роботи висококваліфікованих спеціалістів різних рівнів – від агронома до робітника. Адже сучасні технології вимагають високого рівня наукових знань, а також вмінь та навичок роботи з новітньою сільськогосподарською технікою.

Вирішення названих вище проблем забезпечить збільшення продуктивності зернового клину та покращення якості зерна, що сприятиме зростанню продовольчої безпеки держави.

В. М. Польовий, д-р с.-г. наук, Л. Я. Лукащук, канд. с.-г. наук, Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2019

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Продуктивність і адаптивні властивості нових сортів пшениці

Україна є однією з держав-гарантів, які забезпечують...

Пшениця озима, а бур’яни зимуючі

Відомо, що озимі культури мають вищий потенціал...

Погода

Kyiv
рвані хмари
9 ° C
11.5 °
6.4 °
87 %
3kmh
66 %
Пт
11 °
Сб
18 °
Нд
21 °
Пн
20 °
Вт
13 °